4-й (осінній) триместр

Вид материала

Лекція

Содержание М. Жванецкий Антуан Монкретьен Девід Рікардо Предмети праці Засоби праці “компромісне” визначення – Economics is the science which studies human behavior as a relationship between ends and scarce means which have alternative use Метод, методологічна основа Економічні закони не можна придумати. Їх можна тільки Позитивна і нормативна економічна наука Важливий момент Мікроекономіка і макроекономіка

Подобный материал:

• Программа «индивидуальное ведение беременности до родов» 1 триместр 2 триместр, 93.88kb.
• Календарний тематичний план лекцій з спеціальності "пропедевтика педіатріі" для студентів, 102kb.
• Расписание установочных лекций 2 триместр Дата Группы по программам Финансы и кредит, 115.86kb.
• 5-й (весневий) триместр, 69.46kb.
• 5-й (весневий) триместр, 57.26kb.
• Календарно-тематический план (триместр) Дисциплина: Экономика туризма и спорта Курс, 140.95kb.
• Курс 2,3 Стаціонарне навчання Години на тиждень Триместр, 280.81kb.
• Протокол ведения больных медикаментозный аборт (I триместр), 574.77kb.
• Курс: перший, другий Стаціонарне навчання Години на тиждень Триместр, 469.19kb.
• Календарно-тематичний план лекцій з загальної хірургії для студентів 3 курсу медичних, 44.9kb.

Лекція 1 (тези)

ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Бранил Гомера, Феокрита;

Зато читал Адама Смита

И был глубокий эконом,

То есть умел судить о том,

Как государство богатеет,

И чем живет, и почему

Не нужно золота ему,

Когда простой продукт имеет.

А.С. Пушкин, «Евгений Онегин»


Все знают, чего не должно быть, и все знают, что должно быть. Перехода не знает никто.

М. Жванецкий


Ксенофонт – Перший назвав управління домашнім господарством “економікою”.

Арістотель – “Економіка” – це організація господарства рабовласника.


Основні положення меркантилізму:

• Найголовнішу роль у створенні прибуткового продукту грає сфера обертання (перш за все – зовнішня торгівля);
  
• Багатство нації полягає у наявності дорогоцінних металів.
  

1615 рік: Антуан Монкретьен – “Трактат політичної економії”


XVII-XIX століття – Адам Сміт (класична політекономія, “Багатство народів”), Уілльям Петті (закон спадної віддачі), Девід Рікардо (теорія трудової вартості), Карл Маркс (теорія прибуткової вартості), Карл Менгер (теорія граничної корисності) та ін.


1890 рік: Алфред Маршалл – “Економікс”.


Економічна теорія (Економікс) – це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду відносин між їхніми цілями та рідкісними засобами, що допускають альтернативне використання.


Вихідні положення політичної економії до визначення предмету:

1. У процесі виробництва люди вступають у економічні (виробничі) відносини
   
2. Кожному рівню розвитку виробничих відносин відповідає соціально-політична надбудова
   

1. економічні (виробничі) відносини
   

Вироблення матеріальних благ є усвідомленим та доцільним процесом праці.

Процес праці містить в собі такі елементи:

Предмети праці ––первинні предмети праці, які дані самою природою, а також сирий матеріал, тобто речовини природи, які вже підлягали попередній обробці.

Засоби праці – ті речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці, тобто: механічні засоби праці (машини, механізми, устаткування), а тж. матеріальні умови праці (будівлі та споруди, канали зрошування, тощо).

Разом узяті предмети праці та засоби праці  засоби виробництва.

Засоби виробництва і робоча сила  продуктивні сили суспільства.

В процесі виробництва, обміну та розподілу благ люди вступають у певні відносини, які називаються виробничими (або економічними) відносинами.

Виробничі відносини – основа предмету традиційної політичної економії.

В основі розвитку суспільства політична економія вбачає єдність та суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами. Ця єдність становить собою певний суспільний лад, спосіб виробництва, економічний базис суспільства.

2. соціально-політична надбудова
   

Соціально-політичні відношення, установи, політична систему. Соціально-політична надбудова та економічний базис суспільства впливають одне на одного.


Вихідні положення економікс (аналітичної економії) до визначення предмету:

1. Людські потреби – безмежні
   
2. Ресурси для задоволення людських потреб -- обмежені
   

1.) Можна задовольнити певні потреби на певний час, але не можна задовольнити усі потреби раз і назавжди.


Можна мати достатньо якихось видів ресурсів на певний час, але неможливо завжди мати усі ресурси в достатній кількості.


Політична економія – це наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів та послуг.

“компромісне” визначення –

Предметом економічної теорії є економічні відносини, які знаходяться під впливом соціально-політичної надбудови і складаються між людьми у процесі використання обмежених продуктивних сил суспільства для задоволення безмежних людських потреб.

визначення Роббінса –

Економікс (економічна теорія) – це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду відносин між їхніми цілями та рідкісними засобами, що допускають альтернативне використання.

“ Economics is the science which studies human behavior as a relationship between ends and scarce means which have alternative uses”. – Lionel Robbins


У визначенні Роббінса згадується чотири основні положення:

1. поведінка людей – тобто прийняття рішень стосовно використання рідкісних ресурсів для задоволення своїх безмежних потреб
   
2. безмежність людських потреб – (див. вище) –
   
3. обмеженість або рідкісність ресурсів – (див. вище) –
   
4. не тільки обмеженість, але й можливість альтернативного використання ресупсів.
   

Метод, методологічна основа

Методологічною основою економічної теорії є єдність діалектичного підходу та окремих елементів метафізичного підходу.

Методологічний підхід також базується на сходженні від абстрактного до конкретного. При цьому з’ясовуються протиріччя між сутністю та явищем, між формою та змістом; враховується різниця між еволюційними та революційними змінами.

Основними методами економічної теорії є: індукція і дедукція, аналіз і синтез, дослідження кількісної та якісної сторін економічних явищ і процесів.

Методи, що використовуються економічною теорією, взаємоув’язані. Індукції немає без дедукції. Аналіз не має сенсу без синтезу. Кількісні показники без якісних характеристик – це лише набір фактів. А якісну сторону явища неможливо визначити без адекватних кількісних показників.

Економічна теорія використовує також статистичні методи, економіко-математичні, основи психології (біхейвіористська економіка) тощо.

При виведенні багатьох закономірностей використовується підхід “інші умови незмінні”, або ceteris paribus.

Функції економічної теорії.

1. пізнавальна
   
2. практична
   
3. методологічна
   
4. ідеологічна
   
5. світоглядна
   

1. пізнавальна функція – закони, принципи тощо
   

Економічний закон – це встановлені об’єктивні, внутрішньо необхідні, стабільні та істотні причинно-наслідкові зв’язки між певними явищами, процесами та елементами економічної системи.

Економічні закони не можна придумати. Їх можна тільки відкрити. Не можна їх і відмінити. Їм можна слідувати або не слідувати.

Закон – “це узагальнення, яке говорить нам, що від членів певної соціальної групи за певних умов можна чекати певного образу дій”. – Алфред Маршалл


Економічна теорія – наука і рестроспективна і актуальна. Крім того, вона виконує і футурологічну роль.

2. практична функція: практичність економічної теорії полягає в тому, що вона дає можливість кожному господарському суб’єкту самореалізуватися, розкрити свій потенціал на базі об’єктивних економічних законів. Чим більше враховуються економічні закони при розробці поведінки підприємства на ринку, при розробці економічної політики держави, тим на кращі результати можна сподіватися.
   

3. методологічна функція:
   

1. галузеві економічні дисципліни – економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка торгівлі, будівництва, транспорту, тощо.
   
2. функціональні економічні дисципліни – менеджмент, маркетинг, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності, аудит, економічна статистика, фінанси, кредитні відносини і т.і.
   
3. суміжні та природно-економічні дисципліни – економічна географія, економічна психологія, екологія, економіко-математичні методи і моделі, тощо.
   

При будь-якій класифікації економічних дисциплін спільним для них є те, що, з одного боку, вони використовують економічну теорію як методологічну базу, а з іншого боку, самі є джерелом підживлення економічної теорії на основі тих досліджень, які вони проводять.

4. ідеологічна функція: кожна економічна школа – хоче вона того чи не хоче – захищає інтереси певних класів, націй, соціальних угруповань, партій.
   
5. світоглядна функція: економічна теорія сприяє формуванню економічного мислення, а також загального світогляду людини. В певній мірі ця функція служить противагою, якщо ідеологічна функція бере гору над усіма іншими.
   

Всі розглянуті 5 функцій економічної теорії не можуть діяти окремо одна від одної, а тільки у взаємозв’язку та взаємодоповненні.

Позитивна і нормативна економічна наука

Позитивна економіка – дескриптивна (descriptive). Вона відповідає на запитання типу “що є”, а не “що повинно бути”.

Нормативна економіка – прескриптивна (prescriptive), тобто предписує, “що повинно бути”, а що – ні.

Теоретично люди можуть погодитись стосовно висновку який цей світ є, але багато в чому вони не погодяться стосовно того, яким він має бути, а особливо – як саме цей світ змінити на краще.

Коли той же самий економіст на основі зібраного матеріалу пропонує зробити зміни у фактичному стані речей, він робить нормативне твердження і виступає більше як політик, а менше – як учений.

ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ: – як позитивні, так і нормативні судження можуть відноситись і до теперішнього часу, і до минулого, і до майбутнього.


Цілі (повсякденні задачі) економічної політики

• ЕФЕКТИВНІСТЬ
  
• Економічна (розподільча) ефективність:
  
• Повна зайнятість робочої сили,
  
• Повне використання наявних адекватних ресурсів
  
• Економічна (виробнича) ефективність
  
• СПРАВЕДЛИВІСТЬ
  
• Економічна свобода
  
• Справедливий розподіл доходів
  
• Економічна забезпеченість
  
• СТАБІЛЬНІСТЬ
  
• Економічне зростання
  
• Макроекономічна стабільність:
  
• Стабільний рівень цін
  
• Стабільна національна валюта
  
• Підтримання зовнішньоторговельного балансу
  

ЦІЛІ встановлюють політики. ЗАСОБИ їх досягнення розробляють економісти.

Мікроекономіка і макроекономіка

Мікроекономіка – це вивчення економіки на рівні окремих економічних одиниць, а саме – індивідуальних споживачів, груп споживачів, домашніх господарств, підприємств.

Макроекономіка – це вивчення економіки на рівні узагальнених показників, які є характерними для економіки в цілому. Для цього ті ж самі домашні господарства, підприємства розглядаються не як окреми одиниці, а як сукупності цих одиниць. Тобто макроекономіка має справу з агрегатними об’єктами та показниками, які їх характеризують.

************************************************************