Оптимизация издержек соблюдения закон

Вид материала

Закон

Содержание Незахіднепадное право Принципыи право-воїй идеоідеологіїии общегозагального права Правова ідеологія цивільного права Принципиы правовойї иідеологіїии цивиільного права Переваги кодифікації права Недоліки кодифікації

Подобный материал:

• Заявка на участие оптимизация логистики – путь снижения издержек 2011, 97.32kb.
• Концепция издержек на производство, 424.9kb.
• Черкасова Татьяна Павловна, к э. н, 2006г лекция, 143.84kb.
• Рекомендации по снижению издержек обращения 64 3 Использование результатов маржинального, 1054.09kb.
• «Теории международной миграции капитала», 73.01kb.
• Исследователь Центра «Трансперенси Интернешнл, 233.22kb.
• Optimization Toolbox – Оптимизация, 780.37kb.
• Манасыпов Фарит Сабитович. Основные направления деятельности Татарстанского отделения, 1322.59kb.
• Концепция личных издержек как развитие неоинституциональной экономической теории, 459.01kb.
• Задачи: Ознакомление с основными направлениями оптимизации издержек на персонал в организации, 27.85kb.

Незахіднепадное право

Романо-герман-ськое (цивіиль-ное) право

Азіиатське правоое





Квазіизахіднепадное право

Африкан-ськое звичайне

правообычное


Скандинавськое (северноепівнічне цивильное) право


Соціиаліистичне правоское

Англо-американськое (загальнеобщее) право


Латино-американськое право













Рис. 54.23. Класифікація правових систем сучасності


Правова основа функціонування ліберальної СЕМ – англо-американське загальне право. Загальне право (англ. Common Law) – сформована спочатку в XIII – XIY ст. у Великобританії на основі місцевих звичаїв і практики місцевих судів система права, заснована на прецеденті. Ця система отримала поширення й зберігає своє значення, незважаючи на численні реформи судової системи й права в цілому ряді країн, які були домініонами Британської імперії. Діє принцип «судовий захист передує праву». Основними елементами є загальне право (Comon Law) – основне джерело, право справедливості (Equity Law), яке що доповнює й коректує це основне джерело, тлумачення статутів (Statute Law) – писане право парламентського походження.

Правова ідеологія загального права покликана підтримувати індивідуалістичні витоки громадського життя. Вона ґрунтується на наступних принципах (рис. 5.2):

індивідуалізму (“суспільство є сукупність індивідів”);

права громадян цінуються вище інтересів суспільства;

• принцип деетатізації (мінімальне втручання держави в приватне й ділове життя громадян).
  

Історичні передумови формування англійського загального права містяться в:

• характері націй;
  
• особливостях англійської феодальної системи;
  
• канонічному праві католицької церкви;
  
• філософії природного права;
  
• римському приватному праві;
  
• торговельному порядку.
  

індивідуалізму (“суспільство є сукупність індивідів”);

• права громадян цінуються вище інтересів суспільства;
  

принцип деетатізації (мінімальне втручання держави в приватне й ділове життя громадян).



Принципыи право-воїй идеоідеологіїии общегозагального права

иіндивіидуа-лиізма (“суспільствообщество - сукупністьовокупность иіндивіидіов”)

права громадянаждан важливіші запревыше иінтересио обществасуспільства







принцип дееэтатіизаціїии (міиніимальнее втручаннямешательство державигосударства в приватнечастную ита діеловеую життязнь громадянаждан)






Рис. 5.2. Принципи правової ідеології загального права


Якщо для континентальної Європи право – це сукупність заздалегідь заданих правил, то для англійців право – це в основному те, до чого приведе судовий розгляд. Якщо в романо-германській системі юриста цікавить насамперед те, як регламентована дана ситуація, то в Англії увага зосереджується на тому, в якому порядку ситуація повинна бути розглянута, щоб прийти до правильного судового рішення.

У рамках англо-американської правової сім’ї виділяють англійське право (Австралія, Англія, Бангладеш, Гана, Гамбія, Ірландія, Кіпр, Нова Зеландія, Сінгапур), американське (за винятком штату Луїзіана й території Пуерто-Рико), змішане зі значними вкрапленнями елементів романо-германського й місцевого звичаєвого права. Діє воно в таких країнах, як Канада, Ліберія, Малайзія, Марокко, М’янма, Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Шотландія, Шрі-Ланка, ПАР.

Вплив інститутів комунальної ідеології знаходить свій прояв на рівні правових інститутів. Романо-германське (континентальне, цивільне) право – правова система, заснована на кодифікації правових норм.

Романо-германське (континентальне, цивільне) право не є продуктом діяльності державної влади (на відміну від формування загального права), воно виступає винятковим продуктом культури. Серед його джерелах перебуває- Римське право, право простого товарного виробництва. Формування товарно-грошових відносин у надрах середньовічного суспільства (відносини власності, обміну, економічних форм стимулювання праці) актуалізувало потребу у встановленні форм правових відносин, яких не було у звичаєвому праві. Шляхом кодифікації право приводиться в систему, виявляється пронизаним певними принципами. Основою його формування стали французький Code Civil (Кодекс Наполеона, 1804) і Німецьке цивільний кодекс (1900).

Правова ідеологія цивільного права ґрунтується на наступних принципах (рис. 67.2.):

принцип колективізму (громадянин є частиною суспільства);

права громадян повинні підкорятися інтересам суспільства;

принцип етатизму (підвищеного втручання держави в особисте й ділове життя громадян).


Принципиы правовойї иідеологіїии цивиільного права

коллективиізм (громадянинажданин – частьина суспільства общества)

Еэтатизм (втручаннямешательство в приватне життязнь громадянаждан)










ВторинністьПодчинение прав громадянаж-дан интересам общества



Рис. 67.2. Принципи правової ідеології цивільного права


принцип колективізму (громадянин є частиною суспільства);

• права громадян повинні підкорятися інтересам суспільства;
  
• принцип етатизму (підвищеного втручання держави в особисте й ділове життя громадян).
  

В основі романо-германського права перебуває принцип кодифікації правових норм. Кодекс – зведений законодавчий акт, у якому поєднуються й систематизуються правові норми, що регулюють подібні, однорідні суспільні відносини. Характерними рисами кодифікованих законодавчих документів є:

єдність предмета, регульованого в кодексі;

систематизація принципів і норм права, відсутність внутрішніх протиріч;

взаємозв'язок і логічна послідовність усіх глав;

офіційний характер;

послідовність у нумерації всіх статей;

рівність із іншими законами за предметом, регульованим у кодексі;

текстуальна ясність і лаконічність.

Переваги кодифікації права:

забезпечує доступність законодавства й сприяє юридичній грамотності населення;

забезпечує ясність, чіткість і логічність закону;

виступає путівником для суддів;

спрощує пошук закону.

Недоліки кодифікації:

перешкоджає природному розвитку права;

не може передбачати всі можливі випадки;

побудоване на логіці й вимагає бездумного підпорядкування їй, у результаті вступає в протиріччя з суттю закона;

перебільшує роль парламенту в законотворчості;

стримує судову (практичну) законотворчість, перетворює суд у пасивного виконавця законів.

У рамках романо-германського права виділяють романське, засноване на римському праві й під його переважним впливом, германське, засноване на римському, але з переважним впливом німецького звичаєвого права, й право, перехідне від соціалістичного. Романське прийнято в таких країнах, як Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія, Туреччина. Німецьке діє в Австрії, Німеччині, Греції, Швейцарії, Еквадорі. Країни з перехідною економікою прагнуть прилучитися або до романського (Польща, Казахстан), або до німецького (Росія, Чехія) напрямків цивільного права (рис. 7.5.).

У якості основного, зі значними вкрапленнями елементів загального й місцевого звичаєвого, цивільне право діє в таких країнах, як Корея, Нідерланди, Таїланд, Тайвань, Туніс, Чад, Ефіопія.Матеріальне право:

1.1. Приватне:

1. Міжнародне приватне;
   
2. Комерційне;
   
3. Цивільне:
   
   1. фізичних осіб;
      
   2. зобов'язальне;
      
   3. сімейне;
      
   4. право власності;
      
   5. правовий режим сімейної власності;
      
   6. спадкоємне.
      

1.2. Змішане:

1. Трудове;
   
2. Соціального забезпечення.
   
2. Публічне:
   
   1. конституційне;
      
   2. адміністративне;
      
   3. карне;
      
   4. фінансове;
      
   5. містобудування;
      
   6. захисту навколишнього середовища;
      
   7. місцевого самоврядування;
      
   8. земельне.
      
1. Процесуальне право й право доказів:
   

2.1. Цивільний процес;

2. Карний процес;
   
3. Адміністративний процес;
   
4. Арбітражний процес;
   
5. Приватний арбітражний процес;
   
6. Право доказу.
   

3. Право міжнародних відносин (Публічне міжнародне право, включаючи Право Європейського союзу).

У рамках романо-германського права виділяють романське, засноване на римському праві й під його переважним впливом, германське, засноване на римському, але з переважним впливом німецького звичаєвого права й перехідне від соціалістичного право. Романське прийнято в таких країнах, як Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія, Туреччина. Німецьке діє в Австрії, Німеччині, Греції, Швейцарії, Еквадорі. Країни з перехідною економікою прагнуть прилучитися або до романського (Польща, Казахстан), або до німецького (Росія, Чехія) напрямкам цивільного права (Рис. 6.6.).

У якості основного, зі значними вкрапленнями елементів загального й місцевого звичаєвого, цивільне право діє в таких країнах, як Корея, Нідерланди, Таїланд, Тайвань, Туніс, Чад, Ефіопія.


Литература:

1. Сото де Э. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире. – М.: Gataliaxy, 1995. – 248 с.