України на період

Вид материалаДокументы

Содержание


15. Зовнішньоекономічна діяльність сільського господарства
15.2. Стратегічні цілі та індикатори розвитку
1. Збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки
2. Збільшення виробництва продукції, що імпортується (імпортозаміщення)
15.3. Основні напрями досягнення стратегічних цілей
16. Економічна ефективність здійснення стратегічних напрямів розвитку сільського господарства
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

15. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

15.1. Сучасний стан

Україна має значні можливості для експорту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, обсяги виробництва яких суттєво перевищують можливості внутрішнього споживчого ринку.

За останні роки зовнішня торгівля України продукцією АПК відчутно пожвавилась. Якщо у 2005 р. обсяг експорту знаходиться на рівні 6,0 млрд дол. США, а імпорту 2,7 млрд дол. США, то у 2011 р. ці показники зросли більше, ніж удвічі, і відповідно становили 13,1 та 6,7 млрд дол. США. Відповідно зросло й експортно-імпортне сальдо: від 3,3 до 6,6 млрд дол. США. Аграрна сфера економіки країни є єдиною, що має тільки позитивне зовнішньоторговельне сальдо всі роки незалежності.

Основними експортними продуктами аграрного виробництва в Україні є зернові культури, насіння олійних культур та соняшникова олія. Існують всі підстави вважати, що ця продукція і надалі домінуватиме в структурі українського експорту, а основними ринками її збуту будуть Росія, країни СНД, Близького Сходу та Північної Африки.

Також, згідно з попередніми домовленостями з Європейським Союзом, Україні дозволено безмитно експортувати 1600 тис. тонн зернових першого року та до 2 млн тонн через п’ять років. Одночасно зростуть квоти на пшеницю – від 950 тис. тонн до 1 млн тонн, кукурудзу – від 250 до 350 тис. тонн, та ячмінь – від 400 до 650 тис. тонн. Квоти на курячі тушки, яловичину та свинину складуть 20, 12 та 40 тис. тонн відповідно.

Враховуючи минулі тенденції, можна очікувати зростання обсягу експорту продукції АПК у 2015 році до 17,5 млрд дол. США, а у 2020 р. – до 34 млрд дол. США. Стосовно імпорту аграрної продукції, то за таких умов він дорівнюватиме у 2015 році 7,5 млрд дол. США, а у 2020 р. – 11,0 млрд дол. США. Головним результатом має бути очікуване поступове зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі продукцією АПК до понад 20,0 млрд дол. США.

Разом із тим, експортний потенціал сільського господарства використовується не повністю. Основними факторами, що стримують розкриття експортного потенціалу українського агровиробництва, є:

– неповна інтеграція вітчизняного агровиробництва в світовій ринок на тлі тенденцій політичної та економічної глобалізації;

– нестабільність державної політики експортно-імпортного регулювання, домінування концепції «соціальності низьких внутрішніх цін» над концепцією прибутковості виробництва при стабільності внутрішнього ринку;

– відсутність збалансованої політики стимулювання та підтримки зовнішньоекономічної активності агро виробників;

– обмеженість потужностей для транспортування та портового відвантаження ключових експортних позицій, в першу чергу – зерна.

15.2. Стратегічні цілі та індикатори розвитку

Метою стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності сільського господарства є формування ефективної системи експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, спроможної забезпечити повний збут цієї продукції та постійне нарощування обсягів постачання продукції на світові ринки.

Основними стратегічними цілями розвитку сільського господарства з урахуванням зазначеної мети є:

1. Збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки

Індикатори розвитку

Зростання обсягу експорту продукції АПК у 2015 році до 17,5 млрд дол. США, а у 2020 р. – до 34 млрд дол. США


2. Збільшення виробництва продукції, що імпортується (імпортозаміщення)

Індикатори розвитку

Зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства та продуктами харчування у 2015 році до 10,0 млрд дол. США, а у 2020 р. – до 23,0 млрд дол. США.

15.3. Основні напрями досягнення стратегічних цілей

Для досягнення визначених цілей передбачається реалізація наступних пріоритетних завдань:

– формування конкурентоспроможної на зовнішніх ринках структури експорту за рахунок збільшення виробництва органічної продукції, продукції з високою доданою вартістю, продуктів, що мають підвищений попит у зарубіжних країнах;

– запровадження політики стимулювання маркетингової кооперації та становлення саморегулівних об’єднань виробників, державної підтримки експорту непрямими механізмами (вдосконалення роботи зовнішньоекономічних структур, укладення довгострокових угод, проведення цільових досліджень, промоутування вітчизняної продукції та ін);

– підтримка розробки, впровадження та міжнародного визнання колегіальних зонтичних торговельних марок чи знаків якості, систем стандартів та контролю, що забезпечують повну відповідність вимогам, стандартам чи обмеженням того чи іншого закордонного ринку збуту;

– формування постійно діючої системи зміцнення позицій вітчизняних товаровиробників на традиційних та освоєння нових експортних ринків;

– стимулювання державою перетворення національних виробничих та експортних компаній у транснаціональні для забезпечення довгострокової присутності України на глобальних аграрних ринках;

– створення умов для зростання інвестицій в логістичну та транспортну інфраструктуру для здешевлення невиробничих статей витрат на вітчизняну продукцію, що торгується на міжнародному ринку;

– розширення можливостей транспортної інфраструктури для забезпечення гарантованого за термінами доставки експорту в обсягах до 40 млн тонн вітчизняної аграрної продукції та 10-15 млн тонн транзитного зерна з Росії;

– сприяння розвитку виробництва в Україні сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, внутрішній попит на яку задовольняється за рахунок імпорту.


16. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Реалізація стратегічних сільського господарства на період до 2020 року передбачає розв’язання комплексу проблем для значного збільшення обсягів виробництва і значного підвищення якості сільськогосподарської продукції, зниження її собівартості, підвищення продуктивності праці, зростання дохідності й конкурентоспроможності галузі, вирівнювання пропорцій та соціально-економічного розвитку сільських територій.

Визначені заходи забезпечать до 2020 року:

– збільшення виробництва зерна до 80,0 млн тонн, насіння олійних культур – до 22,0 млн тонн, цукрових буряків (фабричних) – 35,0 млн тонн, картоплі – 21,0 млн тонн, овочів – 12,0 млн тонн, плодів і ягід – 3,8 млн тонн, молока – 23 млн тонн, м’яса (у живій масі) – 6,3 млн тонн, яєць -19,2 млрд шт., і вовни – 10,0 тис. тонн.;

– повне забезпечення науково обгрунтованих норм харчування для населення України по всіх продуктах;

– підвищення прибутків сільськогосподарського виробництва до 15%, що забезпечує розширене відтворення за рахунок власних коштів галузі;

– виробництво сировини для розвитку біоенергетики та інших нетрадиційних джерел енергії в обсягах зерна кукурудзи 10,0 млн тонн, цукрових буряків – 19, ріпаку – 7 млн тонн;

– розширення обсягів органічного землеробства та збільшення частки виробництва екологічно чистої продукції у валовій до 10% і впровадження No-till та інших інноваційних технологій;

– доведення обсягів експорту зерна до 33,5 млнтонн, м’яса – 1,3 млн тонн, молока – 4,1 млнтонн. Експорт сільськогосподарської продукції здійснювати на основі довгострокових контрактів;

– доведення рівня заробітної плати в галузі до середнього по економіці в країні у цілому;

– забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Загальна річна економія від здійснення стратегічних напрямів становитиме 47,6 млрд грн у 2015 р. і 230 млрд грн – у 2020 р. (додаток 17) Для втілення у життя стратегічних напрямів розвитку сільського господарства України на період до 2020 року необхідно прийняти ряд законодавчих актів (додаток 18).

1 За даними Інституту сільського господарства Криму НААНУ