Geum.ru

Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів 10 > Атмосферне повітря 21 Динаміка викидів в атмосферне повітря 21

Вид материалаДокументы

Содержание


21.3. Аналіз найважливіших екологічних проблем
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

21.3. Аналіз найважливіших екологічних проблем:



а) проблеми, що вимагають рішення на міжнародному рівні

Одною з основних транскордонних загроз є очисні споруди каналізації (ОСК) м.Сороки (рік початку експлуатації - 1980), що розташовані на землях Цекинівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області. ОСК не працюють з 10 лютого 2002 р. За цей час технологічне устаткування та обладнання споруд повністю вийшло з ладу, фактично споруди відновленню не підлягають. Неочищені стоки на територію України не надходять. Відомості про будівництво очисних споруд молдавської стороною для м.Сороки в Держуправлінні відсутні.

Потенційну небезпеку для р. Дністер також становить мулове господарство ОСК, яке розташоване у його 100-метровій прибережній захисній смузі (лівий беріг). За час роботи ОСК мул з мулових майданчиків не вивозився. Аналізи осаду мулових майданчиків виявили підвищений вміст важких металів та інших токсичних речовин. Розміщення даних відходів у прибережній захисній смузі, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, суперечить вимогам п.6 ст.89 Водного фонду України.

Протягом 2009-2011 років надзвичайних подій, пов'язаних з діяльністю очисних споруд каналізації (ОСК) м. Сороки не зафіксовано. Якість води у р.Дністер у створі, що контролює вплив скиду стічних вод Цекинівських очисних споруд, в цілому відповідала нормативам.


б) проблеми загальнодержавного значення

На території області розташована Ладижинська теплова електростанція ВАТ "Західенерго", основним технологічним паливом якої є кам’яне вугілля. У зв’язку із зменшенням лімітів споживання природного газу Ладижинську ТЕС фактично переведено на спалювання тільки кам’яного вугілля, якість якого постійно знижується. Викиди Ладижинської ТЕС становлять близько 48% від загального обсягу викидів та майже 80% від викидів стаціонарних джерел.

З метою з докорінного зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, особливо діоксиду сірки, покращення екологічної ситуації в регіоні та уникнення можливого загострення соціальної ситуації необхідно ставити питання перед Міністерством палива та енергетики України про впровадження на Ладижинській ТЕС ВАТ "Західенерго" сучасних екологічно безпечних способів спалювання вугілля, або оснащення ТЕС сучасним пилогазоочисним, і зокрема сіркоочисним устаткуванням.

Регіональною екологічною проблемою є побудований в 1978 році поблизу с.Джурин Шаргородського району отрутомогильник, де зберігається 1024 тонни непридатних ХЗЗР, що були звезені з 9 областей: Закарпатської, Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Волинської та Вінницької. Балансоутримувач даного отрутомогильника ВАТ "Шаргородське районне підприємство по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" є фактично банкрутом (у 2009 році завершиться ліквідаційна процедура). На даний час неможливо визначити юридичну особу, на яку буде покладено управління даним об'єктом. Протягом останніх років Держуправління та облдержадміністрація неодноразово звертались в центральні органи виконавчої влади з проханням посприяти у розв'язанні існуючої проблеми, на сьогодні питання не вирішено.


в) проблеми місцевого значення

Серйозним фактором порушенням екологічної рівноваги є відсутність сучасних технологій поводження з твердими побутовими відходами. В області налічується 733 полігони твердих побутових відходів та паспортизованих сміттєзвалищ загальною площею 700,26 га, більшість сміттєзвалищ обладнано без проектів, не повною мірою відповідають санітарним і природоохоронним вимогам. Регіональною програмою охорони навколишнього природного середовища передбачається розбудова сучасної інфраструктури поводження з відходами: будівництво 10 полігонів та розвиток інфраструктури з обробки і видалення відходів. Виконання цієї програми загальною вартістю близько 130 млн.грн. здійснюється вкрай повільно через обмежене фінансування. Проте, у 2007 році побудовані сучасні полігони у м.Бар та м.Гайсин, у 2008 році розпочато будівництво для м.Калинівка та смт.Муровані-Курилівці. В 2009 році розроблена проектна документація на будівництво полігону твердих побутових відходів в с. Флорино Бершадського району.

Найгостріше проблема поводження з твердими побутовими відходами стоїть для обласного центру. Експлуатацію звалища ТПВ м. Вінниці, що розташовано поблизу с. М.Стадниця Вінницького району, заборонено ще у 1994р. Грубі порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та в результаті цього до забруднення атмосферного повітря, а також до забруднення підземних водних горизонтів внаслідок порушення цілісності захисного протифільтраційного екрану звалища. На Стадницькому полігоні ведуться роботи, спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля (пересипка ґрунтом, проведення гідрологічних досліджень), проте вирішити питання закриття цього полігону та облаштування нового вирішити ще не вдалось. Подібна ситуація складається і з полігоном ТПВ м.Хмільник.

Ще однією проблемою поводження з відходами є стихійні сміттзвалища. Щороку під час весняних акцій з благоустрою їх виявляється та ліквідовується близько 2000.

На 44 річках, притоках Південного Бугу, Дністра, Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. У 2010 році якість води у річках області в цілому відповідала нормативам. Як і в попередні роки вода забруднена органічними сполуками у більшості відібраних проб (особливо, у теплий період року). Це свідчить про забруднення вод побутовими стоками.

Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). На території Вінницької області в комунальній власності перебуває 23 споруди загальною потужністю 217,3 тис. м3/добу. Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним та органічними речовинами. Це пов'язано із зношеністю обладнання очисних споруд. Прикладом є очисні споруди Могилів-Подільського міського комунального підприємства "Водоканал", у його стічних водах вміст азоту амонійного та органічних речовин (показник хімічного споживання кисню) значно перевищують встановлені нормативи. Як наслідок, у створі, розташованому нижче скиду стічних вод цього підприємства, спостерігається перевищення нормативів по вмісту азоту амонійного та органічних сполук. Крім того, цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (смт.Літин, Теплик, Чернівці, Чечельник).

Причинами погіршення якості води у річках області крім незадовільної роботи ОСК комунальної сфери та деяких підприємств є:

- захаращення берегів сміттям та господарсько-побутовими відходами;

- випадки самовільного будівництва та розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

- повільне виконання робіт винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади.

В області нараховується 1664 артезіанських свердловин, близько 500 з яких безхозні. Протягом 2010 року з підземних джерел було забрано 19,99 млн.м3 води.


г) проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних (фінансових) ресурсів

Існує проблема з ліквідацією накопичених відходів, які утворились більше десяти років тому, передача таких відходів на знешкодження є проблематичною, оскільки здійснюється за кошти утворювача відходів і потребує значних капіталовкладень. В основному така ситуація складається на підприємствах машино- та приладобудівної галузей, які експлуатуються з радянських часів, та мають майданчики для зберігання відходів.

Для стимулювання власників відходів до передачі їх на переробку або повторного використання є доцільним справляти збір за розміщення відходів за наростаючим підсумком для чого внести зміни до відповідних законодавчих актів.