Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів 10 > Атмосферне повітря 21 Динаміка викидів в атмосферне повітря 21
| Вид материала | Документы |
Содержание21. Найважливіші екологічні проблеми області 21.2. Визначення найважливіших екологічних проблем Поводження з твердими побутовими відходами |
- Виробничий комплекс 7 > Перелік екологічно небезпечних об’єктів 7 Атмосферне повітря, 4902.27kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 3315.65kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів Атмосферне повітря, 3347.94kb.
- 7. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, 221.44kb.
- Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4461.61kb.
- Виробничий комплекс 9 Перелік екологічно небезпечних об’єктів, 851.04kb.
- Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару, 1898.13kb.
- Методичні рекомендації щодо оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне, 305.37kb.
21. Найважливіші екологічні проблеми області
21.1. Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем.
значним обсягом викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, наявністю накопичених за минулі роки заборонених і непридатних для використання засобів захисту рослин та відходів хімічного виробництва, відсутністю належної системи збирання, сортування і захоронення побутових відходів, скидом у водні об’єкти та на рельєф місцевості забруднених стічних вод, високим рівнем розораності та ерозією земель.
21.2. Визначення найважливіших екологічних проблем:
а) забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту
Обсяги шкідливих речовин, які надійшли у повітряний басейн Вінницької області від стаціонарних у 2009 році склали 114,3 тис.т та 72,1 тис.т від пересувних джерел. Як і у попередні роки понад 40% викидів в атмосферне повітря (від їх загальної кількості) на території області становили викиди автотранспорту, ще близько 48% - викиди Ладижинської ТЕС та понад 3% - магістральних газопроводів. Викиди усіх інших підприємств області становлять близько 10%. У містах доля автотранспорту в забрудненні атмосферного повітря сягає до 90%.
Щільність викидів забруднюючих речовин від усіх видів джерел у розрахунку на квадратний кілометр території по області протягом 2009 року становила 7,1 тонни, на душу населення в середньому по області припадає 113 кг викинутих у повітря шкідливих речовин.
Хоча в області відсутнє промислове виробництво із значними обсягами викидів, стан повітря в населених пунктах цілком не може вважатись задовільним. Так, у 2009 році згідно даних обласної санітарно епідеміологічної служби не відповідало гігієнічним нормативам 10,6% відібраних проб у містах та 9,6% у сільських поселеннях. У містах на якість атмосферного повітря найбільший вплив здійснює автомобільний транспорт, тому основними забруднювачами тут є також оксид вуглецю, фенол та формальдегід: у 2009 році з 15 інгредієнтів шкідливих речовин, досліджених в пробах, відібраних на території міст, перевищення ГДК виявлені по 8 інгредієнтах, в тому числі по пилу в 18% відібраних проб, сірчистому газу - в 2,7%, окису вуглецю – 13,9, окисам азоту - в 10,9%, формальдегіду – 10,3%, аміаку – 8,3%, фенолу – 13,5%. Із 11 інгредієнтів шкідливих речовин досліджених в сільських поселеннях, перевищення норм ГДК відмічалося по 3 інгредієнтах, в т.ч. по пилу в 12,3% проб. Така ситуація стабільно спостерігається протягом останніх років.
В районні та міські програми з охорони довкілля включені заходи щодо охорони атмосферного повітря, проте вони в основному реалізуються через проведення заходів з озеленення.
Для зменшення викидів в атмосферне повітря необхідно провести модернізацію обладнання на ВП ВАТ "Західенерго" Ладижинська ТЕС. Це підприємство є найбільшим в області забруднювачем атмосферного повітря: його викиди становлять понад 80% від викидів усіх стаціонарних джерел області, а також найбільшим платником сплати за забруднення. У 2009 та 2010 роках підприємством подавались запити на фінансування на впровадження цього заходу, проте на даний час не існує механізмів фінансування.
б) забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства
Згідно даних 2ТП-водгосп по Вінницькій області у 2010 р. забір води складав 124,6 млн.м3 (забір підземних вод склав 19,99 млн.м3), використано 109,7 млн.м3. У порівнянні з 2009 роком зріс як забір води, так і використання свіжої води: забір води з природних джерел зріс на 9,6 млн.м3 (8,35%), а використання - на 9,6 млн.м3 (9,59%). У 2010 році загальний обсяг скинутих стічних вод склав 77,08 млн.м3, з них недостатньо очищених – 2,079 млн.м3 (2,7%), у 2009 році скинуто загалом 70,57 млн.м3, з яких 2,382 млн.м3 (3,4%) недостатньо очищені або без неочищених.
На 44 річках, річках Південний Бугу, Дністер, їх приток, та річок басейну Дніпра встановлено 95 створів контрольних спостережень. Якість води річок області впродовж останніх 5-ти років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому задовільною. Вода основних річок – Південного Бугу та Дністра з їх притоками - за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення.
Проте, проблемою є те, що вода річок області забруднена органічними сполуками, причому таке забруднення спостерігається протягом року. Це свідчить про забруднення вод побутовими стоками. Найвагомішим фактором забруднення водойм є робота очисних споруд каналізації (ОСК). Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним та органічними речовинами. Це пов'язано із зношенністю обладнання очисних споруд. Крім того, цілий ряд населених пунктів, в першу чергу райцентрів області, до цього часу взагалі не має власних очисних споруд каналізації (м.Немирів, смт.Літин, Тиврів, Теплик, Чернівці, Чечельник).
Причинами погіршення якості води у річках області крім незадовільної роботи ОСК комунальної сфери та деяких підприємств є:
захаращення берегів сміттям та господарсько-побутовими відходами;
випадки самовільного будівництва та розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
- повільне виконання робіт винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади.
У межах населених пунктів, де ширина смуги встановлюється проектом, такий проект було розроблено тільки для м.Вінниці. Це значно ускладнює здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду. Через обмежене фінансування, роботи з винесення в натуру прибережних захисних смуг малих річок ведуться дуже повільно.
Починаючи з 2004 року за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища почали розроблятися сучасні проекти із землеустрою виносу в натуру меж ПЗС для приток Південного Бугу – Десни, Згара, Воронки, Рова, загальною площею понад 1,7 тис. га. Щорічно Басейновому управлінню на це виділялося від 100 до 150 тис. грн. На 2011 рік подано запит на 500 тис.грн.
Крім того, на замовлення інших організацій виготовлено технічну документацію ще близько на 1,1 тис. га встановлення площ ПЗС в межах населених пунктів (Хмільник, Вінниця, Ладижин, Бершадь, Літин та інші). Але в цілому і у Вінницькій області дані заходи проводяться недостатніми темпами.
Захоплення будівництвом ставків (Вінницька область посідає одне з перших місць в Україні за кількістю ставків, їх налічується понад 4 тисячі) призводить до того, що рано чи пізно каскади ставків будуть замулені. Переважна більшість використовується для риборозведення. Ведення рибного господарства в руслових ставках без належних наукових обґрунтувань та режимів, непоодинокі випадки зміни рівня води у ставках без погодження з природоохоронними органами помітно впливають на якість поверхневих вод, особливо в серпні – жовтні.
Для впорядкування надання в оренду ставків Держуправлінням розроблений проект "Тимчасового порядку надання водних об'єктів (ставків) в користування на умовах оренди" та поданий на розгляд обласної ради.
в) проблеми щодо умов скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти
На території області наявні шахти, в яких проводиться видобування пиляних блоків з вапняку-черепашнику. Усі шахти розташовані в добре задернованій товщі вапняку тому шахтних практично вод немає.
Кар’єрні води відкачуються з гранітних кар’єрів, які часто розробляються нижче рівня залягання підземних вод. Кар’єрні води практично прісні з мінералізацією переважно 0,5–0,8 г/дм3. Після осадження зважених часток (відстоювання) ці води скидаються у поверхневі водні об’єкти. Частина кар’єрних вод використовується для технологічних потреб видобувних підприємств.
г) забруднення підземних водоносних горизонтів
За результатами контролю за хімічним складом підземних вод підвищений вміст нітратів і велика мінералізація та жорсткість виявлені майже в усіх водопунктах, які облаштовані на четвертинні водоносні горизонти, тобто які залягають першими від поверхні і являються незахищеними або слабозахищеними. Так, у 2010 році виявлено підвищений вміст нітратів, високу мінералізацію і жорсткість на постах №35 (ст.Липовець) та №4 (с.Політанки). Так, на посту "Липовець" вміст нітратів становив 251мг/дм3, як і у 2009 році. Як і у 2009 році зафіксовано високу мінералізацію (1692 мг/дм3) на посту №25 (м.Ямпіль, парк).
В області нараховується 1664 артезіанських свердловин, близько 500 з яких безхозні. Прогнозні ресурси підземних вод по Вінницькій області 885,5 тис. м3/добу, у т.ч. експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР, УТКЗ, 147,66 тис. м3/добу. Протягом 2010 року з підземних джерел було забрано 19,99 млн.м3 води. Викликають тривогу свердловини, які залишились після реформування сільськогосподарських підприємств. Частина з цих свердловин виявилась безгосподарними, закиданими, і в свою чергу являються джерелами забруднення підземних вод.
д) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону
Якість води малих річок області: Згар, Рів, Соб, Дохна, Савранка, Русава, Гнилоп’ять та інші, за більшістю показників відповідає встановленим нормам. Вміст більшості забруднюючих речовин не перевищує ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Малі річки - Десенка, Постолова, Снивода, Вишенька – в міру забруднені, якість води в них також стабільна.
В межах населених пунктів, де ширина смуги встановлюється проектом, такий проект було розроблено тільки для м.Вінниці. Це значно ускладнює здійснення контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на землях водного фонду. Через обмежене фінансування, роботи з винесення в натуру прибережних захисних смуг малих річок ведуться дуже повільно. Так, станом на 01.01.2010 р. усього розроблено проектів землеустрою для 2762,3га ПЗС та закріплено в натурі 1468,3 га ПЗС рр.Десна, Рів, Згар, Воронка, Гуйва, Устя, Бугер, Соб, Південний Буг.
Захоплення будівництвом ставків (Вінницька область посідає одне з перших місць в Україні за кількістю ставків, їх налічується понад 4 тисячі) призводить до того, що рано чи пізно каскади ставків будуть замулені. Переважна більшість використовується для риборозведення. Ведення рибного господарства у руслових ставках здійснюється без належних наукових обґрунтувань та режимів, непоодинокі випадки зміни рівня води у ставках без погодження з природоохоронними органами помітно впливають на якість поверхневих вод, особливо у серпні – жовтні.
е) підтоплення земель та населених пунктів регіону
У Вінницькій області підтопленнями уражено 5,485км2, що становить 0,02% території області; ділянок підтоплення – 12, підтоплено 795 народно-господарських об’єктів.
є) проблеми щодо поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки
Основними видами відходів є: непридатні люмінесцентні ртутні лампи (І клас), відпрацьовані масла (ІІ клас) та кислотні акумулятори (ІІІ клас).
Існує проблема з ліквідацією накопичених відходів, які утворились більше десяти років тому, передача таких відходів на знешкодження є проблематичною, оскільки здійснюється за кошти утворювача відходів і потребує значних капіталовкладень. В основному така ситуація складається на підприємствах машино- та приладобудівної галузей, які експлуатуються з радянських часів, та мають майданчики для зберігання відходів. Небезпечні відходи, що зберігаються протягом такого тривалого часу, становлять загрозу екологічній безпеці.
Так, на території колишнього заводу ВАТ "Вінницький завод Ореол" в підземному резервуарі (ємність для зливу відходів гальванічного цеху) знаходиться біля 20 т. відходів гальванічного виробництва. Земельна ділянка, на якій знаходяться резервуари з відходами, згідно чинного законодавства не оформлена, тобто не має власника. В процесі ліквідації не було вирішено питання утилізації небезпечних відходів. Оскільки власник відходів не визначений, вказані відходи стали власністю територіальної громади м. Вінниці.
На території ВАТ "Завод Термінал", який теж знаходиться в процесі ліквідації, згідно статистичної звітності по формі №1 небезпечні відходи, на кінець 2005 року рахувалось відходів гальванічного виробництва в кількості 120,365 т. На даний час ніяких заходів щодо утилізації відходів підприємством не проводилось.
Також в області сталось два випадки (у 2009 у смт.Турбів Липовецького району та 2010 році у м.Вінниця) забруднення підземних вод сполуками хрому з відходів гальванічного виробництва.
На території збанкрутілого державного підприємства ВО "Хімпром" зберігається понад 700 тис.тон відходів хімічного виробництва – фосфогіпсу та фосфатних шламів. Відходи хімічного виробництва розташовані на території міста Вінниці безпосередньо на березі р.Тяжилівка, що призводить до забруднення поверхневих і підземних вод в межах міста.
В арсеналі №48 під м.Калинівка на території ВЧ А 2783 наявна інфраструктура зберігання гептилу та саміну.
Поводження з твердими побутовими відходами
Значною проблемою є поводження з твердими побутовими відходами. В області налічується 733 полігонів твердих побутових відходів та паспортизованих сміттєзвалищ загальною площею 700,26 га. Нажаль, більшість сміттєзвалищ обладнано без проектів, повною мірою відповідають санітарним і природоохоронним вимогам. У Вінницькій області відсутні заводи з переробки або спалювання відходів, а практика роздільного збирання сміття в області тільки розпочинає впроваджуватись.
Найгостріше проблема поводження з твердими побутовими відходами стоїть для обласного центру. Експлуатацію звалища ТПВ м. Вінниці, що розташовано поблизу с. м.Стадниця Вінницького району, заборонено ще у 1994р. Грубі порушення технології поводження з відходами призводять до загоряння відходів, та в результаті цього до забруднення довкілля. На сьогоднішній день на Стадницькому полігоні ведуться роботи, спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля (пересипка ґрунтом, проведення гідрологічних досліджень), проте вирішити питання закриття цього полігону та облаштування нового вирішити ще не вдалось.
Облаштування нового сучасного полігону та сміттєсортувальної лінії для м.Вінниці ускладнюється через відсутність ділянки для їх розташування. На даний час відбулись громадські слухання щодо розташування полігону та сміттєпереробного заводу на території колишньої військової частини біля с.Людавка (Жмеринський район).
На виконання Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища протягом 2006-2008 років побудовані нові полігони твердих побутових відходів для м.Бар, м.Крижопіль, для м.Бар закуплено та встановлено сміттєсортувальну лінію; розпочато будівництво полігонів для м.Калинівка та смт.Муровані-Курилівці. Також в області управліннями житлово-комунального господарства розроблені програми поводження з побутовими відходами для районів та міст обласного підпорядкування.
Ще однією проблемою поводження з відходами є стихійні сміттєзвалища. Щороку під час весняних акцій з благоустрою їх виявляється та ліквідовується близько 2000.
ж) проблеми щодо утилізації відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості
Відходи гірничодобувної та енергетичної та інших галузей промисловості в області представлені золо-шлаковими відходами Ладижинської ТЕС. Найбільша кількість відходів в області утворюється в процесі експлуатації Ладижинської ТЕС – у 2010 році утворилось близько 350 тис.тонн золо-шлакової суміші щорічно. Усього в золовідвалі ТЕС їх накопичено понад 25 млн.тонн.
з) організація контролю радіаційної безпеки за впливом на навколишнє природне середовище:
АЕС, об’єктів з радіоактивними відходами, при ліквідації накопичувачів (хвостосховищ) відходів виробництв з підвищеними рівнями радіоактивності та рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення
В області станом на 01.01.2010р. нараховується 14 підприємств і організацій, на яких зберігаються та використовуються в процесі діяльності джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), загальною кількістю 332 одиниці, що можуть негативно впливати на життєдіяльність людини. В закладах охорони здоров'я використовується 461 одиниця ДІВ (рентгенівські апарати).
На сьогоднішній день виявлено близько 40 тис.га сільськогосподарських угідь, забруднення, яких цезієм-137 перевищує один кюрі на квадратний кілометр. Підвищену забрудненість мають сільськогосподарські угіддя 10 районів: Бершадський, Гайсинський, Немирівський, Томашпільський, Тульчинський, Тиврівський, Тростянецький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський. Сільськогосподарських угідь щільністю забруднення понад 5 Кі/км2 в області немає. Щодо забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90, то близько 13,5 тис. га ґрунтів області мають щільність забруднення понад 0,15 Кі/км2, решта земель мають забруднення в межах 0,02 - 0,15 Кі/км2.
В результаті досліджень сільськогосподарської продукції на контрольних ділянках та в ряді господарств, а також визначення цезію-137 у воді, перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у порівнянні з ДР-2006 не виявлено.
Максимальний рівень радіації у 2009 році за даними спостережень метеостанцій області становив 17мкР/год, перевищення нормативів (25 мкР/год) не зафіксоване.
и) поширення екзогенних геологічних процесів
Загальна кількість зсувів на території Вінницької області станом на 01.01.2011 року становить 339, площа зсувів - 1655 га.
Розвиток зсувних процесів на території області відбувається на схилах річок і балок за наявності крутих схилів, водоносного горизонту в покрівних відкладах, наявність водотривких порід (глин) в підошві водоносного горизонту та сприятливих кліматичних умов (інтенсивні опади). Активізація зсувів може відбутись через перезволоження зсувних накопичень атмосферними опадами в зоні їх зосередженого стоку.
За результатами виконаних робіт в 2010 році встановлено, що всі обстежені зсуви знаходились в фазі стабілізації. Нових зсувних тіл не виявлено.
таблиця. Перелік потенційно-небезпечних зсувів, що впливають на народно-господарські об'єкти на території Вінницької області
| № з/п | № зсувів за кадастром | Місце розташування зсуву | Вплив на народно-господарські об'єкти |
| 1 | 330-332 | м.Жмеринка, вул.Москаленка | житлові будинки |
| 2 | 773 | м.Жмеринка, вул.Тичини | житлові будинки |
| 3 | 334 | залізнична станція Сулятицька Могилів-Подільського району | комбікормовий завод, житлові будинки, залізничне полотно |
| 4 | 333 | м.Могилів-Подільський, вул.Зарічна | житлові будинки, дорога |
| 5 | 234-236, 250 | с.Вільшанка Крижопільського району | житлові будинки, дорога, ЛЕП |
| 6 | 265 | с.Городківка Крижопільського району | житлові будинки |
| 7 | 267 | с.Джугастра Крижопільського району | житлові будинки, дорога, ЛЕП |
| 8 | 274 | с.Леонівка Крижопільського району | житлові будинки |
| 9 | 305 | с.Писарівка Крижопільського району | ЛЕП |
| 10 | 316 | с.Слобода Підлісівська Ямпільського району | житлові будинки, дорога, ЛЕП |
| 11 | 325 | с.Довжок Ямпільського району | житлові будинки, ЛЕП |
| 12 | 299 | с.Качківка Ямпільського району | житлові будинки, ЛЕП |
| 13 | 368 | с.Кукули Піщанського району | житлові будинки, ЛЕП |
| 14 | 201 | с.Болган Піщанського району | житлові будинки |
| 15 | 215 | с.Требусівка Піщанського району | житлові будинки, дорога, ЛЕП |
| 16 | 357 | с.Романівка Бершадського району | житлові будинки |
| 17 | 777 | с.Карпівка могилів-Подільського району | житлові будинки |