Хроніки Львова (1946 2006)
Вид материала | Документы |
- «Є вропейский калейдоскоп», 164.9kb.
- Иркутск в 1946 году, 79.62kb.
- «М. Фридмен», 244.14kb.
- Моу сош №45. Золотарёва Лариса Анатольевна, 53.55kb.
- Геологическое строение и полезные ископаемые, 628.58kb.
- Василь симоненко, 72.16kb.
- Туры львов «веселье на день львова», 220.52kb.
- А. Д. Азербаев историография сельского хозяйства казахстана в послевоенный период (1946-1985, 2394.97kb.
- Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський хроніка, 5193.46kb.
- Российская федерация федеральный закон о государственной регистрации прав на недвижимое, 771.16kb.
1956-й.
Нехай читачі не тримають на мене зла, але на перше місце в рейтингу подій 1956 року я все ж таки поставлю ХХ з’їзд КПРС і початок розвінчування культу особи Сталіна, а не 100-річчя від дня народження Івана Франка чи 700-річчю Львова.
Хоча більше уваги і місця на шпальтах львівської преси було приділено саме ювілею Франка.
Львів'яни сотнями, якщо не тисячами продовжували їхати на цілину та на донецькі шахти. Автобусний завод нарешті розробив і випустив власну модель автобуса, яку, з несуттєвими змінами, «клепав» на конвеєрі наступні 35 років, а ще один відомий львівський машинобудівний завод нарешті поміняв назву своєї продукції з «автовантажників» на автонавантажувачі.
Не знаю, чи пов'язувати це з аурою нашого міста, чи з партійними планами в культурній політиці, але знамениті московські театри і окремі виконавці продовжували регулярно їздити до нас на гастролі, а місцеві діячі мистецтва нарешті припинили вихваляти товариша Сталіна і почали вихваляти просто партію.
Наближалася хрущовська відлига.
Газета - ма си розумієчь - «Вільна Україна».
1 січня
Ірина Вільде. Наш Львів
...А надворі трусить сніжок. І, хоч ми давно замінили сани з дзвіночками на криту автомашину, оцей повільний лапатий сніжок в цей день особливо милий нашому серцю.
10 січня
Житель будинку № 56 по вул. Хімічній гр. Прокоф'єв відгодував свиню для потреб власної сім'ї. Одного разу вночі свиню намагалися вкрасти, але дружина Прокоф'єва не розгубилася і звернулася до сусіда, ст. сержанта міліції Ф.Савелко, який відгукнувся, швидко одягнувся і вміло організував переслідування злодіїв, яких було затримано на вулиці Чапаєва (тобто, на початку Городоцької - Манкурт). Свиня, вагою 70 кг, була повернута господарям, за що вони щиро подякували працівникові міліції.
То вам не львівські «завіні» з «птєнцами» початку 90-х. До «мерсів» не дожили, тяжко було тим злодіям зі свинею на горбу бігти від Хімічної до Городоцької. Все чітко - если кто-то кое-где у нас порой честно жить не хочет...
14 січня
Відкрито попередній продаж квитків на концерти Заслуженого артиста РСФР, лауреата Сталінської премії, лауреата Всесоюзного і міжнародних конкурсів Мстислава Ростроповича
Ми пам'ятаємо цю геніальну фотографію Ростроповича з коротким автоматом 1991 року у дні ГКЧП.
18 січня
До ХХ з'їзду КПРС. Листи наших читачів. Дві сторінки газети під загальною шапкою: «Наша партія могутня нас веде в ясне майбутнє!»
«Слухала я по радіо проект Директив ХХ з'їзду партії і в кожному слові цього великого документу відчувала піклування про нас, простих радянських людей». М.Повстяна, домогосподарка, Львів, вул. Горького, буд. 12, квартира 8 «б».
Ідентифікаційних номерів для податківців тоді не існувало, а то би точно вказали. Аби ми повірили у щирість слів.
3 лютого
Громадяни! Додержуйте правил користування газом! На ніч обов'язково закривайте крани перед газовими приладами і лічильниками.
Для унаочнення зображений великий круглий газовий лічильник. Я їх пам'ятаю - були у кожній квартирі. Потім їх зняли, бо хто його буде рахувати, той газ. Зараз чіпляємо. Все приходить на круги своя...
14 лютого
Автобус «Львів» створено!
Вчора львов'яни (у газеті букву «о» хтось перекреслив кульковою авторучкою і надписав «і», але у ці роки завжди писали саме так - Манкурт) вперше побачили на вулицях міста дослідний зразок пасажирського автобуса «Львів». Тисячі трудящих з інтересом оглядали цю комфортабельну машину, створену колективом Львівського автобусного заводу в подарунок ХХ з'їзду КПРС.
Та не такий вже він був і комфортабельний, але все одно цікаво - дали автобусному доручення, сіли заводські конструктори за кульмани і зробили автобус, на якому пів-СРСР їздило наступні декілька десятків років.
Cool!
15-25 лютого
ХХ з'їзд Комуністичної Партії Радянського Союзу.
Не те що жодного слова - жодного натяку на знамениту нічну доповідь Хрущова про Сталіна. Поза сумнівом - етапний з'їзд у житті країни. Мине ще деякий час і сотні тисяч людей повернуться з-за колючого дроту додому, покінчить з собою Голова Правління Спілки радянських письменників О.Фадєєв, багато чого ще відбудеться після цього з'їзду.
3 березня
Комсомольці - неспокійнії серця
Стоячи над купкою брошур, секретар комітету комсомолу Степан вибирає:
- Це не підходить, це вже читали. А це.... Ось, Ольго, що треба почитати, - звертається він до Ольги Дворянин - члена комітету. «Досвід передової доярки - 5000 літрів молока від кожної корови». Піду, почитаю нашим дояркам. А ти що вибрала?
- Про торфоперегнойні горшочки.
- І це добра справа. Ходімо.
Корівник зустрів хлопця теплим, насиченим пахощами свіжого молока повітрям. Доярки тільки закінчили доїння.
- О, знову до нас комсомольський секретар, - зраділи вони.
Через хвилину доярки уважно слухали розповідь передової тваринниці. Степан читав повільно, інколи двічі повторюючи найважливіші місця...
Отак би цитував і цитував, принюхуючись до теплого і насиченого пахощами корівника повітря і заздрісно придивляючись до винахідливого журналістського «гонива»...
9 березня
З 10 березня встановлений у передвихідні та передсвяткові дні скорочений на дві години робочий день.
Ура!
11 березня
Як пройшов перший скорочений робочий день на виробництвах Львова?
Директор велозаводу М.Агарков:
- Відчувалося прагнення робітників у відповідь на піклування партії і уряду про радянських людей добитися нових успіхів. За цей день випущено на 50 веломашин більше, ніж у звичайні дні.
То варто було скоротити на чотири години. Робили би кожного дня більше на сто. І так до безкінечності, поки не наздогнали б Америку. Проста думка, а чомусь у голови не прийшла...
18 березня
До редакції прийшов пенсіонер Олександр Фещук і показав загорнуті в папір уламки білого мармуру, які він зібрав на сходах будинку №11 по вул. Трибунальській. Слюсарі, які проводили ремонт системи опалення, по-варварському тягнули по підлозі важкий чавунний радіатор і пооббивали мармурові сходи.
Кінець Калабуховському дому... (© «Собаче серце»)
27 березня
Збільшення тривалості відпустки по вагітності і родах з 77 до 112 календарних днів.
Хоч я і не жінка, але яка, до чорта, різниця - ура!
29 березня
Передрук з газети «Правда» за 28 березня.
Чому культ особи чужий духові марксизму-ленінізму?
Не маючи особистої скромності, Сталін не тільки не присікав славослов'я і вихвалянь на його адресу, а всіляко підтримував і всемірно заохочував їх. З часом цей культ особи набирав усе потворніших форм і завдав серйозної шкоди справі.
Оце злощасне «присікав» можна вибачити. У 1956 році цей текст читався, як одкровення, і сприймався, як просвітління.
1 квітня
Щорічне зниження цін? А не було у 1956-му щорічного зниження цін! :(
1 квітня
Зинаїда Дехтярьова
У спектаклю театру ПрикВО «Лев Гурич Синичкин» дуже вдало виступила молода артистка Зинаїда Дехтярьова. Після закінчення у 1950-му році Одеського музичного училища майже 4 роки вона працювала у Львівському театрі музкомедії. Новий етап творчості у драматичному театрі ПрикВО.
І це був тільки початок творчості Народної артистки України Зинаїди Миколаївни Дехтярьової, яка згодом знялася у двох десятках фільмів і стала одним з найбільш відомих майстрів сцени Львова.
7 квітня
У залах Львівської картинної галереї експонується виставка скульптури Народної художниці СРСР Віри Гнатівни Мухіної.
Для молодих - це та сама Віра Мухіна, «Робітника і колгоспницю» якої, що тримають серп і молот, показували у якості заставки до кожної стрічки «Мосфільму».
20 квітня
Всесвітня рада Миру прийняла рішення про широке відзначення 100-річного ювілею І.Франка в усіх країнах в числі великих культурних роковин 1956 року.
27 квітня
Трудящі Львова готуються відзначити 700-річчя свого міста. Розмова з Головою виконкому Львівської міської Ради депутатів трудящих П.Ф.Овсянком.
Який потім покінчив життя самогубством після справи «львівської трикотажки». Люди ще мали якусь совість...
5 травня
Про походження «пасхи»
Радянські люди, трудящі маси всього світу, мають свої, революційні свята. В основі кожного з цих свят лежать не легенди, не вигадки, а дійсні події з історії боротьби за краще життя трудящих.
І я так колись думав. Як молодий був...
8 травня
Поліпшити водопостачання
За роки п'ятої п'ятирічки постачання води зросло у 1,6 рази. На добу споживається 120 літрів на людину. Головним недоліком у водопостачанні є недостатня кількість водорозбірних колонок на околицях.
Ех, хлопці, нам би ваші проблеми...
18 травня
Літні гастролі у Львові
Спектаклями Дрогобицького обласного музично-драматичного театру розпочався у Львові гастрольний сезон. В наступному місяці трудящі нашого міста ознайомляться з творчістю Московського театру ім. Ленінського комсомолу, а потім побачать вистави Київського драматичного театру ім. Івана Франка, Ленінградського драматичного театру ім. Лєнради та Одеського театру музичної комедії. В районах області гастролюватиме Коломийський театр ім. Я.Галана.
Подумаєш, скажете ви, але оцими гастролями тисячам львів'ян прищеплювався смак до порядних вистав та порядних виконавців, йшов тривалий процес виховання міської театральної публіки замість втраченої, вигнаної і репресованої. Зараз нам це все не потрібно, в нас - чудові смаки, ми ж телевізор дивимось...
31 травня
На заклик партії і уряду
Вчора в Донбас виїхала перша група молоді Львівщини у кількості 300 чоловік. На вокзалі її проводжали представники партійних та комсомольських організації, рідні та друзі.
10 червня
Ще 400 львів'ян виїхали до Донбасу
19 червня
Більше овочів для львов'ян!
(Буква «о» знову переправлена на «і» - хтось принциповий до мене читав підшивку)
По плану треба завезти 17 тис. тонн картоплі, 12 тис. тонн овочів, 7 тис. тонн кавунів і 1 тис. тонн фруктів. Проте план на 10 червня виконаний лише на 10%.
Подібних матеріалів із закликами, які іноді набували дещо істеричної тональності, було дуже багато. Саме про овочі. Я їх пропускаю. Як нас вчив товариш Ленін - ми, більшовики, ставимо перед собою тільки реальні завдання! Так ось, це завдання з овочами до реальних зарахувати було неможливо. Я пам'ятаю в овочевих магазинах ці жалюгідні помідорчики - напівжовті, напівзелені, брудні і напівзігнилі.
27 червня
Нічне випасання корів
Борючись за підвищення продуктивності великої рогатої худоби, колгоспники артілі ім. В.Молотова запровадили нічне випасання корів. Вночі корови перебувають на полі 4 години. За ними доглядають дві доярки, а черговий член правління здійснює контроль.
Манкурт у випасанні корів не є великим фахівцем, але вночі треба спати. Хіба в якості члена здійснювати контроль за доярками. Ну, за 4 години можна і проконтролювати. Обох. Не поспішаючи і борючись за підвищення...
3 липня
Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи і його наслідків»
Після виходу подібних документів газети у наступні дні обов'язково публікували фотографії, на яких агітатори і політінформатори читали в цехах газети для колективу. Це, напевно, була перша постанова, яку люди слухали, як детектив.
18 липня.
Хороший закон!
Прочитавши опублікований в пресі Закон про державні пенсії, я схотів висловити свої думки і на весь голос сказати рідній партії та уряду велике спасибі за піклування про нас, простих трудівників. Я підрахував, що, коли я вийду на пенсію, то одержуватиму більше 600 крб. на місяць. Мені нема чого журитися за свою старість.
Після реформи 1960 року 600 перетворилися на 60. Дуже умовно - на 60 доларів. Я сам починав з 26 доларів, хоча зараз маю під сто. Але й ціни у 1956 році дещо відрізнялися від нинішніх. Суттєво...
31 липня
Гастролі у Львові Тарапуньки і Штепселя (Юрія Тимошенка та Юхима Березіна). У приміщенні Оперного, театру ім. М.Заньковецької та Окружному будинку офіцерів.
Вони були тоді у зеніті слави. Хіба що Аркадій Райкін був вище.
12 серпня
На Високому Замку споруджується телецентр, який повинен бути зданий у 1957 році, а на вулицях встановили нові кабіни для телефонів-автоматів.
Ці кабіни були багато років, а, може, і зараз є. Я якось рідко тепер ними користуюся, зрештою, як і всі ми, дякуючи мобільним операторам.
16 серпня
Ювілейний виріб
В ювелірних магазинах міста появилися красиві срібні флакончики для духів, на яких вигравійовано (так у тексті - Манкурт) малюнок «Каменяр розбиває скелю». Тисячу таких сувенірів випустила ювелірна фабрика до 100-річчя з дня народження Івана Франка.
Боже, нарешті я дізнався, звідки ноги ростуть у цього сувеніра. На початку 2000-тисячних, коли я востаннє офіційно працював у приватній ювелірній фірмі в якості фахівця по сріблу, директор, маленький коротун з вузенькими очима (не українець і не росіянин), мріяв відтворити саме цей зразок, а я марно намагався йому пояснити, що навіть наші патріотичні жінки не будуть носити на шиї цей флакончик. Хіба членкині Союзу Українок.
18-27 серпня
Безпрецедентне святкування 100-річчя з дня народження Івана Яковича Франка
Даю на вибірку.
Літературний вечір у театрі ім. М.Заньковецької зі спогадами сучасників, виступами поетів та святковим концертом.
Щоденні публікації в газетах: «Франко - доктор словесності Харківського університету», «Іван Франко і чеська література», «Він тут творив, він тут боровся».
У Києві - ювілейний спектакль (так писали - Манкурт) «Украдене щастя» в Київському державному ордена Леніна академічному українському драматичному театрі імені І.Франка в присутності керівників республіки та іноземних делегацій.
27.07 - Указ Президії Верховної ради УРСР про присвоєння імені І.Франка Львівському державному театру опери і балету.
28 серпня
Про грошовий податок з громадян, які мають худобу в містах - Указ Президії ВР УРСР.
За корову - 500 крб., за коня - 1 500 крб. За кожну голову худоби зверх - в подвійному розмірі.
Так, так. То були свята. А це - будні.
1 вересня
Пригода в їдальні
Зайшов я в їдальню №9 по вул. 17-го вересня (нині Січових Стрільців - Манкурт), купив кефір і 200 грам хліба, заплатив 1 крб. 42 коп. і сів за стіл. Склянки не було. Офіціантка не дала. Пішов до посудомийки, але вона сказала, що всі склянки зіпсовані і здані на ремонт (?), а коли повернувся ні з чим до столу - кефіра вже не було.
Трагікомедія. Я її належно описати не можу, хоча подібне пам'ятаю. Шекспір би зміг, але він до того не дожив. Хіба що ще раз подумав про ціни - ще через чотири роки ця склянка кефіру і 200 грам хліба коштували 14 копійок. Клас...
4 вересня
25-тисячний мітинг львів'ян з нагоди закладення пам'ятника Івану Франку у Львові.
Так, це той самий, який ще через вісім років був поставлений перед універом колективом львівських скульпторів і архітекторів. Багато хто його не любить, але я вам так скажу - може бути. Не з найгірших.
20 вересня
Помер завідуючий відділом мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР, видатний музеолог, організатор і довголітній директор Львівського державного музею українського мистецтва, професор Іларіон Свенціцький.
Видатний львів'янин. Вічная пам'ять.
13 жовтня
«Львівський Перець»
Пиріжки з кусками паперу, соломою і дротом надіслала до редакції група студентів зуболікарського училища. Куплені у продмазі № 10 на вул. Джамбула (Раппопорта Якова - Манкурт)
Звернув увагу на різноманіття смакових добавок у ці нещасні пиріжки. А взагалі кожних два тижні чи ще частіше у газеті «Вільна Україна» давали сатиричну добірку матеріалів майже на сторінку. Кожного разу я з надією починав її вичитувати, а потім перестав. Нічого цікавого, одне й те саме - поганий продавець, недобросовісний швець, браковані пиріжки. Ось дав одне для прикладу.
27 жовтня
Львову - 700 років!
Указ Президії Верховної Ради УРСР «За заслуги в розвитку промисловості, науки і культури...»
Звання Народних артистів України - О.Гаю та Н.Доценко, заслужених діячів науки - лікарям Г.Петровському та Я.Кміцикевичу. Це так, на вибір. А потім - заслужені вчителі, а потім - нагородити Почесною Грамотою Президії ВР УРСР. І так на два номери газети - святкова роздача слонів.
2 грудня
60 років Міністру Оборони СРСР маршалу Г.К.Жукову.
З нагоди ювілею маршал нагороджений четвертою медаллю «Золота зірка» і орденом Леніна.
Потім його наздогнав за кількістю нагород Леонід Ілліч Брежнєв.
11 грудня
Пізно ввечері Ірина Назарко побачила всередині універмагу сторонню людину, про що негайно повідомила сторожа т. Лобашова і дільничного уповноваженого т. Сергєєва. Вони поспішили до універмагу і побачили проломлену стіну, через яку проник злочинець. При затримці він вчинив збройний опір, намагався роззброїти т. Сергєєва і завдав йому декілька ударів долотом по голові і обличчю. За благородний вчинок І.Назарко, С.Лобашову та М.Сергєєву була оголошена подяка та видана грошова винагорода.
Долотом? По голові? Декілька разів? Ну, або долота були радянські, або міліціонери...
19 грудня
Передова стаття «Моральне обличчя радянської людини»
Комсомолець Роман Мілячновський з Красненського району побачив хлопця, який провалився під кригу і тонув. Роман врятував дитину.
Всі такі приклади є свідченням високої моралі, що їх прищеплює наша славна Комуністична партія радянським людям, які живуть в країні, де діють моральні норми соціалістичного суспільства.
Безумовно, якби Роман жив у капіталістичному світі з його нормами, то він би кидав у бідного хлопчину каменюки і дико реготав.
27 грудня
Успішно проходить полювання на Львівщині. Щодня мисливці нашого міста забивають до 670 зайців та більше десятка лисиць. Від початку сезону мисливці забили 515 лисиць і понад 6 тисяч зайців.
Дивіться, таки була в нас ще не так давно якась звірина. Цікаво, чи зараз є...
В останні дні року газета, як завжди, рясніла переможними реляціями і позитивними повідомленнями. Я не буду їх тут наводити.
Це остання наша зустріч у цьому році. Манкурт бажає всім читачам Хронік Львова веселої новорічної забави. До зустрічі у 2008-му році.