Україно(народо)знавчі джерела про коріння Кіцманщини

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Україно(народо)знавчі джерела про коріння Кіцманщини


Про семінар методистів рай(міськ) методкабінетів, які відповідають за вивчення українознавства в навчально-виховних закладах області з проблеми «Розвиток україно(крає)знавчого руху.

Науково-дослідницька робота на уроках українознавства та в позакласній роботі як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів»

Не дивно, що такий семінар пройшов саме на базі Мамаївського, Драчинецького, Реваківського загальноосвітніх навчальних закладів. Саме в Кіцманському районі курс «Українознавство» викладається у всіх ЗНЗ з 1 по 11 класи за рахунок варіативної частини навчальних планів за вибором або факультативно.

Робота з українознавства проводиться в кількох напрямках – просвітницько-пропагандистському, творчо-пошуковому та художньо-естетичному.

Неодмінною умовою вивчення українознавства у ЗНЗ Кіцманщини є залучення школярів до практичної діяльності. Зокрема, до збирання зразків народної творчості рідного краю, організації шкільних українознавчих музеїв, світлиць, участі у святах, обрядах, практичного засвоєння норм народної моралі та етикету, дослідження мікротопоніміки, історії рідного краю, місцевості.

Саме методи дослідження створюють умови для розвитку пізнавальної активності школярів, що сприяє формуванню мисленнєвих здібностей, основних мовленнєво-комунікативних умінь, творчої самостійності.

Загальновідомою є істина: якщо учні проведуть якусь акцію – зберуть фольклорний матеріал, запишуть із уст старших їхні розповіді чи пісні, то готові самі пропагувати їх серед інших. Якщо виявлять забруднене джерело і врятують його, якщо зроблять щось корисне для отчого краю й домівки,
– це викарбовується на все життя.

І оте патріотичне почуття не дозволить їм зійти з правильного шляху, залишити на старості літ самотню матір, чи слабшого, або вчинити злочин. Однією із форм навчання українознавства у школі є краєзнавча та національно-патріотична робота: участь в експедиційно-пошукових групах, екскурсіях, туристичних походах.

Відповідно до плану роботи Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в квітні 2010 року на базі Мамаївського ЗНЗ І-ІІІ ст. №2, Драчинецького ЗНЗ І-ІІІ ст., Реваківського ЗНЗ І-ІІІ ст. Кіцманського району проведено обласний семінар на тему «Розвиток україно(крає)знавчого руху. Науково-дослідницька робота на уроках українознавства та в позакласній роботі як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів» (на виконання завдань Всеукраїнської експедиції «Пізнай свою країну» на 2008-2012 роки в Чернівецькій області).

Семінар розпочався з екскурсії в музей Володимира Івасюка, яку провели Ірина Василівна Мігирюк, директор Кіцманської музичної школи та Галина Василівна Семенюк, викладач музичної школи.

Відкриття семінару відбулося у Мамаївському ЗНЗ І-ІІІ ст. №2 головним спеціалістом відділу дошкільної загальної середньої та позашкільної освіти Чернівецької облдержадміністрації О.М. Пономаренко. З досвіду педагогічних колективів з проблем національно-патріотичного виховання школярів у ЗНЗ Кіцманщини виступив начальник відділу освіти Кіцманської райдержадміністрації М.І.Харатін.

Вчителем українознавства, спеціалістом вищої категорії, старшим учителем – Любомирою Корніївною Чорней було проведено урок у 8 класі, присвячений 85-річчю з дня народження лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитра Михайловича Гнатюка. Урок проходив у формі усного журналу «Крила його голосу дала Буковина: Дмитро Михайлович Гнатюк». Гостем уроку була рідна його сестра Немидора Михайлівна Марчук.

Учнями було проведено творчий звіт пошукових груп: «Біографи», «Критики», «Мистецтвознавці», «Журналісти», «Шанувальники таланту». Пошукова група «Журналісти» відтворила телефонне інтерв’ю з Дмитром Гнатюком, де він відповідав на запитання пошуківців.

У шкільному «Музеї творчого вчителя» методисти ознайомились із експонатами, які розповідають про педагогічний доробок колег: роботою «майстра чарівної голки», заслуженого вчителя України, заслуженого майстра народної творчості України – Аделі Захарівни Завадюк та Омеляна Кобилянського, художника, лауреата районних премій – імені В.Зубара, премії імені С. Шпойнаровського.

Інтегроване факультативне заняття у 9 класі на тему «Волелюбність та вольовість українського народу. Відображення волелюбності та вольовості українців у фольклорі» та «Моє село – моєї долі початок» (з історії села Драчинці) провели Надія Тарасівна Вівчарюк, вчитель українознавства, спеціаліст, старший учитель та Степанія Петрівна Піць, вчитель історії та українознавства, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

У ході уроку розкривалась історія створення чоловічого народного хору села Драчинці «Буковинці», який виконував патріотичні твори під час проведення заняття (керівник хору – Юрій Чорней, директор Мамаївської музичної школи). А біля меморіального комплексу, побудованого в пам’ять односельцям-борцям за волю, було запалено свічку пам’яті та виступив жіночий народний хор «Берегиня» (керівник, колишня вчителька школи – Ольга Лупул).

У Реваківському ЗНЗ І-ІІІ ст. учасники семінару ознайомились з роботою кімнат-музеїв: «Історії школи», «Рушника», «Кімнати Пам’яті», «Музею скульптур М.Лисаківського», українознавчої світлиці, яку презентували директор Реваківського ЗНЗ І-ІІІ ст., заслужений учитель України Зірка Дмитрівна Рошко та Світлана Дмитрівна Храпко, вчитель українознавства, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Цікавими були виступи вчительського фольклорного колективу «Берегиня» та учнівських танцювальних колективів.

Так як семінар проходив в оголошений студентами ЧНУ «День української сорочки», усі учасники семінару учні, вчителі, батьки були одягнуті в української сорочки. Адже вишиванка – то українська душа.

У кожній з відвіданих шкіл учасників семінару чарували виставки декоративно-прикладного мистецтва. В музеї В. Івасюка учасники семінару познайомилися з роботами вишивальниці Д.С.Стасюк.

У Мамаївській школі учасники семінару ознайомились з роботами вишивальниць О.В. Петрюк, Г. Вереги, художниці С.О.Якубович.

У Драчинецькій школі вони глибше дізналися про творчість майстрів народного мистецтва Домни Кричун, Анни Кошурби, Піонії Прокопець.

По закінченні семінару відбувся «круглий стіл» на тему «Знати народ – знати його духовну культуру», на якому виступили: Т.А.Мінченко, методист українознавства ЧОІППО, заслужений працівник освіти («Виховання у школярів рис патріотизму засобами проектної діяльності українознавчого спрямування у загальноосвітніх закладах області»); Г.Ю.Овчаренко, методист по роботі з обдарованою учнівською молоддю «Системний підхід до організації науково-дослідницької роботи»; Г.М.Олексюк, методист Кіцманського райметодкабінету («З досвіду роботи щодо учнівської науково-дослідницької роботи з українознавства у ЗНЗ Кіцманського району»); С.Д.Храпко, учитель українознавства Реваківського ЗНЗ І-ІІІ ст. «Роль музеїв у вихованні патріотичних почуттів української молоді засобами українознавства».

Учасники семінару мали змогу поділитися досвідом педагогічних колективів своїх районів, шкіл з проблем розвитку україно(крає)знавчого руху.

Обговоривши найважливіші проблеми розвитку україно(крає)знавчого руху в області, учасники семінару прийняли розгорнуті рекомендації щодо подальших кроків і дій з цих проблем в педагогічних колективах ЗНЗ.

Отже, українознавство – це порятунок у вихованні учнів, це бальзам для душі кожного. Бо народне – це правдиве, істинне, вічне й завжди сучасне.


Мінченко Т.А., методист

українознавства ОІППО,

заслужений працівник освіти України.