Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова

Вид материалаДокументы

Содержание


Економіка й управління
Стимулирование инновационного процесса на промышленных предприятиях
Мета промислової логістики
Забезпечити мінімум протиріч.
Забезпечити мінімум запасів.
Забезпечити максимум транспортної консолідації.
Забезпечити контроль якості ресурсів
Забезпечити підтримку життєвого циклу товару.
Організаційно-управлінський механізм
Організаційний механізм
Особливості інтернет-маркетингу
Масовий маркетинг
Бескровна Л.О., Заборська Н.К.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

СЕКЦІЯ 5

ЕКОНОМІКА Й УПРАВЛІННЯ


Голова – к.е.н., доц., директор ННІ Е та М Захарченко Л.А.

Секретар – к.е.н., ст. викл. каф. М та М Політова І.В.


Айзенберг А.Б.

Севастопольский национальный технический университет


СТИМУЛИРОВАНИЕ ИННОВАЦИОННОГО ПРОЦЕССА НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ


Аннотация. В докладе рассматривается вопрос стимулирования инновационного процесса на промышленных предприятиях Украины с примером использования положительного опыта США и Японии.


Экономическое развитие страны должно сопровождаться стабильным повышением конкурентоспособности промышленной политики в области промышленной продукции. Исходя из этого, основной национальной политики в области промышленности должно стать утверждение Украины высокотехнологической страной, промышленность которой способна выпускать новейшую качественную продукцию.

Одним из наиболее важных направлений повышения конкурентоспособности является поддрежка и развитие инновационного потенциала страны. Инновации меняют основу современного экономического роста – двигающей сферой развития становится не промышленное производство, а разработки и технологии. Таким образом, интеллектуальная составляющая становится ведущим фактором производства.

В последние годы в инновационной сфере экономики Украины произошли сложные и противоречивые процессы, которые в целом имели скорее отрицательный, чем положительный характер. По данным исследований Госкомстата Украины постоянно уменьшается количество промышленных предприятий, которые внедряют инновации. Если в 2000 их число составляло 22,9%, то в 2009 – 9,6%. В начале 2011 года в Украине инновационную деятельности вели 1560 предприятий, то есть часть инновационно- активных предприятий очень мала.

Наиболее распространенной инновационной деятельностью обновление продукции, в среднем осваивается 2000 наименований новых видов продукции в год. В последние годы в Украине наметилась тенденция уменьшения внедрения прогрессивных технологических процессов и освоение производства новых видов продукции.

По данным исследований, проведенных Госкомстатом, инновационную деятельность отечественных предприятий сдерживает: отсутствие финансирования ( на это указали 86% респондентов), большие затраты (40%), отсутствие средств у заказчика (40%), высокие кредитные ставки (39%), несовершенство законодательства (32%), трудности с сырьем и материалами (29%), высокий экономический риск (24%) и другие причины.

Из общего объема капитальных вложений, направленных на развитие промышленности, только 16% идет на финансирование инновационных проектов.

Нужно активнее создавать технопарки, технологические инкубаторы, инновационные производства прежде всего в приоритетных отраслях: радиоэлектронике и приборостроении, машиностроении и химической промышленности. В США, например, активно формируют инкубаторы для инноваций, в Японии строят специальные городки для ученых.

Таким образом, необходимо:
  • расширение сферы эффективного использования интеллектуальной собственности и совершенствование правовой основы;
  • совершенствование конкурентной среды путем приведения нормативной базы к существующим международным стандартам;
  • создание благоприятного инвестиционного климата для прекращения утечки капитала из страны;
  • Развитие информационной структуры и профессионального инновационного менеджмента;
  • упрощение процедур по патентованию объектов интеллектуальной собственности, созданных за счет бюджетных средств;
  • моральные стимулы для изобретателей, активно участвующих в процессе коммерциализации интеллектуальной собственности;
  • развитие системы венчурного финансирования;
  • ориентация науки на решения проблем инновационного развития.

Социально-экономическое развитие в Украине может быть сбалансированным и эффективным только при условии формирования в переходной экономике современных финансовых инструментов реализации общегосударственных целей в инновационной сфере.


Список литературы:
  1. Петренченко А. С. Условия возникновения инноваций / А. С. Петренченко – Харьков: Дивосвит, 2011г. – 65с.
  2. Пономаренко В. С. Экономическое развитие страны: анализ, оценка, прогноз / В. С. Пономаренко: Харьков: “Инжек”, 2009 г. – 144с.



Бескровна Л.О., Заборська Н.К.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


МЕТА ПРОМИСЛОВОЇ ЛОГІСТИКИ


Анотація. Розглядається мета логістики та ставляться завдання для її вирішення, обґрунтовується концепція логістики та організаційно-управлінський механізм промислового підприємства.


Концепція логістики підприємства – філософія діяльності, згідно з якою слід уникати часткової оптимізації зведених разом логістичних функцій через виявлення реальних можливостей для їх балансу і забезпечення поставки товарів “точно вчасно”. Зусилля повинні бути спрямовані на оптимізацію логістики як інтегрованої фун­кції управління матеріальним потоком підприємства. Концепція потребує координації всіх систем руху та зберігання матеріалів і готової продукції. Як наслідок створюється логістична система підприємства – єдино можлива форма існування логістики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком. Комбінація людино-машинних факторів породжує ефективні логістичні системи підприємств, що забезпечують диференціацію конкурентів і в ідеалі, перемогу у конкурентній боротьбі. Сутність концепції полягає в розробленні і впровадженні логістичної системи підприємства.

Метою логістики є сервіс – поставка товарів “точно вчасно”, тобто забезпечення необхідними товарами в необхідній кількості в потрібний час у потрібне місце з мінімальними витратами, що зумовлено переміщенням та зберіганням матеріалів і товарів (матеріальним потоком), при потрібній якості обслуговування певних споживачів.

Для досягнення цієї мети слід вирішити п'ять завдань.

Забезпечити мінімум протиріч. Протиріччям слід вважати кожний факт, результатом

якого є дисбаланс між елементами комплексу логістики. Потенційні джерела таких протиріч повинні постійно знаходитись під контролем.

Забезпечити мінімум запасів. Він досягається при асортиментній відповідності між

обсягом наявних ресурсів та обсягом їх споживання. Запаси доцільно зменшувати до того мінімально можливого рівня, за якого виконання до­говірних зобов'язань не підлягає сумніву. Той рівень запа­сів, за якого логістичні витрати зводяться до мінімуму, в разі забезпечення потрібної якості сервісу, є мінімальним. Для досягнення мінімуму запасів необхідно в комплексі вирішувати питання місцезнаходження і розпланування, комунікації, транспорту, складування і упакування. Зростаючою популярністю користується концепція “0 запасу” (нульового запасу). При мінімумі запасів потенційні джерела протиріч виявляються достатньо швидко. У решті ви­падків це відбувається повільніше. Проте, приймаючи рі­шення про скорочення кількості товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на збереженні, слід мати на увазі, що запаси можуть бути раціональним вкладенням капіталу і приносити відчутну фінансову віддачу.

Забезпечити максимум транспортної консолідації. Транспортні витрати належать до

найбільш значних статей логістичних витрат. Вони прямо пов'язані з обсягами пе­реміщуваних вантажів, дальністю перевезень, видом транс­порту. Реалізація концепції логістики забезпечує поставку “точно вчасно” для всіх вантажів незалежно від габаритів. При цьому досягти її мети неможливо без інкорпорування кожної транспортно-переміщувальної дії у єдиний синхронізований у просторі й часі “логістичний конвеєр матеріалопостачання” від постачальника до споживача, що функціонує “точно вчасно”.

Забезпечити контроль якості ресурсів, які надходять. Концепція “0 дефекту” (нульового дефекту) передбачає, що товарно-матеріальні цінності, які не відповідають прийня­тим стандартам, негайно видаляються з матеріального потоку. Як наслідок логістичний процес нерідко переривається і це завдає збитків. Проте ретельний контроль якості матеріалів і товарів – попередня умова досягнення мети логістики.

Забезпечити підтримку життєвого циклу товару. Вона здійснюється за рахунок сервісу, який виник і розвивався як реакція конкурентів на необхідність задоволення попи­ту. Концепція обслуговування є проявом феномену глобалізації, сутність якого передає вислів: “Ви кажете нам про свою проблему, а ми робимо все інше”. Сервіс, з одного боку, можна вважати стимулом для споживача, а з другого, – підтримкою життєвого циклу товару. Надання сервісу, з великою ймовірністю, означає продовження із споживачем зв'язку до наступної купівлі.

Концепція логістики ґрунтується на принципі комплексності і синхронності, який проявляється в трьох теоретичних положеннях:
  • погляд на переміщення і зберігання матеріалів, товарів, інформації від первинного джерела до кінцевого споживача як на єдиний матеріальний та інформаційний потік підприємства;
  • впровадження логістичної системи підприємства – ор­ганізаційно-управлінського механізму координації дій фа­хівців різних служб, які управляють матеріальним потоком;
  • використання агрегованого показника ефективності функціонування логістичної системи підприємства, який, крім витрат, пов'язаних з матеріальним потоком, враховує втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, зумовлених існуванням матеріальних запасів.

Погляд на переміщення і зберігання матеріалів, това­рів, інформації від первинного джерела до кінцевого споживача як на єдиний матеріальний та інформаційний по­тік підприємства. У загальному вигляді логістичний процес можна уявити, як ланцюг з трьома ланками “постачальники – підприємство – споживачі”, по яких рухаються два взаємопов'язаних потоки: матеріальний, що збільшує вартість, та інформаційний.

Організаційно-управлінський механізм, пов'язаний з досягненням потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень у структурі управління та впровадження спеціально розроблених управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку.

Організаційний механізм, перетинаючи функціональні межі служб підприємства, за рахунок більш гнучкої координації спрямовує їхні дії на досягнення концептуальної мети логістики. При цьому непорушним залишається ор­ганізаційне об'єднання в одному інтегрованому відділі, який вирішує завдання координації дій численних традиційних функціональних підрозділів. Відділ є не моно-, а міжфункціональним і відповідає за виконання певного набору логістичних операцій. На чолі знаходиться керуючий матеріальним потоком, який підзвітний першому керівникові. Така структура доцільна в тій мірі, в якій служить координації різних логістичних видів діяльності. Різноманітність особливостей підприємств і конкретних проблем, що стоять перед ними, детермінують поліваріантність організаційних рішень управління матеріальним потоком. Тому нарівні з поняттям “логістика” виділяють ще два терміни: “управління матеріалами” та “управління фізичним розподілом”. Перший відноситься до руху матеріалів від постачальників і далі в межах підприємства, другий – до фізичного розподілу товарів.

Таким чином, концепція логістики передбачає передачу відповідальності за управління матеріальним потоком підприємства одному інтегрованому підрозділу. Проте, є під­приємства, які, формально не маючи відділу логістики, працюють досить ефективно. Інші такий відділ мають і також досягають високих результатів. Головне в концепції логістики – стимулювати філософію, що спонукає усі рівні і структури управління підприємства мислити і діяти системно в межах інтеграції логістичних можливостей і раціональної економії.


Список літератури:
  1. Окландер М.А. Логістика: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 346с.
  2. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2004. – 222с.
  3. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник / А.М. Гаджинский. – 18-е изд.,перераб. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и К0”, 2010. – 484с.
  4. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. – 3-е узд.,перераб. и доп. М.: ИНФА – М, 2003. – 368с.



Бескровна Л.О., Заборська Н.К.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ


Анотація. Розглядається формування нового напрямку в маркетингу – Інтернет-маркетингу, який є потужним інструментом для ведення бізнесу, а також його переваги та обмеження.


Розвиток інформаційних технологій, серед яких одне з ключових місць зайняв Інтернет, поява і бурхливе зростання електронної комерції стали основою для появи нового напряму в сучасній концепції маркетингу взаємодії – Інтернет-маркетингу – організації маркетингу в гіпермедійній середовищі Інтернету.

Інтернет має унікальні характеристики, значно відрізняються від характеристик традиційних інструментів маркетингу. Одним з основних властивостей середовища Інтернету є її гіпермедійного природа, що характеризується високою ефективністю у поданні та засвоєнні інформації, що значно підвищує можливості маркетингу у посиленні взаємозв'язку підприємств і споживачів.

Однак, роль, яку виконує Інтернет, не обмежуються тільки комунікативними функціями, а також включає в себе можливість укладання угод, здійснення покупок і проведення платежів, надаючи йому риси глобального електронного ринку.

Використання Інтернету привносить нові особливості і переваги в порівнянні з маркетингом, заснованому на традиційних технологіях. Ось деякі з них.

Перехід ключової ролі від виробників до споживачів. Одним з найбільш фундаментальних якостей, які привнес Інтернет у світ сучасної комерції, є перехід ключової ролі від виробників до споживачів. Інтернет зробив реальністю для компаній можливість привернути увагу нового клієнта всього за десятки секунд, проведених ним перед екраном комп'ютера. Однак, у той же час, він дав можливість тому ж користувачеві за декілька кліків миші перейти до будь-якого з конкурентів. У такій ситуації увага покупців стає найбільшою цінністю, а встановлені взаємини з клієнтами – головним капіталом компаній.

Глобалізація діяльності та зниження транзакційних витрат. Інтернет значно змінює просторовий і часовий масштаби ведення комерції. Він є глобальним засобом комунікації, не має будь-яких територіальних обмежень, при цьому вартість доступу до інформації не залежить від віддаленості від неї, на противагу традиційним засобам, де ця залежність прямо пропорційна. Таким чином, електронна комерція дозволяє навіть самим дрібним постачальникам досягати глобальної присутності і займатися бізнесом у світовому масштабі. Відповідно, замовники також отримують можливість глобального вибору з усіх потенційних постачальників, які пропонують необхідні товари або послуги незалежно від географічного розташування. Відстань між продавцем і покупцем грає роль лише з точки зору транспортних витрат вже на етапі доставки товарів.

Тимчасової масштаб у середовищі Інтернету також значно відрізняється від звичайного. Висока ефективність комунікативних властивостей Інтернету забезпечує можливість скорочення часу на пошук партнерів, прийняття рішень, здійснення угод, розробку нової продукції тощо. Інформація та послуги в Інтернеті доступні цілодобово. Крім того, його комунікативні характеристики володіє високою гнучкістю, що дозволяє легко робити зміни представленої інформації, і, тим самим, підтримувати її актуальність без тимчасової затримки і витрат на розповсюдження.

Названі ефекти також призводять до значного скорочення трансакційних витрат, тобто витрат, пов'язаних з налагодженням і підтримкою взаємодії між компанією, її замовниками та постачальниками. При цьому вартість комунікацій, в порівнянні з традиційними засобами, стає мінімальною, а їх функціональність і масштабованість значно зростають.

Персоналізація взаємодії і перехід до маркетингу “один-одного”.

Використовуючи засоби електронної взаємодії, компанії можуть отримувати докладну інформацію про запити кожного індивідуального замовника і автоматично надавати продукти та послуги, відповідні індивідуальним вимогам. Одним з простих прикладів може служити персональне уявлення web-сайту для кожного з клієнтів або партнерів компанії.

У результаті Інтернет дозволяє перейти від масового маркетингу до маркетингу “один-одного”. У таблиці наведені дані в порівнянні характеристик масового маркетингу з маркетингом “один-одного”.


Таблиця 1 – Порівняння масового маркетингу і маркетингу “один-одного”

Масовий маркетинг

Маркетинг “один до одного”

Усереднений покупець

Окремий покупець

Анонімність покупця

Характеристики покупця

Стандартний продукт

Спеціальна маркетингове пропозиція

Масове виробництво

Спеціальне виробництво

Масове розподіл

Індивідуальне розподіл

Масова реклама

Індивідуальне звернення

Масове просування

Індивідуальні стимули

Одностороннє звернення

Двосторонні звернення

Масштабна економіка

Цільова економіка

Частка ринку

Частка покупців

Всі покупці

Потенційно прибуткові покупці

Залучення покупців

Утримання покупців


Зниження трансформаційних витрат

Зниження трансформаційних витрат може досягатися за рахунок оптимального вибору структури товарного асортименту, скорочення часу на розробку і впровадження нової продукції, обгрунтованої політики ціноутворення, зниження числа посередників, витрат на збут і т.д. Наприклад, одним зі способів зниження трансформаційних витрат може бути скорочення каналів розповсюдження товарів. Причиною скорочення каналів розповсюдження є можливість для фірм взяти на себе функції, традиційно виконуються фахівцями проміжних ланок, так як Інтернет володіє більш ефективної можливістю взаємодії зі споживачами і одночасно дозволяє відстежувати інформацію про споживачів.

Особливий випадок – продукти та послуги, які можуть бути доставлені електронним способом. При цьому шлях доставки скорочується максимально. Електронний спосіб широко застосовується для доставки цифрових продуктів індустрії розваг (фільми, відео, музика, журнали і газети), інформації, засобів навчання та ефективно використовується компаніями, що займаються розробкою і постачанням програмного забезпечення.

Однак, Інтернет має і обмеження. До значущих для маркетолога можна віднести такі.

Збільшення конкуренції. Відсутність кордонів, вихід на світовий віртуальний ринок робить значно більшим як кількість споживачів, так і конкурентів. Як і в традиційному бізнесі, необхідно витримати конкуренцію по запропонованим цінам та асортименту товарів. Більше того, доступність до широкого контенту на web-сайті компанії робить її вразливою для конкурентів завдяки можливості максимально витягти ділову інформацію.

Значних вкладень потребує перше входження у Інтернет-бізнес. Крім того, воно, особливо в українських умовах, супроводжується великими різноманітними ризиками з високим рівнем Невизначеності, тривалим періодом повернення інвестованого капіталу. Усі відомі до цього часу приклади успішного ведення у віртуальній економіці відносяться до великих комерційних підприємств, як правило гібридних (тобто які працюють як в реальній, так і в віртуальній економіці) із добрим фінансуванням web-проектів. Згідно з багаточисленними даними на цей час малі підприємства та торгівельні організації не витримають довгий час значних первісних витрат.

Продукція, котру споживачі не хочуть придбати за допомогою мережі. До таких товарів відносяться, наприклад, нестандартизовані продукти харчування, дорогі меблі, взуття, ювелірні вироби та ін. Це – категорії товарів, для котрих найважливішими споживацькими властивостями є смак, аромат, осяжні характеристики, індивідуальність та ін. Окрім того, існує категорія покупців, для котрих важлива фізична присутність при виборі матеріального товару, можливість шопінгу, позитивний психологічний настрій та ін.

Проблеми виконання замовлень. Для багатьох компаній у напружені періоди закупівель існують такі проблеми, як затримка доставки продукції, переплутані товари та адреси, вихід з строю web-сайтів від перевантаження при різкому збільшенні відвідуваності.

Небезпечність. Продовжує залишатися великою проблемою як для індивідуальних, так і корпоративних користувачів. Так, багато користувачів неохоче розкривають номери своїх кредитних карт в Інтернет, бо небезпека крадіжок грошей з рахунку залишається достатньо високою.

Виникнення онлайнового маркетингу пред'являє інші вимоги до роботи маркетолога. Насамперед це усвідомлення глобальності позачасового ринку, що не має державних, митних і інших кордонів, але з притаманними йому культурними і національними особливостями, стрімкий розвиток науково-технічного прогресу. Спочатку варто розібратись з основними явищами, що діють у новому середовищ, її фундаментальними елементами технологією, економікою і маркетингом. Виділені тенденції стають опорною базою, користуючись якою можна розуміти сутність успішних стратегічних маркетингових дій, оптимальних тактичних прийомів і виникаючих можливостей, прогнозувати їхнє наступне використання.

До важливих елементів маркетингу в новому середовищі відносяться: швидкість, орієнтованість на індивідуальні потреби і діалоговий режим; ключові аспекти технології, що забезпечують ці можливості, й економічні чинники, що впливають на розвиток Інтернет-індустрії.

Таким чином, Інтернет більш ніж будь-який окремий продукт або технологія схожий на живу систему. Щодня в ньому спостерігаються ріст, зміни, стиск інформаційних продуктів і мережевих процесів. Підприємці й розробники перебувають у постійному творчому процесі, намагаючись відшукати всі нові способи використання старих прийомів або пропонуючи зовсім нові шляхи взаємодії в Мережі. Успішні спроби такого роду стимулюють людей усе більше займатися мережевою творчістю, що залучає більше інвесторів і споживачів. У такому безупинно мінливому динамічному режимі створюється віртуальний світ споживачів і постачальників, у якому з'являються нові товари, можливості, формується новий економічний та соціальний простір.


Список літератури:
  1. Литовченко І.Л. Інтернет-маркетинг. Навч. посібник.-К.: ЦУЛ, 2008. – 184 с.
  2. Успенский И. Интернет как инструмент маркетинга.-Дюссельдорф. Киев. Москва. Санкт-Петербург, 2000
  3. Оксанич А.П., Петренко В.Р. Костенко О.П. Інформаційні системи і технології маркетингу: Навч. посіб.-К.:Професіонал, 2008. – 320 с.



Бескровна Л.О., Заборська Н.К.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова