Загальна характеристика роботи актуальність теми
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 708.6kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 387.1kb.
Розрахунок ефективності впровадження інвестиційного проекту закладання
інтенсивного яблуневого саду у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району
| Показник | Прийнята дисконтна ставка, % | ||
| 15 | 20 | 25 | |
| Теперішня вартість грошового потоку в результаті дисконтування (PV), тис. грн | 4041,36 | 2726,40 | 1871,08 |
| Чистий приведений дохід (NPV), тис. грн | 3330,45 | 2015,49 | 1160,17 |
| Індекс доходності (PI) | 5,68 | 3,84 | 0,38 |
| Період окупності (PP), років | 2,6 | 3,9 | 5,7 |
| Внутрішня норма доходності (IRR), % | 38 | 38 | 38 |
Ринкові умови господарювання змушують садівницькі підприємства переходити на принципово нові системи виробництва садівницької продукції, запроваджувати нові способи і методи переробки плодів та ягід, зберігання та реалізації кінцевої продукції. При цьому виникає об’єктивна необхідність поглиблення інтеграційних процесів на основі агропромислового комбінування у різних галузях сільськогосподарського виробництва, зокрема у галузі садівництва, що дасть можливість підвищити ефективність його ведення в регіоні.
На основі вищевикладеного нами розроблено стратегію розвитку ефективного ведення садівництва у Миколаївській області на 2010 рік за умов переходу садівницьких підприємств на інтенсивні системи виробництва яблук, економічна оцінка яких наведена у табл. 4.
Таблиця 4
Економічна оцінка інтенсивних систем ведення садівництва у
Миколаївській області*
| Показники | Типи насаджень** | ||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | |
| Капітальні вкладення на створення 1 га саду, тис. грн | 44,4 | 45,0 | 47,8 | 89,0 | 89,3 | 96,7 | 117,2 | 130,2 | 147,1 |
| Затрати праці на створення 1 га саду, люд.-год. | 885 | 912 | 1124 | 1542 | 1491 | 1606 | 2018 | 2389 | 2314 |
| Виробничі витрати на 1 га саду, тис. грн | 14,4 | 15,0 | 15,6 | 21,0 | 22,0 | 23,8 | 26,6 | 29,0 | 32,1 |
| Планова урожайність, ц з 1га | 100,0 | 125,0 | 150,0 | 200,0 | 250,0 | 300,0 | 350,0 | 400,0 | 480,0 |
| Затрати праці на виробництво 1 ц плодів, люд.-год. | 8,85 | 7,29 | 7,49 | 7,71 | 5,96 | 5,35 | 5,77 | 5,97 | 4,82 |
| Собівартість 1 ц плодів, грн | 144,11 | 119,76 | 104,24 | 104,89 | 87,97 | 79,31 | 76,00 | 72,38 | 66,81 |
| Ціна реалізації 1 ц плодів, грн | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 |
| Прибуток на 1 га саду, грн | 35589 | 47530 | 59363 | 79023 | 103009 | 126208 | 148402 | 171046 | 207929 |
| Амортизація, грн | 2957 | 3002 | 3188 | 7414 | 7439 | 8060 | 9767 | 10847 | 12256 |
| Грошовий потік, грн | 38546 | 50532 | 62551 | 86437 | 110447 | 134268 | 158169 | 181893 | 220185 |
| Рівень рентабельності, % | 247,0 | 317,5 | 379,6 | 376,7 | 468,4 | 530,5 | 557,9 | 590,8 | 648,3 |
| Коефіцієнт економічної ефективності капітальних Вкладень | 0,29 | 0,38 | 0,44 | 0,40 | 0,50 | 0,57 | 0,55 | 0,57 | 0,61 |
| Строк окупності капітальних вкладень, років*** | 6,97 | 6,31 | 6,05 | 5,56 | 4,22 | 4,05 | 4,00 | 3,95 | 2,64 |
| Роки створення | 5 | 5 | 5 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 1 |
*Власні розробки автора.
**Тип насадження: І – схема садіння 6х4м (417 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;
ІІ - схема садіння 6х3м (560 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;
ІІI - схема садіння 5х3м (670 дерев на 1 га); підщепа ММ-106; 54-118;
ІV - схема садіння 4х2,5м (1000 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;
V - схема садіння 4х2м (1250 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;
VI - схема садіння 4х1,5м (1667 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;
VII - схема садіння 4х1,25м (2000 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;
VIII - схема садіння 4х1м (2500 дерев на 1 га); підщепа М-9; 62-396; краплинне зрошення;
IX - схема садіння 3,3х1м (3000 дерев на 1 га); кніп-баум; краплинне зрошення.
*** З урахуванням лага.
Дана стратегія передбачає різні схеми садіння із загущенням від 417 до 3000 дерев на 1 га саду, залежно від наявності у садівницьких підприємств необхідної матеріально-технічної бази для здійснення агротехнологічних заходів, трудових та фінансових ресурсів тощо. При цьому передбачено закладання саду сортами Айдаред, Голден Делішес, Симиренківець та Джонаголд з використанням середньорослих підщеп (ММ-106; 54-118) без краплинного зрошення і карликових підщеп (М-9; 62-396) на краплинному зрошенні зі встановленням шпалери (трьохдротової) і за типами насаджень (4х1,25м; 4х1м; 3,3х1м) бамбукових підпор. У перший рік після садіння необхідною умовою є залуження міжрядь злаковими травами, а утримання пристовбурної смуги у рядку під гербіцидним паром.
Розрахунки щодо виробництва яблук за різними системами показали, що найбільш інтенсивними є насадження V-IX типів, які вступатимуть у плодоношення і забезпечуватимуть покриття поточних витрат на 3-4 рік, а строк окупності капітальних вкладень з урахуванням лага у них складатиме біля 4 років.
На основі опрацьованого вітчизняного і світового досвіду агропромислового комбінування і врахування перспектив розвитку виробничої та ринкової інфраструктури пропонуються такі варіанти створення подібних організаційно-виробничих структур у галузі садівництва регіону: садівницькі агропромислові підприємства; садівницькі агрофірми; контрактна інтеграція шляхом об’єднання економічних інтересів сільськогосподарських, переробних і торгівельних підприємств із залученням фінансових структур.
Важливим фактором розвитку агропромислового комбінування у садівництві є застосування науково обґрунтованих економіко-математичних моделей (табл. 5).
Таблиця 5
Економічна оцінка агропромислового комбінування на основі розв’язання
економіко-математичної моделі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району
| Показники | Виробництво плодів | Переробка плодів | Індекс | |||
| Фактично (2001-2007рр.) | За оптимальним планом | Фактично (2003-2007рр.) | За оптимальним планом | Виробництво плодів | Переробка плодів | |
| Обсяг реалізації плодів, тис.ц, продуктів переробки, тис. кг | 53,12 | 61,25 | 174,70 | 1143,39 | 1,15 | 6,54 |
| Затрати праці, люд.-год. на 1ц плодів на 1ц продуктів переробки | 4,79 | 5,66 | 1,65 | 1,32 | 1,18 | 0,80 |
| Собівартість реалізації, грн 1ц плодів 1кг продуктів переробки | 58,31 | 148,12 | 0,73 | 1,191 | 2,54 | 1,63 |
| Ціна реалізації, грн 1 ц плодів 1 кг продуктів переробки | 76,38 | 289,16 | 1,52 | 2,659 | 3,79 | 1,75 |
| Прибуток, грн на 1ц плодів на 1кг продуктів переробки | 18,07 | 141,04 | 0,79 | 1,47 | 7,81 | 1,86 |
| Рентабельність продажу, % | 23,66 | 48,78 | 51,97 | 55,21 | - | - |
| Рівень рентабельності виробництва, % | 31,0 | 95,22 | 108,22 | 123,45 | - | - |
Згідно з розв’язку економіко-математичної моделі розвитку агропромислового садівницького підприємства встановлено, що за умов оптимізації породно-сортового складу, використання високопродуктивних зерняткових і кісточкових культур та інноваційно-інвестиційного ведення галузі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району буде одержано прибуток від виробництва плодів у розмірі 8639 тис. грн, а максимальне використання переробних потужностей (консервного цеху) забезпечить одержання середнього прибутку від реалізації продуктів переробки 1678 тис. грн. Загальна потреба у фінансових ресурсах для вирощування і переробки плодів за даною моделлю складатиме 10,4 млн. грн, а у трудових ресурсах відповідно 462,5 і 15,1 тис. люд.-год.
ВИСНОВКИ
1. На основі теоретичних узагальнень і надбань вітчизняної та зарубіжної економічної науки у дисертації визначено, що під організаційно-економічним механізмом ефективного ведення садівництва слід розуміти систему організаційних та економічних форм і методів ведення садівництва, що спонукає до ефективного управління та функціонування виробничо-економічної системи задля задоволення попиту споживачів плодоягідної продукції, забезпечення переробної промисловості високоякісною сировиною та одержання максимальних прибутків від виробничо-господарської діяльності для розширеного відтворення садів і ягідників з метою економічного зростання галузі.
2. Актуальність відродження, стабілізації та подальшого розвитку садівництва Миколаївщини, як однієї з провідних галузей регіону, зумовлено потребою повного забезпечення внутрішнього ринку плодоягідною продукцією та найповнішого використання експортного потенціалу галузі. Крім того, на сучасному етапі потрібна термінова реструктуризація сільськогосподарських виробників, у плані якої аграрна політика повинна виходити не з руйнування організаційних форм великого плодоягідного виробництва, а із зміцнення та надання відповідного спрямування в реформуванні власності й вдосконаленні виробничо-організаційної структури.
3. Результати дослідження вказують на те, що за період 1980-2007 рр. темпи скорочення площі плодоягідних насаджень становили у середньому 359 га на рік за стійкості галузі 89%, що зумовлено активними темпами вибуття з господарського обороту багаторічних насаджень у зв’язку з закінченням продуктивного терміну їх експлуатації. Валовий збір плодів і ягід у сільськогосподарських підприємствах регіону зменшився протягом 1980-2007 років з 199,8 до 109,0 тис. ц, або на 45,4%. При цьому максимальний валовий збір було одержано у 1984-1987 роках (230,5 тис. ц з площі 10,6тис. га), а мінімальний (109,0 тис. ц) у 2004-2007 роках, що обумовлено значним зменшенням плодоносних площ, скороченням кваліфікованої робочої сили, енергетичних, фінансових та інших ресурсів, а також порушенням основних агротехнічних вимог вирощування плодоягідних культур, внаслідок слабкої матеріально-технічної бази господарств, зменшення доз внесення добрив, погіршення захисту культур від шкідників та хвороб.
4. Проведені в дисертації монографічні дослідження свідчать, що підвищення рівня концентрації та поглиблення спеціалізації плодоягідного виробництва відбувається, насамперед, у господарствах з високим рівнем механізації виробничих процесів, прогресивними формами організації та мотивації праці. Так, у 2006 році у ВАТ «Зелений Гай» при рівні спеціалізації 67,1% прибуток з 1 га становив 689 грн, а зі збільшенням рівня спеціалізації до 98,7% у ЗАСТ «Зоря Інгулу» прибуток з 1 га досягав 2743 грн.
5. Аналіз показників ліквідності і фінансової стійкості свідчить про те, що садівницькі підприємства корпорації «Миколаївсадвинпром» мають задовільний фінансовий стан. Але в цілому садівницька галузь регіону потребує фінансового оздоровлення, шляхом пільгового кредитування, введенням державного страхування плодових насаджень, встановлення державного замовлення на плодову продукцію та подальшого збереження 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства для її ефективного ведення. Однією з важливих умов ефективного розподілу і використання бюджетних коштів на закладання та догляд за багаторічними насадженнями є налагоджена система контролю державних органів. Адже активізація дії механізму справляння 1 % збору з алкогольних напоїв і пива та контролю за використання коштів на розвиток садівництва і науково-технічні дослідження сприятимуть економічному зростанню галузі.
6. Основними напрямами державного регулювання економіки садівництва у сфері аграрної політики є: створення регулюючої законодавчої бази для забезпечення сприятливих правових і економічних умов стабілізації і розвитку агропромислового садівницького комплексу, удосконалення економічного механізму, поліпшення інвестиційної аграрної політики, здійснення необхідного протекціонізму для вітчизняних виробників плодоягідної продукції з метою захисту їх від демпінгового імпорту і різних коливань світової кон’юнктури.
7. Для покращення фінансової підтримки галузі система державного регулювання повинна передбачати надання виробникам безвідсоткових кредитів на закладання та догляд за плодоягідними насадженнями до вступу їх у товарне плодоношення. У даному випадку потрібно знизити існуючі кредитні ставки на створення багаторічних насаджень і виробничої інфраструктури до 5-7 %, насамперед, за рахунок державного регулювання здешевлення кредитів.
8. Зважаючи на важливу роль у розвитку галузі податкового регулювання інноваційної діяльності, необхідність усунення міжгалузевого диспаритету цін, сприяння впровадженню інтенсивних технологій виробництва плодів і ягід, потрібно внести зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» з тією метою, щоб сума нарахованого ПДВ за операціями із продажу зерняткових і кісточкових плодів залишалася у розпорядженні садівницьких господарств на спеціальному рахунку у банку і використовувалася на розширене відтворення плодових насаджень на інноваційній основі.
9. Механізм страхового захисту садівництва повинен передбачати систему встановлених державою форм, видів, методів і процедур, спрямованих на захист від ризиків (весняні заморозки, градобої тощо) і стабілізацію розвитку плодоягідного виробництва з метою підвищення ефективності господарювання садівницьких підприємств. Економічно доцільним також було б державне регулювання щодо використання частини коштів митного збору від імпорту плодів, ягід, цитрусових і бананів на інноваційно-інвестиційну діяльність науково-дослідних установ садівництва.
10. Перехід на інноваційно-інвестиційне ведення галузі є основним шляхом збільшення виробництва плодів та ягід і підвищення ефективності садівництва. З цією метою в дисертації запропоновано механізм створення та запровадження інноваційно-інвестиційних систем виробництва конкурентоспроможної плодоягідної продукції за показниками якості і високої економічної ефективності. Прискорення темпів науково-технічного прогресу у даній галузі забезпечить більш швидке оновлення породно-сортового складу плодових і ягідних насаджень, враховуючи критерії впливу позитивних та негативних факторів.
11. Розроблений автором бізнес-проект на залучення довгострокового банківського кредиту для створення інтенсивного яблуневого саду за інноваційною технологією на прикладі ЗАСТ «Зоря Інгулу» надасть можливість збільшити обсяги виробництва яблук, задовольнити потреби ринку та сприяти підвищенню конкуренто-спроможності промислового садівництва в регіоні. Реалізація даного бізнес-проекту потребує залучення довгострокового кредиту обсягом 2129780,46 грн. При дисконтній ставці 15% і 20% вкладені кошти повернуться до інвестора, відповідно на 3-4 рік. Розрахована внутрішня норма доходності надала можливість визначити максимальну межу дисконту у розмірі 38%, яка забезпечує беззбиткову реалізацію інвестиційного проекту.
12. Агропромислове комбінування є найважливішим напрямом ефективного ведення садівництва. Тому, з огляду на вітчизняний і світовий досвід та наявні і перспективні можливості розвитку ринкової інфраструктури, пропонуються такі варіанти створення організаційно-виробничих структур у галузі садівництва регіону: 1) садівницьке агропромислове підприємство; 2) садівницька агрофірма; 3) контрактна інтеграція шляхом об’єднання економічних інтересів сільськогосподарських, переробних і торгівельних підприємств та з залученням фінансових структур. Важливим фактором його ефективного розвитку вважаємо застосування науково обґрунтованих економіко-математичних моделей. Так, за умови оптимізації породно-сортового складу, використання високопродуктивних зерняткових і кісточкових культур та інноваційно-інвестиційного ведення галузі у ЗАСТ «Зоря Інгулу» Баштанського району буде одержано прибуток від виробництва плодів у розмірі 8639 тис. грн, а максимальне використання переробних потужностей (консервного цеху) забезпечить отримання середнього прибутку від реалізації продуктів переробки 1678 тис. грн.