Geum.ru

Г. О. Кулєшова, аспірантка кафедри соціально-економічної географії І регіонознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Вид материалаДокументы

Содержание


Кулешова А. А., Полякова Е. А. Внешняя торговля Харьковской и Белгородской областей как составляющих еврорегиона «Слобожанщина».
Подобный материал:
    1. Г.О. Кулєшова, аспірантка кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

К.А. Полякова, студентка 3 курсу кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна


Зовнішня торгівля Харківської та Бєлгородської областей як складових єврорегіону «Слобожанщина»

Роботу виконано на кафедрі соціально-економічної

географії і регіонознавства

геолого-географічного факультету

ХНУ ім. В.Н. Каразіна


У роботі дана коротка характеристика єврорегіону «Слобожанщина», проаналізовані зовнішньоторговельні зв’язки Харківської та Бєлгородської областей. Розглянута динаміка показників, що характеризують зовнішню торгівлю даних регіонів та визначені особливості географічної структури експорту та імпорту.


Кулешова А. А., Полякова Е. А. Внешняя торговля Харьковской и Белгородской областей как составляющих еврорегиона «Слобожанщина». В работе дана краткая характеристика еврорегиона «Слобожанщина», проанализированы внешнеторговые связи Харьковской и Белгородской областей. Рассмотрена динамика показателей, которые характеризируют внешнюю торговлю данных регионов и определены особенности географической структуры экспорта и импорта.


Kulieshova. A. A., Polyakova K. A. The foreign trade of the Kharkov and Belgorod regions as constituents of the euroregion «Slobozhanschina». In this papers the short description of euroregion "Slobozhanshchina" is given. The foreign trade connections of the Kharkov and Belgorod regions are analyzed. The dynamics of the indicators that are characterizing the foreign trade of these regions is considered. The features of the regional pattern of the export and import are defined.


Історія розвитку євроінтеграційної діяльності за участю областей України в рамках діяльності єврорегіонів розпочалася з 1993 року, коли була підписана угода про створення Карпатського єврорегіону. Сьогодні до його складу входять Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька область України та адміністративно-територіальні одиниці Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії [1]. Поступово подібний досвід утворення єврорегіонів було розповсюджено і на ділянки російсько-українського кордону. У 2003 році засновано єврорегіон «Дніпро», до складу якого увійшли Гомельська область Республіки Білорусь, Брянська область Російської Федерації та Чернігівська область України. 7 листопада 2003 р. між Харківською обласною державною адміністрацією України та Адміністрацією Бєлгородської області Російської Федерації підписана угода про створення єврорегіону «Слобожанщина» з метою розвитку суміжних територій, зокрема економіки прикордонних районів, інфраструктури і соціальної сфери [4]. 24 квітня 2007 року в м. Курськ був заснований єврорегіон «Ярославна», який став сьомим єврорегіоном, створеним за участю областей України та третім єврорегіоном на російсько-українському кордоні. Сьогодні серед науковців відбуваються жваві дискусії щодо необхідності та доцільності створення наступного російсько-українського єврорегіону – єврорегіону «Донбас» між Луганською та Ростовською областями.

Враховуючи суттєвий період існування єврорегіонів як на західних, так і на східних кордонах України, все ж таки їхня діяльність у більшості випадків носить формальний характер. Тому питання дослідження єврорегіонів з метою пошуку найбільш оптимальних шляхів підвищення ефективності їх функціонування залишається актуальною. Крім цього, важливим є питання оцінки розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів, одним з напрямків чого є аналіз зовнішньоекономічної діяльності відповідних прикордонних областей, що входять до складу єврорегіону [3].

Метою даного дослідження є виявлення особливостей та тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі товарами та послугами Харківської та Бєлгородської областей як складових єврорегіону «Слобожанщина».

Згідно Закону України «Про транскордонне співробітництво» № 1861-IV від 24.06.2004 р. під єврорегіоном розуміють «…організаційну форму співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво» [2].

Утворення єврорегіону «Слобожанщина» у 2003 році між Харківською та Бєлгородською областями, як зазначено у його Статуті, направлене на вирішення наступних завдань:
  • підтримка всебічного економічного розвитку, регіонального та локального територіального планування;
  • підвищення рівня розвитку комунікацій, транспорту і зв’язку прикордоння;
  • активізація наукового й культурного співробітництва;
  • сприяння розвитку соціальної сфери;
  • поліпшення стану навколишнього природного середовища, вирішення проблем природоохоронного характеру;
  • сприяння розширенню контактів між мешканцями прикордонних територій, розвитку співробітництва між установами та організаціями, а також суб’єктами господарської діяльності;
  • поліпшення процесу перетину державного кордону шляхом спрощення митних формальностей та сприяння розбудові прикордонної інфраструктури;
  • підвищення якості життя населення прикордонних областей шляхом збільшення зайнятості тощо [4].

Діяльності єврорегіону «Слобожанщина» координується виконавчим комітетом Ради керівників прикордонних областей Республіки Білорусь, Російської Федерації та України та Центром транскордонного співробітництва, завдяки чому сьогодні єврорегіон “Слобожанщина” являється повноцінним членом Асоціації європейських прикордонних регіонів, в яку входять понад 180 єврорегіонів країн Європи [4].

Єврорегіон «Слобожанщина» охоплює територію, загальна площа якої становить 58,5 тис. км². Населення єврорегіону – близько 4315 тис. осіб. Характеристика територіальної структури єврорегіону «Слобожанщина» представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика територіальної структури єврорегіону «Слобожанщина»

Адміністративно-територіальна одиниця
Площа території,

тис. км²
% від загальної площі єврорегіону
Кількість населення,

тис. осіб

(станом на 01.01.2008 р.)
% від загальної кількості населення єврорегіону

Харківська область
31,4
53,7
2795,9
64,8

Бєлгородська область
27,1
46,3
1519,1
35,2

Єврорегіон «Слобожанщина»

58,5
100
4315,0
100

(таблиця побудована за даними [5,6])

Важливою складовою розвитку економіки будь-якого регіону є розширення зовнішньоекономічних зв’язків, до числа основних елементів яких відносять торгівлю товарами та послугами, залучення іноземних інвестицій, діяльність спільних підприємств, співробітництво в галузі науково-технічних розробок тощо. Але слід відмітити, що все ж таки вагомою ланкою зовнішньоекономічних зв’язків є зовнішня торгівля товарами та послугами, яка виступає важливим фактором розвитку економіки регіону та джерелом надходження валютних ресурсів, впливає на перебудову та модернізацію виробництва.

    На рис. 1 представлена динаміка показників, що характеризують розвиток зовнішньої торгівлі товарами та послугами Харківської області за період 2000-2007 рр.



    Рис. 1 Динаміка показників зовнішньої торгівлі Харківської області

    за період 2000-2007 рр. (побудовано за даними [5])

    Зовнішня торгівля товарами та послугами Харківської області характеризується постійним збільшенням показників зовнішньоторговельного обороту, який у 2007 році становив 3917,8 млн. дол. США, що на 21,5% більше, ніж у 2006 році та на 80% більше, ніж у 2000 році. У структурі зовнішньої торгівлі Харківщини значно переважають імпортні надходження, які у 2007 році склали 2533,3 млн. дол. США (64,7% від загального зовнішньоторговельного обороту регіону). Помітний приріст імпорту спостерігається у 2005 році, коли показники надходжень товарів та послуг до Харківської області зросли на 44,8% і становили 1668,4 млн. дол. США. Поряд із незначним підвищенням експорту це визвало суттєве збільшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, яке склало -887,9 млн. дол. США, що на 83,3% більше показника 2004 року.

    Найвищий приріст експортних поставок з Харківської області спостерігається у 2007 році. У даному році показники експорту товарів та послуг з регіону становили 1384,5 млн. дол. США, що на 28,8% більше, ніж у 2006 році. У цей же період спостерігається зменшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, яке склало -1148,8 млн. дол. США.

    Зовнішня торгівля Бєлгородської області за період 2000-2007 рр. (рис. 2) характеризується постійним зростанням зовнішньоторговельного обороту, який у 2007 році становив 6378,8 млн. дол. США і збільшився у порівнянні з 2000 роком у 6 разів. У структурі зовнішньоторговельного обороту Бєлгородської області станом на 2007 рік частка експорту становить 36,3%, імпорту – 63,7%.



    Рис. 2 Динаміка показників зовнішньої торгівлі Бєлгородської області

    за період 2000-2007 рр. (побудовано за даними [6])




    Сальдо зовнішньої торгівлі протягом 2000-2004 рр. залишалося майже на одному рівні, а, починаючи з 2005 року, від’ємні значення даного показника поступово збільшуються за рахунок зростання та переважання імпорту над експортом. У 2007 році сальдо зовнішньої торгівлі Бєлгородської області склало -1746,0 млн. дол. США, імпорт перевищив експорт на 43%, тоді як у 2000 році різниця між експортом та імпортом становила -115,6 млн. дол. США, тобто імпорт на 20% був більшим за експорт.

Аналіз географічної структури зовнішньої торгівлі Харківської області свідчить про те, що динаміка експорту області до країн СНД (рис. 3) характеризується збільшенням показників, так у 2007 році експортні поставки склали 1099,3 млн. дол. США, що на 77,4% більше ніж у 2000 році (248,9 млн. дол. США) та на 35% більше ніж у 2006 році (715,7 млн. дол. США). Аналізуючи експорт товарів та послуг з Харківської області до країн далекого зарубіжжя, слід відзначити, що найбільші показники спостерігалися у 2004 році (337,6 млн. дол. США), тоді як у 2007 році порівняно з 2004 роком експорт скоротився на 15,5% та становив 285,2 млн. дол. США. Таким чином можна зробити висновок, що експортні поставки Харківщини у більшій мірі спрямовані до країн СНД, частка яких у загальному обсязі експорту регіону у 2007 році склала 79,4%.

Характерною тенденцією у зовнішньоторговельних зв’язках Харківської області за період 2000-2007 рр. є переважання імпортних надходжень у регіон з країн далекого зарубіжжя, частка яких у загальному обсязі імпорту у 2007 році становила 54% (1370,4 млн. дол. США). Імпорт до Харківщини з країн далекого зарубіжжя у 2007 році збільшився у порівнянні з 2006 роком на 21%, а у порівнянні з 2000 роком – на 81%. У той же час, імпортні поставки з країн СНД у 2007 році становили 1162,9 млн. дол. США (46% від загального обсягу імпорту до регіону), що на 13,3% більше ніж у 2006 році та на 83% більше показників 2000 року. Необхідно зазначити, що найбільший приріст імпорту з країн СНД до Харківської області спостерігався у 2005 році (на 55,7% більше ніж у 2004 році), тоді як приріст імпорту з країн далекого зарубіжжя склав 32,8%. У 2005 році спостерігалися структурі зміни в імпорті Харківщини, які полягають у переважанні імпортних надходжень до області з країн СНД над поставками з країн далекого зарубіжжя (відповідно 52,3% та 47,7% від загального обсягу імпорту). Але у наступному 2006 році у географічній структурі імпорту Харківської області з незначним відривом перевагу мають країни далекого зарубіжжя (51,7%), дана тенденція спостерігається і у 2007 році [5].



Рис. 3 Динаміка експорту та імпорту Харківської області з країнами СНД та країнами далекого зарубіжжя за період 2000-2007 рр.(побудовано за даними [5])


Таким чином, можна зробити висновок, що у географічній структурі експорту товарів та послуг Харківської області суттєву роль відіграють країни СНД, а у структурі імпорту співвідношення надходжень з країн СНД та країн далекого зарубіжжя характеризується перевагою останніх. Різниця у імпорті товарів та послуг Харківщини із країн далекого зарубіжжя та країн СНД становить лише 8%, тоді як експорт Харківської області до країн СНД на 58,8% більше експорту до країн далекого зарубіжжя.

    Аналізуючи експорт Бєлгородської області (рис. 4), можна відмітити, що у географічній структурі переважають країни далекого зарубіжжя, частка яких у загальному експорті області у 2007 році становила 62,7% (1452,9 млн. дол. США), у той же час експорт до країн СНД склав 863,5 млн. дол. США, що відповідає 37,3% загальних експортних поставок регіону. До того ж, експорт Бєлгородської області до країн далекого зарубіжжя у 2007 році збільшився у порівнянні з 2006 роком на 31,4%, а у порівнянні з 2000 роком – на 81%. Експортні поставки з області до країн СНД у 2007 році були на 31% більше, ніж у 2006 році та зросли на 76,8% по відношенню до 2000 року.



Рис. 4 Динаміка експорту та імпорту Бєлгородської області з країнами СНД та країнами далекого зарубіжжя за період 2000-2007 рр.(побудовано за даними [6])


    У географічній структурі імпорту Бєлгородської області провідне місце належить країнам СНД, частка яких у сумарному обсязі імпортних надходжень до регіону у 2007 році становила 81,6% (3314,8 млн. дол. США), тоді як на країни далекого зарубіжжя у імпорті області припадає лише 18,4%.

    Імпорт Бєлгородської області характеризується суттєвим зростанням показників надходження товарів та послуг до регіону з країн СНД, особливо починаючи з 2002 року. Так, у 2007 році імпорт склав 3314,8 млн. дол. США та збільшився у порівнянні з 2006 роком на 40,2%, а у порівнянні з 2002 роком – на 87%. Значне збільшення імпорту Бєлгородської області з країн далекого зарубіжжя спостерігається у 2006 році, коли показники зросли по відношенню до 2005 року на 50,8% та становили 731,5 млн. дол. США. У 2007 році значення імпорту регіону з даних країн зафіксовано на рівні 747,6 млн. дол. США, що лише на 2,2% більше, ніж у 2006 році.

    У зовнішній торгівлі Бєлгородської області з країнами СНД головним торговельним партнером є Україна, частка якої у експорті області в 2007 році становила 75% (649,7 млн. дол. США), а у імпорті – 94% (3127,0 млн. дол. США). Крім цього, Бєлгородська область активно співпрацює з Азербайджаном, Казахстаном та Молдовою.

    Серед країн далекого зарубіжжя у 2007 році найбільші експортні поставки Бєлгородської області були спрямовані до Німеччини (22,1%), Польщі (10%), Італії (7%), Словаччини (7%), Туреччини (6,9%), імпорт отримано з Німеччини (25%), Бразилії (16%), США (6,9%), Нідерландів (6,8%) [6].



Висновки: аналіз динаміки показників зовнішньої торгівлі товарами та послугами Харківської та Бєлгородської областей як складових єврорегіону «Слобожанщина» дозоляє зробити наступні висновки:
  • як для Харківської, так і для Бєлгородської областей у зовнішній торгівлі товарами і послугами притаманна тенденція до збільшення показників зовнішньоторговельного обороту, починаючи з 2004 року, але для Харківщини зростання даного показника є більш помітнішим;
  • експортно-імпортна діяльність Харківської та Бєлгородської областей характеризується переважанням у структурі зовнішньої торгівлі імпорту товарів та послуг над експортом, при чому співвідношення експорту та імпорту у даних регіонах майже однакове;
  • зовнішня торгівля Харківської та Бєлгородської областей характеризується наявністю від’ємного сальдо, яке з кожним роком збільшується, але для Харківської області за останні роки притаманне загальне зменшення приросту даного показника;
  • у географічній структурі експорту Харківщини головними торговельними партнерами є країни СНД, зокрема, Російська Федерація, тоді як для Бєлгородської області притаманно домінуванні у експорті країн далекого зарубіжжя;
  • у імпортних надходженням товарів та послуг до Бєлгородської області значна частка належить країнам СНД, а саме Україні, а у географічній структурі імпорту Харківської області з незначною перевагою домінують країни далекого зарубіжжя.

У зовнішній торгівлі Харківської та Бєлгородської областей поряд із загальним зростанням показників експортно-імпортних операцій все ж таки залишається проблема підвищення ефективності використання експортного потенціалу, і не останнє місце у цьому процесі має займати розширення саме прикордонної торгівлі. Використання інструментів діяльності єврорегіону «Слобожанщина» має стати тим засобом, за рахунок чого обидві області матимуть можливість підвищити рівень зовнішньої торгівлі, залучити до співробітництва прикордонні райони, а тим самим сприяти покращенню соціально-економічного становища в регіонах в цілому.



Література
  1. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ – ХХІ століть: нові пріоритети. – Київ, Наукова думка, 2006. – 511 с.
  2. Закон України “Про транскордонне співробітництво” від 24.06.2004 р. № 1861-IV // Голос України. – 22 липня 2004 р. - № 134
  3. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. – Львів: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.
  4. Офіційний сайт виконавчого комітету Ради керівників прикордонних областей Республіки Білорусь, Російської Федерації та України www.crossborder.org.ua
  5. Офіційний сайт Головного управління статистики в Харківській області www.uprstat.kharkov.ukrtel.net
  6. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Белгородской области www.belg.gks.ru