Юрій кобзенко матір мов 2
Вид материала | Документы |
- Учитель: Гладченко Ірина Анатоліївна, 166.17kb.
- Етико-антропологічні аспекти аборту, 99.25kb.
- Юрій Косач – український письменник-емігрант, 99.56kb.
- Полаз Юрій В`ячеславович, 11.5kb.
- Гагарін Юрій Олексійович, 71.46kb.
- Верховною Радою України 15 травня 2003 року відповідний закон, 5910.37kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов в 2011/2012, 858.96kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов у 2011/2012, 77.12kb.
- Вноситься народними депутатами України Ківаловим, 375.44kb.
- Методика наука про навчання іноземних мов. Мета, 931.01kb.
З
ЗБИРАЧІ земель. Початкова літера міжзубна шипляча, свистяча як і в рос. собирать. Тому, може бути й «Ш». Від √ ШБР ламати. А як інакше збереш, не зламавши хребта незгодним?
ЗЕСТАФОНІ, місто в Грузії. Від √ Зе це, √ ШТФ потік, √ /оНе спів, Ш = С? Потоки співу? Там таки добре співають.
ЗИМІВНИК, козацьке помешкання. Від √ Зе це, √ МіВН будівля, структура. Знов натяк на адміністративну одиницю? Див. паланка, січ, кіш, курінь.
ЗИРЯНИ, народ в Росії. Зараз їх називають комі. Є √ ЗР/а насіння, сім’я, нащадки. Див. комі.
ЗМІЙ Віщого Олега. У матросів слово лінь, - канат, мотузка. Кругле й довге, та кручене, як змій. Греків звали еліни. Є слово √ єшу/а спасіння. Та комусь миліше було - елінське - ісус. От тільки така заміна дала, √ ЙЙ = і, скорочена назва Бога, √ СуС кінь. Череп - це √ голгот (грц. голгофа). А ще √ /аЛН дерево, (близьке до елін). Знов таки кругле й довге. Розіп’ятий на дереві дійшов до Києва? Елінська гадина таки призвела до смерті київську державу. Агонізуюча Візантійська ідеологія додала собі віку збивши мусульманина князя Володимира на манівці і не стала потім на захист Києва від кочовиків. Отакі вони – браття во хрістє…
ЗМІЙ і ХВІСТ. Посварилися новгородські волхви з князем Олегом та вирішили знищити його чаклуванням. Але й князь був посвячений у таїнознавці. Звернувся до Перуна, щоби той підпалив будинки волхвів. Так і сталося. Щоправда самі вони врятувалися і гайнули до Києва. Чом туди?
Відали вони, що Всесвіт має вигляд Змія, котрий себе за хвіст кусає. Там де зуби занурились у плоть, - там центр Буття. Життєдайне джерело. Див. Матір Велика, Фастів.
Маємо √ СМЙ ознака, Князю було відомо, що √ КЙ те що, √ \В основа. Центр? Адже він Олег, від √ \ЛФ, Ф = ХВ, Х = Г. Слово ж «хвіст» розкладається на √ ХЎа життєдайне, √ СТ витоки. Див. алеф.
Тож князь і пішов з дружиною на Південь, щоби поставити свій престол там, і захопив хлопчика Ігоря з собою, нащадка Рюрика. Є √ ЙГ Бог, √ \оР світло. Смоленськ визнав Олега князем і Любеч, а от київського князя Аскольда покарав на горло. Часом не через те, що він навернувся до християнства? Див. Аскольд, руський візантієць, Дір.
ЗОНА, грц. пояс, визначений простір, а √ ЦН рамка. Рамки скрізь і на вікнах, і на дверях, і по периметру, Ц = З.
З.У.Б.Р. Державу з такою абревіатурою (За Україну, Білорусь, Росію) пропонують створити деякі радєтєлі «свєтлого прошлого» у котрих, замість мізків, - «ковбасаподвадесять», чи сморід від того, що геморой не випустив на вихід і воно «в голову стукнуло». Прапор, - червоний, а на гербі мурло з тією ж «ковбасоюподвадесять» в зубах.
Кремлівська «Пєрвая Бєда Росії…» вирішила знов перебрати на себе «старшебратство» та, пропонує облаштуватися на німецький лад (там же резидент – президент, друг Клауса Цухольда, з німецьких спецслужб), - митний союз. Пов’язати спільною пуповиною нас хоче, а маємо, - «газогін - зашморг». Є √ Зо це, √ \БР жорстокість, О = У. Див. білоруси, украйн, россія, сябри, хахол, кацап.
И
ИСТИННОРУССКОСТЬ. Як же про неї люблять теревенити в країні де руських не може бути у відповідності до Законів граматики. Щоправда там (у всіх верствах) не дуже соромляться визнавати, що їм «законы не писаны…» Адже слово «руський» від сполуки – «руський данник», - київський платник податків. Бо «не данник», - смерд, (дцс). Див. Бреньов, рус(-ь, -ький). Наразі московітам настав час перебирати на себе назву ЧЕЧЕНСКИЕ, а не руські, бо данину Чечні платять. Истинночеченские! Навіть охорону собі, Путін з чеченців набрав.
ИТІЛЬ, Волга. Від √ \еТ тихе, повільне, √ \еЛь сила? Можемо знайти √ \Т ознака, знак (ц - с. знамение). Та ознака сили, міці держави московської, - виснажується, добігає кінця.
Вже зараз у водах середньої та верхньої Волги, риба майже зникла, рівень води знижується до катастрофічної позначки. Вчені дослідили ситуацію і дійшли висновку, що у недалекому майбутньому, та ріка розпадеться на кілька замулених водойм з непридатною для вживання рідиною, а береги та прилеглі землі перетворяться на солончаки з котрих люди тікатимуть, світзаочі. Див. Едиль, індустрія. На цьому тлі стає зрозумілою поведінка можновладців, котрі теревенять про велич держави, а самі літають на розглядини, то в Африку, то до Південної Америки, тобто шукають місця вкладання коштів бо знають, що перспективи в Росії, - ніякої…
І
ІВАН. Не ймення, - з маленької букви, бо є √ /ЎЎН невиправний грішник, злочинець, лиходій, Ў = В. Див. вор, вурка, Йван, лох-украйн. Нам усілякі варіанти походження слово пропонують: √ ЙХНа, арб. ЙаХЙА, ц - с. Іоан, тощо. Насправді ж є √ ЙаЎаН грек, елін і воно, - найправильніше. Після того, як Рим і Візантія остаточно розійшлися в поглядах на побудову взаємовідносин центру віри та церков, прихильники латинського варіанту зголосилися на те, щоби центр був у Римі, а очільник релігії мав статус намісника Бога на Землі, ЎБаБа воротар, Б = П, як Святий Петро в Раю. Див. Йван.
ІВАН - ДУРАК. Росія не Іванами сильна, а грецькою вірою, бо √ ЙВаН грек. Насправді ж є √ ЙаЎаН грек, елін.
ІЖОРА. Народ, котрий більшовики (не питаючи згоди) занесли до списку «істиннорусскіх росіян». З того народу була й няня у «вєлікого і могучєго єврєя Пушкіна», котрий упорядкував греко - солунсько - македонсько - моравсько - церковно - слов’янське есперанто, поєднане з говіркою інших фіно - угорських племен московсько - суздальських теренів у «вєлікоросскій язик». Біблійною «іжора» можемо писати ЙГ - \оР, √ ЙГ Бог, Г = Ж, √ \оР світло, сяйво. Те, що і Єгор, Ігор, Юр, тощо. Та воно й «Аріна», - те ж саме. Орйана, Аріанна? Або ж √ \іШ чоловік, √ \оР світло, чи √ Й\аР ліс, √ ЙР\а, страх, шанування, побоювання, ідол. Світлі, чи бояри?
ІЗРАЇЛЬ, а в ц - с., - издраили. Чом так? В івр. Йісра\ель, в арб. Исраил. Слово складається з кореня дієслова боротися і Бог. Біля міста Єрихона Яків боровся з янголом. Він спитав у того ймення, і почув у відповідь: «- Нащо тобі?» Виявляється, що ангели не мають імен, а називаються в залежності від того, для чого були послані. Таким чином і Яків отримав назву дії – боротьби з Богом: Ісра-\еЛь. В арб. Насра - Аллаг. Див. дієслово.
ІЗРАЇЛЬ - УКРАЇНА, сакральні близнюки? Земля - Обіцяна (Ханаан) √ КНа/аН підкорене, була вказана Богом для того, щоби нащадки Аврама осіли на ній захопивши. Див. Батурин, кіш, украйн, Москва-Єгипет, ханаанська мова.
ІЗРАЇЛЬ - ХАХОЛ. Слово «хахол» від √ ХоЛ фенкіс, той що відроджується. Артикль «Га» до нас дійшов як «Ха», потім став просто «Хо». Вважається, що колись усі євреї покинули Ізраїль і розбрелися по всій Землі. Це залежить від того - з якого боку дивитися на визначення слова «єврей». Але держава зникла на тисячі років і відродилася лише в 1948 році Р. Х., і сталося це завдяки наполегливості представника України в ООН, котрий в останню мить поставив на голосування потрібну резолюцію (у неї спливав бюрократичний термін), а Велика Британія, у котрої був мандат на порядкування на цій території – усіляко затягувала вирішення проблеми, не бажаючи втрачати колонію – землю народу обраного, та свою присутність на Близькому Сході. Сарказм джентльменів, стосовно обраності можемо бачити у фільмі «Вогняні колісниці». Аякже інакше, адже над Британською імперією ніколи не заходить Сонце. Оце і є - справжня обраність! Та все добігає кінця… Чи Росії це не стосується?
Якщо пригадати те, що до кінця ХІХ століття на території України проживало до 80% того, що зараз називається «світове єврейство», то це наводить на роздуми про те, що Україна була (а може й залишається) – оберегом єврейства. Щоправда сьогодні, для написання Нєкрасовського «Кому на Руси жить хорошо?» - достатньо журнал «Форбс» погортати…
ІЗРЕЕЛЬСЬКА ДОЛИНА. Простяглася від м. Хайфа до р. Йордан. Меїр Шалев тлумачить це, як івр. ЙСРе - \еЛь засій Боже! Але там дієслово √ ЗРо/а сіяти «З», а не «С». Та всеж – це приклад того, як мандруючи, змінюються букви й звуки. Чув і я, коли жіночка з країни басків говорила «савод», а ми кажемо – «завод».
ІЛЬМЕНЬ - ОЗЕРО. Є √ /ЛМа дівка, √ ЗР вінок, √ \ЛМ німий. Дівочий вінок, чи просто тевтонці поряд жили? Німецьке? Див. озеро.
ІНДІЯ = Іудея? У сем. Індія – «году». Той же самий корінь, що й у Юди, юдаїзму. Від √ ЙГУДА, а ц - с. Іуда, сучасне укр. юда, фр. жид, а нам язика не покорчить, сказати – ягода. Ті, що підносять хвалу Богові.
Боюсь бути зарахованим до лав єретиків, та мені здається, що джерело наших основних релігій, - з Індії витікає. Каста жерців мандрує по земній кулі, пристосовуючись до місцевості. Тому й маємо у кожній місцині Єгипет (болото), Спасителя, Діву для непорочного зачаття, тощо. Наводити приклади із санскриту я не буду, бо взявся за мову Святого Письма, але вони перегукуються вже в тих словах, що тут наведені. А те, що ми сьогодні називаємо «євреями», на мою думку – це коліно Леві, в івр. √ ЛВа супровід, оберіг.
Закиди про те, що вони більш прихильні до Мамони, теж не зовсім вірні, адже і в Біблії для них передбачена участь гнаних. Стосовно багатства, так нам якось мудрець навів приклад, що у світі найбільше мільйонерів серед індійців. Ми своїх індійців теж маємо – цигани… І вони, намагаються бути в гармонії з природою, більш успішно опираються перемішуванню з іншими народами.
ІНКЕРМАН. Є в Севастополі печери, в котрих витримують вино. Розглянемо: √ ГіНе тут, ось, приносити задоволення, √ ГіН капіталізація багатства, набуток, √ КР міра рідини, приблизно 400 літрів, √ КР/ задоволення, падати навколішки, √ К/Р спотворювати, √ МаНа порція, міра рідини 6,5 літрів, призначене.
ІПАТСЬКИЙ ЛІТОПИС, по ньому російська наука робить авторитетний висновок, що україна – це окраїна.
А як же інакше? На час написання, Києва вже не було, браття з Півночі спалили його вщент, отож і не було там Головного граду. Усілякі Пскови та Смоленськи головні, а усе інше, - окраїна. От тільки мова Святого Письма це інакше тлумачить. Псков, від √ ПСК посікти, відсікти, пасок, паска, а √ СМоЛі північ. Смоленськ, - то Сіверськ. Як тоді це зіставити з Москвою, котра ще північніше? України ж, - то поселення і речення: «…по українам моляться йому, проклятому Перуну...» насправді має зміст: «по селах моляться...»
ІРДИНЬ. Є у нас така ріка, що витікає з болота на підвищенні, з озера Серебрянка, пише А. Єськов у книзі «Геродот окрывает тайны». Назва схожа на Йордан, від √ ЙРД спускатися, спадати. А назва озера - болота «Серебрянка» може й від √ СР/ розпросторюватись.
ІРЛАНДІЯ. Колись мені здавалося, що це – Земля Аріїв, адже √ \іР світло, анг. ланд земля. Доля тієї землі схожа з Україною. Мали й вони свій Голодомор у ХІХ столітті. Ненависть «старшого брата» частенько бачимо у фільмах, а ідея і нам відома: «- Ти не маєш права на життя, бо - ірландець». Арій. Щоправда Британія дещо змирилася з тим, що вона не така вже й «велика». Усе минає… Див. байстрюки Добрині, хахол.
ІСТОРІЯ РОСІЇ. Які тільки мудрили її не писали: Міллер, Шлецер, Еверс, Вольтер, навіть Мордехай Леві (в миру К. Маркс) не оминув, теж «плюнув» туди, а послідовники основоположника й досі ще з виряченими очима, в котрих намертво засів відбиток фараонової «ковбасиподвадесять», не випускаючи з рук кривавого ганчір’я, твердять про окраїнність України.
Хоч вищеозначені писаки ту Україну оминали, намагаючись, у кращому випадку, - не згадувати, або ж германізувати всю історію. Ну був тут Германаріх. Ну витурили. Так не одного ж його… Чом тоді таке огидне ставлення до слов’ян, а особливо до українців? Бо титульна нація Росії - це фіно - угри, а не слов’яни. Див. страх перед історією.
ІСТОРІЯ, справжнє тлумачення цього слова ми, українці, повинні знати змалку бо - це найпаскудніша наука - хвойда. Наукова історія – не те, що було насправді, а те, - що написали. У всі часи було небезпечно писати, якщо воно навіть так і є. Професійний революціонер Морозов Н.А., написав два томи по історії Росії, та рукописи зникли з видавництва. Хоч могли, просто «пустити парашу», задля реклами тієї маячні… Див. апокаліпсис. Є √ ГіСТаРа приховування. Це не лише приховане, таїна, закрите, а ще й ляпас, удар. УБИВСТВО. Саме таке ми бачимо у часописі, починаючи з Каїна. Див. Костомаров, СТР, Курська дуга, Соколов Нікіта.
Зазвичай історію пише переможець. Усі інші: – фальсифікатори, мєлкобуржуазниє націоналісти… Бандєровци!!! На думку переможця, ті писаки заслуговують лише на смерть, якщо не погоджуються з «істинними фактами» на кшталт: Україна = окраїна, Севастополь, - ісконно рускій город, побєда комунізма нєізбєжна, тощо.
У книзі «Мова і нація» автори нагадують, що «Емський указ, як і чимало інших, був таємним. Очевидно відали обрусителі, що творять, і боялись розголосу. Прийняття таємних указів «з одного боку було протизаконним, а з другого – через ту таємність, громадяни позбавлялися можливості оскаржень» С. Шелухін». Щось подібне мали в СРСР при вступі до лав комуністичної партії. Людей з вищою освітою приймали тільки тоді, коли туди ж, подавали заяви 2 робітника, чи селянина, а в районах з великою кількістю підприємств, - 5 «трударів» треба було «затягти», бо робітникові та нахаба й задарма не потрібна була, для людей же з вищою освітою партквиток був, «хлібною книжкою». Також заступниками керівників ставили колишніх (а то й діючих, бо там «колишніх» - не бувало) офіцерів з Луб’янки. А про священників... У кожного з - під ряси вигляда(- ли, - ють, - тимуть) «лампаси Лубянкі». Це підтвердив і генерал КГБ Калугін, 14. 11. 2010 на радіо «Эхо Москвы», що РПЦ за кордоном, - філії російської розвідки.
ІСТОРІЯ «Екатерининской железной дороги», видання 1902 р. Здибав таку книжку у сестри. Дещо зацікавило, бо видавці подали ще й часопис краю. Ображатись на них нема за що, люди чесно служили своїй імперії, та все ж приємно читати працю людей, котрі намагалися чесно подати літопис. Так на стор. 67 пишуть, що «в епоху приєднання Новоросійського краю почалася посилена колонізація (в радянські часи за таке, «загримів би до таборів»)… котра супроводжувалась РОЗДАЧЕЮ земель служивим людям для заселення та ЗНИЩЕННЯ поселень запорожців, котрі чинили спротив новим господарям.
Тобто, в Росії на той час було перенаселення, нестача територій придатних для прогодування існуючого населення. Воно й продовжується, бо програма «Возвращение соотечественников» почила в бозє. Нікуди приймати їх сьогодні. Землі мало. От і розпиляється (рос. рассеивается) істіннорусскій народ по всіляким Європам та Америкам. Щоправда тубільці не дають руйнувати свої оселі руським богатирям.
А в Україні, на згарищах зруйнованих зимівників виникла низка, штучно насаджених колоній, на кшталт Аракчеєвських, котрі виявились недовговічними». Аби зруйнувати… Адже селили – або гоголівських «мьортвих душ», або зганяли до купи євреїв та під керівництвом якогось унтера примушували до землеробства. Той нічого не тямив у сільському господарюванні, а гнаним ще й Біблія забороняє працю орача. Див. статтю та Леві.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ написана і продовжує писатися Першою Бідою Росії. Катом, див. Табачник. За намагання щось спростувати, або піддати сумнівам у Москві передбачене покарання. Навіть видали «Закон против фальсификаторов истории». Тож, мені туди, - зась… Шлях перекрили.
Представник Московського патріархату Андрій Кураєв проголосив перед відвідинами Києва московським патріархом, що на часі створення «Светлой Руси». Таки посвітлішало й розвиднилось у Севастополі, коли там гасали байкери, благословенні в путь церквою та президентом Росії, з Дівою на задньому сидінні, у котрої були оголені цицьки, а в руках хоругва з ликом Христа - Спасителя. Його ж, (теж мабуть якесь), «святєйшество» А. Кураєв обзивав наших політиків паноптикумом, котрий має отямитися й вирішити з ким вони – з московським патріархатом, чи ні. А коли ведучий програми попрохав конкретизувати вираз паноптикум, той назвав просто серпентарієм. Та де там нашим до їхнього Сина Юриста і Кураєва?! Таких причинних тут всеж прибирали з очей, щоправда при бандюковичах випірнули з багна знов. А вони, відірвашись (√ КРа/ відриватись, як кураїна) від нашої землі докотились до іншої і хвалять її тепер невгамовно.
ІСТОРІЯ… чуже. А чого ви очікували від грека - зайди, котрого притягли сюди варяги, німця - латинянина? Останній, ремісником прийшов Білокам’яну звести, як Третій Рим, а став царем... Щоби вони полюбили ДИКУНІВ слов’ян? Див. ашкеназ, гуцул, Могила, Попович - Рабинович, Романов, Сусанін. Задля відволікання уваги, вони спершу й назвали те, - літопис, тобто, - родовід. Чий тільки? Див. Безухов, літопис, Ломоносов.
ІСТРА, річка. Біля неї збудували Храм Никона (√ НіКа чистота), котрий у «третьому (чи третьому з половиною) Римі» – Москві мав замінити для всіх землян Єрусалимський Храм, собор Петра в Римі та Софію Візантійську. Ляпас всьому світові? А циг. істра слизьке. Посковзнутися і гепнутись головою об землю? Див. острів, СТР.
Зараз «опора православ’я» про те не згадує, зате показують по ТБ, що примадонна «советской и российской» естради А. Пугачова, збудувала там собі хижку за декілька мільйонів, та які гості відвідують її «на тайной вечере» у перший день весни. Хильнувши «залпом» чарчину, сердешна бідкалася, що таки великий піст, а вони грішать… та й відпустила всім гріхи. Щоправда гості того не потребували, бо моляться, або в Мар’їній рощі, або Салтиковці (біля Балашихи), а зараз, і в інших місцях є синагоги.
ІТАЛІЯ, від √ ДЛЙ галузка, паросток, Д = Т? Материка Європи, чи Риму?
ІТІЛЬ, колишня назва р. Волга. Є √ \оТ подібне, О = У = І, √ \еЛь бог. Ріка - бог є і в Торі – √ Й\оР Ніл, у нас Оріль. Див. Едиль.
ІЧКЕРІЯ, або Чечня. Є така горда республіка на Кавказі, що не скорилась, а й досі змушує Кремль визнавати себе рівною, чи й вище… Відкупляються ж… Платить Кремль данину їй. Настав час називатись не «руськими» данниками, а ЧЕЧЕНСКІЄ. Від √ \еШКР підношення, дар? А ще маємо √ \еШКРа/ самшит (бот.) в народі ж, - залізне дерево. Див. Чечня.
Й
ЙОРДАН, від √ ЙРД спадати, спускатись, хоч не варто відкидати √ Й бог, √ \оР світло, (Й\оР, - так р. Ніл називається в Святому Письмі), √ ДН справедливість. Світло (сяйво?) Божої справедливості.
ЙОРДАНІЯ, – хашемітське (семітське?) королівство. Від √ ГаШеМ назва Бога? Саме слово «Ім’я» –з великої букви. Правда чомусь на єврейський лад, хоч Хашеміти – вони з роду пророка Мухаммада. Див. семіт.
К
КАВКАЗ, є √ КаВ риска, кордон, межа, √ КЦ кінець. Ц = З. Кінцева межа? А чого ж? Існування? Російської імперії? Чи √ Ка\аВ біль та √ КЗЗ вирівнювання рахунку? Грузія дала Росії Сталіна, а Росія грузинам Путіна? Є √ ПТН очковий гад. Адже ка - сар (кацап), - це нащадок Гада (Бібл.). Гра слів, чи ні? Див. аз, гети, ка-сар, кацап, хазар. Ще маємо √ КВ бійниця, √ КЦ пробудження, КВ - КЦ, Ц = З.
КАҐАН хозарський, від √ Ка той що, √ ҐН захист? Пор. з коген. Муляє думка при спогаді про державу Чжун - Го (Китай). Справа в тому, що китайською «чжун» - це «середина». Посередник, пророк? Див. гуни.
КАЖЕ НІМЕЦЬ… Незаперечний доказ єдності Русі - Росії «науково обгрунтував» (звичайно ж не задарма) ще у ХVІІІ ст., Ф. Міллер. Катерина - ІІ погрожувала тюрмою, усім незгодним з цією теорією. Щоправда знайшовся і раніше, у ХVІІ ст., іще один «німець» І. Гізель, котрий доводив, що Москва спадкоємиця Києва. Є √ МЛЛ базіка, чорноротий, а √ ГЗЛь соплі, дешеве, у фєні дєшовка, а стосовно їхнього німецького походження… Див. ашкеназ, Дорош, Кавальє, Лєфорт, Табачник.
КАЗАБ = брехун. Аж страшно робити припущення, що при З = Ц, В = Б = П – це… Адже у мене в Росії від чотирьох тіток і двох дядьків купа братів і сестер. Може таки прийдеться поїхати туди, а там: «Анука сюда, фальсификатор истории! Добро пожаловать, в Бутырку!» Див. казав, Волзько - Окське межиріччя та інші теревені про «істінорускость», чи вєлікоросство.
КАЗАВ, у мові Святого Письма є таке слово й означає, - брехати. Може √ КЗБ = кацап? З = Ц, Б = П. Де ще могла газета «Правда» народитися? Там де суцільна брехня, джерело зла. Я й московську програму НТВ дивлюся лише для того, щоби дізнатися – яку ж сьогодні капость вигадали там для України, під белькотання про братство наших народів. Виявляється що й біблійне √ МеЦоРа проказа, має іще зміст –«сказати лихе», злий язик, лихослів’я.
КАЗАНЬ, столиця Татарстану. Від √ КЦЙН вельможа, Ц = З; Стан вельможі? Адже на середньовічних мапах Європи Московія позначалася, як «Татарія». А ще - це корінь слова офіцер. Теж про шляхетність.
КАЗАХИ. Пращури казахів Саки. Хто вони? Від арб. К той що, ШЙХ (шейх), найстарший, споконвічний? Ш = С = З, Х = К? А може від √ СаКх багато, кількість, множина. Захист? Бо є у того кореня і значення – щит. Чи від √ Ка той що, √ ЗКх чистий, непорочний, праведний, очищатись? Див. аз.
КАЗАРИ. В «Анонімі» Д. Андрієвича слово «зло» пишеться «Sло», де ц - с., S = З. Тому вірно і козари, і косари. А наше «С» в лат. звучить, як «Ц», от і прочитайте латиною ка - сар (ka - cap). Кацап? Див. аз, хазари, козари, косари, ка-сари (ка-цапи).
КАЗБЕ(- гі, - к), гора на Кавказі. Мені вдалося знайти два корені, по котрим можемо спробувати розгадати таїну назви. Від √ КЗВ кінець, край, В = Б, √ ЙГі божий та √ КСФ срібло. С = З, Ф = П = Б. Міркуйте, шукайте своє… Див. Ельбрус. КАЇР, арб. Аль - Кагират. У «Вірші на жалостний погреб» К. Саковича назва пишеться як Алкаир. Приклад того як ц - с. азбука, та європейські алфавіти перекручують цю назву, втрачають (бо не чують) звук «Г», Г = Й. Також у Саковича король називається «кроль». А ми десятилітні хлопчаки, колись думали, що баба Марія через свою неосвіченість називає королями їх.
КАЙЛАС, гора в Тібеті. Подейкують, що всередині неї місто богів Вара. Від √ КЛС хвала (піднесення хвали богам?), а є ще √ КЛТ всотувати, поглинати, схов(- ище), Т = С. Стверджують, що там зберігається генетичний матеріал усього живого, на випадок глобальної катастрофи. Сама гора має форму схожу на піраміди Єгипту. Та й √ БР\ творити.
КАЙСАКИ. Іноді пригадуєш цікаві порівняння з поведінкою інших, для визначення назви народу. Знайшов у словнику √ КЙ\ відригувати, √ Со/Г гучно. У тих степовиків і досі знаком шани, вважається відригування, коли ти, гостюючи, наївшись м’яса досхочу, ковтнеш, піднесений наостанок господарем шмат жиру, і… з горла полине «чарівливий» звук гарчання (літерами й не відтворити). Або звичай, - частування вареним баранячим оком.
Якось гостював у арабів і жіночка (мама мого друга) піднесла мені половинку, чимось посипаного, лимона. Я насторожився, - думав, що «прикол». Але, лукавих бісиків, так і не побачив у жодних очах. З’їв, погриз беззубим ротом, сказав: «Аййу ласзизун лимун! Шукран!» (Який смачний лимон! Вдячний!). Детальніше потім розпитати у Алі про те, забув. Чом же насторожився, та бачив по ТБ злочинців мусульманських, котрі були в російській тюрмі і скаржилися, що їм замість м’яса дають квашену капусту. Їхнім організмам кисле не до смаку. Матінку ж друга ми частували борщем, варениками та узваром. Раніше Алі та його наречена, з великим задоволенням те їли гостюючи у нас, а мама, покуштувала і… поклала ложку. Я не переймався, - людина з іншої культури… Та бачив, як Алі, з жалем (маму треба підтримати) поклав і свою ложку, а потім і виделку…
Вважати їх через те некультурними, - не варто. Адже в Кореї, у вищих учбових закладах, пісуари розташовані під сходинками, що ведуть з поверху на поверх і студентки, угледівши там свого професора, заклопотаного «процесом», радісно вітають його, а він, як ввічлива людина, відповідає на привітання. Див. аз, гавно, ПіСУАР.
Чом запропонував дивитися абревіатуру? Та пригадалося збіговисько у Сєвєродонецьку, де запропонували створити Південно - Східну Українську Автономну Республіку, котра в скороченні давала ПіСУАР. Мабуть на когось із авторитетів партії вплинули відвідини Далекого Сходу? Див. Сіверськ. Та ні, далася взнаки культура «Пєрвой Бєди…», - ні в якому разі не вивчати мову тубільців. Це греки О. Македонського, коли захопили Єгипет, - то стали й себе називати єгиптянами і першими це зробили царі. Приклад тому, - Клеопатра. Москва ж на ідолів народів Півночі ліпила серп і молот, а замість Бога, пропонувала портрети Сталіна та залучала до оковитої. Все те зруйнувало вікові традиції, призвело до вимирання людей і катастрофи європейського населення, спровадженого туди, котре не хотіло приставати на звичаї тубільців. Те саме спостерігаємо і в Україні. З кричущою упертістю не хочуть вивчати мову, лементують, що тут і досі – Росія… Але незабаром вже побачите остаточний розпад тієї Росії. Хто ви, тоді, будете?! Див. рус(- ь, - ький).
КАЛІКИ РУСЬКОЯЗИЧНІ. Звернув якось увагу в циганському словнику на помилку друкаря, - замість рос. слова - полукальки, надрукували: «…полукалеки». Мабуть Божа Рука в тому… Є √ КаЛЎ/а сплетене, кручене, Ў = И = І, «айн» = Г = К. Багатьох це в Україні стосується. Послухайте, як вони тужаться в пошуку правильної артикуляції, таке враження, що мають штучні щелепи, бо й, замість російської, балакають, якоюсь жлобською, а українською нехтують. Що вже казати про калузького єврея, котрий і свою рідну забув, а з українською, в прем’єрському кріслі, таке верзе, що слухати страшно.
Показували якось палестинця по ТБ, котрий усього рік вивчав українську. Ледь вловимий акцент, а от «Пєрвой Бєдє…» і життя мало буває, навчитись. Знайшов оце в √ КЛкХ геть!, √ КЛі\Г позбавляти волі, \Г = К, ГаЛікХГа перехожий (зайда, перекотиполе?). Див. галут, голядь, гулящі люди, руськоязичні каліки.
КАЛУГА, місто в Росії, де жив і прокладав шлях у космічну далечінь К.Е. Ціолковський. Та на початку ХХ ст., такі ідеї надихнули працівників місцевої психіатричної лікарні завести на нього справу бо їм те здалося межею божевілля, а його земляка Азарова, у котрого не вистачило тями й українську мову вивчити, - прем’єром призначили…Можливо, що назва міста має щось від √ КЛу/а плести, переплестись. Плести дурниці, чи – переплелися здоровий глузд і його нестача? Де «айн» = ГХ. Є ще й √ КЛуаХ потік та √ КЛ/ влучати в ціль.
КАЛУШ, від √ КЛШ рідкий, поверховий, слабкий, злиденний, нужденний? Я в Калуші не бував, його історії не знаю. Хай самі калушани визначаться, бо може бути й від слова калюжа. Ка-ЛуШ. Див. калюжа.
КАЛЬЧЕНКО, прізвище. Від √ КЛТ всотувати, калити, плести кошика? Знав і я такого майстра на всі руки. Все заохочував мене навчитися у нього фаху обробки шкір, - науку за плечима не носити. Та я в той час був головним інженером, а майстер, - сторожем на пенсії. Зараз і я пенсіонер, а пенсія… Див. Гальченко, Кальченко, Каліченко.
КАНАДА, кажуть слово індіанське, а от √ Ка те що, √ НДа кочує, Ка - НДа. Просто зайда питав у тубільця, махнувши у бік материка: «- Що це?» той і відповів двома словами, що можна тлумачити, як: «Це пересувне» (при потребі збирають і далі йдуть). В тій стороні було якраз селище, вігвами (курені індіанців). Отак ціла країна має назву, Блукаючі, Волоцюги. Россія(- ні)? А ще кажуть, що Гурони, - не євреї... от тільки, чомусь √ ГуР жити, проживати... Є й значення, - навернення у юдейську віру. Може ж бути в Китайському політбюро Джу Да (Juda = Юда), а в Кореї прем’єр Ко Гін (коган)? Збіг? Тут такого більше 6000. Див. дєрєвня, мормонський літопис, пункт населений.
КАРАКУБА. В тюркських мовах, - кара чорний, а от сем. √ КуБа шапка, купол. Чи не на кара - калпаків це натяк? Те що вони зараз в Узбекистані – хай не дивує, для кочівників 1000 кілометрів – не відстань. Тисячоліття тому, мало було осілих. Чимало народів кочувало за худобою. Див. украйн.
КАРТАГЕН, Картахен, Карфаген, має бути зруйнований! Чуємо іноді такий вислів про неминуче. Обов’язково? Є √ КРТ місто, √ ТХН перемолоти. Вплив імені на долю? Або ж √ КРТТ дрібнити.
КАРТАХЕН, арб., ісп. варіант назви Картаген, Карфаген.
КАРТВЕЛ, самоназва грузинів. Маємо √ КаРа бучний бенкет, ц - с. пир, та √ ТВЛ Всесвіт, приправа, присмак, прянощі. Й тлумачити не треба, бо гостинність і щедрий стіл, - візитівка грузинів. Всесвітній бенкет.
Щоправда на Сході √ КРТ куля, кругле, - може мати й зміст, «голов(- а, - не)». Головна, титульна, державотворча нація? Це вже в наші часи вигадали, що розумна голова, - це «квадратна голова». Та й тут, чомусь слово «гвардія» пригадується, як «головна сила». Див. курд, русь, рейх. Є √ ГЎР жити, проживати, Г = К, а грузинське «таві» голова. Головний житель, титульна нація? Див. русь, рейх.
КАРФАГЕН. Див. Картаген.
КАТИНЬ та Хатинь. Це слово цікаве вже тим, що маємо назви в котрих бачимо перехід «К» в «Х» і навпаки. Див. Хатинь, Хотин. Хоч маємо й √ КТ/ відрізати, відрубати. Катівня. Бо в тій Катині совєти таки відрізали й закопали квіт польської нації від народу і, «позичивши очі у Сірка», уперто наполягали, що те зробили гітлерівці. Ну не могли браття - слов’яни таке вчинити з поляками, чи виморити голодом українців!!! …
Є ще √ КТ приклад. Та все те (не кулею, так прикладом), - слова тієї ж, московської пісні: «катастрофа» літака, Шрьодер, 30% експорту газу Польща мала перебити Росії в 2013 році. Минуло 90 літ, а Москва все мститься. Щоправда маємо й √ Ка те що, √ ТН твань, болото.
КЕДАР. «Землею Кедарів» назвав Птахів (єврейський мандрівник ХІІ ст., із Регенсбурга), землі Північного Причорномор’я, де кочували половці та печеніги. Та його увагу привернула наявність там народу, котрий називався «караїм». Вважають, що вони прийшли з Візантії та осіли в Чуфут - Кале (щось воно назву міста Цфат нагадує, Ц = Ч). Див. караїм, кримчаки. А от «кедар», - може бути, відоме нам, як «козар», Д = ДЗ = З. Хозари? Порівняйте, як ми пишемо: рамазан, рамадан та назву міста Ромодан. Див. Чингізхан, Кенігсон.
КЕЛДЕРАР, так себе називають цигани з трансільвансько - прикарпатського ареалу, від ісп., рум., циг. caldera казан, котел. Тобто, - заглибина, провалля. А √ КЛі посуд, √ Т\Р коло, обрис. Див. кальдера.
КЕЛЬТИ, мешкали в центрі Європи (вчені стверджують, що друга назва їхня - белги), а потім переселились на острови сучасної Британії. Є √ КхЛа закінчитись, припинити, сплинути, зійти (нанівець?), а також √ КЛТ освоєння, всотати, надавати прихисток. Див. Бельгія.
Щоправда це слово рідниться й з назвою народу, очільником котрого був Соловій - Розбійник. Звався той народ «голять», що дуже вже нагадує «галут», - розвіяння, розсіяння, Г = К, Т = Д. Русския?
КЕМЬ, Кемська волость. Від √ КЙМ; √ Ка ті що, √ ЙаМ море. Помори?
КЕНІЯ, від √ КН гніздо. Людства? Див. Африка, попіл. А яка ж там мова? Суахілі. Котра склалася з багатьох мов групи банту та арабської. Вавилон після змішання, що намагається повернутись?
КИЇВ. Від √ Ки той що, √ \В основа, первинність, глава, пращур, родоначальник, творець, вожай? Центр? На Сході «Ки» пишеться, як «КЙ» - тоді й маємо КЙ - \В, чи ЙЎ, що скорочено, - Бог, Ў = В (той що як Бог?), абож те, що і Біблійне «Єва», тільки у чоловічому роді, - √ ЙеВ життєдайний, що співпадає за змістом зі «словом із трьох букв», √ КЙН щось продовгувате, яке можна рукою взяти – те, чим убив свого брата Авеля, КЙН = Каїн (східне закінчення іменників, ун = оувн = В і КЙН, став Київ). Див. Варшава, Краків, Рига, Я!, Русь-матушка. Кий, круглий і довгий, - вісь, центр. Русь, головний. Головний, світовий центр, стрижень?!
Заміна кінцевого «Н» випливає з прикладу арб. закінчення «- ун, - он», котре - то вимовляється, то губиться, переходячи у дифтонг. Сам звук «Н» ми маємо майже завжди, закриваючи рота в кінці сказаного. Просто - не звертаємо на це уваги.
Сакральний зміст назви міста (кий = стрижень = центр). Посередник між Богом і людством. Візантійським володарям це було відоме, тому й сподівалися саме туди перенести центр християнства, але не захотіли допомагати у боротьбі з поганами, що навалою прийшли з Далекого Сходу. Байдуже було, чи злякалися? Адже знамено з жовтим зверху, а голубим знизу має містичне значення – Володар Світу… Саме такий прапор планував Гітлер для своїх володінь після завершення війни, тому й дозволяв чіпляти його по селах на управах.
Волоцюг Германаріха витурили звідси на Захід і у їхніх архівах зберігаються десь (наші ж) літописи про (наше ж) арійське походження. Поцупили назву. Дивного тут немає. Он сусіди й досі пишаються, що вони руські (київські) данники, хоч їхня столиця Москва = «податкова інспекція». І для нас те не ганьба, що повертаємо своє, котрим і австріяки користувались. Росія он - двоголового мутанта у них (чи Візантії?) запозичила для гербу, дракона. Як китайці? Так вони вже йдуть…
Після знищення Києва – духовного князя, владу світську й церковну перехопив кмітливий митар з Півночі, Європа промовчала. Їй від того було – «ні зимно, ні спекотно». Але воно «гикнулося», аж у ХХІ столітті. Газ – це дух, у всілякому розмаїтті тлумачень. Отак, на звичайному матеріальному, побутовому рівні, Всесвіт нагадує нам про призначення Києва, України. А хіба зміст притчі зарозумілою мовою писані?
КИЇВ - А’РУС. Від √ \аРуС наречений. А хто ж наречена? Москва? Поміркувавши, дійшов висновку, що такий варіант був би спасінням для Росії. Москвою - блудницею, вже нехтував Петро - І. Зараз же вона могла би бути на кшталт Нью - Йорку, – фінансовою столицею новоутвореної спілки народів. Як Вашингтон у США, Київ міг би стати центром, бо в його імені це вже закладено. Москва ж, - митар, котрий загрібає собі 80% російських грошей. Див. Київ, Львів, рус(- ь, - ький), рассія, Січ, хахол. Та, здається, колишньому резиденту дали господарі чіткі вказівки, - повторити те, що було в часи Круппа. Митний союз. Знову митар.
Схема вже там закладена – президент має своїх повноважних представників у семи (чи 8?) округах. Починають лаштувати армію за територіальним принципом. Якийсь натяк і зірвався з уст патріарха Кирила, що згоден на перенесення патріархату з Москви до Києва. У такому випадку й двомовність могла би залишитись на певний час, як надбання історії і назва «русские» мали б якийсь логічний зміст. А то «руський данник» (київський платник податків) з російським громадянством. Мають своє, - МаС подать, КВа збирати. Окрім «Пєрвой Бєди…» ніякого здорового глузду не видко у тій назві свого народу. Див. Ханаан.
КИЇВ - БОГ. Мало кому у нас відомо, що є скорочені імена Бога: ЙЙ, ЙЎ, ЙГ, тож поєднавши те з Ки, - матимемо Ки - ЙЎ той що Бог, де Ў = В. Див. Ка, Ке, Ки, Кі, Ко, Юрій. А якщо звернемось до єгипетського «Ко», - астральний двійник, душа (Божа?), то виникає питання: «Скільки ж іще плюватимуть у ту душу Байстрюки Добрині? Скільки ще топтатимуть та шарпатимуть своїми брудними руками?»
КИЇВ, Матір - градів. Від √ МТР ціль, мета, а ще й сторожа, та є й √ МТ смерть. Також є √ МіТРіЙа парасоль, зонт. Див. зонт, лелека, Голон, Жуляни. Кий, вісь, центр? Це ж бо мова Святого Письма так визначає!
КИЇВ - МИТАР. А може «МТР», просто, митар? Русь, - це головний. Руські данники, - гради головного. Назва «матір - митар», скоріш за все московська, бо сама ж Москва (у сьогоднішній вимові), - Податкова Інспекція.
КИЇВ = РЕЙКЯВІК? Вірніше: Київ - Русь. Слово «кий», від котрого нам виводять назву «Київ», пишеться трьома літерами мови Святого Письма «Куф», «Йуд», «Алеф». Написання пітери «куф» нагадує нашу «Р», де дужка провернута вліво, десь на 45 градусів. А літера «Йуд», те що і «Й», котре росіяни називають «і» - краткое». Остання літера кореня «алеф», у рукописному вигляді має вигляд, що нагадує латинське «k». Таким чином маємо прочитання «кіа’», чи «кйа’», що веде нас до далекого Рейк’явіка, ’столиці Ісландії. Див. рейх, русь.
КИЇВ - РУСЬ, - центр головний? Душа Європи? Ми вельми приховуємо те, що в глибині нашої душі. Страшно?.. Див. Варшава, Київ, Краків, Париж, Прага, Рига, русь, спляче серце, Львів, Січ, Тбілісі.
КИЇВСЬКА РУСЬ. Граматична дурниця бо слово «русь» - чоловічого роду, та переконати в цьому людей вельми важко, відразу посилаються на авторитетних вчених, тощо. «Первая Беда…» - таки заразна хвороба. Навіть, якщо припустити, що наше «С» = «Х» (екс, лат.), то матимемо «рексі» королівство. Так тоді треба говорити – «київське рексі». А основою всеж буде √ Р\С голова, √ Р\Сі головний. Адже й король = голова (народу, держави). Див. рейх, Рига.
КИЇВ - ХРЕСТ. Початок координат, слов’янства. Див. Ка, Ке, Ки, Ко, а перше слово Біблії, - БРШТ. Там «Б» означає, «- на, - в». тобто, на - початку й «К» означає, - те що. Є √ Р\Ш, або Р\С голова, що теж, - початок, основа. Таким чином Київ - русь, означає – те ж саме, що і перше слово Біблії. Див. Київ-Бог.
КИЇВ - ЦЕНТР. Він і справді був посеред шляху «із варяг у греки», а не лише, - тестем європейських королів. Та у 1887 році ще один центр наміряли італійські геодезисти, у Рахівському районі Закарпаття, - «Центр Європи».
Свою «центральність», багато народів висуває наперед, хизуючись тим перед іншими. Був регіон Середземномор’я, навіть письменник Толкінен і той поселив хоббітів, чи ельфів у Середзем’ї. А для мене, центр Всесвіту, - Таромське. Я там народився… А якісь там, Парижі, Лондони, Лісабони… бур’яни Європи. Див. Київ, русь.
КИЇВ, ЩЕК, ХОРИВ, ЛИБІДЬ. Речення мовою Мойсея: «кийв, ше хорев ле-бад»:
1. Щось кругле й довге прориває матерію.
2. ...проривається до материка (матки).
Хетське слово «хаста» вчені порівнюють з рос. «кость» бо той же зміст, а К = Х. Перехід від «Ш» до «Х» породжує «К», от і маємо замість: «ше - хорев», - «щек, хорив», пор. зі «Змієві вали». Якщо взяти к - т., або ччн. київ = наречений, то з того речення просто матимемо нареченого, котрий позбавляє цноти свою кохану. А наречений взяв за себе ту землю, орав її - розверз, позбавив цноти, √ КЙ\ рвати. Та й √ ХоРеВ, - теж рвати. Подвійне рвання? Див. кий, плуг.
КИЙ, від √ КЙ\ рвати, √ КЙН круглий і довгий, - вісь, центр, див. Каїн, Київ. Закінчення «ЙН» характерне для арабської мови, щоправда там воно переходить у дифтонг «ўн». В розмовному варіанті зникає, а у нас лишилось як «ЙВ», або просто «Й». Тому, замість √ КЙН (Бібл. Каїн), ми говоримо кий та Київ, бо звук «Н» зникає при стулянні губ, а якщо до √ КЙ\ рвати, додати √ \РуС наречений, - то цікаві роздуми напливають… Див. гой, хай.
КИЙ - русь. Якщо взяти «кий», як «вісь», «центр», а «русь» «головний», та звернутися до шумерських клинописів та на глиняних горшках Трипілля, написів Кам’яної Могили – то центральність нашого краю сягає глибини багатьох тисячоліть: 27, чи 60 тисяч літ. Особливо, якщо врахувати і відсутність льодовика, котрий зупинився і не накрив наші краї. Див. Я! Але «Потёмкинские деревни» для «Мёртвых душ» сьогодення й досі, - найвагоміший аргумент історичної правди. Як же вони казяться, читаючи цю книгу!
КИЙ та ЛИБІДЬ залишилися стояти, а Щек і Хорив відпали від пам’ятника, на березі Дніпра, в Києві 23. 02. 2010 року... Що це за ознака за два дні до інавгурації Януковича? Не ворожбит я і не записний астролог, - не той талан… Мені до душі Біблія, її мова. От через неї давайте й розглянемо значення слів. Спершу див. Кий, Щек, Хорив, Либідь. На мою думку Щек і Хорив, - просто знівечена вимова де: √ Ше той що, √ ХоРВ рвати, проривати. Хоч там, в оригіналі, і літера «хет», всеж приклад їдишу показує, що при сполуці «Ш» та «Х», вчувалося «ШкХ».
Але √ КЙ\ рвати, а √ ЛВД розлом, самота, овдовіти. Є ще √ ЛБЎД клеїти, а також √ ЛБа серцевина, полум’я, лава. На що вказують ці слова, за півгодини до інавгурації? Адже зачинилися двері перед Януковичем у Верховній Раді…
Знов перечитував у Біблії про блукання в пустелі, та про те, як Корех підбив нащадків Реувена виступити проти Мойсея. Закінчилось тим, що Господь прибрав їх, - розверзлася земля і поглинула бунтівників, котрі повірили багачу, що проголошував повернення до пірамід, мумій та «ковбасиподвадесять». Мойсей у розпачі упав долілиць, благаючи Всемогутнього, щоби той напоумив нерозумних дітей, але Він знищив їх зануривши у землю…
Хто ж той Мойсей сьогодні? Див. та міркуй над словами: Київ, комуна, Реувен-Рубан, рус, слов’яни, Тимошенко, Україна, ха-хол, Янукович, не оминаючи й слова, - число та Москва. Змалку ми повинні розуміти значення тих слів, бо каламутна вода у плині хмар часу… Імперію Святослава Москва розділила донським казачеством, а Путін Україну хоче Дніпром?
КИТАЙ, від √ КіТа приміщення, ЙЙ бог? Обитель Божа. Може тому й називають вони себе «Піднебесна»? Чомусь М. Юзяк вважає, що китайці свою країну називають «Чіна», а я думав, що їм більш до душі китайське Джун Го – Серединна держава.
КИТАЙГОРОД, розташований на шляху до Полтави в Дніпропетровській обл. Теж Божа обитель? Здається там є дуже стара церква, а √ КТ мал(- е, - ого), √ КРТ місто. Містечко, замість штетл? Або √ Кі те що, √ ТГГа здивування (диво?) √ РД спадати та √ Т\Р образ (святий?), √ \оТ знак (ознака, ц - с. знамєніє?). Див. Гілея, Кобеляки, Могилів, Царичанка.
КИЯНИН, мешканець Києва, див. русин.
КІЄВ, може бути √ Кі той що, Єв(- а) життєдайне, а може бути √ ЙЎ Бог. КІЛЬЧЕНЬ, річка на Дніпропетровщині. Може від √ Кі те що, √ \Ль бог, √ ЦН ознака. Неподалік є р. Оріль – Боже сяйво. Хоч не варто відкидати й інші варіанти. Див. кільце.
КІМЕРІЙЦІ, наші пращури, ІІ - І тис. до н.е. Є √ Кі те що, √ МРЙ\ бугай. Таврія? А ще √ Кі ті що, √ МР пан, володар, √ \РЦ земля. Споконвічні? Украйни? Див. білоруси, кімри, пелазги. Та й √ КМа нива, хліб у колосі, √ \РЦ земля. Хлібний край?
КІМЛИКИ. Маємо √ Кі той що, √ МЛК цар. Виявляється, що в давнину наші пращури так називали калмиків. Див. калмики, Ульянов.
КІМРИ. Може від √ Кі ті що, √ Ма/аР печера. Печерники? Кі - Ма/аР. Печер у Криму здавна: і природних, і рукотворних - вдосталь. Маємо ще й арб. КМР вино. Винороби?
КІОТО, колишня столиця Японії. Та П. Орєшкін стверджує, що те – істиноруська назва від слова «кіот». Мабуть через вроджену дикість японці не вірять у свою причетність до вєлікоросства… Були ж і Порт - Артур, і Харбін, - ісконнорусскімі, поки не прогнали. Щоправда є й √ Кі те що, √ \оТ ознака, ц - с. знамение, (диво?). Та хіба може бути щось правдивіше московських мудрил?
КІРОВСЬКИЙ район Дніпропетровська. Абревіатура «КРД» співпадає з √ КРД чортополох… Герб району – три ключі по колу… А хто мав справу з відділком пенсійного фонду того району, - той підтвердить натяк абревіатури. Див. число.
КІШ, а може й Куш (бо У = І) - перша столиця Земного (людського) царства. Мабуть від √ КіС престол, С = Ш. Див. Нібіру, Мардук. Собі боги виділили місцину під назвою ТІЛ.МУН., котру Сітчін перекладає, як «місце ракет» (космічних кораблів). Людей туди не пускають і досі… Див. Еріду, кіш-1.
КОДОР, ріка на Кавказі. Є √ КДР похмурий, тмяний.
КОЗАРИ. Українське село, котре спіткала доля білоруської Хатині та європейської Герніки, - фашисти знищили їх вщент. Очевидно назва від слова «хозари» у котрих була юдейська віра, та ще, вельми вже наполегливо, веде до родоводу Гада, одного із синів Якова - Ізраїля. Мешкали вони на Східному березі, мали «аравійський» акцент, тому й називались не «геді», а «жиді». В Києві ж були – «Жидівські Ворота». Див. гето, касари, кацапи, Сезар, хазари, таромські кутки.
КОМІ, колись зиряни, народ в Росії. Москва ощасливила його грекокириличним алфавітом, хоч до того там і своїм обходились, а є √ КМ\Й первісний. Споконвічний? Див. зиряни. Народ розділили на три адміністративні одиниці.
У людей чомусь назва викликає порівняння зі словом «комік». Та справжні коміки не споконвічні зиряни, а зайди «істиноруські». Особливо пермські чиновники мерії та прокуратури з прізвищами, що закінчуються на (- ков). Як же іще можна оцінити запроваджені, (з метою залучення народу до світової культури), у вересні 2010 в міському транспорті Пермі плакати, під рубрикою: «Світова мудрість».
На одному з них: «Мы сможем победить Россию в том случае, когда белорусы и украинцы перестанут считать себя русскими», - Адольф Гитлер.
Ну білоруси вже по своїй назві, - не руські данники. Українці ж знову платять данину Києву, - руські данники. Якщо ж «Первая Беда России…» вважає себе й досі руськими данниками… На те вона й «Первая… » - і тим пишаються. Див. руський, Дві Біди, Москва. Бо Фюреру ж, як і Росії, - історію писали німці…
КОНСТАНТИНОПОЛЬ, від √ КН завоювати, оволодіти, купити? Див. √ СТН стан, штат, Стамбул (Истанбул). Не така вже й гарна назва. А от, М. Юзяк стверджує, що у літописі Константинополь = Київ. Якщо виходити з того, що кий – вісь, центр, - то співпадає. Адже нас привчили, що «константа» - це, щось вічне, незмінне, непорушне… Але «вічне» - це час. А, якщо у інших вимірах…
КОНУНГ = кёнінг = кінг = князь, від √ КНС збирати, дцс. Тут можемо спостерігати цікавий перехід семітської вимови в угро - балтійську (чи фіно - угорську?). Почнемо з кінечної «Г», котру латиною пишемо «h» та, про це згадувалось у передмові, яка іноді переходить в «S». Таким чином маємо вже √ КНС, що нагадує і наше «князь» і «кнесет». Подвоєння звуків «Н» «М» «Л» «Б» притаманне угро - балтійській вимові, тому й пишуть: суббота, сумма, русский, Tallinn, тощо. Слов’яни ж обходяться одним звуком: руський, субота, сума. То й назву столиці Естонії нам треба писати Талін, що може бути від √ ТЛ роса, пагорб (дюни?). Див. князь, Талін, ханаанська мова.
КОНЧЕ ЗАСПА, Конча, Заспа, чи Кончезаспа, - як правильно? Що воно означає? Адже є й Конча Озерна. Лінь було шукати, то й вирішив подивитись у словник, а там √ КНС збирати, зібрання, С = Ч, √ ЦФа/ гадюка, Ц = С = З, Ф = П. Зміїний клубок? Маємо ж: острів Зміїний, Зміїне урочище, тощо. Є ще √ ЦФа накладати. Місцина для стягнення податків? Тлумачать же «Дарниця», як місце прийому дарів. Див. Дарниця, князь, очерет, руський, Москва.
КОПЕНГАГЕН. Назва цієї столиці у наш час мала сленгові тлумачення («Ну геть не Копенгаген!..»), - «зовсім не розуміє». Російський артист М. Задорнов удосконалив той вираз, вживаючи при характеристиці зарубіжжя: «Ну тупы - ые!» Та нічого під Сонцем просто так не буває. Посол Московії в Копенгагені отримав у 1713 році розпорядження застерігати, щоби у дворах Європи називали державу Російською, а не Московською. Бо там ніхто не плутав Русь (Україну) з Московією. Останню і продовжували так називати. Хто ж у тій Європі читав «Тестамент Петра - І, в котрому закарбовані мрії стати головним (сем. р’сіййа) у всій Європі. У всьому світі!!!» «- Ну савсе - ем не копенгаген!...» «- Ну ту…», - далі Задорнов розтлумачить. Див. Київ, русь. Є й √ Ко той що, √ ПНГ повертати, √ ГН захищати, прикривати. Оберіг повороту до виходу в океан? Тоді Московія - Татарія ще тільки «вікно» прорубувала, в Європу… й досі рубає…
КОРЕЛА, народ, котрий мешкає на Карельському перешийку. Нині Росія, а народ, звичайно ж, - росіяни. Та є √ КоР\ кликати, волати, \Л бог. Чом так? Див. Карл, король, вепси, уліта.
КОСМОПОЛІТИЗМ. Слово, геть нерідне українцю, та вельми великої наруги над всьому українському спричинило. Від √ КСМ чаклування, √ \оПЛ темне. Широкого вжитку набуло з 1947 по 1953 роки. Пригадалося ц - с. мракобесие. Та і як назвати те, що усе підганялося під «істіннорусскоє» доходячи до патологіческірусскості? Найбільше теревенів ми чули про «общий корень трёх братских славянских народов» та про Київську Русь, - «окраину Великороссии, мать их… городов». Див. русь. А про що ж іще теревенити фіноуграм, у котрих і царі були ромеями, з майстрів - будівельників, котрих цар Іван - ІІІ, притягнув, щоби звели на болотах Залісся ТРЕТІЙ РИМ?
КОЧІВНИК. Є √ Ко той що, √ СЎНе\ ненависник, недруг, супротивник, ворог, С = Ш = Ч, √ ШЎ\ фальш, брехня, обман, √ ШВВ тріска, підкорювати. До зайди ставляться підозріло й вороже, бо за ним лихо йде. Перш за все – хвороби. Див. автохтон, номад. Є у циг. пхирав кочувати, а √ ПХР ламати пальці. Пригадую своє босоноге дитинство і подібні випадки. Див. Пахра.
КОЧКІНО, скоріш за все така назва була у пращурки Москви. У нас те називають – куп’я (купки). Бо заснована та дєрєвня була на болоті, на палях (рос. избушка на курьих ножках). Якось чув по російському ТБ, що Москва стоїть на торфовищах і підземні пожежі (котрі вельми тяжко гасити) можуть поховати столицю і літо 2010 про це нагадало. Див. Кучкіно.
КРАПКА ІСТОРІЇ. Скільки їх було у різних цивілізацій і… буде. Є √ КРВ бути принесеним у жертву, В = Б = П, Ка те що. Отакої! Є й КРа/ впасти навколішки. Чи «на передні ноги?». Та ще √ ПКа/ втратити сили, √ ПКха протверезити. Давайте згадаємо Єгипет, там Клеопатра поставила крапку на фараонстві за допомоги болотної гадюки, котру піднесла до своєї шиї (голови?). Є √ ПТН очкова змія. Символ влади Єгипту. А ще маємо «Газ»пром. В арб. ҐаЗ газ, гас (рос. керосин), завойовник, підкорювач. Цікаво... Хто має газ, - той усіх підкорює? Душить? Див. Гіза. Є й √ ПРоМ дірка (на тілі держави?), розпорювати. Росію остаточно? Див. Газпром, Кравчук, хахол.
Намагався Петро І протверезити Московію та змушений був тікати від Митаря (Див. Москва) на болото й спорудити град свого імені. Катерина - ІІ, звела йому пам’ятник, де він придушив гада… Всього лиш на 200 років… Яйця треба було нищити, кладка ж залишилася… Та, знов «пітєрскія» банкують.
КРИВИЧІ, від √ КРВ близький, наближатися, рідня, батьки, приносити в жертву, бути принесеним у жертву, утроба, нутро, бій, боротьба, змагання, √ /еЦ дерево, колода? КРВ - /еЦ, Ц = Ч. Древляни?
КРИМСЬКА карта. Як її люблять «розігрувати»! А чому? Виявляється, що після революції в Росії, здали більшовики в оренду Кримський півострів Сполученим Штатам Америки. Тож Ялтинська конференція відбувалась не в СРСР, а на американській території. Тому й виселили усе населення Криму, бо ті таки знали, що отримають американські паспорти. Нам же забили сміттям голову, начебто це через татар - зрадників. Лише в Москві нікого не зраджували. Ну, ту ж, братську, слов’янську Польщу, - не віддали на поталу Гітлеру… Див. КПУ.
Хрущов не знав, як позбутися тої халепи, (адже США не забули, про вкладені гроші) і, досить таки хитрий хід зробив, - минув лише рік після смерті Сталіна (1954), от він і «подарував» Крим Україні, члену ООН. Мабуть вирішили, що достатньо ганьби з Каліфорнією. А дароване й Закон не велить відбирати.
Перед війною у греків були паспорти Греції, у болгар Болгарії, татари мали турецькі (їх зараз у Туреччині декілька мільйонів)… Так що роздача своїх паспортів на чужій території, - не новина. Було вже. Хоч тоді це у Москві вважалося зрадою і цілі народи переселяли, а тих, котрі не могли пересуватися, - спалювали в сараях... Гуманісти, «понуждающіє к міру»...
КРОНШТАДТ, є √ КРН ріг (корона, крона). Місто корони? Чи може «Криво пісяли»? Див. СТТ, ШТ(Т). Звичайно ж на останнє можуть повертіти пальцем біля скроні, або схопити за груди і бризкаючи слиною прохрипіти, що - це святе місце, бо «…нас бросала молодость на кронштадский лёд…». Та чув якось, що десь біля Москви з надгробка героя вітчизняної війни, хтось відламав якір і здав на металобрухт. Ніхто й за вухом не почухав, бо то був герой отєчєствєнной 1812 року… В наш час бурхливо обговорювали вечірку влаштовану на символі революції, крейсері Аврора. Обурювалися, доки не з’ясувалося, що там давно вже влаштували (діти, колишніх комуністів - можновладців), щось на кшталт корчми, чи борделю… Див. стан, сіті, штат.
КУРД(- и, - истан). Здається мені, що ця назва може бути тотожною слову «карт(- вел)», - те що ми звемо «грузин» і, насамкінець, - «русь». Чому? Та східне √ КРТ куля, кругле, а на «кулю», схожа й голова. Тут пригадується й прізвище «Гвердцителі» та слово «гвардія». І те, й друге відповідне змісту, - «головне». Див. русь, рейх.
КУРСЬКА ДУГА. Якось московські історики Короленко й Степанов наводили приклади «истинной истории», не фальсифікованої. Так, на «Курській дузі», під Прохорівкою, - не було жодного танка «Тигр», а у фільмах і книгах описують, як їх радянські герої там знищували. Є √ То/а помилка, омана, Т = Д, «айн» = «гх».
КУТАЇСІ, місто в Грузії. Є кілька слів, котрі може й вірні для визначення назви: √ К те що, √ ТЙШ цап. В тих краях полювання на кіз було завжди в пошані. А є й √ ТСС бродити, бурхати, клекотати – рідний звук для тамтешніх виноробів.
КУШИТ. На Сході це те, що у нас – негр, арап. Мойсеєва дружина була кушиткою, але √ РКуШ спадок, власність, може бути й від √ ЙКШ ставити пастки. Здобич.
КУШТА, в івр. Стамбул, дцс.