Предмет, завдання І методологія клінічної психології. Особистість як об’єкт клінічного дослідження: проблеми норми І патології

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
2011/2012 н.р.

Факультет: психолого-природничий

Форма навчання: денна, заочна

Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Спеціалізація: клінічна психологія

Семестр:10


Питання

до державного іспиту

з клінічної психології та психодіагностики


Клінічна психологія
  1. Предмет, завдання і методологія клінічної психології. Особистість як об’єкт клінічного дослідження: проблеми норми і патології. Міжнародні та національні програми щодо охорони психічного здоров’я особистості.
  2. Особливості діяльності психолога у клініці соматичних хвороб. Профілактика розладів психіки і поведінки особистості на виробництві, у сфері послуг та закладах освіти.
  3. Проблеми методології клінічної психології: співвідношення біологічних (спадкових) і соціальних (набутих) складових особистості при розладах психіки і поведінки. Генетичні аспекти розладів психіки і поведінки особистості.
  4. Класифікація розладів психіки і поведінки особистості: міжнародні та національні критерії (основи нозології). МКХ-10, клас 5. Основи національної класифікації: ендогенні та екзогенні психічні і поведінкові розлади.
  5. Нейропсихологія як розділ клінічної психології: історія, методологія, здобутки і перспективи розвитку. Вищі психічні функції особистості: клінічні аспекти (Л. Виготський, О. Лурія).
  6. Основні нейропсихологічні симптоми і синдроми та їх клінічний аналіз. Агнозії, амнезії, афазії, апраксії: клінічні аспекти.
  7. Внутрішня картина хвороби особистості (О. Лурія). Типи психологічного реагування особистості на соматичну хворобу. Внутрішня картина здоров’я та саногенне мислення особистості.
  8. Патопсихологія як розділ клінічної психології: історія, методологія, здобутки і перспективи розвитку. Патопсихологічні дослідження у клініці соматичних хвороб.
  9. Основні патопсихологічні симптоми і синдроми та їх клінічний аналіз. Розлади пізнавальних та емоційно-вольових процесів особистості: клінічні аспекти.
  10. Соматопсихологія як розділ клінічної психології: історія, методологія, здобутки і перспективи розвитку. Психосоматичні та соматоформні розлади особистості.
  11. Основні нейропсихологічні та патопсихологічні симптоми і синдроми соматично хворої особистості: клінічний аналіз, проблеми діагностики і терапії.
  12. Алгоритми діяльності клінічного психолога у клініці соматичних хвороб, в умовах виробництва, сфери послуг і навчання. Механізми психологічного захисту особистості та їх клінічний аналіз.
  13. Афективні розлади: етіологія, патогенез, класифікація. Афективні розлади у клініці соматичних хвороб: проблеми діагностики, профілактики і терапії. Афективні розлади у структурі МКХ-10, клас 5.
  14. Стрес як загальний адаптаційний синдром. Нейробіологія стресу, стадії стресу та проблеми імунітету. Постравматичний стресовий синдром. Стрес у структурі МКХ-10, клас 5.
  15. Акцентуації особистості та психопатії:: історія, етіологія, патогенез, класифікація. Акцентуації та психопатії у структурі МКХ-10, клас 5.
  16. Психогенні розлади: етіологія, патогенез, класифікація. Дидактогенії та ятрогенії. Психогенні розлади у структурі МКХ-10, клас 5.
  17. Неврози: історія, етіологія, патогенез, класифікація. Класичні неврози: істеричний невроз, неврастенія, невроз нав’язливих станів. Інформаційні неврози. Неврози органів і систем. Неврози у структурі МКХ-10, клас 5.
  18. Психосоматичні розлади: історія, етіологія, патогенез, класифікація. Психофізіологічні та психодинамічні моделі психосоматичних розладів. Психосоматичні розлади у структурі МКХ-10, клас 5.
  19. Девіантна поведінка особистості: етіологія, патогенез, класифікація. Проблеми діагностики, профілактики і терапії девіантної поведінки особистості. Девіантна поведінка у структурі МКХ-10, клас 5.
  20. Адиктивна поведінка особистості: етіологія, патогенез, класифікація. Проблеми діагностики, профілактики і терапії адиктивних форм поведінки. Адиктивна поведінка у структурі МКХ-10, клас 5.


Основи психопатології
  1. Проблеми психічної норми і психічної патології, психічного здоров’я.
  2. Психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
  3. Позитивні психопатологічні синдроми: астенічний, синдром афективних розладів, невротичні і невроподібні синдроми, синдром порушення свідомості.
  4. Комунікативні розлади – синдром дитячого артизму.
  5. Проблеми вікової психопатології – акцентуації і психопатії.
  6. Розлади харчової поведінки – синдром нервової анорексії і нервові булімії.
  7. Алгоритм загального дослідження хворих з порушенням психічної діяльності.
  8. Негативний психопатологічний розлад – синдром вродженого психічного дефекту (олігофренія).
  9. Негативний психопатологічний розлад – синдром набутого психічного дефекту (деменція, психічний маразм).
  10. Аномалії сексуальної поведінки – сексуальні девіації, сексуальні перверзії.



Клінічна психодіагностика
  1. Мета клініко-психологічного дослідження. Основні завдання проведення клініко-психологічного дослідження. Характеристика діагностичного процесу та клініко-психологічного діагнозу. Компоненти клінічної діагностики.
  2. Нозологічний та описово-феноменологічний принципи клінічної діагностики. Загальна характеристика нозологічної парадигми. Поняття симптому, симптомокомплексу, синдрому.
  3. Характеристика описово-феноменологічної парадигми клініко-психологічного дослідження. Основні принципи феноменологічно орієнтованого клініко-психологічного дослідження: принцип розуміння, принцип епохе (утримання від суджень), принцип безпристрасності і точності опису, принцип контекстуальності.
  4. Специфіка та принципи клініко-психологічного інтерв’ю як методу клінічної діагностики. Структура та види інтерв’ю. Обстеження психічного статусу в первинному клініко-психологічному інтерв’ю. Параметри психічного статусу.
  5. Характеристика клініко-психологічного експерименту. Нестандартизовані (патопсихологічні) та стандартизовані методики (тести та особистісні опитувальники). Проблема використання тестів. Принципи підбору методик для експериментально-психологічного дослідження.
  6. Спостереження за поведінкою, особливості даного методу. Схема обстеження. Аналіз історії життя як метод клінічної діагностики.
  7. Організація клініко-психологічного дослідження, його етапи. Етап формулювання клінічної задачі; етап бесіди з пацієнтом; експериментально-психологічний. етап; етап формулювання заключення. Вимоги до написання заключення.
  8. Особливості і завдання патопсихологічного дослідження як складової частини клінічної психодіагностики. Загальна характеристика методик експериментальної патопсихології. Проблема класифікації патопсихологічних методик. Особливості використання.
  9. Деонтологічний аспект діяльності клінічного психодіагноста.
  10. Методи (методики) патопсихологічного дослідження. Методики для дослідження уваги і сенсомоторних реакцій.
  11. Методи (методики) патопсихологічного дослідження. Методики для дослідження пам’яті.
  12. Методи (методики) патопсихологічного дослідження. Методики для дослідження рівня і протікання мислительних процесів.
  13. Особливості використання психометричних методів дослідження інтелекту в клініці. Загальна характеристика тестів інтелекту. Діагностичні можливості використання методики Д.Векслера в клініці нервово-психічних захворювань.
  14. Проблема дослідження особистості. Класифікація методів дослідження особистості (Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф.). Загальна характеристика методик дослідження особистості.
  15. Особистісні опитувальники як метод клінічної психодіагностики ( опитувальники Айзенка, Шмішека, ПДО, „ЛОБИ”, Гіссенський опитувальник соматичних скарг та ін.).
  16. Загальна характеристика ММРІ та його модифікацій. Особливості обробки та інтерпретації отриманих даних.
  17. Специфіка проективного підходу до діагностики особистості. Класифікація проективних методик. Використання проективних методик в клінічній діагностиці. (Методика „Закінчення речень”, „Малюнок людини”, „Дім, дерево, людина”, „Малюнок сім”ї”, Тест руки).
  18. Методики Г.Роршаха та М.Люшера: загальна характеристика та особливості інтерпретації.
  19. Характеристика ТАТ. Клінічне застосування тематичного апперцептивного тесту. Методика Сонді.
  20. Методики діагностики окремих психічних станів: тривожності, депресії, самотності. (методика Ч.Д.Спілберга, самооцінка психічних станів за Айзенком, методика діагностики відчуття самотності Д.Рассела, М.Фергюссона, шкала депресії Г.І.Балашової, методика діагностики соціальної фрустрованості Л.І.Вассермана)
  21. Клінічна діагностика шизофренії.
  22. Клінічна психодіагностика маніакально-депресивного психозу.
  23. Клінічна психодіагностика епілепсії.
  24. Клінічна психодіагностика наслідків закритої черепно-мозкової травми.
  25. Клінічна психодіагностика межових нервово-психічних розладів (неврози, психопатії при соматичній патології). Експрес-діагностика неврозу за К.Хеком, Х.Хессом
  26. Принципи побудови патопсихологічного обстеження дітей. Підходи до дослідження психіки дитини. Схема психологічного дослідження порушень психічної діяльності дитини. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу.
  27. Методи дослідження структурних компонентів особистості дитини, її інтегративної оцінки та особистісних відхилень.
  28. Особливості дослідження психічних процесів і станів у дітей. дошкільного та шкільного віку.
  29. Нейропсихологічне дослідження дітей. Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу.
  30. Діагностика ЗПР та розумової відсталості. Діагностика ушкодженого психічного розвитку в дитячому віці. (органічні синдроми й розлади). Діагностика дисгармонійного психічного розвитку (психопатії та невротичний розвиток).


Психологічна служба в установах системи охорони здоров’я
  1. Психологічна служба в установах системи охорони здоров’я як форма існування практичної медичної психології.
  2. Умови становлення психологічної служби системи охорони здоров’я в Україні.
  3. Дитяча та підліткова медико-психологічна служба як один з напрямків діяльності психологічної служби системи охорони здоров’я..
  4. Позалікарняна медико-психологічна допомога у психологічній службі системи охорони здоров’я..
  5. Медико-психологічна реабілітація хворих з соматичною та нервово-психічною патологією як напрямок діяльності психологічної служби системи охорони здоров’я.
  6. Екстрена медико-психологічна допомога, її основні завдання та організація.
  7. Професійно-важливі якості клінічного психолога.
  8. Медико-психологічна реабілітація як напрямок діяльності психологічної служби (на прикладі реалізації моделі реабілітації „Тандем” в Українському медичному центрі реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи).
  9. Робота психолога системи охорони здоров’я з батьками дітей, у яких виявлені порушення фізичного та психічного розвитку.
  10. Основні завдання психологічної служби системи охорони здоров’я у роботі з майбутніми батьками. Взаємодія пренатальної і перинатальної психології та медицини.


Медико-психологічне консультування та експертиза
  1. Психологічне консультування та експертиза як сфера діяльності медичного психолога. Моделі консультативної допомоги в медичних закладах: директивна; недирективна модель консультативної допомоги.
  2. Організація і методика психологічного консультування. Основні методи та психотехніки психологічного консультування.
  3. Організація і методика експертизи. Значення експертизи для діагностики проблеми клієнта. Методи експертизи (діагностичні, герменевтичні, опитувальники тощо).
  4. Особливості консультативної допомоги на різних вікових етапах.
  5. Сімейне психологічне консультування. Системний підхід в сімейному консультуванні. Рівні вивчення сім’ї: поведінковий, емоційний, когнітивний. Класифікація методів інтервенції у сімейні відносини.
  6. Особливості психоконсультування клієнтів із розладам и поведінки.
  7. Особливості консультування клієнтів у кризових станах (психосоматичні розлади, депресія, стрес, суїцид, насилля).
  8. Психологічна допомога при постравматичних стресових розладах.
  9. Аналіз результативності психологічного консультування. Критерії ефективності консультативної роботи.
  10. Критерії експертних оцінок. Експертне заключення :фактор суб’єктивності.

Психопрофілактика та психогігієна
  1. Формування особистості та психічне здоров`я дитини. Критичні періоди в психофізіологічному розвитку. Комплексна оцінка психічного здоров`я , його критерії.
  2. Психогігієнічні основи організації навчально-виховного процесу в школі. Психогігієна розумової праці дитини шкільного віку. Гігієнічні вимоги до організації навчальних занять в школі. Психогігієнічні основи режиму дня школяра. Психогігієнічні основи вільного часу школярів. Психічна діяльність та сон.
  3. Психогігієнічні аспекти нервово-психічних порушень у дітей та підлітків. Психолого-педагогічні та медико-біологічні причини нервово-психічних відхилень.
  4. Основні клінічні форми нервово-психічних порушень. Дидактогенні неврози як психогігієнічна проблема та заходи для їх попередження. Дитячі неврози і темперамент.
  5. Психопрофілактичні та корекційно-реабілітаційні заходи в умовах організованого дитячого колективу.
  6. Основні напрями психопрофілактичної роботи за поширенням шкідливих звичок. Алкоголізм та тютюнопаління: медико-біологічні та психологічні аспекти.
  7. Психопрофілактичні заходи подолання шкідливих звичок. Наркоманія: медико-біологічні та психологічні аспекти.
  8. Психогігієнічні основи сімейного життя та статевого виховання. Біологічні та соціальні фактори підготовки молоді до сімейного життя.
  9. Формування репродуктивної поведінки в молоді. Формування статі та статева ідентифікація людини.
  10. Психогігієнічні аспекти формування сексуальної поведінки в різні вікові періоди. Психолого-педагогічні основи статевого виховання дітей і підлітків.
  11. Основи формування репродуктивного здоров`я. Психогігієнічні аспекти вагітності.
  12. Поняття про психічний стан ризику. Тензійні стани ризику. Активаційні стани ризику. Емоційні стани ризику. Гострі кризові стани. Допомога в кризовій ситуації. Психологічна самодопомога під час депресивного стану. Профілактика станів ризику.
  13. Акцентуйована активність як поведінка ризику. Ігроманія. Ознаки ігрової залежності. Психопрофілактика ігрової залежності.
  14. Інтернет-залежність: ознаки та наслідки. Практичні рекомендації по уникненню залежності.
  15. Поняття про культову поведінку ризику. Негативні аспекти культової залежної поведінки. Психопрофілактика культової залежності.
  16. Теоретико-методологічні підходи до вирішення проблеми психосоматичних розладів.


Психологія інвалідності та реабілітації
  1. Поняття інвалідності, види інвалідності.
  2. Особистісний і культурний смисл тілесного Я.
  3. Особливості процесу стигматизації інвалідів.
  4. Психологічні механізми маргіналізації інвалідів.
  5. Психологічні механізми розвитку почуття неповноцінності у інвалідів.
  6. Особливості когнітивної сфери інваліда.
  7. Особливості емоційної сфери інваліда. Фобічний компонент.
  8. Особливості виховання інвалідів. Гіперопіка.
  9. «Завчена немічність». Психологічні механізми формування.
  10. Механизмы выявления уровня реагирования личности на «болезнь» в ходе ЭПО.
  11. Основні принципи складання психокорекцій них програм.
  12. Види корекційних програм. Вимоги до складання програми реабілітації інваліда. Оцінка ефективності корекційних заходів.