Хроніки Львова (1946 2006)
| Вид материала | Документы |
- «Є вропейский калейдоскоп», 164.9kb.
- Иркутск в 1946 году, 79.62kb.
- «М. Фридмен», 244.14kb.
- Моу сош №45. Золотарёва Лариса Анатольевна, 53.55kb.
- Геологическое строение и полезные ископаемые, 628.58kb.
- Василь симоненко, 72.16kb.
- Туры львов «веселье на день львова», 220.52kb.
- А. Д. Азербаев историография сельского хозяйства казахстана в послевоенный период (1946-1985, 2394.97kb.
- Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський хроніка, 5193.46kb.
- Российская федерация федеральный закон о государственной регистрации прав на недвижимое, 771.16kb.
1981-й
«Події останнього часу якнайкращим чином доповнюють висновки про те, що імперіалісти мобілізували усю свою гігантську машину дезінформації проти реального соціалізму, проти миролюбної політики СРСР і країн соціалістичної співдружності...»
У 1981 до пишного похорону Леоніда Ілліча залишався тільки рік, і зовні все залишалося у звичному форматі. Перепрошую, «свистопляска» почалася наступного року і, переживши революцію 1991 року, продовжується по нинішній день, принаймні в нашій державі. А поки що - «в Багдаді все спокійно».
У Львові відкривали нові музеї, в музеї українського мистецтва восени з'явився новий директор, тобто Манкурт, з інших подій - відбувалися солідні шахові турніри, а знаменита Дарія Цвек в Будинку офіцерів вчила майорських дружин готувати налисники.
Взяв «Ленінську молодь». Редактором був П.Путій. Щось мені закортіло подивитися на молодих людей на газетних шпальтах, зокрема одягнутих дівчат. Фотки були переважно від В.Дубаса.
Парадокс - знімки чорно-білі, поліграфія гидка, а дівчата - гарні! Дивлюся на сучасну пресу - кольорова гама не до оповідання, на дівках тільки трохи знизу і щось там зверху, у кращому випадку, плюс пози безперервного оргазму. Гламурненько, але не більше.
Зрозуміло, тоді й цукор був солодший.
Старію....
Неповторність новорічного балу.
У дзеркальному залі Львівського міського палацу піонерів і школярі дивовижними вогнями виграє дивовижна красуня-ялинка. З 1 по 9 січня навколо неї не стихатиме веселий щебіт дітвори. Щодня о 10-й годині розпочинатиметься свято для найменших, а о 18 годині на новорічний бал збиратимуться старшокласники.
Директором Палацу піонерів тоді була Дарія Воловник, дружина мого худфондівського колеги. В її службові обов'язки, зокрема, входила підготовка юних піонерів для поздоровлення високого начальства на святкових трибунах 1 травня і 7 листопада. Діточки радісно бігли на трибуну з квітами в руках, а начальство у відповідь дарувало кожному піонерові коробку цукерок, заздалегідь покладену тою самою Дарою на призначені місця. Одного разу якийсь бовдур з того начальства зжер цукерки ще до «акції» і один із піонерів гірко плакав. Довелося класти 2-3 «резервних» коробки.
10 січня
Місто готується до ювілею
В ювілейний рік 60-річчя революції в Монголії місто Дархан відзначить і своє 20-річчя. Колишнє залізничне селище перетворилося у сучасне місто з майже 60-тисячним населенням. Це другий за значенням промисловий центр країни. 70 його підприємств і господарств випускають щороку продукції на 420 мільйонів тугриків. Тут кожний шостий житель навчається.
Ха! А в нас кожен п'ятий! Цікаво, чи вони зараз живуть краще від нас, чи гірше? Треба би якось у статистику глянути....
20 січня
Фото: модні жіночі парасольки випускає завод «Модуль» львівського виробничого об'єднання «Мікроприлад». Щороку їх виготовляють 60 тис. штук. Робітниці заводу Марія Осадець і Ольга Куницька демонструють нові парасольки.
Безсумнівний бренд «Модуль-Мікроприлад» випускав безсумнівно модні парасолі. Відповідної якості, бо головним для заводу все ж таки були мікроприлади. Відповідної якості, бо забагато уваги приділяли парасолькам. Замкнене коло.
12 лютого
Спорт
Львів'янин С.Вудвід займає 11-19 місце у списку 25 найкращих городошників СРСР.
Присягаю, сьогодні з 25 опитаних молодих львів'ян жоден не відповість, що таке городки. Це такі патики треба було жбурляти в маленькі дерев'яні палички. Абсолютно тупа розвага. Ну, самі розумієте, а який ще спорт тоді міг бути....
19 лютого
Людина легендарної долі
Завтра виповнюється 90 років ветерану партії Дмитрові Івановичу Іванову.
Вже років з 30-ть регулярно зустрічаю фото цього пана у радянських львівських газетах. Класно влаштувався.
Анекдот чвертьвікової давнини:
Москва, начало 21 века, в многокилометровой очереди за вареной колбасой два мужика спорят - точно ли в конце очереди один из них видел живого еврея. Решились спросить у самого, подошли:
- Извините, пожалуйста, мы тут поспорили - вы часом не еврей?
- Кто еврей?! Я еврей?! Я поц, я идиот, я сумасшедший!
Ото якщо Манкуртові вдасться протягнути ще років з десять, до мене так на львівських вулицях будуть підходити і питати, чи я часом не живий москаль? А я буду махати руками і кричати:
- Хто москаль?! Я москаль?! Я дурак..., тьху, дурень, я ідіот, я божевільний!
24 лютого
XXVI з'їзд Комуністичної Партії Радянського Союзу.
Доповідь Генерального секретаря і прочая, і прочая Л.І.Брежнєва.
Бла-бла-бла до 5 березня.
7 березня
Зустріч з майстром.
Чергове заняття школи молодої господині, що діє при Окружному будинку офіцерів, вела Д.Я.Цвек. Бажаючих послухати поради висококваліфікованого спеціаліста з Івано-Франківська, як краще оформити святковий стіл, було чимало. Адже Дарія Яківна - автор широковідомих книг з кулінарії. До того ж вона не лише ділилися своїм багатим досвідом, а й показувала, як можна швидко приготувати окремі страви.
7 березня
Фото: учениця Червоноградського гірничого технікуму Мирослава Мусієнко.
Блондинка. Білий светерик під шийку. Красуня.
17 березня
Стаття В.Плисюка «Анархо-синдикалізм - ворог трудящих».
Однозначно. А «Хортиця» - вірний друг!
26 березня
Свято дитячої книги
23 березня у Театрі юного глядача ім. М.Горького відбулося урочисте відкриття Всесоюзного тижня дитячої книги. Під час канікул юні читачі зустрінуться з львівськими письменниками Марією Хоросницькою, Ніною Бічуєю, Златославою Каменкович, Миколою Петренком, Оксаною Сенатович, ознайомляться з новинками дитячої літератури, які будуть демонструватися в усіх дитячих і шкільних бібліотеках області, візьмуть участь у читацьких конференціях, літературних ранках.
Ну і шо? А в нас Форум є!
26 березня
Фото: чимало яскравих і талановитих образів створила на сцені театру юного глядача Заслужена артистка УРСР Христина Кедич.
Шатенка. Ну дуже гарна!
4 квітня
Свято музики.
Нещодавно у Львові завершився Четвертий республіканський конкурс музикантів-виконавців ім. М.Лисенка. Першу премію на ньому було присуджено студентці Львівської держконсерваторії Ірині Пижик і одеситу Олександру Макарову.
Кажуть - природа іноді на дітях відпочиває. Буває. А буває навпаки - чомусь відпочиває на батьках, а дітям дає. Дивна та природа.
18 квітня
ВСІ - НА СУБОТНИК!
Була фотографія. Та сама - «Ленин с бревном». Вічна. Як і вчення.
30 квітня
П'ята стаття з серії «Культура мови»
Отже, у діяльності лектора, пропагандиста велику роль відіграють культура його мови, ясність і логічність думки, досконалість форми. А щоб такої довершеності досягти, слід наполегливо і систематично працювати над собою.
Та ми працюємо, працюємо. Переважно у маршрутках, трамваях і при читанні текстів пані Фаріон. З культурою мови вже є зрушення. Проблеми з ясністю та логічністю думок.
9 травня
Солдат Вітчизни Іван Крайчак
Артилеристом підбивав німецькі «Фердинанди», після поранення попав в кавалерійську козачу пластунську дивізію, успішно ходив за «язиками», був ще раз важко поранений, лежав у госпіталі у Львові, оперували, одужав, попав на Четвертий Український фронт, воював в Чехословаччині, в Німеччині, нагороджений орденом солдатської Слави, Червоної зірки, багатьма медалями. Війну закінчив старшим сержантом, був на комсомольській роботі у західній Україні, лікував рани, знову пішов в армію, дослужився до підполковника.
А Манкурт Івана Андрійовича знав вже заступником секретаря парткому заводу фрезерних верстатів. Ріст - метр п'ятдесят «з кепочкою», живий, як ртуть, роботящий, веселий, енергійний. Хороша людина Іван Крайчак.
19 травня
«Арсенал» - новий львівський музей
Учора, у Міжнародний день музеїв, у Львові відкрито «Арсенал». Його відкрив голова виконкому Ленінської райради депутатів трудящих В.Є.Летюга. Директор Історичного музею Б.М.Чайковський склав подяку усім, хто брав участь у реставрації.
Між іншим, якщо я не помиляюся, «Арсенал» сьогодні є основним «годувальником» нашого Історичного музею - гостей там значно більше.
Серед багатьох названих у матеріалі людей, причетних до створення нового музею, чомусь не названий Андрій Новаківський - взагалі-то керівник авторської групи. Хоча цей музей - однозначна заслуга В.В.Секретарюка. Тільки з прізвищем Літюги помилилися. Зараз на «Південному» у Писарчука працює, дай йому Бог здоров'я.
2 червня
Чужі голоси в ефірі
Події останнього часу якнайкращим чином доповнюють висновки про те, що імперіалісти мобілізували усю свою гігантську машину дезінформації проти реального соціалізму, проти миролюбної політики СРСР і країн соціалістичної співдружності, про те, що нині імперіалісти намагаються організувати широкий фронт психологічної війни.
Автор - Йосип Лось, доцент Львівського держуніверситету, кандидат історичних наук. А я тільки нещодавно в когось із наших істориків вичитав, що Лось насправді - ніякий не історик.
І кому вірити, чорт зна...
9 червня
Фото: студенти-комуністи педагогічного факультету Дрогобицького педінституту, відмінниці навчання, активістки громадського життя Тетяна Малько - староста групи, член комсомольського бюро, Марія Пасіцька - заступник секретаря комсомольського бюро факультету, Галина Сторонська - секретар комсомольського бюро факультету, Оксана Турчин - староста групи і Галина Шестопалова - відповідальна за інтернаціональну роботу в групі.
Блондинки, шатенки і брюнетки. Присягаю, вони мені подобаються не через партквитки. Це зовсім в різних місцях...
13 червня
Помер Микола Григорович Максимович - ректор ЛДУ, депутат ВР УРСР, Заслужений діяч науки і техніки.
Вічная пам'ять.
Свідком не був, але знаю - коли його висували в депутати, прийшов в райком партії і казав: якщо ви мене висуваєте через те, що я українець - відмовляюся, не хочу бути депутатом, а якщо визнаєте, що я маю певні заслуги - піду депутатствувати. Після консультацій з керівництвом одержав пояснення - висувають за заслуги, і зовсім трішки - що українець. Погодився.
Ну так, а на фіга було то депутатство? Тоді ж голосування не проплачувались готівкою і в таких розмірах.
До речі, пошукав Максимовича в Гуглі. Нуль. Помер Максим і...
4 липня
Традиції мають початок.
Екс-чемпіон світу з шахів Михайло Таль:
- Я з задоволенням відгукнувся на пропозицію прийняти участь у Львівському міжнародному турнірі. Вважаю, що турнір вдався, все було добре організовано, окрім... погоди. Друге, що приваблювало мене, це можливість зустрітися за шахівницею з львівськими гросмейстерами, адже Львів нині, безперечно, шахова столиця України.
А нині? Не знаю...
7 липня
Нарис Н.Дзюбенка «Жила-була Юлька, або сюжет про дивного «змія», який не хотів літати».
Вона знає, яке взуття і до якої сумки треба одягти, марки французьких духів і який сімейний стан естрадних артистів, але не знає, нічого не знає про інші речі. Вона не знає нікого з сучасних поетів, всі її знання літератури обмежуються шкільною програмою, та й найстрашніше - вона не знає, що треба знати, щоби бути людиною.
А це зовсім і необов'язково. Головне - гроші, наполегливість і симпатії електорату. Втім, останнє не принципово, якщо є гроші - купиш.
14 липня
Робітничому класу - гідне поповнення
Відповідальні завдання стоять перед системою профтехосвіти у нинішній п'ятирічці. Належить підготувати 133 тисячі робітників, прийняти на навчання 141 тисячу юнаків та дівчат, відкрити п'ять училищ, освоїти на будівництві нових та розширенні діючих понад 40 млн карбованців капіталовкладень....
Ото якби ми не розвалили цю гігантську систему - уявляєте, скільки продавців можна було б підготувати?! Але ми їх і так готуємо, так що правильно зробили, що розвалили.
23 липня
Біля ганебного стовпа. Кому служили і служать українські буржуазні націоналісти.
Це вже не газетний «підвал» на дві сторінки. Це дві нижні половини другої і третьої сторінок. Величезна стаття Йосипа Цьоха.
Я про нього нічого не знаю, хоча прізвище зустрічаю регулярно - у подібних контекстах. Певно, як Лось, тільки журналіст-нежурналіст, або ще щось подібне, що було-небуло. Хоча насправді - було.
15 серпня
Кінець хижої зграї
Гучна кримінальна справа 1981 року. Вбивство дружини лікаря А.Мельника Тетяни Мельник на замовлення чоловіка. Вирок: чоловікові і трьом безпосереднім виконавцям - розстріл, ще двом учасникам - 10 і 12 років.
20 серпня
До відома читачів
З 1 січня 1982 року ціна за примірник нашої газети встановлюється в розмірі 3 копійки. Це зв'язане з збільшенням вартості паперу для друку, затрат на поліграфічне виконання і доставку газет передплатникам.
Передплатна ціна на рік газети «Ленінська молодь» становитиме 4 крб 8 коп.
Просто останню копійку в трудящих виривали, обурливо... І це попередження за півроку до підвищення ціни на 1 копійку їх, між іншим, не виправдовує. Так!
22 серпня
Велика стаття В.Базіва «З чого починається діловитість».
На календарі - перший рік одинадцятої п'ятирічки, важливий період в реалізації рішень XXVI з'їзду КПРС... Яким він залишиться в історії ленінської Комуністичної Спілки Молоді, які рядки допише в літопис країни?
Як то з чого починається діловитість? Та з безпринципності і відсутності совісті. Питає дурне, якби сам відповіді не знав....
25 серпня
Зазирни у серце пісні
Все, чим живе сьогодні лауреат IV республіканського фестивалю «Молоді голоси» Оксана Білозір, - це пісня. Щира, задушевна, відкрита до людських сердець. Нею співачка щиро ділиться з людьми.
Фото: Оксана Білозір.
Гарна. Дуже люблю пісні Оксани. Хороші. Талановиті. Краще б мені у свій час не потрапило на очі її інтерв'ю «Дзеркалу тижня» в якості міністра культури України. Дивіться, як цікаво - на Богданові Ступці короткочасне перебування на цій злощасній посаді практично не позначилося, а на пані Оксані - катастрофічно. У чому справа - не знаю...
15 вересня
Вікнами до сонця
На будові майбутнього Палацу піонерів, що зводиться в районі Погулянки, звичайний гамірний робочий день.
Гармонійно вписується у барвисту зелень лісу ця чудова споруда.
Під минулими Хроніками мені нагадали, що Будинок культури автобусників все ж таки недобудували. А в іншому місці ретельно перечислили всі двадцять чи скільки там комерційних мистецьких галерей, які з'явилися у центрі міста в пристосованих приміщеннях.
Визнаю свою неправоту. Так, дійсно, Будинок культури автобусного недобудували, а за роки незалежності відкрилося багато галерей. Тобто культурне будівництво бурхливо триває і навіть міцнішає. Ура!
19 вересня
Нове життя древнього міста
До 725-річчя Львова
Втіленням в життя ленінського принципу охорони культурної спадщини було створення в 1975 році Радянським урядом державного історико-архітектурного заповідника у Львові, одного із перших в нашій країні.
Автор - Л.Онищенко, науковий працівник державного історико-архітектурного заповідника у Львові.
Цікаво, чи то та сама Л.Онищенко, яка зараз погоджує забудову центральної частини міста бетонними спорудами, чи якась інша?..
3 жовтня
Микола Вінграновський
Два вірші про осінь
...Стояв, ходив, лежав солодкий щем,
Щеміло серце по усіх усюдах,
І обнімались при базарі й людях, -
До шиї шия, - соняшник з конем.
Нічого. Просто хороший вірш.
7 жовтня
Кузня кадрів
Львівському зооветеринарному інститутові - 100 років.
Пригадав старий анекдот про наш готель «Дністер», який будували 15 років.
Гід-перекладач «Інтуристу» розповідає іноземцям про Оперу - Ґорґолевський, Фельнер і Гельмер будували два роки, бла-бла-бла, потім про Університет - будували два роки, бла-бла-бла, його питають:
- А що це в вас за недобудована споруда там, нагорі, за парком?
- Та це наш новий «Інтурист», вже 15 років будуємо, не знаю, коли добудуємо...
Під вечір гіда запрошують куди слід:
- Ты что это, друг любезный, молол сегодня иностранцам?! А?! Какие 15 лет, я тебя спрашиваю, а?!
На другий день та сама програма з іншою групою іноземців.
Оперний за два роки збудували, універ - за рік...
- А що це в вас за недобудована споруда там, нагорі, за парком?
Оглядається і з жахом в голосі:
- Йопть, поняття не маю! Ще вчора не було!
Тиждень тому прочитав в блозі Василя Расевича на ZAXID.NET, що нашому зооветеринарному вже 550. Йопть, ще вчора було 100! Як швидко плине час...
3 листопада
АК ЙОЛ ТОБІ, СОНЯЧНИЙ УЗБЕКІСТАНЕ!
Місячник Узбецької РСР на Львівщині.
З бавовною нема проблем. Неактуально і нецікаво. От якби нам зараз знати, як це звучить по-туркменськи - кеглем на півсторінки би набрали...
21 листопада
Достроково виконав замовлення меліораторів колектив львівського виробничого об'єднання «Полярон». Перша партія нових лазерних приладів «Асканіт» відправлена замовникам у Білорусію, Прибалтику та Сибір.
На знімку: монтажниця Галина Кузь демонструє «Асканіт».
Білий халат, коротка стрижка, приємна посмішка, смерекова фігура. Та й прилад нічого собі, міг би бути....
1 грудня
Насущна проблема сьогодення
З міської наради-семінару з питань про заходи про стан і заходи поліпшення охорони повітряного басейну Львова.
Одним з джерел його забруднення є підприємства з ливарним виробництвом: «Автонавантажувач», «Львівкомунмаш», «Львівхімсільгоспмаш» та інші.
Проблему поліпшення охорони повітряного басейну Львова ми вирішили радикально шляхом знищення джерел забруднення. Залишилося одне - ми самі і міська каналізація. Літо поки що дощове, якщо не хочемо в кінці літа принюхуватись до повітряного басейну, треба негайно припинити відправлення природних потреб.
3 грудня.
Вітчизна кличе.
(марш робітничої зміни)
Музика А.Кос-Анатольського, Слова В.Романюка
Профтехучилищ хлопці і дівчата -
Цвіт молодий радянської землі!
Нам комунізму зорі зустрічати,
Що вже сіяють вдалині.
Нічого. Просто вірш поганий.
15 грудня
Фото: студентка 4 курсу факультету іноземних мов Львівського університету Ольга Оліскевич.
Які очі! Які очі! Три гвоздички тримає в руці. Чорт з ними, з гвоздичками, рука піаністки, а не перекладачки!
Ви знаєте, є щось у львів'янках, є....
19 грудня
75 років Л.Брежнєву. Ще одна Золота зірка Героя Радянського Союзу
Подивився - на портреті 4 вже є, тобто три штуки Героя Радянського Союзу і одна - Героя Соціалістичної праці. Отже став «четырежды героем». Щось я почав призабувати, скільки яких зірок було в Леоніда Ілліча. Неприпустимо. Такі важливі знання треба тримати в голові до смерті. Щоби не допустити повторення. Хоча культ особи нам на разі не загрожує.
Хіба Юльчин дивний змій нарешті полетить.
Не дай Бог...