Чернігівського державного інституту економіки І управління А. Ф. Лось, аспірант кафедри економічної теорії Чернігівського державного інституту економіки І управління
| Вид материала | Документы |
- Валерій Іванович Мунтіян – завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності Інституту, 24.99kb.
- Правила роботи в локальній комп‘ютерній мережі Дніпропетровського регіонального інституту, 20.21kb.
- Національна академія державного управління при президентові україни одеський інститут, 1183.54kb.
- Правила користування електронною поштою в Дніпропетровському регіональному інституті, 15.68kb.
- VI. факультет управління та економіки, 1822.21kb.
- Зпрограми підготовки магістрів державного управління, 747.25kb.
- Вступ, 286.85kb.
- План-графік підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, 147.5kb.
- С. Г. Давтян " " жовтня 2011, 66.07kb.
- Зпрограми підготовки магістрів державного управління, 912.55kb.
В. Ф. Савченко,
доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Чернігівського державного інституту економіки і управління
А. Ф. Лось,
аспірант кафедри економічної теорії Чернігівського державного інституту
економіки і управління
УДК 336.22
ОЦІНКА РІВНЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ В УКРАЇНІ
У роботі розглянуто підходи до визначення поняття “податкове навантаження”, його оптимального рівня для економічного розвитку країни. Проаналізовано величину цього показника в цілому по Україні та в розрізі регіонів. Проведено оцінку і співставлення розрахунків податкового навантаження, прослідковано його динаміку, здійснено порівняльну оцінку з аналогічними показниками розвинутих країн світу.
Ключові слова: державне регулювання, податкове навантаження, суб’єкт господарювання, фінансові ресурси, фінансове забезпечення.
В. Ф. Савченко, А. Ф. Лось
ОЦЕНКА УРОВНЯ НАЛОГОВОЙ ЗАГРУЗКИ В УКРАИНЕ
В работе рассмотрены подходы к определению понятия “налоговая нагрузка”, его оптимального уровня для экономического развития страны. Проанализирована величина данного показателя в целом по Украине и в разрезе регионов. Проведена оценка и сопоставление расчётов налоговой нагрузки, прослежена его динамика, осуществлена сравнительная оценка с аналогичными показателями развитых стран мира.
Ключевые слова: государственное регулирование, налоговая нагрузка, субъект ведения хозяйства, финансовые ресурсы, финансовое обеспечение.
V.F.Savshenko, A.F. Los
AN ESTIMATION OF LEVEL OF TAX LOADING IS IN UKRAINE
Going is in-process considered near determination of concept "tax loading" him optimal level for economic development of country. The size of this index is analysed on the whole on Ukraine and in the cut of regions. An estimation and comparison of calculations of the tax loading are conducted, investigational his dynamics, a comparative estimation is carried out with the analogical indexes of the developed countries of the world.
Key words: government control, tax loading, subject of menage, financial resources, financial providing.
Постановка проблеми. Дослідження вчених свідчать про те, що податки є інструментом державного регулювання макро- та мікроекономічних процесів у країні. За економічною сутністю вони забезпечують механізм розподілу фінансових ресурсів між суб’єктами господарювання і державою. В умовах ринкових відносин саме податкова система справляє значний вплив на стабільність фінансового стану господарюючих суб’єктів. Сукупність усіх податкових платежів на рівні підприємства, галузі, регіону та країни у цілому встановлює рівень податкового навантаження, який визначає “податковий клімат” і формує умови фінансово-економічного розвитку.
Податкова система України, маючи достатній досвід існування, не створила ефективного механізму функціонування, здатного стимулювати розвиток економіки. Відсутність стабільної законодавчої, ефективної економічної та виваженої податкової політики в напрямі оподаткування господарюючих суб’єктів не забезпечило досягнення достатнього рівня довіри з боку останніх, що призвело до тінізації економіки і низьких темпів економічного розвитку країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасними вітчизняними науковцями, що акцентують увагу на дослідженнях категорії податків та показників їх дії, є В. Андрущенко, О. Василик, А. Крисоватий, І. Лютий, П. Мельник, В. Опарін, А. Поддєрьогін, В. Суторміна, А. Соколовська, В. Федосов та інші.
Авторами останніх публікацій, які розглядали питання податків і податкового навантаження в Україні та світі, є Г. Василевська, О. Годованець, О. Іванишина, Т. Маршалок, В. Поліщук, О. Раденька, Н. Рисова, Г. Филюк, О. Фрадинський, Н. Яровая та ін.
У роботах зазначених авторів акцентується увага на теоретичних питаннях податкової системи, окремих її елементів, аналізується вплив податків на розвиток економіки України, розглядаються засади реформування системи оподаткування. Однак дослідження рівня податкового навантаження, зокрема в регіональному розрізі, та його порівняльної оцінки з показниками розвинутих країнах світу за останні роки майже не проведено. Відсутність напрацювань у цьому напрямі визначає актуальність питання і необхідність здійснення подальших аналітичних досліджень.
Метою статті є розгляд сутності поняття “податкове навантаження”, визначення рівня цього фінансового показника в економіці України в цілому і в окремих регіонах із проведенням порівняльної оцінки та аналізу динаміки.
Основні результати дослідження. У сучасній економічній літературі існують різні точки зору щодо трактування сутності поняття “податкове навантаження” (тягар). Однак всі вони сходяться на тому, що це відносний показник вимірювання, за яким проводиться аналіз та оцінка рівня ефективності дії окремих податків чи податкової системи у цілому.
О. Годованець і Т. Маршалок стверджують, що податкове навантаження є показником ефективності рівня втручання держави через податки в діяльність платників [1, с. 85].
А. Соколовська зазначає, що податкове навантаження − це ефект впливу податків на економіку загалом та окремих її платників, пов’язаний із економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання [2, с. 5].
О. Фрадинський визначає податковий тягар за абсолютним та відносним підходами. Для більш повного відображення фіскального тиску на платників ним запропоновано розширену формулу.
(ФПН+НПФ+Н-П+Зв)
ПН = ——————————— × 100%, (1)
ВВП
де ФПН − фактичні податкові надходження; НПФ − надходження до позабюджетних фондів; Н − недоїмка; П − сума переплати; Зв − сума заборгованості держави із відшкодування (повернення) податків та зборів; ВВП − валовий внутрішній продукт.
Підсумовуючи теоретичну частину, О. Фрадинський зазначає, що податковий тягар − це узагальнений показник, який характеризує величину податкових вилучень на макрорівні (держави) або мікрорівні (господарюючого суб’єкта) [3, с. 80].
Як показують дослідження, трактування зазначеного поняття є різними залежно від формації його розгляду, однак це не дає підстав стверджувати, що вони відрізняються за економічним змістом. Ми дотримуємося думки про те, що податкове навантаження є показником, який характеризує систему оподаткування і визначає рівень перерозподілу фінансових ресурсів у країні. В Україні аналітичними відділами Державної податкової служби оцінка сплати податків та зборів проводиться за допомогою таких показників, як: середньо-галузеве податкове навантаження, рівень податкового навантаження в цілому по країні, в розрізі областей, районів, окремих суб’єктів господарювання.
Питання щодо встановлення оптимального рівня податкового навантаження як чітко визначеної норми співвідношення між бюджетами та валовим внутрішнім продуктом розглядаються вже не одне століття. Необхідно зазначити, що на різних історичних етапах розвитку науковці дотримувалися відмінних думок щодо його оптимальності. Наприклад, французький економіст кінця ХІХ століття П. Леруа-Бойе, вивчаючи проблему рівня оподаткування, писав, що податки, які становлять 5–6% національного продукту, є помірними, а ті, які перевищують 12%, шкодять економічному зростанню [1, с. 86].
Американський економіст А. Лаффер у кінці ХХ століття зазначав, що граничною ставкою для вилучення до бюджету є ставка 30% суми доходу; 40–50% вилучення доходів скорочує заощадження населення, тягне за собою незацікавленість в інвестуванні й відповідно означає скорочення податкових надходжень [4, с. 198].
У міжнародній практиці для оцінки податкового навантаження на макроекономічному рівні використовують так званий податковий коефіцієнт, який розраховується як відношення суми сплачених податків, включаючи обов’язкові відрахування на соціальне страхування, до валового внутрішнього продукту в ринкових цінах.
Сьогодні у країнах світу не існує єдиного пропорційного рівня податкового навантаження. У таких країнах, як Греція, Естонія, Іспанія, Ірландія, Латвія, Польща, Португалія, частка податкових надходжень у валовому внутрішньому продукті знаходиться в межах 30–35%, тоді як у Бельгії, Данії, Франції, Швеції цей показник становить від 45 до 55%. Розбіжності в показниках пояснюються рівнем соціально-економічного розвитку країн і ступенем ефективності проведення їх фінансової політики.
У наукових колах України й досі тривають дискусії про оптимальний та ефективний для економіки країни рівень оподаткування, який би стимулював розвиток виробничого сектору, при цьому забезпечуючи підвищення соціально-економічних норм і стандартів.
Для оцінки частки податкових надходжень зведеного бюджету України у валовому внутрішньому продукті ми скористаємося даними, наведеними в табл. 1.
Таблиця 1
Частка податкових надходжень зведеного бюджету України у валовому внутрішньому продукті
| № за/п | Показник | Рік | |||||||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 1 квартал 2011 | |||||||
| План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | План | Факт | ||
| 1 | Податкові надходження, млрд. грн. | 158,77 | 161,26 | 232,48 | 227,16 | 240,65 | 208,07 | 243,75 | 234,45 | 76,26* | 73,05 |
| 2 | ВВП за фактичними цінами, млрд. грн. | 720,731 | 949,864 | 913,345 | 1094,607 | 263,55 | |||||
| 3 | Рівень податкового навантаження, % | 22,03 | 22,37 | 24,48 | 23,92 | 26,35 | 22,78 | 22,27 | 21,42 | 28,94 | 27,72 |
* Розрахунок здійснено пропорційно до планової річної величини
Джерело: [5; 6; власні розрахунки]
Аналіз даних табл. 1 показує, що порівняно з ринково розвинутими країнами світу цей показник невисокий і коливається в межах від 21,42 до 23,92 відсотків (за перший квартал 2011 року показник становить 27,72%). За цим критерієм Україна знаходиться в одній групі з такими країнами, як США (26,4%), Японія (25,8%), Португалія (33,9%), Ірландія (28,4%), Австралія (31,5%), Туреччина (31,1%), Узбекистан (24%) [7, с. 214]. Оцінка показників у динаміці свідчить, що у 2008 р. зростання рівня податкового навантаження порівняно з 2007 р. дорівнює 1,55%. Починаючи з 2008 року, спостерігається тенденція до його зниження, однак за даними першого кварталу 2011 р. підвищення становить 6,3% порівняно з 2010 р.
Аналіз рівня податкового навантаження в Україні показує, що згідно з плановою величиною податкових надходжень відбувається їх недовиконання, окрім 2007 року. Таким чином, аналізуючи цей показник, необхідно враховувати, що його величина передбачалася дещо вищою, ніж була фактично: у 2008 році – на 0,56 %, 2009-му – на 3,57%, 2010-му – на 0,85% та у 1 кварталі 2011 року – на 1,22%.
Отже, не можна погодитися з думкою багатьох науковців і практиків про те, що в Україні існує надзвичайно високий рівень податкового тягаря, унаслідок чого знижуються можливості податкового стимулювання росту обсягів виробництва, структурної перебудови економіки, підвищення ступеня ділової активності суб’єктів господарювання [8, с. 31; 9, с. 15].
Оптимальність рівня податкового навантаження має визначатися економічними умовами розвитку та складовими системи державного управління, а також тим, наскільки ефективно використовуються податкові надходження при перерозподілі державного бюджету для задоволення соціально-економічних потреб суспільства.
Не можна не погодитися з думкою А. Крисоватого, який зазначає, що якщо у Швеції величина податкового тягаря становить близько 55% ВВП, а в Україні коливається в межах 20–25%, то твердження, що податкове навантаження для шведів більше, ніж для українців, є помилковим, оскільки частка податків, що повертається населенню при перерозподілі доходів бюджету, для перших становить близько 85%, тоді як у нас вона не перевищує 30% [10, с. 56].
В Україні, як стверджує чимало науковців, спостерігається нерівномірне податкове навантаження, що не забезпечує створення однакових умов для ведення бізнесу і порушує основні принципи функціонування податкової системи. Для оцінки рівномірності та пропорційності оподаткування проаналізуємо співвідношення між податковими надходженнями бюджетів і валовим внутрішнім продуктом у регіональному розрізі, визначимо та оцінимо їх динаміку і тенденції до змін (додаток 1) [11; 12; власні розрахунки].
Дані, наведені в табл. 1, показують, що податкове навантаження в областях України відносно суб’єктів господарювання, які зареєстровані на їх території, нерівномірне. Найвищим показник податкового навантаження протягом 2004-го – 1 кварталу 2011 рр. був у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях, містах Києві та Севастополі. Частка податків у валовому внутрішньому продукті у цих областях становить понад 20%. Низькі показники рівня податкового навантаження мають Волинська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська і Херсонська області – близько 15%.
Як показують дослідження, рівень податкового навантаження в регіонах не залежить від їх виробничо-економічного потенціалу. Аналіз структури валової внутрішньої продукції та податкових надходжень свідчить про те, що в таких областях, як Львівська, Харківська, Чернігівська, містах Київ та Севастополь частка податкових надходжень є більшою від частки валової внутрішньої продукції відносно загальних даних по країні. Найбільше перевищення цих показників спостерігається у Харківській області та місті Києві. Необхідно також відмітити, що протилежна ситуація зафіксована в Донецькій області, де частка податкових надходжень є значно нижчою, ніж частка валового внутрішнього продукту. Характерна особливість такої економічної ситуації полягає в тому, що динаміка розглянутих показників зберігається протягом усього періоду, який аналізується.
Оцінюючи показники за 1 квартал 2011 року, необхідно відмітити, що в усіх регіонах України відбувається стрімке зростання рівня податкового навантаження. Цей показник коливається в межах від 20 до 25% у АР Крим, Вінницькій, Житомирській, Київській, Одеській, Полтавській, Сумській, Чернівецькій областях; від 25 до 30% у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Львівській, Черкаській областях і місті Севастополі; перевищив позначку 30% у Харківській, Чернігівській областях та місті Києві. Найбільше зростання податкового навантаження за 1 квартал 2011 року порівняно з 2010 роком зафіксовано у Дніпропетровській (6,03%), Львівській (6,69%), Харківській (7,78%), Черкаській (6,27%), Чернігівській (6,56%) областях, містах Києві (10,92%) та Севастополі (6,12%).
У ході проведення досліджень необхідно також враховувати, що за існуючими статистичними показниками рівня податкового навантаження і валового внутрішнього продукту не повною мірою відображається фактична економічна ситуація, оскільки високий рівень тіньової економіки спотворює реальні дані. За оцінкою Міністерства фінансів України, у 2009 році рівень тіньової економіки в нашій державі становив близько 36% [13, с. 21]. Однак результати досліджень деяких науковців та експертів показують, що цей показник знаходиться в межах від 50 до 70% валового внутрішнього продукту країни [14]. Зниження рівня тінізації фінансового сектору є колосальним резервом для зростання доходів і збалансування державного бюджету країни. Сьогодні ключовим завданням уряду має стати переформатування системи державних фінансів як у податковій, так і в бюджетній політиці.
За результатами аналізу рівня податкового навантаження, приведеного до обсягів валового внутрішнього продукту, важко однозначно сказати про нерівномірність його розподілу відносно економічного потенціалу і виробничих можливостей регіонів, позаяк юридична реєстрація суб’єктів господарювання може бути проведена і не за місцем здійснення господарської діяльності. Сконцентрованість господарюючих суб’єктів у певних регіонах не завжди пов’язана з їх природо-кліматичними, соціально-економічними умовами та виробничим потенціалом. Законодавча можливість консолідованого подання статистичної й податкової звітності, а відтак і обліку, нарахування та сплати податків, не створює логічних підстав для того, щоб дати однозначну відповідь стосовно рівномірності й пропорційності розподілу податкового навантаження в регіональному розрізі поміж суб’єктами господарювання. Таким чином, постає необхідність проведення більш глибокого аналізу й оцінки цих показників, яку можна зробити, співставляючи кількість зареєстрованих та дійсно працюючих суб’єктів господарювання з обсягами виробленого сумарного продукту і величиною сплачених ними податків.
Висновки. Підсумовуючи результати проведеного дослідження, варто зазначити, що податкове навантаження є одним із фінансових показників, який визначає частку валового внутрішнього продукту на макрорівні та валового доходу суб’єкта господарювання (прибутку) на мікрорівні, що перерозподіляється та акумулюється в бюджеті країни у вигляді податків і зборів.
Оцінка рівня податкового навантаження в Україні показує, що оподаткування має помірний характер порівняно з ринково розвинутими країнами світу, однак питання щодо його пропорційності та рівномірності на регіональному рівні залишається невирішеним. Результати досліджень засвідчили, що частка податкових надходжень у розрізі регіонів і її динаміка за період, який аналізується, не відповідає частці та динаміці показника валового внутрішнього продукту. Тенденція щодо пропорційності розподілу податкового навантаження залишається незмінною протягом усього досліджуваного періоду. Отже, розбіжності, виявлені у ході досліджень, вкотре доводять відсутність пропорційності в оподаткуванні, що є порушенням одного із основних принципів, закладених в основу функціонування податкової системи та чітко визначених у Податковому кодексі України.
Відсутність пропорційного розподілу податкового навантаження спостерігається не тільки в регіонах, а й між суб’єктами господарювання, де не дотримується рівномірність сплати податків та зборів, тобто одні сплачують більше за інших.
Першочерговим завданням уряду має стати збалансування рівня податкового навантаження між усіма регіонами України відповідно до обсягів валового внутрішнього продукту з урахуванням концентрації суб’єктів господарювання на певних територіях, регіональної спеціалізації, соціально-економічних і політичних умов. Вирішити цю проблему можна шляхом удосконалення механізмів оподаткування, встановлення рівномірних податкових ставок для всіх суб’єктів господарювання, надання обґрунтованих податкових пільг та інших преференцій.
Забезпечення рівномірності й пропорційності розподілу податкового навантаження в регіональному розрізі є важливим завданням уряду для здійснення ефективного управління фінансовою системою країни, що визначає актуальність питання та потребує проведення подальших поглиблених аналітичних досліджень у цьому напрямі.
Література
1. Годованець О., Маршалок Т. Податкове навантаження: важливий чинник соціально-економічної стратегії держави / О. Годованець, Т. Маршалок // Економічний аналіз. − 2008. − № 3 (19). − С. 85–89.
2. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки / А. Соколовська // Економіка України. − 2006. − № 7. − С. 4–12.
3. Фрадинський О. А. Поняття податкового навантаження та підходи до його визначення / О. А. Фрадинський // Вісник Хмельницького національного університету. − 2010. − № 1. – Т. 1. − С. 79–82.
4. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность) / С. А. Бартенев. − М. : БЕК, 1996. − 258 с.
5. Виконання державного бюджету [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http:/www.treasury.gov.ua/main/uk/doccatalog/list
6. Основні показники економічного розвитку [Електронній ресурс]. − Режим доступу : ссылка скрыта. pdf
7. Дропа Я., Чабан І. Податкове навантаження та його вплив на економіку України / Я. Дропа, І. Чабан // Формування ринкової економіки в Україні. − 2009. − № 219. − С. 213–218.
8. Міщенко С. Г. Стимулювання економічного розвитку: аспекти оподаткування : монографія / С. Г. Міщенко. − Донецьк : Юго-Восток, 2006. − 224 с.
9. Поліщук В. Г. Роль податкової політики у стимулюванні сталого розвитку регіонів / В. Г. Поліщук // Економічні науки. Серія “Облік і фінанси”. − 2009. − Вип. 6(24). − Ч. 2. − С. 13–21.
10. Крисоватий А. І. Оподаткування і ринок: умови і можливості поєднання. − Тернопіль : Вид. Карпюка, 2000. − 314 с.
11. Показники виконання державного бюджету [Електронний ресурс]. − Режим доступу : www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/category/23593; jsessionid= b5b1048bf51 1eb6fd9565d7441f36e1b
12. Маршалок Т. Регіональні особливості податкового навантаження в Україні / Т. Маршалок // Світ фінансів. − № 2 (19). − С. 135–142.
13. Собуцький С. Місце під “тінню” / С. Собуцький // Вісник податкової служби України. − 2008. − № 37. − С. 20–23.
14. Податки: бідні платять за багатих [Електронний ресурс]. − Режим доступу : ссылка скрыта
Стаття надійшла до редакції 21 вересня 2011 року