Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження

Вид материала

Документы

Содержание Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета і завдання дисертаційного дослідження. Об’єкт дослідження Методи дослідження. Наукова новизна одержаних результатів Практичне значення одержаних результатів. Особистий внесок здобувача. Апробація результатів дослідження. Наукові публікації. Структура та обсяг дисертації. Основний зміст Розділ 1 “Теоретичні основи довгострокового кредитування населення” У розділі 2 “Формування системи довгострокового кредитування населення та її ефективність” Таблиця 1Показники, що характеризують ефективність банківського довгострокового кредитування населення Ефективність довгострокового кредитування населення (з позиції банку) У розділі 3 “Фактори підвищення ефективності довгострокового кредитування населення” Список опублікованих праць за темою дисертації У наукових фахових виданнях В інших виданнях Ключові слова ... Полное содержание

Подобный материал:

• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 370.44kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 412.69kb.
• Загальна характеристика дисертаційної роботи актуальність теми дослідження, 365.54kb.
• Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження, 646.37kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 363.98kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Сучасний стан банківської справи в Україні характеризується відсутністю комплексних досліджень довгострокового кредитування населення в умовах ринкової економіки. Довгострокові кредитні відносини банків з населенням, які склалися в Україні, не відповідають потребам населення в умовах ринкової економіки. У 2004–2006 рр. обсяги довгострокового кредиту, наданого населенню, зросли з 11,3 до 66,8 млрд грн, або майже в шість разів. Однак його питома вага відносно валового внутрішнього продукту в Україні становить лише 12,5%. У країнах з ринковою економікою цей показник дорівнює: у Великобританії – 110%, в Італії – 75%, у Нідерландах – 80%.

Окремі питання теоретичного та практичного значення щодо довгострокового кредитування населення досліджували українські вчені М.Алексеєнко, О.Бондар, З.Варналій, А.Герасимович, О.Євтух, Б.Івасів, В.Лагутін, М.Мирун, А.Мороз, А.Пересада, А.Сомик, В.Сусіденко, а також російські – В.Захаров, А.Казимагомедов, А.Козловский, Ю.Крупнов, З.Кузнецова, С.Ни, О.Лаврушин, Г.Панова, В.Поляков, В.Саутенко, А.Ужегов, В.Усоскин, Г.Цылина, Г.Шевцова. Проте дослідження, які б охоплювали всі складові системи довгострокових кредитних відносин, що виникають у ринкових умовах між банком та населенням, не проводилися.

З переходом України до ринкових умов спостерігається тенденція до зростання банківського кредитування фізичних осіб, які бажають задовольнити не тільки соціальні, а передусім виробничі потреби. Це вимагає створення в Україні нової системи довгострокового кредитування населення, яка б відповідала вимогам ринкової економіки. Від кредитування окремих об’єктів, переважно на споживчі цілі, банки повинні перейти до кредитування всього спектра потреб населення, забезпечуючи при цьому ефективність довгострокового кредитування населення. Для посилення ролі банків у кредитуванні населення, значна увага повинна приділятися новим кредитним технологіям.

Недостатньо ґрунтовне дослідження теоретичних та практичних аспектів довгострокового кредитування населення в Україні в умовах ринкової економіки визначило актуальність вибору теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова комплексної науково-дослідної роботи кафедри банківської справи ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою “Банківська система України: її становлення та розвиток в перехідний період до ринкової економіки“ (реєстраційний номер 0196V023340), де автором розроблений окремий підрозділ, присвячений дослідженню проблем запровадження прогресивних механізмів довгострокового кредитування населення в Україні.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення й узагальнення теоретичних і методологічних засад системи довгострокового кредитування населення в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення елементів цієї системи з метою забезпечення її ефективного функціонування в ринкових умовах. Відповідно до поставленої мети визначено коло основних завдань, спрямованих на її досягнення:

• розкрити сутність, зміст та визначити специфіку системи довгострокового кредитування населення банками на виробничі та соціальні потреби в ринкових умовах господарювання;
  
• проаналізувати вітчизняну банківську практику довгострокового кредитування населення та визначити її тенденції розвитку;
  
• дослідити сутність та класифікувати об’єкти довгострокового кредитування населення;
  
• дослідити складові елементи довгострокового кредитування населення, до яких належать форми та види кредиту, принципи кредитування, плата за кредит та обґрунтувати необхідність їх подальшого удосконалення;
  
• дослідити існуючі методи банківського довгострокового кредитування населення і розробити рекомендації щодо нових кредитних технологій з метою підвищення ролі довгострокового кредиту для населення;
  
• обґрунтувати взаємозв’язок системи довгострокового кредитування населення зі створенням та розвитком малого підприємництва, визначити тенденції цього кредитування та запропонувати рішення щодо вдосконалення механізмів кредитування;
  
• проаналізувати й оцінити структуру та динаміку ресурсної бази банків та визначити основні напрями забезпечення банків довгостроковими кредитними ресурсами;
  
• обґрунтувати необхідність забезпечення ефективності довгострокового кредитування, яку має досягати як банк, так і позичальник у процесі використання кредитних ресурсів, визначити показники ефективності довгострокового кредитування населення.
  

Об’єкт дослідження – банківська діяльність з довгострокового кредитування населення.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між банками і населенням з приводу надання, використання та повернення довгострокових кредитів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний підхід до вивчення банківського довгострокового кредитування населення. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні прийоми і методи дослідження. Зокрема, теоретико-методологічну основу дослідження становить поглиблений аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів. При вивченні сутності, змісту та специфіки довгострокового кредитування населення використовувалися загальнонаукові методи пізнання, системний підхід. Для вивчення сучасного стану довгострокового кредитування населення та перспектив його розвитку застосовувалися методи порівняння, аналізу і синтезу; індукції і дедукції; статистичний, групування, табличний та графічний.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні акти, періодичні та монографічні видання українських і зарубіжних авторів, наукові праці, матеріали науково-практичних конференцій. Для аналізу конкретних економічних явищ діяльності банків з довгострокового кредитування населення використано статистичні матеріали Держкомстату України, Національного банку України, Ощадного банку та інших банків України за 2001–2006 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні комплексного підходу до удосконалення системи банківського довгострокового кредитування населення та розроблені методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на реалізацію зазначеного підходу в ринкових умовах. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

• запропоновано нову систему довгострокового кредитування населення. Ця система являє собою єдність елементів: суб’єктів та об’єктів кредитування, форм, видів, принципів та методів кредитування, плати за кредит, ресурсної бази. Обґрунтовано створення в Україні нової системи довгострокового кредитування населення в умовах ринкової економіки, яка б охоплювала весь спектр потреб населення, і насамперед виробничих. Це дозволить сформувати цілісну організацію кредитних відносин між банком та населенням;
  
• визначені та обґрунтовані засади оцінки ефективності довгострокового кредитування населення з урахуванням об’єктів кредитування. В основу оцінки ефективності покладено такі показники: збільшення процентних доходів банку; зміна обсягів виданих та погашених кредитів; збільшення кількості позичальників, залучених банком залежно від рівня процентних ставок за кредит. Для визначення ефективності використання довгострокового кредиту населенням у виробничій сфері необхідно використовувати такі показники: чистий прибуток позичальника у співвідношенні з отриманим кредитом; фондовіддача. Ефективне використання кредиту на соціальні потреби повинно характеризуватися збільшенням кількості громадян, які отримують кредит на освіту, купівлю квартир, туристичних путівок, товарів тривалого користування.
  

удосконалено:

• визначення сутності довгострокового кредиту, що надається населенню, з урахуванням специфічних ознак, якими він наповнюється в ринкових умовах. Такими є: використання населенням довгострокового кредиту як для розвитку малого підприємництва, так і для задоволення соціальних потреб; погашення кредиту за рахунок власних сукупних доходів; інвестування за допомогою кредиту довгострокових проектів населення та оплата товарів. Такі особливості дають можливість довгострокове кредитування населення виділити в окремий, самостійний вид кредиту, відмінний від споживчого;
  
• класифікацію довгострокових кредитів, що надаються населенню, за групами виробничих та соціальних об'єктів кредитування, стосовно витрат: 1) на створення та розвиток малого підприємництва; 2) у людський капітал; 3) в основні невиробничі фонди позичальника; 4) на придбання товарів тривалого користування. Це дозволить систематизувати та розширити коло об’єктів кредитування населення, удосконалити механізми кредитування з урахуванням особливостей кожної з названих груп об’єктів.
  

набули подальшого розвитку:

• обґрунтування принципів довгострокового кредитування населення, які пропонується доповнити принципом ефективності кредитування. Застосування цього принципу дозволить оцінювати процеси з участю кредиту банку, зокрема: раціональне використання кредитних ресурсів; вчасне виявлення неефективного використання кредиту населенням; вивчення передового досвіду кредитування та його поширення з метою підвищення іміджу філій банку;
  
• положення щодо нарощування депозитної бази банків через зростання її довгострокової складової через впровадження нових видів депозитів та удосконалення існуючих, залучення коштів сільського населення на основі розширення філійної мережі банків у сільській місцевості, а також через випуск іпотечних облігацій.
  

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати дозволили сформулювати ряд висновків і рекомендацій, які є внеском у вирішення проблеми створення в Україні нової системи довгострокового кредитування населення. Основні положення і висновки, сформульовані в роботі, висвітлюють наукові проблеми довгострокового кредитування населення, його роль у вирішенні економічних і соціальних проблем населення і можуть бути застосовані в подальших дослідженнях з даної проблематики. Пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані як основа для прийняття рішень у практичній діяльності банків. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути також використані в навчальному процесі та при вдосконаленні програм навчальних курсів з кредитного менеджменту, банківського маркетингу.

Практична цінність дослідження полягає у розробленні методичних та практичних рекомендацій, які є внеском автора в теорію та практику банківської справи з довгострокового кредитування населення. Основні дисертаційні положення можуть застосовуватися банками як методологічна база при розробленні специфічних критеріїв визначення ефективного використання кредиту позичальником та якості кредитного портфеля банку.

Наукові розробки автора, практичні рекомендації та отримані результати використано та впроваджено у ВАТ “Ощадбанк” (довідка № 115 від 13.09.2007 р.) та ВАТ КБ “Хрещатик” (довідка № 01/5643 від 14.09.2007 р.). Крім того, результати дисертаційного дослідження використані Національним банком України при розробленні заходів щодо зміцнення фінансової стійкості банківської системи (довідка № 06-111/30007 від 23.11.2007 р.).

Теоретичні положення, викладені у дисертаційній роботі, впроваджені в навчальний процес ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при підготовці навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни “Гроші та кредит” (довідка від 11.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Наукові положення, висновки та пропозиції, які викладені у дисертації, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть” (м. Київ, 2001 р.); “Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України” (м. Київ, 2002 р.); “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2003 р.); “Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (м. Київ, 2004 р.); “Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності” (м. Київ, 2007 р.).

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 2,7 друк. аркушів, з них 5 – у наукових фахових виданнях та 5 – матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 192 сторінки, у тому числі: 23 таблиці на 24 сторінках; 17 рисунків на 16 сторінках. Список використаних джерел містить 134 найменування і займає 12 сторінок.