Психологічне кредо

Вид материала

Документы

Содержание Рік, місяць Ціль: сприяння психологічному здоров'ю та гармонійному розвитку учасників навчально-виховного процесу. Завдання Форми роботи Нормальна криза Вся моя робота в напрямку підвищення адаптивних можливостей має кінцевою метою активізувати а самостійну роботу людини з собою у

Подобный материал:

• «Моё педагогическое кредо: смыслы, ценности, приоритеты», 72.89kb.
• «Моё педагогическое кредо», наверняка не будут очень оригинальными, но, уверяю вас,, 50.25kb.
• Питання до державного іспиту, 22.93kb.
• Удк 159. 9 : 371. 13, 134.51kb.
• Токо «Кредо», 239.54kb.
• Тема 2: Життя особистості як соціально-психологічне явище, 564.49kb.
• Тема 13 Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління І формування стратегічної, 783.86kb.
• Профессиональное кредо, 97.36kb.
• Эта известная пастернаковская строка как нельзя лучше отображает жизненное кредо Ларисы, 80.66kb.
• Львівський державний університет внутрішніх справ затверджую, 527.45kb.

Психологічне кредо:

«Навчити клієнта самостійно та ефективно вирішувати свої проблеми – найголовніше завдання психолога.»

Аарон Бек


Науково-методична проблема:

« Психологічна адаптація учнів у кризові періоди.»


Кількість років роботи над проблемою: 3


Опрацьована література:

1. Битянова М.Р.Адаптация ребенка к школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. – М., 1997.
   
2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.
   
3. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. - М., 1990.
   
4. Вачков И.В.Сказкотерапия: развитие самосознания через психологическую сказку. – М., 2001.
   
5. . Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка. - М.,1969.
   
6. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.,1976.
   
7. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии – СПб., 2000.
   
8. Изард К.Е. Эмоции человека. – М.:Изд-во МГУ, 1986.
   
9. Лиймете Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.:Знание, 1975.
   
10. Ментс М. Ван. Эффективный тренинг с помощью ролевых игр. – СПб., 2001.
    
11. Перну Л. Я воспитываю ребенка. – М., 1991.
    
12. Фельдчер Ш., Либерман С. 400 способов занять ребенка от 2 до 8 лет. - СПб., 1996.
    
13. Фопель К. Как научить детей сотрудничать. В 4х томах. – М., 2002.
    
14. Якобсон П.М. Эмоциональная жизнь школьника. – М.: Просвещение, 1966.
    

Назва освітнього закладу: Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступені № 113,

Харківської міської ради, Харківської області

П.І. Б. Яворська Олена Олександрівна

Посада: практичний психолог

З якого часу працює на посаді з 23 жовтня 2008 року.

Дата народження: 30 жовтня 1976 року.

Освіта: повна вища,

Закінчила навчальний заклад: Харківський національний університет ім. Каразіна, 2001 рік.

Спеціальність: Психолог-викладач.

Загальний педагогічний стаж - 5 років

Психологічний стаж на 1.03.2010року 3.5років

Позакласна робота: гурток «Рівний-рівному» 5,6 класи.

Підвищення кваліфікації.

№	Рік, місяць	Де проходив курсову перепідготовку.	Тема залікової роботи
2	02-27 лютого 2009р	ХОНМІБО	«Ігрова діяльність, як засіб соціалізації особистості».

Матеріали, оформлені для методичного кабінету навчального закладу

№	Дата	Назва розробки.
1.	Січень-березень 2009 року	Папка «Поради та рекомендації психолога вчителям».
2	Квітень-травень 2009р	Папка «Організація роботи по профілактиці суїциду в освітньому середовищі»
3	Вересень-жовтень 2009р	Папка «Психолого-педагогічні причини шкільної неуспішності»
4	15 грудня 2009 року.	Папка до районного семінару «Психологічні методи підвищення адаптивних можливостей особистості»
5.	Грудень 2009 - лютий 2010 року.	Папка «Насилля в сім'ї. Попередження, профілактика, поради.»
6.	Лютий-березень 2010 року	Папка «Орієнтуємо на здоровий спосіб життя»

Які методичні виступи були у школі та за її межами.

№	Дата	Місце проведення	Тема виступу.
1	Лютий 2008 р	Психологічний методичний кабінет на базі РУО.	Районний рівень. Виступ перед психологами-початківцями. Демонстрація профорієнтаційного заняття для учнів 11х класів. «Мої навички та здібності. Вибір професійного шляху»
2	20.11.2009 р.	ХЗОШ №113	Організація проведення шкільної педагогічної ради за темою: «Психолого-педагогічні причини шкільної неуспішності»
3	15.12.2009 р.	ХЗОШ №113	Проведення науково-практичного семінару-тренінгу для практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів за темою: «Психологічні методи підвищення адаптивних можливостей особистості»
4	09.02.2010 р	Психологічний методичний кабінет на базі РУО.	Районний рівень. Виступ перед психологами-початківцями. Демонстрація профорієнтаційного заняття з учнями 9х класів. «Класифікація професій. Вимоги професії до особи»

Мої авторські розробки, можуть впроваджувати у роботу практичні психологи навчальних закладів.

№	Дата	Назва
1	Грудень 2009 року.	Корекційно-розвивальна програма для учнів 1х класів з проблемами адаптації «Подорож чарівною країною.»
2	Січень 2010 року	Розвивальна програма для педагогів «Шлях до майстерності»

Звіт про роботу над науково-методичною проблемою:

«Психологічні методи підвищення адаптивних можливостей особистості»


І. З метою реалізації науково-методичної проблеми провела ряд заходів:

1. Постійно вивчала матеріали психолого-педагогічних видань.

2. Для підвищення наукового рівня опрацювала наступну літературу:

• Битянова М.Р.Адаптация ребенка к школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. – М., 1997.
  
• Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968.
  
• Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. - М., 1990.
  
• Вачков И.В.Сказкотерапия: развитие самосознания через психологическую сказку. – М., 2001.
  
• . Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г., Венгер Н.Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка. - М.,1969.
  
• Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.,1976.
  
• Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии – СПб., 2000.
  
• Изард К.Е. Эмоции человека. – М.:Изд-во МГУ, 1986.
  
• Лиймете Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.:Знание, 1975.
  
• Ментс М. Ван. Эффективный тренинг с помощью ролевых игр. – СПб., 2001.
  
• Перну Л. Я воспитываю ребенка. – М., 1991.
  
• Фельдчер Ш., Либерман С. 400 способов занять ребенка от 2 до 8 лет. - СПб., 1996.
  
• Фопель К. Как научить детей сотрудничать. В 4х томах. – М., 2002.
  
• Якобсон П.М. Эмоциональная жизнь школьника. – М.: Просвещение, 1966.
  

ІІ. З метою підвищення фахової майстерності:

1. Відвідувала районні та міські семінари з практичної психології з метою вивчення та впровадження освітніх технологій.
   
2. Оновлювала банк даних психологічного інструментарію, методичних матеріалів та літератури.
   
3. Погодила в ХОНМІБО 2 авторські корекційні програми .
   

ІІІ. З метою впровадження психологічних знань виступила на:

1. Засіданні педагогічної ради з теми: «Психолого-педагогічні причини шкільної неуспішності»
   
2. Районному науково-практичному семінарі-тренінгу для практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів за темою: «Психологічні методи підвищення адаптивних можливостей особистості».
   

Вважаю доцільним продовжувати працювати над науково-методичною проблемою: «Психологічні методи підвищення адаптивних можливостей особистості».


ІV. Перспективні напрямки діяльності практичного психолога:

Робота з батьками:

• Організувати батьківський лекторій, на якому будуть порушуватися питання, які найбільш цікавлять батьків.
  
• Запропонувати батькам участь у тренінгах, під час яких вони зможуть засвоїти більш ефективні способи взаємодії з дітьми, навчаться краще розуміти своїх дітей.
  

Мета: надавати психологічну підтримку учням у кризові періоди, аналізувати існуючий рівень адаптації учнів, активізувати адаптивні можливості учнів.

Ціль: сприяння психологічному здоров'ю та гармонійному розвитку учасників навчально-виховного процесу.

Завдання:

• Діагностувати рівень адаптації учнів у кризові періоди: 1-і, 5-ті, 10-ті класи
  
• Проводити корекційно-розвивальну роботу з учнями, які мають низький рівень адаптації.
  
• З метою профілактики проводити бесіди з учнями, які стимулюють рівень самосвідомості та активують адаптивні можливості.
  
• Виступати на батьківських зборах, педагогічних радах з метою підвищення психологічної культури педпрацівників та батьків.
  

Форми роботи: групова та індивідуальна

Методи роботи: тренінгові заняття, бесіди, консультації, виступи.

Актуальність теми:

Я працюю практичним психологом у школі. Адаптація учнів у кризові періоди – один із заходів, які обов’язково є у плані роботи шкільного психолога. Тобто виходить, що з одного боку ця тема і не нова, але з іншого боку – саме та проблема, якій приділяється найбільше уваги і вимагає від спеціаліста найбільш глибоких знань та добре розвинутих навичок вирішення подібних проблем.

Як відомо, розвиток особистості поєднує у собі гармонійні і дисгармонійні фази, кризи різної глибини і складності, що породжують як позитивні, так і негативні новоутворення. Розвиток є результатом цілої системи змін: прогресивних і регресивних, кількісних і якісних, зворотних і незворотних, стабільних і нестійких.

Саме кризова ситуація допомагає людині зрозуміти свій життєвий шлях, дає можливість побачити, пережити власне минуле, теперішнє й майбутнє водночас, усвідомити їхній нерозривний зв’язок, обумовленість одне одним

Нормальна криза — це перехід від одного вікового етапу до іншого, наприклад, від молодшого шкільного віку до підліткового або від молодості до зрілості. Подібні кризи є нормальними, нормативними тому, що немає людини, яка б не переживала такої кризи протягом життя, яка була б позбавлена необхідності дорослішати, зростати, старіти.

Серед неприємних емоційних корелятів кризового стану, що супроводжують нормативну кризу, найчастіше трапляються напруженість, тривога, депресивні симптоми. Особливості вікових розладів залежать від природжених конституційних властивостей, складу нервової системи, структури особистості, характеру, набутого досвіду, стилю виховання, взаємодії з оточуючими.

У кризовій ситуації всі ми втрачаємо психічну гнучкість, сприймаємо все якось надто прямолінійно, тимчасово стаємо зовсім дезадаптованими, не можемо пристосуватися до обставин, які змінилися. Параліч волі не дає змоги діяти, гнів або апатія заважають реальному погляду на речі.

Завдання психолога – допомогти особі відновити рівновагу, якомога продуктивніше подолати внутрішні і зовнішні перешкоди, вийти зі скрутного становища. Адже лише здорова, зріла особистість є функціонально автономною, її поведінка адекватна та позитивно вмотивована. Вона вміє дивитися на себе очима оточуючих, здатна до теплих, щирих взаємин, поважає різні цінності та установки, що їх мають оточуючі. Зріла особистість вміє регулювати власні негативні емоційні стани, вона терпляче ставиться до тих недоліків, яких ще не може позбутися. У неї є нормальне почуття реальності: вона бачить речі такими, якими вони насправді є, а не такими, якими вона хотіла би їх бачити. Така особистість є цілісністю, яка вміє самовизначатися, має неабиякий потенціал саморозвитку і діє свідомо та цілеспрямовано

Лише здорова особистість може внести суттєвий вклад в майбутнє нашого суспільства і пріоритетними завданнями системи освіти є виховання здорової, зрілої особистості.

Тому я і обрала за пріорітетний напрямок своєї роботи психологічну адаптацію учнів у кризові періоди.


Коли дитина приходить в перший клас, розвитком її пізнавальних процесів займаються вчителі. А робота психолога – емоційні розлади, які можуть супроводжувати нормативну кризу. За моїми спостереженнями, причинами соціальної дезадаптації, конфліктності учнів 1х класів можуть бути такі особливості їх психіки і осо­бистості (причому, для соціальної дезадаптації дос­татньо хоча б однієї умови, але дуже часто причини мають комплексний характер): відсутність навичок спілкування, неадекватне оцінювання себе в ситуації спілку­вання, занижена самооцінка, емоційна неврівноваженість, тривожність і боязнь спілкування, боязнь школи та наявність різноманітних страхів. Я розробила корекційно-розвивальну програму для учнів 1-го класу з проблемами адаптації «Подорож чарівною країною». Мета програми: сприяти підвищенню рівня адаптованості учнів 1х класів, підвищенню рівня самооцінки, усвідомлення власних потреб та вміння розпізнавати, виражати та стримувати власні почуття.

З учнями 5-6 класів я проводжу тренінги за програмою «Рівний-рівному»,

Учні старших класів часто стикаються з кризовим періодом самовизначення та вибору подальшого шляху. Зараз я закінчую роботу над корекційною програмою: «В пошуках власного шляху». Мета цієї програми: допомога кожному школяреві у виборі напрямку й місця подальшого навчання, робота з підвищення готовності підлітка до соціального, професійного й культурного самовизначення.

Але вести роботу лише в цих напрямках – недостатньо. Для більш успішної адаптації учнів необхідно підвищувати рівень психологічної культури педагогів. І тому я склала розвивальну програму для педагогів «Шлях до майстерності». Мета програми: Сприяти підвищенню рівня професійної компетентності педагогів.

Вся моя робота в напрямку підвищення адаптивних можливостей має кінцевою метою активізувати а самостійну роботу людини з собою у складних життєвих обставинах. Супровід самореабілітації — самодопомоги у якомога продуктивнішому подоланні внутрішніх і зовнішніх перешкод, виході зі скрутного становища. Самореабілітація передбачає наявність особистісного контролю. Кожна людина має певні риси, які допомагають особистісному контролю, полегшуючи його, роблячи більш ефективним. Серед них слід назвати передусім душевне здоров’я, оптимізм, конструктивне мислення, тобто здатність розв’язувати повсякденні проблеми з мінімальними постстресовими наслідками. Непогано також мати стійкість характеру, уміння сподіватися, віру у власні сили, здатність спрощувати життєві труднощі, не панікувати. Бажаною є і далеко не розповсюджена здатність користуватися власними ресурсами оптимальним чином.