Тези звітної доповіді

Вид материала

Документы

Содержание Проекту партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування та розвиток»

Подобный материал:

• Тези доповідей до конференції "нансис 2004", 36.14kb.
• Родіна Віктор Володимирович, 17.28kb.
• Реферат, повідом-лення, наукова стаття або тези доповіді на студентську наукову конференцію,, 79.26kb.
• До участі запрошуються студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України. Напрями, 37.96kb.
• Оку проводять Всеукраїнську науково-практичну конференцію, 324.72kb.
• Українське географічне товариство Дніпропетровський національний університет імені, 31.65kb.
• Доповіді (у разі приїзду), 71.64kb.
• Надіслати заявку на участь (зразок додається), тези доповіді та копію квитанції про, 50.96kb.
• Довідка про учасника XVIІ міжвузівської науково-практичної інтернет-конференції, 47.18kb.
• О формою (науковий реферат, повідом-лення, наукова стаття або тези доповіді на студентську, 92.24kb.

Д.2.

Тези

звітної доповіді

«Шляхи якісного вдосконалення стратегічного планування на Закарпатті в умовах реформ та глобальних кризових явищ»,

виголошеної на засіданні Громадської ради при ОДА 29 червня 2011 року головою Комісії з реалізації планів соціально-економічного розвитку області, раціонального використання ресурсів та підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону Лукша О.В. при обговоренні планового питання «Про підсумки проведення громадської експертизи стану виконання Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року»

1. Громадська рада при Закарпатській ОДА (надалі – ГР при ОДА) у відповідністю із перспективним планом Комісії сприяння реалізації планів соціально-економічного розвитку області, раціонального використання ресурсів та підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону (надалі – Комісія) на своє перше робоче засідання винесла саме дане питання. І не в останню чергу тому, що з огляду на виключну важливість проблеми розвитку регіону, ГР при ОДА однією із п’яти пріоритетних цілей своєї діяльності визначила «Сприяння практичній реалізації пріоритетів, операційних програм, дій та заходів Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року як головного консолідованого громадами краю програмного документа розвитку області».
   
2. Здійснюючи громадську експертизу стану виконання прийнятої ще у грудні 2006 року обласною радою Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року (надалі – Регіональна стратегія), Комісія не ставила собі за мету ані здійснення громадського моніторингу (оскільки формалізований механізм моніторингу існує), ані громадського контролю змісту та виконання владних звітних чи програмних документів, які стосуються реалізації начерків Регіональної стратегії. Насправді проблеми, на які Комісія скеровує увагу суспільства і влади, значно важливіші і глибші, аніж експертиза загалом невтішного поточного стану реалізації Стратегії. Мова йтиме, перш за все, про наступні визначальні для Закарпаття та невирішені проблемні питання Регіональної стратегії:
   
   1. Триваюче уже більше 4 років незавершення повноти розроблення Стратегії у відповідністю з існуючими аксіомами стратегічного планування та вітчизняними нормативами, включаючи Операційну програму (План дій), адже саме це покликане сформувати надійну стартову платформу для реалізації Стратегії.
      
   2. Ще неналежне усвідомлення всіма учасниками процесу як особливої специфіки стратегічного планування, так і його вразливості до зовнішніх і внутрішніх впливових факторів і чинників, що потребує глибокого експертного аналізу та особливо високої професійності управлінських кадрів, відповідальних за стратегічне управління та планування зі сторони влади.
      
   3. Нагальна необхідність паралельного запровадження систем та інституцій стратегічного управління та регіонального розвитку в області, складовою частиною якого і є стратегічне планування (з приводу чого громадськість та експерти проявили ініціативи, починаючи з 2007 року).
      
   4. Важливість чіткого і гарантованого визначення джерел та забезпечення механізмів фінансування проектів (програм) Регіональної стратегії (хоча б у коротко- і середньостоковій перспективах), включаючи як бюджети різних рівнів, так і державно-приватне партнерство та іноземні інвестиції і грантові проекти.
      
   5. Створення механізму швидкого адаптування, внесення змін чи доповнень до Регіональної стратегії за участі як влади, так і громадськості і бізнесу при зміні впливових чинників та факторів, у т.ч. на основі виявлення негативних тенденцій за даними моніторингу. Серед впливових чинників – і реформи, що здійснюються в Україні, і глобальні кризові явища.
      
3. Невирішеність цих визначальних проблемних питань впродовж уже більше ніж 4,5 років після прийняття Регіональної стратегії (незалежно від причин), на думку Комісії, вихолощує сутність і роль стратегічного планування в регіоні. Всупереч тому, що методологічно і практично, стратегічне планування є одним з найпотужніших та найефективніших і визнаних у світовій практиці інструментів економічного і соціального розвитку територій. Консолідація суспільства і влади при прийнятті Стратегії самим своїм фактом визначає і спільну відповідальність за її реалізацію.
   
4. З огляду на вищенаведене, головною метою громадської експертизи Стану виконання Регіональної стратегії ставилось:здійснити експертний аналіз невирішених проблемних питань процесу стратегічного планування на Закарпатті та на його основі розробити пропозиції і рекомендації щодо доопрацювання Стратегії та якісного вдосконалення всього процесу стратегічного управління в області в умовах проведення системних реформ в Україні та чинників глобальних кризових явищ.
   
5. В розробці звітної доповіді брали участь члени Комісії, а також ряд залучених експертів ГР при ОДА:
   

Лукша О.В. – голова Комісії, заступник голови ГР, віце-президент з виконавчої роботи Асоціації розвитку і реформ міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття», експерт зі стратегічного планування Асоціації Агенцій регіонального розвитку України.

Дербаль Ю.Ю. - заступник голови Комісії, керівник Агенства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону “Forza” (м. Ужгород).

Вишняк А.М. - секретар Комісії, керівник Благодійного Фонду «Центр громадських ініціатив» (м. Перечин).

Шевчук В.А. - член Комісії, керівник Благодійної організації «Спільне об’єднання соціуму» (м. Виноградів).

Гавриш М.К. – член Комісії, керівник Всеукраїнської ГО «Спілка буровиків України» (м. Берегово).

Романюк І.І. – член Комісії, керівник Закарпатської обласної ГО «Український транспортний союз» (м. Мукачево).

Сірмаї Е.І. – член Комісії, керівник Українського благодійного фонду розвитку та підтримки виноградарства і виноробства (Ужгородський район).

Волошин В.М. – член Комісії, керівник Закарпатського обласного благодійного Фонду міжнародного наукового, освітнього та культурного співробітництва «Європейський дім» (м. Ужгород).

Станкевич О.І. – секретар Комісії з питань захисту довкілля, медичної екології та екологічної безпеки, президент РМЕО «Екосфера».

6. Комісія Громадської ради при ОДА відзначає, що при підготовці у червні 2011 року звітної доповіді з розглядуваного питання отримала на свої письмові запити з різних управлінь ОДА, а також в апараті обласної ради близько 20 документів та інформацій загальним обсягом не менше 400 стор., датованих з грудня 2006 року по травень 2011 року включно. Це засвідчує про зростаючу відкритість обласної влади та вселяє сподівання на успішність місії Громадської ради при ОДА, принаймні на Закарпатті. З іншої сторони, це дало можливість Комісії ГР при ОДА якнайповніше вивчити проблематику питання і підготувати відповідні аналітичні узагальнення, пропозиції і рекомендації.
   
7. В області уже більше 4 років має місце незавершення розробки і прийняття Операційних програм (Плану дій) затвердженої у грудні 2006 року Регіональної стратегії розвитку Закарпаття до 2015 року. Це не дає можливості сформувати як міцну стартову платформу для реалізації Стратегії, так і створення ефективної міжгалузевої інституційної основи для стратегічного управління у регіоні. Через ці причини, а також – внаслідок суттєвих змін економічного і соціального становища області за останні 3-4 роки, прийнята у грудні 2006 року Регіональна стратегія набула ознак квазістратегії, а отже – потребує доопрацювання і коригування.
   
8. В умовах неповноти розроблення Регіональної стратегії впродовж 2007-2009 р.р. в області фактично був запроваджений т. зв. «валовий підхід» до виконання і звітності щодо реалізації начерків Стратегії на противагу методологічно обґрунтованому та якісно відмінному «проектно-пріоритизаційному підходу» (звісно, внаслідок відсутності Операційних програм та їх наповнення – інвестиційних проектів).
   
9. Невирішеність впродовж 4,5 років визначальних питань – щодо Операційних програм (Плану дій) та створення міжгалузевої інституційної основи реалізації Регіональної стратегії (окрім іншого, це мало поєднати стратегічне, просторове, земельне, галузеве та інвестиційне планування в області) призвело до поступового зниження ролі стратегічного планування, як одного з найпотужніших ефективних та визнаних світовою практикою інструментів економічного і соціального розвитку територій. І це при тому, що посилення дій чинників глобальної фінансово-економічної кризи у 2008-2009 р.р. якраз найбільше і потребувало підходів стратегічного планування розвитку регіону.
   
10. Заради об’єктивності слід визнати, що чинники глобальної фінансово-економічної кризи та існуючі бар’єри і перешкоди стратегічному плануванню на національному і регіональному рівнях (див. аналітичні матеріали Звітної доповіді), починаючи з 2008 року, ажніяк не сприяли реалізації начерків Регіональної стратегії. Відповідно, схвальної оцінки заслуговує навіть єдина спроба обласної влади у 2009 році щодо внесення змін до Регіональної стратегії «в умовах світової фінансово-економічної кризи, з метою мінімізації її негативного впливу на економіку області» (рішення сесії обласної ради від 7.08.2009 року №900). Та навіть у формулюванні підстав для внесення змін до Регіональної стратегії прослідковується відсутність міжгалузевої інституції стратегічного управління і планування з переважанням пріоритетності лише економіки регіону. Адже від 2006 «кураторство» з питань Регіональної стратегії здійснює головне управління економіки ОДА, тоді як загалом Стратегія містить ще чотири пріоритети, лише побіжно зв’язані з економікою. Проте, навіть ця єдина зміна до Регіональної стратегії була здійснена без широких і відкритих консультацій з громадськістю, на необхідність яких у Стратегії прямо вказує її п. 10.3 «Механізм внесення змін».
    
11. Окремо загострюємо увагу на перебільшувані очікування як на Закарпатті, так і в багатьох інших областях України щодо, застосування механізму державної підтримки реалізації затверджених регіональних Стратегій розвитку, починаючи з 2007 року. В значній мірі ці очікування розхолоджували мобілізацію власного ресурсного та людського й управлінського потенціалу краю на реалізації начерків Регіональної стратегії та удосконалення усього процесу стратегічного планування в області впродовж 2007-2011 р.р. Тим не менше, відрадно, що зі сторони обласної влади рішенням сесії обласної ради від 28.12.2010 р. №121 нарешті схвалений проект «Угоди щодо регіонального розвитку Закарпатської області між Кабінетом Міністрів України та Закарпатською обласною радою» з додатками «Спільних заходів, що здійснюється за пріоритетними напрямами узгодженої діяльності сторін» з вказанням проектів та обсягів і очікуваних результатів їх реалізації на загальну суму 990 млн. 214 тис. грн.., у т.ч. 477 млн. 188 тис. грн.. (майже 50%) з Державного бюджету України. Та навіть через півроку після схвалення обласною радою Угода з Урядом ще не підписана. Немає свідчень і того, що при розробці «Спільних заходів…» Угоди проводились широкі та відкриті консультації з громадськістю області щодо стратегічної пріоритетності тих чи інших проектів «Спільних заходів» у відповідністю з начерками Операційних цілей та пропозицій операційних заходів і дій Регіональної стратегії. Цей факт додає ще один вагомий аргумент на користь розробки повноцінної і консолідованої з громадськістю області Операційної програми (Плану дій) Регіональної стратегії, в якій був би застосований проектно-пріоритизаційний підхід.
    
12. Також окремо відзначаємо виключно позитивну роль Проекту партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування та розвиток», який виконувався на Закарпатті у 2006-2009 р.р. Інститутом урбаністики (м. Торонто) за фінансової підтримки Канадського Агенства з міжнародного розвитку (СІДА) і спрямував свої експертно-методологічні та організаційно-навчальні зусилля і ресурси на всебічну підтримку процесу стратегічного планування у Закарпатській області. Таким чином, Проект партнерства впродовж майже трьох років створював сприятливі передумови для впровадження кращих світових практик і методології стратегічного планування регіонального розвитку та залучення до цього процесу громадських, наукових і ділових кіл. З допомогою цього Проекту Закарпаття у 2007-2008 р.р. стало чи не єдиним регіоном України, в якому майже всі райони і немало міст розробили та затвердили власні стратегії розвитку та залучили до цього процесу громадськість. У свою чергу, це посприяло формуванню управлінських та інтелектуальних передумов стратегічного планування в районах і містах Закарпаття.