Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України Преамбула

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Глава 3. Правління банку
Стаття 16. Безпосередня організація процесу ризик-менеджменту
Стаття 17. Формування тактики роботи банку щодо ризик-менеджменту
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Глава 3. Правління банку

Стаття 15. Взаємодія правління зі спостережною радою


Правління банку, як вищий виконавчий орган банку, що підзвітний спостережній раді банку, має взаємодіяти зі спостережною радою з питань ризик-менеджменту, виходячи із загальноприйнятих принципів корпоративного управління та ієрархії процесів управління ризиками. Така взаємодія має, як мінімум, складатися із двох складових – звітування та надання рекомендацій.

У частині звітування перед спостережною радою (або Комітетом з ризик-менеджменту спостережної ради), правління банку повинно принаймні:

    визначати суттєвість існуючих ризиків та ризиків, які можуть виникнути у перспективі;

    надавати своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо реалізації стратегії діяльності банку і його бізнес-планів, щодо фактичних операційних та фінансових результатів банку у порівнянні з прогнозними;

    надавати своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо управління значними ризиками і щодо процедур та засобів контролю для управління цими ризиками;

    інформувати про будь-які виявлені факти конфлікту інтересів (що мають місце в порушення ст.13).

У частині винесення рекомендацій спостережній раді (або Комітету з ризик-менеджменту спостережної ради), правлінню рекомендовано:

    розробляти і надавати на розгляд і затвердження завдання, стратегію діяльності і бізнес-плани банку, а також зміни до них. При розробці цих документів доцільно враховувати економічне оточення банку, його фінансовий стан і ризики, на які він наражається або наражатиметься при проведенні своїх поточних і запланованих операцій.

Додатково наполегливо рекомендується щоб правління банку:

    принаймні раз на рік здійснювало перегляд вироблених завдань, стратегії діяльності та бізнес-планів банку з метою визначення їх відповідності поточним реаліям, а також виносило рекомендації спостережній раді щодо внесення необхідних змін в ці документи;

    звітувало перед спостережною радою (або Комітетом з ризик-менеджменту спостережної ради) за всіма ризиками, з якими працює чи планує працювати банк, в тому числі в розрізі нових продуктів та послуг, нових сегментів ринку чи нових напрямів діяльності;

    у разі потреби, надавало спостережній раді консультації та роз’яснення в частині процесів та методів управління ризиками;

    здійснювало процес звітування у форматі офіційних зустрічей або нарад із залученням всіх членів спостережної ради, на додаток до офіційних письмових звітів.

Стаття 16. Безпосередня організація процесу ризик-менеджменту


Правління банку є вищим виконавчим органом банку, який несе відповідальність за безпосередню організацію та реалізацію процесу ризик-менеджменту в банку, тобто, за забезпечення виявлення (ідентифікації), оцінки, контролю та моніторингу ризиків, враховуючи взаємний вплив ризиків.

Для реалізації цього завдання бажано щоб правління банку як мінімум:

    розуміло всі без виключення ризики, з якими банк працює або планує працювати, а також взаємний вплив різних ризиків;

    забезпечило розробку та відображення у внутрішньобанківських нормативних документах власне бачення класифікації ризиків та їх визначень (карту ризику), та періодично (не рідше одного разу на рік) здійснювало перегляд цих документів з метою їх актуалізації;

    забезпечило розробку та затвердило внутрішньобанківські нормативні документи щодо управління окремими ризиками (як мінімум – всіма значними для даного банку ризиками), в тому числі щодо їх прийняття, обмеження, уникнення, страхування та хеджування, а також забезпечило постійну адекватність і ефективність цих документів через внесення до них відповідних змін у відповідь на зміни зовнішніх або внутрішніх факторів;

    забезпечило розробку та затвердило внутрішньобанківські положення та процедури щодо кількісної та якісної оцінки ризиків. Забезпечило здійснення періодичного перегляду (не рідше одного разу на рік) цих процедур та положень з метою їх актуалізації та врахування останніх методичних та програмних розробок в практиці ризик-менеджменту;

    встановлювало і застосовувало належні й ефективні процедури і засоби контролю за процесом управління ризиками, на які наражається банк, забезпечило здійснення моніторингу дотримання цих процедур і засобів контролю, а також забезпечило їх постійну адекватність та ефективність шляхом перегляду та внесення необхідних змін;

    забезпечило розробку та доведення до відома відповідних працівників банку планів на випадок кризових обставин з метою поінформування їх про можливі додаткові обов’язки та порядок дій у кризових ситуаціях.

Виходячи із кращої світової та вітчизняної практики організації процесу ризик-менеджменту, додатково рекомендується:

    залучати до процесу розробки внутрішньобанківської нормативної бази щодо управління ризиками та розробки методик кількісної і якісної оцінки відповідних висококваліфікованих працівників підрозділу з ризик-менеджменту, а також зовнішніх експертів;

    залучати до процесу розробки процедур та заходів контролю та моніторингу процесу управління ризиками, в якості консультантів, висококваліфікованих працівників підрозділу внутрішнього аудиту банку, а також зовнішніх експертів;

    сформулювати план на випадок кризових обставин у вигляді збірника рекомендацій та забезпечити наявність цього збірника у відповідних працівників банку, в тому числі своєчасну заміну старих його варіантів на нові;

    забезпечити постійне підвищення кваліфікації керівного складу та працівників банку щодо ризик-менеджменту.

Стаття 17. Формування тактики роботи банку щодо ризик-менеджменту


Одним із найголовніших завдань правління банку є формування тактики роботи щодо ризик-менеджменту в світлі затверджених місії, цілей та завдань банку, а також його стратегії поводження із різноманітними ризиками. При виконанні цього завдання правління, як мінімум, рекомендовано:

    контролювати роботу підрозділу з ризик-менеджменту, а також бути обізнаним у справах колегіальних органів банку, які у той чи інший спосіб залучені до процесу прийняття чи управління ризиками (наприклад, кредитного комітету, комітету з активів та пасивів тощо);

    у рамках вимог законодавства, нормативно-правових актів та внутрішньобанківських нормативних документів самого банку, здійснювати планування діяльності банку та контролювати досягнення запланованих показників діяльності;

    аналізувати на сукупній основі різні ризики, з якими банк працює або планує працювати, в розрізі окремих контрагентів, груп контрагентів, галузей (видів діяльності) та географічних регіонів тощо.

У процесі ризик-менеджменту правління банку може делегувати частину своїх функцій, повноважень профільним колегіальним виконавчим органам банку (комітету з управління активами та пасивами, кредитному комітету, тарифному комітету тощо).

Оскільки ефективність роботи банку щодо виконання стратегічних завдань великою мірою залежить від того, наскільки вдалою виявиться обрана тактика реалізації цих завдань, а також від того, наскільки повно вона враховує всі фактори впливу і наскільки добре буде доведена до відома виконавців, банкам наполегливо рекомендується таке:

    забезпечити входження членів правління банку в усі без винятку колегіальні виконавчі органи, які у той чи інший спосіб залучені до прийняття ризику чи його контролю. Участь членів правління в роботі таких органів має бути активною і спрямованою на забезпечення виконання встановлених цілей та стратегічних завдань банку. Члени правління мають регулярно звітувати перед повним складом правління, а у разі потреби – перед спостережною радою – щодо роботи колегіальних виконавчих органів банку;

    під час виявлення (ідентифікації) ризиків, з якими працює або планує працювати банк, враховувати ризики, які проявляються як в самому банку, та і в його дочірніх структурах або інших установах, що входять до складу консолідованої банківської групи та можуть справляти вплив на банк. Потрібно також здійснювати комплексну кількісну оцінку таких ризиків, в тому числі із застосуванням сценаріїв та припущень.