Держава виконує свої функції за допомогою формування І використання бюджетних коштів

Вид материалаДокументы
15.4.3. Касове виконання державного бюджету
15.4.4. Розрахунковий центр Державного казначейства
15.4.5. Звіт про виконання бюджетів
15.5. Казначейство Австрії
15.6. Федеральне казначейство Російської федерації
15.6.2. Казначейське виконання федерального бюджету за доходами
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

15.4.3. Касове виконання державного бюджету
Кожній установі, згідно із затвердженою функціональною класифікацією, відкриваються рахунки основного і спеціального бюджету в розрахункових центрах Державного казначейства.
Основний бюджет - головна частина бюджету, яка складається з усіх доходів держави і самоврядування, крім тих, які визначені на конкретні цілі і видатки, що повинні бути перекриті з цих доходів.
Спеціальний бюджет - бюджет, який складається з певно визначених доходів і напрямів використання коштів із цих доходів.
Рахунки спеціального бюджету відкриваються згідно із законом або з дозволу Міністерства фінансів на підставі постанови Ради Міністрів. Перерахування коштів із рахунку основного бюджету установи на інший або на рахунок спеціального бюджету дозволяється апранріацією або в інших випадках, передбачених законодавством.
Апранріація - довіреність, яку дає закон про бюджет або інший закон, дозволяючи Держказначейству асигнувати кошти і здійснювати платежі на певні цілі із доходів державного бюджету. Щоденно після проведення операцій на бюджетному рахунку виводиться новий залишок і рух коштів враховується з початку року.
Сума касових видатків із початку року по кожному рахунку установи не може перевищувати загальної суми відкритих асигнувань на кожний рахунок і зарахованих на цей рахунок доходів.
Державне казначейство встановлює порядок виконання і обліку видатків державного бюджету на оплату позики, обслуговування державного боргу і виконання доручень по зобов'язаннях і гарантіях держави.
Працівники розрахункового центру Держказначейства мають право систематично перевіряти ведення бухгалтерського обліку і цільове використання бюджетних коштів в установах, що фінансуються за рахунок державного бюджету.
Кошториси видатків основного і спеціального бюджетів складають установи і подають у відповідне міністерство на затвердження. Якщо протягом року в кошторисі видатків відбуваються зміни, то установа подає своєму вищому виконавцю бюджету на затвердження довідку про зменшення кошторису видатків, де вказано коди економічної класифікації, в яких відбуваються зміни, раніше затверджена сума видатків по цих кодах, уточнена сума і загальна змін, видатків. Вищий виконавець бюджету затверджує ці зміни і передає їх у Розрахунковий центр.
Установи використовують кошти із бюджетних рахунків у межах відкритих асигнувань на відповідний термін, залишки невикористаних асигнувань попередніх періодів, поточного року і зарахованих доходів від наданих послуг, відповідно до кошторису видатків у вигляді безготівкових перерахувань, а також отримання готівки.
Готівкові кошти установам видає відповідне відділення банку, яке обслуговує Розрахунковий центр. Розрахунковий центр приймає від установи чек на виплату заробітної плати тільки за умови подання платіжних доручень на перерахування прибуткового і соціального податку в повному обсязі.
Державне казначейство встановлює кожній установі місячний ліміт для отримання готівки на господарські потреби, а також встановлює ліміт залишку готівки в касі.
Готівкові кошти для зарахування на свій рахунок установи вносять до відповідного відділення банку.
Один раз на квартал установа надає розрахунковому центру Державного казначейства довідку про отримані бюджетні кошти.
Один раз у місяць Держказначейство надсилає головним виконавцям бюджету звіт про виконання їх підпорядкованими установами кошторису видатків у загальній сумі і за кодом економічної класифікації видатків бюджету "Заробітна
плата".

 

15.4.4. Розрахунковий центр Державного казначейства
Розрахункові центри є складовою частиною Державного казначейства Латвії, її структурними підрозділами, які створені за рішенням Ради Міністрів республіки у 1992 р.
Перше відділення Ризького розрахункового центру (РРЦ) було відкрито у серпні 1993 р. РРЦ перейняв у своє обслуговування із шести банківських установ м. Риги всі бюджетні установи м. Риги і Ризького району.
Головними завданнями РРЦ є:
облік доходів бюджету;
облік і контроль видатків бюджету відповідно до планів фінансування;
інформування установ про стан їх рахунків;
інформування і надання оперативних даних департаментам
Держказначейства про кошти бюджету.
Щоденно РРЦ контролює виконання фінансових планів установ відповідно до наданих платіжних документів, не дозволяє видатки понад визначений обсяг асигнувань та коштів, що має в своєму розпорядженні установа. Розрахунки установи проводять за допомогою платіжних доручень і чеків для отримання готівкових грошей.
Після перевірки і обробки платіжних доручень і чеків інформація потрапляє в базу даних і документи надсилаються в банк. На наступний день РРЦ отримує виписку банку із відпрацьованими дорученнями, чеками, вхідною документацією, балансом і дискетою. Документи і виписки звіряються із введеними в базу даних документами. Потім перевіряється баланс і друкується виписка для клієнтів РРЦ. Клієнти отримують виписку субрахунків разом з відповідними документами.
На другий робочий день кожного місяця для клієнтів друкуються звіти касових видатків і виконання фінансових планів за кодами економічної класифікації видатків-доходів.
Податки, мито і штрафи перераховуються на субрахунки основного і соціального бюджету, які обслуговує відділ обліку доходів РРЦ. Вхідні документи потрапляють у РРЦ із випискою банку. Повернення зайво перерахованої частини податків здійснюється чеками або платіжними дорученнями.
Відділ обліку доходів щоденно надає Департаменту звітів звіт про грошовий обіг по кожному банку (денний баланс). На другий робочий день кожного місяця для клієнтів РРЦ друкуються звіти за видами доходів і звіт касових видатків за кодами економічної класифікації доходів. Усі звіти складаються наростаючим підсумком.
Двічі на день РРЦ повідомляє Департамент внутрішніх фінансових ресурсів залишок рахунку в банку і прогнозує суму видатків за день. Щомісяця РРП готує звіт про рух грошових коштів по кожному банку. Департамент інформатики використовує звітні дані з бази даних РРЦ для звітів Держказначейству і міністерствам.

 

15.4.5. Звіт про виконання бюджетів
На основі діючого плану рахунків розрахункові центри забезпечують аналітичний облік усіх бюджетів.
На підставі даних центрів і Розрахункового департаменту Департамент звітів складає щоденний оперативний звіт про виконання основного державного бюджету, а також збирає дані про доходи і видатки усіх бюджетів.
Щоденно о 12.00 розрахункові центри у Департаменті звітів передають дані за попередній день про доходи і видатки по банківському рахунку в розрізі бюджетів. Департамент також отримує дані від банку Латвії про залишок державного бюджету в комерційних банках. Робиться звіряння цих даних і складається щоденний оперативний звіт для керівництва Міністерства фінансів і казначейства про виконання основного державного бюджету. Щоденний звіт подається також Кабінету Міністрів.
Місячний звіт казначейства про виконання зведеного бюджету складається на базі даних розрахункових центрів, Розрахункового департаменту, звітів місцевих самоврядувань, а також даних про надходження іноземної валюти до бюджету.
Розрахункові центри казначейства щомісяця надсилають до Департаменту інформатики дані про доходи і видатки, ці дані групуються і подаються у Департамент звітів.
Доходи групуються згідно з бюджетною класифікацією в розрізі бюджетів, а також в розрізі розрахункових центрів.
Видатки групуються в розрізі бюджетів, розрахункових центрів, міністерств, програм бюджету, функціональної класифікації.
Розрахункові центри також надають у Департамент звітів виписку зі своєї Головної книги у вигляді звіту про рух грошових ресурсів, де вказуються залишок у банку, доходи по бюджетах, видатки по бюджетах, залишок коштів у банку по єдиному рахунку на перше число місяця. Це робиться для додаткового звіряння залишку грошових ресурсів і контролю.
Дані про виконання бюджетів місцевих самоврядувань Департамент звітів отримує від місцевих самоврядувань районного рівня щомісяця по факсу.
Департамент звітів складає щотижня оперативний звіт про державний внутрішній і зовнішній борг. Звіт відображає дані про державний борг за тиждень, квартал, рік. Звіт подається керівництву Міністерства фінансів і казначейства.

 

 

15.5. Казначейство Австрії
Казначейству Австрії належить провідна роль у галузі системи планування, розподілу, складання і виконання бюджету, а також контролю за використанням грошових ресурсів.
Казначейство консультує керівників усіх міністерств з питань, що стосуються загального обсягу ресурсів, того, наскільки цей обсяг ресурсів збігається із загальними планами уряду і з існуючими економічними і фінансовими умовами. Крім того, казначейство виступає з пропозиціями щодо розподілу загального обсягу ресурсів між програмами, що здійснюють різні міністерства, враховуючи політику і фінансові зобов'язання уряду.
Усі видатки, які здійснюють міністерства повинні бути затверджені казначейством. Казначейство за узгодженням із бюджетними міністерствами визначає категорії видатків, для здійснення яких воно передає цим міністерствам відповідні повноваження.
До обов'язків казначейства також відносяться:
- надання консультацій міністерствам з питань економіки і фінансів;
- визначення і забезпечення взаємодіє з міністерствами, застосування відповідних методів управління державними коштами та їх витрачанням;
- координація підходів до розгляду деяких загальних питань, наприклад, в галузі закупівель і оплати праці у державному секторі тощо.
Основною функцією казначейства Австрії є управління державними ресурсами. До основних систем, що застосовує казначейство в управлінні державними ресурсами, відносяться планування, нагляд і контроль за використанням ресурсів у державному секторі.
Бюджетні міністерства і відомства щорічно складають бюджетні кошториси. Ці кошториси є інструментом, за допомогою якого забезпечується реалізація повноважень парламенту на асигнування коштів, а казначейству вони дозволяють відпускати кошти із Консолідованого фонду.
Кожний бюджетний кошторис затверджується казначейством до його подання парламенту, а видатки, що не затверджені таким чином казначейством, не можуть бути віднесені міністерством на рахунок його асигнувань. Після затвердження бюджетного кошторису казначейство і схвалена парламентом відповідальність за використання асигнованих коштів несе головний бухгалтер. Якщо головний бухгалтер приймає рішення провести фінансову операцію, що не входить до його повноважень, він повинен отримати консультацію в казначействі.
Звертання до казначейства є необхідним у наступних випадках:
- міністерство має намір використати кошти на цілі, не передбачені бюджетним кошторисом;
- міністерство передбачає перебільшення коштів на передбачений підрозділ видатків і має намір компенсувати це перебільшення за рахунок емісії коштів, що призначені на другий підрозділ.
Крім цього, дозвіл казначейства є необхідним у здійсненні платежів, що не передбачені законом або на здійснення яких міністерству не надано відповідних повноважень. У тому випадку, коли у міністерства не досить коштів для виконання своїх зобов'язань, воно повинно заручитися дозволом казначейства на отримання авансу із резерву для непередбачених видатків.
При здійсненні аналізу державних видатків враховуються платіжні доручення і надходження державних міністерств. Кожного місяця відомство генерального казначея надає казначейству і міністерствам інформацію, о є підставою для нагляду за видатками. Крім того, у вересні всі міністерства повинні надати казначейству дані по видатках за перше півріччя, а також прогнози по видатках до кінця року. По окремих крупних асигнуваннях інформація надається за основними підставами або за блоками звітних даних.

 

 

15.6. Федеральне казначейство Російської федерації

 

15.6.1. Організаційна структура та функції федерального казначейства Росії
Історія російського казначейства надзвичайно багата і тривала. Ще у 1775 р. царським указом було засновано губернські повітові казначейства. Через п'ять років було створено два головних казначейства - у Москві і Петербурзі, до яких надходили всі доходи держави, що залишалися після задоволення (покриття) штатних видатків. У 1821 році в складі Міністерства фінансів Росії було створено Департамент державного казначейства, який займався "головним рахівництвом усіх приходів і розходів" і, на думку економістів, був прообразом сьогоднішньої системи. На момент жовтневої революції департамент державного казначейства був основним у системі Міністерства фінансів. На нього покладалося розпорядження рухом коштів, що надходили до загальних державних доходів, центральне рахівництво по державних доходах і видатках, перевірка фінансових кошторисів усіх міністерств і головних управлінь, складання проекту державного розпису доходів і видатків, а також розгляд складених міністерствами законопроектів, прийняття яких призводило до нових державних видатків. У веденні департаменту перебувало Головне управління в Петрограді, мережа відділень казенних палат і місцевих казначейств
Після жовтневої революції у травні 1919 року департамент державного казначейства було ліквідовано, а у складі Народного банку Російської Федерації було створено спеціальне кошторисне відділення з обслуговування вищих і центральних установ республіки. Таке поєднання функцій казначейства і
центрального емісійного органу було доцільним в умовах планового керівництва національною економікою.
Перехід Росії до ринкових відносин і відмова від єдиної державної форми власності вже на початку 90-х років поставили державу перед необхідністю захисту своїх фінансових інтересів. Касове виконання бюджетів усіх рівнів через Центральний банк Росії та комерційні банки опинилось без належного контролю з боку держави. Надзвичайно актуальним стало забезпечення обліку, підконтрольності, захищеності і керованості фінансовими ресурсами держави. Об'єктивно назріла необхідність створення органів виконавчої влади, здатних забезпечити реалізацію вимог держави щодо управління фінансами бюджетної системи.
У грудні 1992 р. Президентом Російської Федерації було підписано указ "Про федеральне казначейство", що стало початком створення системи Федерального казначейства Росії. Воно створене з метою підвищення дієвості державної бюджетної політики, ефективного управління доходами та видатками у процесі виконання бюджету федерації, підвищення оперативності у фінансуванні державних програм, посилення контролю за надходженням, цільовим і економним використанням державних фінансових ресурсів.
Єдина централізована система органів Федерального казначейства являється трирівневою і складається з:
- Головного управління Федерального казначейства Міністерства фінансів Російської Федерації (ГУФК) і підпорядкованих йому територіальних органів Федерального казначейства по республіках у складі Російської Федерації, краях, областях, автономіях, містах Москві та Санкт-Петербургу, містах, регіонах і районах у містах. Здійснює зведений систематичний, повний і стандартизований облік операцій і управління рухом коштів на рахунках казначейства, інформує вищі законодавчі та виконавчі органи влади про результати виконання федерального бюджету, керує роботою нижчестоящих органів казначейства;
- управління федерального казначейства (УФК) по республіках в складі Російської Федерації, краях, областях, автономним утворенням, містах Москві і Санкт-Петербурзі. УФК забезпечують через нижчестоящі органи казначейства виконання всіх рішень щодо формування дохідної частини і використанню коштів федерального бюджету;
- відділення федерального казначейства (ВФК) по містах, районах і районах у містах, крім міст районного підпорядкування. Забезпечують формування дохідної частини федерального бюджету на території і цільове фінансування витрат по бюджетоотримувачах, ведуть облік операцій за рухом засобів на рахунках казначейства в банках і особових рахунках бюджетоотримувачів, відкритих в органах казначейства.
Органи казначейства є юридичними особами, мають самостійні кошториси видатків, поточні рахунки в установах банків, печатку.
Федеральне казначейство виконує такі основні функції:
- організовує бюджетне і фінансове виконання республіканського бюджету та фінансове виконання державних позабюджетних фондів;
- здійснює управління доходами та видатками республіканського бюджету як у національній, так і іноземній валютах;
- організовує і здійснює облік операцій з руху коштів республіканського бюджету та державних позабюджетних фондів на рахунках казначейства;
- організовує здійснення взаєморозрахунків між республіканським бюджетом і бюджетами республік, що входять до складу Російської Федерації, країв, областей, міст Москви і Санкт-Петербурга;
- запроваджує і забезпечує ефективне використання єдиної телекомунікаційної інформаційної системи казначейства;
- взаємодіє з Центральним банком РФ, Державною податковою службою, іншими центральними органами державної влади і управління з метою удосконалення організації роботи і посилення контролю за виконанням республіканського бюджету;
- спільно з Центральним банком РФ бере участь у розробці і реалізації погодженої кредитно-грошової політики;
- спільно з Центральним банком РФ забезпечує управління і обслуговування державного внутрішнього і зовнішнього боргу РФ.
Для виконання функцій ефективного управління державними фінансами Федеральне казначейство має єдині рахунки, які відкриті у Центральному банку Російської Федерації. З цього рахунку проводяться всі операції органів державного управління і на ньому консолідуються всі державні фінансові ресурси, до яких відносяться:
- кошти федерального бюджету;
- кошти бюджетів суб'єктів Російської Федерації;
- кошти місцевих бюджетів;
- кошти державних позабюджетних фондів;
- позабюджетні кошти бюджетних організацій.
Практика фінансового управління і організації ефективного контролю за бюджетним процесом сформульована як норма бюджетного права "принцип єдності каси", згідно з яким усі державні кошти зосереджено в одній касі і регулюються єдиним бухгалтерським обліком. При цьому основним правилом стає розподіл розпорядників і бухгалтерів, функції яких несумісні.
Розпорядниками бюджетних коштів у Російській Федерації є федеральні міністри або уповноважені ними особи, які приймають зобов'язання по видатках, у межах кредитів, що надані бюджетом, та готують розпорядження про сплату державних видатків. Після цього розпорядження про сплату надсилаються
розпорядниками державному бухгалтеру, який не залежить від міністерства, яке здійснює видатки.
Роль державного бухгалтера виконують федеральні казначейства, які мають центральні та місцеві підрозділи і власний бухгалтерський облік та звітність.
Державний казначей забезпечує здійснення надходжень, а також здійснює платежі та сплату державних видатків.

 

15.6.2. Казначейське виконання федерального бюджету за доходами
Виконання федерального бюджету здійснюється на основі відображення всіх операцій і коштів федерального бюджету в системі балансових рахунків Федерального казначейства. Право відкриття і закриття рахунків федерального бюджету, визначення їх режиму належить Федеральному казначейству. У Центральному банку Росії відкрито Єдиний казначейський рахунок Федерального казначейства.
З метою управління коштами федерального бюджету, державним боргом і здійснення платежів Федеральному казначейству надано право відкривати і закривати інші рахунки федерального бюджету. Рахунки Федерального казначейства у Банку Росії і кредитних установах ведуться на підставі договорів.
Виконання бюджетів органами федерального казначейства здійснюється на основі закону про федеральний бюджет на відповідний рік і охоплює два паралельно здійснюваних процеси: виконання бюджету за доходами та виконання бюджету за видатками.
Виконання федерального бюджету за доходами передбачає;
- перерахування і зарахування доходів федерального бюджету на Єдиний рахунок федерального бюджету;
- розподіл відповідно до затверджених федеральним бюджетом федеральних регулюючих податків;
- повернення зайво сплачених сум податків;
- облік доходів федерального бюджету і звітності про доходи федерального бюджету згідно з бюджетною класифікацією Російської Федерації.
Дохідна частина бюджету будь-якого рівня виконується на основі поступлень податкових та неподаткових платежів, які сплачуються юридичними та фізичними особами відповідно до чинного податкового законодавства. У процесі формування доходів бюджету задіяні три групи учасників: платники податків, банки, органи федерального казначейства. Порядок їх взаємодії наведено нарис. 15.1.

Рис. 15.1. Організація казначейського виконання федерального бюджету за доходами.
Платники податків за встановленим порядком оформляють і подають у банк платіжні документи на перерахування податків і платежів. Комерційні банки, де відкриті рахунки платників податків, і установи Центрального банку Росії, де відкриті кореспондентські рахунки комерційних банків, здійснюють безготівкові розрахунки між платниками і отримувачами податків і платежів. Отримувачами доходів виступають органи федерального казначейства на території.
Відділення федерального казначейства здійснюють облік сум податків і платежів відповідно до кодів Бюджетної класифікації, а також формують і подають до управлінь щоденний звіт про суми доходів, що поступили до федерального бюджету. Усі суми податків, що поступили до казначейства, повинні бути розподілені між бюджетами різних рівнів відповідно до затверджених нормативів. Відділення федерального казначейства готує платіжні доручення, в яких платником засобів виступає казначейство, а отримувачем — фінансовий орган від імені виконуваного бюджету. Разом з тим за результатами
поступлень ВФК щоденно передають територіальній податковій інспекції зведений реєстр і копії платіжних документів.
Державна податкова інспекція (ДПІ) перевіряє правильність і своєчасність податкових поступлень за кожним платником. У випадку переплати податку платник звертається до ДПІ з листом про повернення. ДПІ оформляє Заключення про зарахування в оплату недоперерахованих або повернення сум податків і передає для виконання органу федерального казначейства. Казначейство зобов'язане виконати заключення і оформити в установленому порядку чек або платіжне доручення на повернення або зарахування податку. Усі операції щодо повернення і зарахування здійснюються банком в межах залишку коштів на рахунку казначейства і відображаються у виписці по рахунку.
Доходи, зібрані на території, з особових рахунків відділень федерального казначейства, які є транзитними, поступають на особовий рахунок управління і далі до Головного управління федерального казначейства. Таким чином, облік виконання федерального бюджету за доходами здійснюється щоденно протягом фінансового року, який завершується, як правило, 4-5 січня. При цьому всі особові рахунки доходів органів федерального казначейства "обнулюються", а всі доходи акумулюються на єдиному рахунку і будуть використані для операцій у наступному фінансовому році.
Федеральне казначейство реєструє всі операції, що пов'язані з надходженням у федеральний бюджет доходів і надходжень із джерел фінансування дефіциту федерального бюджету, в Головній книзі Федерального казначейства.
Дані Головної книги казначейства є основою для формування звітів про виконання федерального бюджету.