Чернівецька область розташована на південному заході України в передгір’ї Карпат за течією рік Дністер І Прут

Вид материалаДокументы

Содержание


Заготівля лісоматеріалів круглих за сортиментом
Чернівецька область
Недеревні лісові продукти
Аналіз мисливського господарства та природно-заповідного фонду
Хутрові звірі
Перната дичина
Аналіз деревообробної галузі
Подобный материал:
1   2   3

У 2009році лісоматеріали круглі були заготовлені в основному для виробництва пиломатеріалів і заготовок – 81,9% від загального обсягу або 297,9тис.м куб. Для виробництва целюлози і деревної маси та будівництва заготовлено відповідно 30,9тис. м куб та 29,1тис.м куб круглих лісоматеріалів. На виробництво клеєної фанери і шпону витрачено 2,7тис. м куб заготовлених лісоматеріалів.

Порівняно з 2008роком заготівля лісоматеріалів круглих на виробництво целюлози і деревної маси збільшилась на 11,4%, на виробництво пиломатеріалів і заготовок – майже не змінилась. Поряд з цим, для будівництва використано лісоматеріалів круглих на 26,1% менше (найбільше у Кіцманському районі – на 79,6%, Сокирянському – на 65,4%), на виробництво клеєної фанери і шпону – на 9,4% менше (найістотніше у м.Чернівці та Сторожинецькому районі – на 38,2% та 34,8% відповідно).

Найбільш розповсюдженою була деревина хвойних порід, з якої вироблено 80% пиломатеріалів і заготовок та 93,4% целюлози і деревної маси.

Для виробництва клеєної фанери і шпону використовувались, в основному, букові матеріали.

Заготівля лісоматеріалів круглих за сортиментом

у 2009році (тис м3)




Заготівля лісоматеріалів круглих – всього

У т.ч. для виробництва

пиломатеріалів і заготовок

клеєної фанери і шпону

для будівництва

целюлози і деревної маси

Чернівецька область

363,8

297,9

2,7

29,1

30,9

м. Чернівці

7,6

6,8

0,1

0,4

0,1

райони
















Вижницький

118,3

94,1

0,2

12,1

10,8

Герцаївський

0,7

0,3

--

0,4

--

Глибоцький

20,0

16,6

0,6

2,0

0,8

Заставнівський

0,3

0,2

--

0,1

--

Кельменецький

0,2

0,1

--

0,1

--

Кіцманський

1,9

1,7

--

0,1

0,1

Новоселицький

0,0

0,0

--

0,0

--

Путильський

108,1

89,8

--

6,2

12,1

Сокирянський

8,4

7,8

0,1

0,2

0,2

Сторожинецький

86,5

71,3

0,9

6,2

6,8

Хотинський

11,8

9,2

0,8

1,3

0,0


2009рік підприємствами, видом економічної діяльності яких є лісове господарство та пов'язані з ним послуги, залучено 5,2млн.грн інвестицій в основний капітал, що у 5,4раза менше, ніж у 2008році.

У технологічній структурі інвестицій в основний капітал переважали витрати на придбання машин, обладнання, устаткування для новозбудованих об'єктів, реконструкцію та технічне переозброєння діючих підприємств – 65,7% від загального обсягу (за 2008рік – 70,3%). Витрати на будівельні і монтажні роботи становили 34,3% і їх частка збільшилась на 4,6% проти 2008р.

Інвестиції в основний капітал у лісове господарство та пов'язані з ним послуги




2004

2005

2006

2007

2008

2009

Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млн. грн.

3,0

2,2

6,2

14,0

25,4

5,2

Індекси інвестицій в основний капітал (по попередньому року), у %

95,4

62,4

277,8

167,1

163,9

18,5

Частка в загальному обсязі інвестицій в основний капітал, спрямована безпосередньо в лісове господарство, становила лише 0,2%.

При заготівлі деревини використовуються застарілі технології: розробка лісосік на гірських схилах, трелювання деревини ведеться часто гусеничними тракторами, які знищують безповоротно безцінний лісовий грунт. Необхідно впроваджувати сучасні природозберігаючі технології заготівлі деревини з використанням нових технологій (наприклад, підвісних транспортних доріг).


Існують хороші можливості для інвестицій та розвитку у сфері переробки відходів: при лісовирощуванні кількість відходів складає 20-30%, при лісозаготівлі – також біля 20%; суттєва частина відходів утворюється також при переробці деревини; загалом біля 65% від обсягу лісозаготівлі іде у відходи, які практично не переробляються. Значну частину із них можна використовувати для енергетичних потреб. Орієнтовний обсяг щороку складає біля 0,3млн. м3 відходів деревини, яка може бути використана для енергетичних потреб. За даними опитування, переробляється не більше 5-10% відходів, в основному ті, що утворюються в процесі переробки.

На даний момент задекларовано відкриття у Чернівцях заводу по виготовленню паливних брикетів.

Кадри для галузі на теренах області готує Сторожинецький лісотехнічний коледж, який співпрацює з аналогічним начальним закладом м. Кимпулунг Молдовенеск (Румунія) та три професійно – технічні училища. Профільних вищих навчальних закладів Чернівецька область не має.


НЕДЕРЕВНІ ЛІСОВІ ПРОДУКТИ


Ресурсний потенціал лісів має також суттєву сировинну базу у недеревних лісових продуктах: ягоди, гриби, лікарські рослини, горіхи, якої достатньо для задоволення власних потреб населення регіону та для промислової переробки.

За даними фахівців, лісові ресурси можуть давати до 30% доходів сільських домогосподарств (у вигляді коштів від продажу та у вигляді економії через використання доступних продуктів харчування лісового походження: гриби, ягоди, горіхи тощо).

Лісогосподарськими підприємствами у 2009році у Чернівецькій області було зібрано та заготовлено:

- 181,1т дикорослих плодів;

- 2,8т горіхів;

- 1,2т ягід;

- 8т лікарських рослин;

- 462т сіна;

- 176т березового соку (що на 57% більше, ніж у 2008році).

Оскільки значна частина недеревних продуктів заготовлюється безпосередньо населенням і продається в основному на продуктових ринках області та України, складно оцінити рівень використання цього ресурсу.

Підприємства – заготівельники, які працюють на теренах області, заготовляють на рік продуктів лісу приблизно на 10-12млн. гривень, при цьому левова частина експортується у країни Європи (біля 70% від обсягу заготівлі).

Враховуючи кількість продукції, яка реалізується тільки на продуктових ринках м. Чернівці, можна стверджувати, що фактична сума заготівлі принаймні в два рази є вищою.

Експорт значної кількості не деревної продукції лісу свідчить про наявність попиту на зовнішніх ринках і конкурентоспроможність продукції. Знову ж таки, експортується продукція, яка або не пройшла, або пройшла первинну обробку, і, відповідно, додана вартість формується уже за межами регіону.

АНАЛІЗ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Мисливські угіддя у 2009році займали площу 644,8тис. га лісів. Біля ¾ мисливських угідь області підпорядковано Українському товариству мисливців та рибалок, 22% - Держкомлісгоспу України.

Загальні надходження від ведення мисливського господарства у 2009році склали 1669,9тис. грн., що на 42,9% більше, ніж у 2008році. Окупність ведення збільшилась на 4 в.п. і становила 59%.

Впродовж 2009року у мисливському господарстві області працювало 106 єгерів та 14 мисливствознавців. На виплату зарплати використано 1,3млн. грн. (46,4% від загальних витрат).

На кінець 2009року в мисливських угіддях Буковини мешкало 4 види копитних тварин (7,1тис голів), 13 видів хутрових звірів (29,8тис. голів) та 10 видів птахів (98,8 тис голів). З копитних тварин було 67 зубрів, 716 оленів благородних, 4,9тис. голів козуль та 1,5тис. кабанів. Серед хутрових звірів найбільш розповсюджений заєць-русак - 17 тис. голів, ондатра – 3,5тис. голів, білка - 3,2тис. голів та інші (див.таблицю).




2000

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Копитні

4470

5002

5274

5634

6164

6280

6266

6868

7120

Олені

620

637

662

696

671

669

637

691

716

Кабани

848

1018

1083

1166

1255

1329

1277

1415

1472

Козулі

2854

3228

3413

3674

4144

4197

4273

4687

4865

Зубри

138

119

116

98

94

85

79

75

67

Хутрові звірі

34329

30610

29056

33214

36654

35934

29555

29861

29792

Білки

2114

2667

2245

2477

2813

2578

2545

2267

3243

Зайці

22696

19252

17955

20527

22061

22100

17576

17424

16973

Куниці

1600

1486

1517

1718

1981

2011

2005

1980

1802

Лисиці

2392

1755

1740

2048

2157

1983

654

630

676

Ондатри

2511

2948

3092

3341

4033

3718

3383

4214

3478

Вовки

20

25

26

28

26

29

25

23

27

Ведмеді бурі

17

24

21

24

21

22

22

24

26

Борсуки

928

1020

939

1195

1249

1180

1054

1134

1046

Видри

237

348

385

532

545

572

606

497

575

Тхори чорні

1441

784

804

1079

1199

1189

1108

1125

1324

Рисі

44

51

60

71

73

81

81

69

70

Кіт лісовий

60

94

111

92

159

139

124

127

136

Горностай

266

153

158

78

337

332

357

347

416

Перната дичина

120353

103692

112816

135261

83463

90140

76589

95525

98769

Куріпки

4926

4802

4890

5328

5770

6311

6802

7487

7513

Глухарі

177

187

182

188

184

190

188

186

204

Качки

49171

48575

25957

30693

13234

20246

17992

22416

22334

Фазани

160

107

659

618

224

153

78

143

161

Перепілки

977

800

3396

2580

2251

3384

3355

2370

3531

Рябчики

435

428

478

474

484

444

454

505

482

Лебеді

240

221

240

246

199

289

343

323

388

Лиски

15367

12790

10906

13146

8068

10814

11584

12903

12774

Кулики

24715

18712

17101

9598

4990

4098

2760

3037

2962

Голуби

24185

17070

49007

72390

48059

44211

33033

46155

48420



Небезпечною тенденцією стає зменшення у лісах зубрів, чисельність яких впродовж 2000-2009років зменшилась майже в два рази. Аналогічна ситуація прослідковується з пернатою дичиною, кількість якої за цей період зменшилась на 17,9%. Зокрема, поголів’я куликів зменшилось майже у 8 разів, качок – у 2 рази, лисок – на 16%.

Під час сезону полювання 2009року було відстріляно 344 голови копитних тварин, 3,3тис. голів хутрових звірів та 12,5тис. голів пернатої дичини. Порівняно з 2008роком відстріл хутрових тварин збільшився на 34,9%, копитних – на 4,2%, пернатої дичини – на 5,2%.

Основні показники мисливського господарства України та областей Карпатського економічного району за 2009рік




Україна

Чернівецька обл..

Закарпатська обл..

Івано-Франківська обл..

Львівська обл..

Чисельність мисливських тварин, тис. голів:
















Копитних

232,2

7,1

12,7

8,5

17,5

У % до 2008р.

106,5

103,7

109,1

96,5

104,8

Хутрових

2245,6

29,8

57,5

53,7

81,5

У % до 2008р.

98,6

99,8

97,3

104,7

101,1

Пернатої дичини

10015,2

98,8

136,7

111,1

239,0

У % до 2008р.

98,8

103,4

87,8

115,7

108,8

На території Чернівецької області у 2009р. функціонувало 7 розплідників зі штучного розведення мисливських звірів та птахів (на 1 менше порівняно з 2008р). Чисельність основного поголів’я на кінець року в них складала: 59 кабанів, 2 олені благородні, 2 лані та 51 фазан.

На території Вижницького району з 1995р. функціонує Національний природний парк «Вижницький» площею 1,2тис. га За рік парк відвідало з екскурсіями 2,6тис. осіб. Відвідувачам пропонуються екскурсії п’ятьма туристичними маршрутами та 148 місць відпочинку в стаціонарних рекреаційних об’єктах.

Для збереження Буковинської субпопуляції зубра європейського функціонує зоологічний заказник місцевого значення «Зубровиця!, площа якого становить понад 27тис. га. На початку 2010р. на розгляд обласної ради внесено «Регіональну програму із збереження зубрів», якою передбачено заходи з організації будівництва об’єкта генетичного резервату – вольєра і інших споруд, що забезпечить можливість розведення зубрів з мінімальними витратами із бюджету.

У 2009р. на території області Указом Президента створено також НПП «Черемоський» площею понад 7тис. га, а на початку 2010р – на території Хотинського, Кельменецького та Сокирянського районів – НПП «Хотинський» площею понад 9тис. га.


АНАЛІЗ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ГАЛУЗІ

Деревообробна галузь представлена лісопильним та стругальним виробництвом, виробництвом дерев'яного покриття підлоги та паркету, сушіння деревини, просочування, виробництво шпону, клеєної фанери, виробництвом дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, виробництвом дерев'яної тари і є важливою складовою регіональної економіки.

Щодо діяльності у сфері обробки деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, то по деяких позиціях значну долю ринку займають приватні підприємці, яких у Чернівецькій області в даній галузі працює орієнтовно 625 чоловік (при тому, що при реєстрації даний вид як основний декларувало 2430 підприємців). Приватні підприємці працюють в основному на спрощеній системі оподаткування, обліку часто не ведуть, статистичну звітність не подають, тому дані дослідження по відношенню до діяльності суб’єктів підприємництва – фізичних осіб, базуються тільки на анкетних даних в результаті опитування і не можуть бути підтверджені офіційною статистикою.