Хроніки Львова (1946 2006)
Вид материала | Документы |
- «Є вропейский калейдоскоп», 164.9kb.
- Иркутск в 1946 году, 79.62kb.
- «М. Фридмен», 244.14kb.
- Моу сош №45. Золотарёва Лариса Анатольевна, 53.55kb.
- Геологическое строение и полезные ископаемые, 628.58kb.
- Василь симоненко, 72.16kb.
- Туры львов «веселье на день львова», 220.52kb.
- А. Д. Азербаев историография сельского хозяйства казахстана в послевоенный период (1946-1985, 2394.97kb.
- Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський хроніка, 5193.46kb.
- Российская федерация федеральный закон о государственной регистрации прав на недвижимое, 771.16kb.
Хроніки Львова (1946 - 2006)
Хроніки Львова (1946 - 2006) 1
От Манкурта 8
Львів сталінський (1946 - 1953) 8
Львов времен сталинского режима - любимый период галицких авторов и комментаторов. Собственно, для наших авторов и существуют только два периода - сталинский и независимый. Другие советские времена мы предпочитаем не упоминать, чтобы не так разительно были заметны катастрофические провалы экономики и культуры в независимую эпоху. Хотя и в сталинский период, который совсем не хочется изображать розовым, потому что времена были страшными и жестокими - Львов сначала молниеносно восстановился после военных разрушений, а потом начал развиваться с невиданной скоростью. Конечно, тогда это был русский Львов и административные должности занимали в основном русские или выходцы з Восточной Украины. Земляки обижаются, когда я пишу, что галичан для начала надо было научить читать и писать, однако я гораздо ближе к истине, чем им этого хотелось бы - село было очень отсталым и очень бедным, а собственно украинских львовян было не так уж много. Часть из них была жестоко репрессирована, хотя основные репрессии пришлись именно на село, которое воевало с СССР в рядах УПА. 8
Впрочем, в газетах об этом почти ничего не писали. Даже убитого бандеровцами писателя Ярослава Галана похоронили вполне по-деловому, особо не распространяясь - цензура была жесткой.Ниже - восемь самых страшных для львовян сталинских лет. 8
1946-й 8
Слава організаторові всіх наших перемог - Великому Сталіну! Ця величезна шапка була на першій сторінці львівської газети «Вільна Україна» 1 січня 1946 року. Я не знав, з котрого року розпочати Хроніки радянського Львова, і вирішив взятися з 1946. 8
1947-й. 13
У 1947-му демобілізований з армії батько їхав по Коперніка у тому самому трамваї №2, якому відмовили гальма і він на повороті біля пошти погнав прямо до нинішнього Палацу мистецтв, але рубонув у найближчий будинок, на якому і вивісили списки тих, хто загинув та поранився. 13
1948-й. 18
З Новим 1948 роком, товариші! Ми йдемо вперед під керівництвом нашого любимого вождя товариша Сталіна! Чесно кажучи, львівська преса сталінських часів не відзначалася особливим розмаїттям тем. Номери «Вільної України» подібні один до одного, як млинці. 18
1949-й. 23
Для вичитування 1949 року я вирішив обрати російськомовну «Львовскую правду" – можливо, щось цікавіше буде. Цікавіше не було – кожного дня на першій сторінці портрет чергового стахановця, а якщо навіть маленьке свято – великий портрет Сталіна. 23
1950-й. 28
«В 1950-й год советский народ вступает полный неисчерпаемой энергии, с непреклонной волей внести новый достойный вклад в дело строительства коммунизма». За перші три квартали 50-го року підшивки газети «Вільна Україна» були на руках. 28
1951-й. 33
У 1951 році в Москві відбулася Декада української літератури і мистецтва. Це була подія, до якої готувалися довго і старанно, а потім так само довго і старанно розповідали про неї. «Захід» був не з пересічних. Взагалі про культуру писалося дуже багато. 33
1952-й. 38
Більшу половину 1952 року львівські газети писали про будівництво Волго-Донського каналу. З номера в номер. Звичайно, не згадуючи, чиїми руками він будувався. Я це пропускав. А ще рік був знаменний ХIХ з’їздом – останнім сталінським з’їздом. 38
1953-й. 43
За весь 1953-й мені не вдалося знайти нічого ані веселого, ані смішного. Не було! Почався рік справою «лікарів». 5 березня помер Сталін і з його смертю закінчився найбільш кривавий період у нашій історії минулого століття. Після його смерті почалася жорстока боротьба за владу. 43
Львів хрущовський (1954 - 1964) 50
Ну, конечно, по духу Никита Сергеевич был украинцем. Смотреть на фотографии, где он красуется на трибуне Мавзолея в вышитой сорочке - сплошное удовольствие. А рядом с ним первый секретарь ЦК Компартии Украины в такой-же - удовольствие вдвойне. 50
Роль Хрущева в советской истории достаточно изучена, описана и мне тут повторяться ни к чему. Интенсивное промышленное строительство шло по всей стране и во Львове тоже. При нем же началось хоть какое-то жилищное строительство. Сейчас мы издваемся над “хрущобами” и справедливо, но тогда и такое жилье было людям за счастье. 50
При Хрущеве осваивали целину, выращивали кукурузу и уже забытый кок-сагыз. Мы избавились от сталинского культа личности и познакомились с хрущевским. Его заслуги неоспоримы. Его просчеты очевидны. 50
1954-й. 50
Увесь 1954-й рік був присвячений святкуванню 300-річчя возз’єднання України з Росією. Через віддаленість років сьогодні мало хто уявляє собі масштаби цього святкування, а вони були безпрецедентні. Достатньо нагадати про парад військ на Червоній площі в Москві. 50
1955-й. 56
У 1955 році Сталіна вже не було, але сталінізм залишався. За винятком розстріляного Берії, всі соратники вождя сиділи на своїх місцях, а ім’я Йосипа Віссаріоновича залишалося священним. Це був останній подібний рік. 56
1956-й. 62
Нехай читачі не тримають на мене зла, але на перше місце в рейтингу подій 1956 року я все ж таки поставлю ХХ з’їзд КПРС і початок розвінчування культу особи Сталіна, а не 100-річчя від дня народження Івана Франка чи 700-річчю Львова. 62
1957-й. 67
Отак, читаю, пишу про цей 1957 рік, і думаю собі: ну, і кому то цікаво сьогодні читати про «примкнувшего к антипартийной группе Шепилова»? Усунення від влади Молотова, Кагановича і Маленкова з Шепіловим остаточно закріпили владу М.Хрущова. 67
1958-й. 73
У 1958 році ми почали мріяти про комунізм. Власне, ми в СРСР завжди про нього мріяли, але з приходом Микити Сергійовича Хрущова до влади це набуло нечуваних масштабів, бо сам Хрущов в це щиро вірив – до щастя лишилося десять-двадцять років. 73
1959-й. 79
І все ж 1959 рік був непоганий. Поступово після війни та «сталінщини» народ починав приходити до тями. З’явився якійсь оптимізм, віра в те, що завтра буде обов’язково краще. Паростки цієї віри активно підтримувалися газетною пропагандою. 79
1960-й. 86
У 1960 році в космос злітали собаки «Бєлка» і «Стрєлка», Хрущов стукав мештом об стіл під час засідання Генасамблеї ООН, підступні американці намагалися зіпсути нам радісне свято Першотравня польотом шпигунського літака У-2. 86
1961-й. 91
У 1961-му ми запустили Юрія Гагаріна. Це було видатним досягненням у підкоренні космосу. Перший український космонавт Павло Попович полетить наступного року. Номеру того космонавта, якого ми сьогодні називаємо першим українським, я взагалі не знаю. 91
1962-й. 98
У 1962 році в космос полетів перший український космонавт Павло Попович. І весь Союз знав, що це – український космонавт! А ще у 1962-му була карибська криза, яка ледь не завершилася світовою війною. Психоз з кукурудзою сягав апогею. 98
1963-й. 104
Понад 3 000 колгоспників Городоцького і Кам’янко-Бузького району побували на виставах у Львівському цирку. Особливо гаряче трудівники приймали народного артиста РРСФР Олега Попова. Його програму проглянуло понад 15 000 колгоспників Львівщини. 104
1964-й 111
Минулого разу обіцяв розповісти, як у 1964-му році знімали Хрущова. Проте цій події у газеті «Львовская правда», яку я читав на цей раз, було присвячене одне коротеньке повідомлення. Якщо вірити пресі, то цілий 64-й Україна святкувала дві події. 111
Львів раннього Брежнєва (1965 - 1974) 117
1965-й 117
Ранний Брежнев - “золотой” советский период Львова. Именно в это время бедное галицкое село наконец-то вышло на уровень жизни лучше довоенного, советская экономика динамично развивалась, мы начинали жить получше. 117
Именно при Брежневе сформировался советский Львов с мощной приборостроительной промышленностью, серьезной академической, вузовской и отраслевой наукой, началось массовое жилищное строительство. Как это ни обидно признавать сегодня - расцветала культура. Да-да, “национальная по форме, социалистическая по содержанию”. “Будет хлеб - будет и песня”, как любил говорить Леонид Ильич. 117
Именно при нем началась стремительная украинизация Львова за счет массового вселения окрестного крестьянства, чьих привычных к труду рук настойчиво требовала промышленность. 117
Якихось видатних подій 1965-й рік не приніс. Подешевшала «сельодка». У Львові будували готелі та кінотеатри. «Вільна Україна» з такою заповзятливістю викривала релігію, що навіть мені, людині невіруючій, якось страшно зараз це цитувати. 117
1966-й 121
1966-й рік не був для Львова якимось знаковим. Та й для СРСР теж. На планеті Земля американці воювали у В’єтнамі, хунвейбіни в Китаї відправляли столичну професуру на земляні роботи. В межах своєї «культурної революції». 121
1967-й 127
Рену Рольську варшав’яни називають першою дамою польської естради і на це є підстави. Рена Рольська, як ніхто, вміє невимушено поводитись на сцені, прекрасно володіє голосом, співає вільно, і слухач довірливо прямує за нею у той світ, який вона зуміла створити... 127
1968-й 132
Як підвищити ефективність машинного доїння корів? Треба забезпечити повноцінний рефлекс молоковіддачі. Обмивання теплою водою при температурі 45 градусів і масаж вимені на протязі 3-40 секунд перед доїнням забезпечує більш повну молоковіддачу. 132
1969-й 138
Для нас найбільшою подією 1969 року був футбол. Львівські «Карпати», команда першої ліги, виграли Кубок СРСР! Вперше в історії цих змагань. Я в ці дні був не у Львові і на власні очі не бачив, як львів’яни святкували перемогу, але знаю – це було гідно! 138
1970-й 143
У ювілейну, соту річницю з дня народження Леніна змагання підприємств за право випускати продукцію на честь події сягло абсурду. Львів’яни іронізували про триспальні ліжка «Ленин всегда с нами» та парфуми «Запахи Ильича» – це головне, чим запам’ятався мені ленінський рік. 143
1971-й 149
У вас знову спустилася петля. Не поспішайте викидати пару капронових панчіх. Влаштуйте ревізію – пошукайте панчохи з більш-менш подібною формою п’ятки та схожим візерунком. І не біда, коли вони різного кольору. Пофарбуйте різноколірні капрони сумішшю «Елегант». 149
1972-й 155
Вся радянська дійсність – вічне свято! У 1972-му цілий рік готувалися до 50-річчя СРСР і газета «Вільна Україна» з дня на день подавала відповідні матеріали. А ось про трамвайну катастрофу на Городоцькій випадково побачив декілька куцих рядочків тексту. 155
1973-й 160
Праздничность события ощущаешь сразу, едва переступаешь порог Дворца культуры ПТО «Электрон». Гремит музыка. Всюду радостные улыбки и яркие глаза. Это комсомольско-молодежная свадьба электрика Володи Позняка и заготовщицы Кати Гаталяк… 160
1974-й 167
«Шлях зради». У статті гнівно засуджено зраду Солженіцина в зв’язку з виходом на Заході його книги «Архіпелаг Гулаг». Переконливо показане мерзенне обличчя цього гангстера від пера, обличчя наклепника і пасквілянта, або, як влучно сказано, літературного власовця. 167
Львів пізнього Брежнєва (1975 - 1982) 174
1975-й 174
Во второй половине 70-х начинался брежневский “застой”. В общем и целом все было, как и раньше - лучше или хуже выполнялись планы, улучшалась жизнь, но мы начинали все более безнадежно отставать от Запада. Говорить об этом вслух никто не мог - нас заливала волна очередного культа личности. В отличие от предыдущих культов, этот был не такой страшный - народ откровенно смеялся над маразмирующим Генеральным секретарем. 174
Мы еще не понимали, что именно тогда закладывались основы всех наших последующих бед. 174
Нам суждено было понять это менее, чем через десять лет. 174
Пригадую живописний твір відомого львівського митця, який так і називався «Зустріч Генерального Секретаря ЦК КПРС товариша Леоніда Ілліча Брежнєва на Львівському вокзалі», де були ретельно зображені все члени бюро обкому й сам Леонід Ілліч. 174
1976-й 180
З нагоди Дня Перемоги товаришу Л.І.Брежнєву вручили Маршальську Зірку. Хто не знає - то така досить прикольна зірочка, яку чіпляли на краватку. Велика, гарна, золота з п'ятьма крупними брюліками. Дрібниця, але приємно... 180
1977-й 186
1977-й – брежнєвський застій. Реальних досягнень все менше, відповідно, кричати про наявні доводилося все голосніше. На чолі гігантської держави стояла честолюбна, але вже немічна людина. Невблаганна Історія ще давала комуністам майже 15-річний шанс. 186
1978-й 193
1978-му СРСР далі впадав у застій, а Генсекретар і Голова Президії Верховної Ради СРСР Леонід Ілліч Брежнєв – в дитинство. Він щиро вірив у власну геніальність і з якимось дитячим нетерпінням чекав на нові звання, нагороди і подарунки. 193
1979-й 200
У 1979-му Львів активно святкував 40 років возз’єднання України. За допомогою масових дорослих і дитячих хорів, наочної агітації і численних урочистих зборів. Хоча насправді найбільшою подією для Львова цього року стала смерть Володимира Івасюка. 200
1980-й 206
Актор Богдан Козак: «Я хотів, наскільки це в моїх скромних силах, показати генія. Адже він був геній. Багато читав про Леніна, намагався вловити ритміку, динаміку мови в його творах, перейняти хід, логіку його мислі… Усе, що він говорив, робив, писав, має особливий аромат індивідуальності...» 206
1981-й 212
«Події останнього часу якнайкращим чином доповнюють висновки про те, що імперіалісти мобілізували усю свою гігантську машину дезінформації проти реального соціалізму, проти миролюбної політики СРСР і країн соціалістичної співдружності...» 212
1982-й 218
У 1982-му СРСР цілий рік святкував власне 60-річчя. Смерть Брежнєва ніхто не святкував, але, самі розумієте, – не кожного дня Генеральні секретарі вмирали… Найбільш гучна львівська подія-82 - виставка художників Медвідя, Флінти і Мінька. 218
Львів постбрежнєвський (1983 - 1984) 224
После Брежнева руководители СССР замелькали, как в калейдоскопе. Не скрою, Андропова мне до сих пор жалко - если бы судьба отпустила ему еще пару лет, нам бы, конечно, мало не показалось с его любовью к палочной дисциплине, но зато мы не развалились бы так бездарно через несколько лет. Впрочем, это только глупые фантазии. 224
О Константине Черненко вообще говорить не приходится. Постбрежневское безвременье было коротким. Постбрежневское безвременье только начиналось. 224
1983-й. 224
Андропов. Багаторічний керівник КДБ на чолі СРСР. Виступав за жорстку дисципліну і порядок. Не любив корупціонерів і міліціонерів. Розумів думки трудящих – при ньому з’явилася горілка за прийнятною ціною. Той тип керівника, про якого зараз мріє добра половина України. 224
1984-й 230
До влади прийшов вірний соратник Леоніда Ілліча Костянтин Черненко, який задихався, коли говорив, ще на момент обрання. Андроповські облави закінчилися і почалася довга пауза, коли весь радянський народ зацікавлено чекав, скільки протягне наступник. 230
Львів горбачовський (1985 - 1990) 235
Горбачевщина. Вы знаете, одно время он мне даже нравился - я еще не понимал. Один старый товарищ еще в те годы несколько раз мне говорил: 235
- Чувак должен убедиться - у нас это невозможно! 235
Как выяснилось, у нас все возможно. Другой друг с сомнением качал головой: 235
- Демократию-то он нам даст. А вот как он ее будет назад забирать - непонятно. Непонятно…. 235
Слово “демократия” было неведомым в царской России. Слово “демократия” было неведомым в СССР. 235
Огромная страна начала разваливаться на глазах под восторженный рев Запада “Горби, Горби, Горби!”. Я бы тоже ревел на их месте от такого подарка судьбы. Слабой и честолюбивой рукой он вел СССР к катастрофе. 235
Ждать оставалось недолго. 235
1985-й. 235
Ось і все. У 1985-му обрали Горбачова і ми почали швиденько скочуватися до остаточного розвалу. Хоча у 1985-му активна фаза розвалу тільки починалася. Події в СРСР відбувалися з такою швидкістю і були вони такі важливі, що я приділив їм значну увагу. 235
1986-й. 241
У 1986 вибухнув Чорнобиль. Заледве не пропустив подію, бо так про неї писали львівські газети. Дозовано, м’яко кажучи. Горбачов їздив по закордонам і по країні, як Ющенко після обрання. Певно, це зудіння в одному місці притаманно багатьом. 241
1987-й. 246
1987-й - пік так званої «перебудови». А в Україні, за Гадюкіними, ще панував лад і спокій. Баби в ставку білизну прали, по радіо співав Ян Френкель, що я твій тонкий колосок, а участковий Розумейко робив собі новий свисток. З нами партія і Бог! 246
1988-й. 252
Ззовні все ще було цілком в радянських рамках: народ вимагав демократизації суспільства і пам'ятника Шевченку саме в центрі Львова. Максимально централізована влада виявилася неготовою до оперативного реагування на події. 252
1989-й. 259
1989-й – передостанній радянський рік. Не можу позбутися видіння: величезна снігова куля, яка летить з гори, підскакує на горбках і ось-ось розвалиться. А вона все скаче, скаче, скаче… «Finita la komedia» ми скажемо наступного року. Хоча це й не було ніякою комедією. 259
Львів років незалежності (1991-2006) 265
В 1991-ом на нас свалилась Независимость. Мы оказались явно неготовыми к такому подарку. Первое, что сделали львовяне - уничтожили промышленность. Потом развалили сельское хозяйство. За ними посыпалась культура. Все это обильно компенсировалось антироссийским лозунгами, но экономика от этого не хотела подниматься. Стало ясно, что Галичине уготовано в Украине место аутсайдера, потому что в новые времена бедность достоинством не считается. 265
Наш исключительный и несомненный патриотизм увязал в этой самой бедности и коррупции. Какое-то оживление пришло в 2004-ом вместе с так называемой “помаранчевой революцией”. Однако народное недовольство, тщательно подогреваемое Западом, не получило должного развития - в стране не оказалось достойных лидеров. Культивируемый после “революции” дремучий национализм вряд ли приведет нас к изобилию. 265
Как пел Цой - мы ждем перемен. 265
1991-й рік 265
1992-й. рік 267
1993-й рік 269
1994-й рік 274
1995-й рік 278
1996-й рік 282
1997-й рік 286
1998-й рік 289
1999-й 293
2000-й 298
2001-й 303
2002-й 306
2003-й 311
2004-й 315
2005-й 320
2006-й 326