Українське суспільство, можливо, більшою мірою ніж інші європейці, відчуває на собі наслідки кризових явищ останніх років
| Вид материала | Документы |
- Наталія євгенівна гайдак, 310.23kb.
- Взаємодія політики, 59.84kb.
- Викладач Свентух А. О, 94.42kb.
- Тези звітної доповіді, 82.97kb.
- План. Становище господарства України в роки другої світової війни. Економічні реформи, 145.3kb.
- Проект має таку структуру: Програма «Спілкування-здоровий спосіб життя.», 48.31kb.
- Теорія держави І права зміст, 2599.99kb.
- Характеристика теорії держави І права, 104.68kb.
- Як виховати хлопчика, 180.96kb.
- Україна монастириська районна державна адміністрація, 38.48kb.
Копійка Валерій
доктор політичних наук, професор, директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Поточна суспільно-політична ситуація в Україні
Українське суспільство, можливо, більшою мірою ніж інші європейці, відчуває на собі наслідки кризових явищ останніх років. Уповільнення темпів економічного розвитку, наростання негативних тенденцій у окремих сферах привносять у світосприйняття українців песимізм та невпевненість. Ключові індикатори соціального життя свідчать про те, що подальше вдосконалення політичної, економічної, демографічної ситуації в країні є вкрай необхідним. Проблеми, які визначають сьогодні порядок денний реформ, є неоднозначними та складними.
Суспільна ситуація в Україні визначається як структурними факторами, так і поточним розв’язанням проблем громадян. Серед перших – загальна конфігурація ключових соціальних систем в державі, а також вплив зовнішніх обставин. Взяті разом, вони визначають ритм життя кожного українця. Економічні негаразди, корупція, низька ефективність влади – переважно таким чином українці оцінюють поточну ситуацію в державі. Перед Україною стоять серйозні виклики, подолання яких належить до першочергових пріоритетів. Серед них – оптимізація політичної системи: налагодження спільної роботи гілок влади, утвердження конституційних принципів, забезпечення політичної стабільності та дотримання принципів демократії.
Українському суспільству бракує ефективних засобів відстоювання власних інтересів, від дієвих профспілок до громадянських інститутів. Розвиток останніх став би альтернативою насильству та конструктивною формою розв’язання суспільних протиріч. Додає складнощів неефективність судової системи, яка потребує реформування для того, що стати надійним інструментом захисту прав громадян.
Сьогоднішні суспільні настрої людей багато в чому визначаються економічними очікуваннями. Джерелом суспільного невдоволення при цьому залишається економічна ситуація. Нерозв’язаність структурних проблем української економіки дається взнаки на тлі світової економічної кризи, яка множить ризики й робить українців особливо вразливими. Економічні проблеми загострюють суспільні конфлікти, підсилюють розшарування суспільства, сприяючи зростанню нестабільності.
Основні макроекономічні показники виступають базовими індикаторами поточної соціальної ситуації. Минулого року зростання ВНП склало більше 4%, що відповідає середнім темпам зростання країн із динамічними економіками й являє собою значно кращий показник у порівнянні із майже 15% падіння у 2009 році. В той же час, за рівнем ВНП на душу населення Україна залишається на одному з найнижчих місць в Європі із показником, що ледь перевищує 6700 доларів США.
Наслідки глобальної фінансової кризи боляче вдарили по українській економіці. Починаючи із середини 2009 року інфляція тримається на рівні 8%. Кількість безробітних зросла до майже 9%, і одним із регіонов-«лідерів» за темпами такого зростання є м. Київ.
Модернізація та підвищення конкурентоздатності української економіки – надзвичайно складні завдання, які потребують комплексних зусиль. Однак їх виконання є життєво важливим. Тільки конкурентоздатна економіка може забезпечити європейські стандарти суспільного життя, в тому числі й сприяти всебічному задоволенню потреб та захисту прав людини.
Ключові соціальні стандарти та гарантії у сфері доходів (прожитковий мінімум, мінімальна заробітні плата, мінімальна пенсія, допомога по безробіття та допомога по догляду за дитиною) постійно зростають, але темпи такого зростання залишаються недостатньо високими. Близько 30% українців живуть за межею бідності (це – пряма загроза соціальній безпеці в державі), а середня щомісячна заробітна плата складає близько 320 доларів США. При цьому зберігається проблема заборгованості з виплати заробітної плати. Складна економічна ситуація і для близько 13 мільйонів українських пенсіонерів, переважна більшість яких не має додаткових доходів. Додамо при цьому, що коефіцієнт співвідношення кількості пенсіонерів до найманих працівників дорівнює в Україні 1,14 – один з найгірших в Європі. Це актуалізує проблему пенсійної реформи. При цьому українське суспільство поляризоване за рівнем доходів. Поряд із бідністю та низькими стандартами співіснують розкіш та надприбутки. Це створює передумови для посилення соціальної напруги, зростання протестних настроїв та є індикатором негараздів у суспільному житті.
Складною, вже котрий рік поспіль, залишається й демографічна ситуація. Загальна кількість населення продовжує зменшуватися; зростає середній вік населення (Україна – одна із «найстаріших» країн світу) внаслідок зменшення рівня народжуваності. Скорочується також і тривалість життя українців.
На цьому тлі загострюються хронічні проблеми ключових соціальних систем: охорони здоров’я, освіти, правової системи та різноманітних систем соціальної співпраці та партнерства. Це створює додаткову соціальну напругу, негативно впливає на умови та клімат суспільного життя.
Складність соціальних умов, високі сподівання українців висувають серйозні вимоги до зовнішньої політики держави. Критеріями її успішності стають проблеми громадян – широке коло цих проблем. В таких умовах зростає суспільний попит на прагматизм у зовнішній політиці.
В її основу мають бути покладені зусилля з максимального сприяння вирішенню економічних проблем, створення сприятливого середовища для реалізації стратегічних інтересів держави. Європейський вибір за цих умов – оптимальна стратегія, що надає можливість адаптувати політичну, правову та адміністративну системи держави до найвищих стандартів.
В той же час зовнішня політика сучасної держави покликана розв’язувати й іншу проблему: надавати їй можливості управляти ситуаціями взаємозалежності. Переплетіння внутрішньої та зовнішньої політики в глобалізованому світі; активне економічне співробітництво; проблеми регіональної безпеки – все це актуалізує використання у зовнішній політиці інструментів багатостороннього співробітництва, міжнародних режимів та організацій, робить зовнішню політику динамічнішою та гнучкішою.
Соціальні виклики, що стоять сьогодні на порядку денному, визначають основі напрями внутрішніх перетворень, разом з тим диктуючи ключові вимоги до зовнішньої політики. Прагматична, динамічна зовнішня політика найкращим чином сприятиме суспільним перетворенням.