The particular qualities of organization of accounting on public enterprises on their main points – methodological, technical, organizational are
| Вид материала | Документы |
- D by the Russian Institute for Demography, Migration and Regional Development in association, 1903.7kb.
- Конспект третьей лекции Метод Main может иметь четыре формата int Main() без параметров, 58.05kb.
- Ifac handbook of international public sector accounting pronouncements 2001 международные, 5281.3kb.
- Electric energy. Electromagnetic compatibility of technical equipment. Power quality, 723.07kb.
- Formation is the main mechanism of reproduction of public intelligence of Kazakhstan,, 112.3kb.
- World Health Organization. The International Journal of Public Health V 85, №6, June, 273.9kb.
- Public Organization «moscow entrepreneurs’ association», 79.39kb.
- Generally Accepted Accounting Principles в США или Generally Accepted Accounting Practice, 147.52kb.
- Что такое исо? Международная организации по стандартизации International Standardization, 19.52kb.
- Лекция Эффективный pr образовательного учреждения» «Public relations», 42.96kb.
УДК 657
Левицька С. О., д. е. н., професор (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ НА ДЕРЖАВНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО
ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВУ
Досліджено особливості організації обліку та державних підприємствах на основних етапах – методологічному, технічному, організаційному. Запропоновано заходи по удосконаленню зазначених питань, що
позитивно вплинуть на підвищення ефективності використання
державних активів.
The particular qualities of organization of accounting on public enterprises on their main points – methodological, technical, organizational are
discovered. The measures for improvement of stated questions that would
effect on growth of effectiveness of government assets using positively are suggested.
Державні підприємства – підприємства, що діють на основі лише державної власності. Концептуальні основи організації обліку для таких підприємств регламентовано Положенням про порядок бухгалтерського обліку активів та операцій підприємствами державного, комунального секторів економіки та господарськими організаціями, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності (далі – Положення) [6].
Особливістю господарювання державних підприємств є підтримка держави у вигляді надання бюджетного цільового фінансування на виконання окремих програм (заходів, проектів) та\або закріплення в статутному фонді державної частки (у вигляді майна, коштів, цінних паперів). На даний час в системі Держводгоспу державних підприємств обмежена кількість ( 12 юридичних осіб), однак в 2006 році касові видатки зазначених юридичних осіб склали більше 6,6 млн. гривень, дохід від реалізації власної продукції (робіт, послуг) – близько 11.4 млн. гривень, що обумовлює низку завдань до організації бухгалтерського обліку – раціональне застосування методів обліку з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про діяльність підприємства для здійснення контролю за раціональним та цільовим використанням державних активів.
Ефективність реалізації державних завдань тісно пов’язана з фінансової стабільністю підприємства, успішним виконанням ним своїх статутних завдань в цілому. Відтак концептуальні основи організації обліку для зазначених юридичних осіб не мають суттєвих відмінностей та регламентовані Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» [5], основними з яких є:
- безперервність його ведення;
- відповідальність керівника органу, до сфери управління якого відноситься підприємство, за організацію бухгалтерського обліку, документування та збереження документів;
- погодження з органом, до сфери управління якого відноситься, вибору організаційних та методологічних форм обліку, елементів облікової політики, форм управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, питань відокремлення підрозділів з відповідними зобов’язаннями ведення окремого обліку та звітності;
- відповідальність керівника за створення належних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення виконання ним правомірних вимог головного бухгалтера (бухгалтера) щодо дотримання правил та принципів організації облікового процесу;
- відповідальність головного бухгалтера (особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) за: дотримання встановлених на підприємстві єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та підготовку фінансової звітності; здійснення контролю за безперервністю та повнотою облікового процесу; правильне відшкодування втрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства; перевірку стану бухгалтерського обліку в структурних підрозділах тощо.
Вивчення питань організації бухгалтерського обліку займає сьогодні одне з провідних місць в наукових працях вітчизняних вчених-обліковців М.В. Кужельного, М.Т. Білухи, В.В. Сопка, В.С. Рудницького, В.Г. Швеця, Ф.Ф. Бутинця, Є.В. Мниха та інших. Організація бухгалтерського обліку не може розглядатись без урахування особливостей діяльності суб’єкта: джерел фінансування його статутної діяльності, економіко-організаційних форм господарювання, завдань та цілей діяльності тощо.
Дана стаття є спробою екстраполювати загальні принципи організації бухгалтерського обліку в поле діяльності державних підприємств системи Держводгоспу. Досліджено особливості організації бухгалтерського обліку для зазначених юридичних осіб в розрізі основних його етапів – методологічного, технічного, організаційного.
На методичному етапі визначається методологія обліку як система найбільш загальних принципів, методів і способів відображення на рахунках обліку та в звітних формах господарських операцій. Метод бухгалтерського обліку визначається сукупністю восьми елементів (адитивний підхід): документування, інвентаризація, оцінка, калькулювання, рахунки й подвійний запис, баланс і звітність [2, с.384 – 385].
Вчені, праці яких присвячені розвитку теорії бухгалтерського обліку, визначаючи його метод, намагалися обґрунтувати той чи інший склад елементів. Так, Д.І. Пільменштейн називає ще дев’ятий елемент методу бухгалтерського обліку – моделювання. М.І. Баканов до складу методу бухгалтерського обліку включає: документацію, інвентаризацію, калькуляцію, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність, а оцінку вважає лише необхідною передумовою правильного відображення в обліку його об’єктів. Разом з тим, оцінка активів на дату балансу вимагає обґрунтування критеріїв для її визначення, що може бути забезпечено у випадку визнання її як методу бухгалтерського обліку.
Г.В. Ващинський до складу методу не включає звітність, але восьмим елементом називає узагальнення підсумків бухгалтерських записів. Державні підприємства (в тому числі системи Держводгоспу) готують звітність окремо за результатами госпрозрахункової діяльності та за показниками реалізації бюджетного фінансування на виконання бюджетних програм, керуючись при цьому національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Відмінність методики визнання результатів діяльності в бухгалтерській та податковій звітності ускладнюють визначення звітності як окремого методу бухгалтерського обліку. На нашу думку, до елементів методу бухгалтерського обліку цілком можна віднести «узагальнення даних бухгалтерського обліку на звітну дату».
М.І. Кутер, Т.С. Мітюшкін виключають зі складу методів бухгалтерського обліку калькуляцію і звітність, А.А.Афанасьєв – інвентаризацію і звітність [19, с.232 – 233]. Правильно проведена інвентаризація та калькулювання – запорука достовірності даних бухгалтерського обліку. В першу чергу, уваги потребують калькуляція собівартості продукції (послуг), для виробництва яких залучаються державні активи. Раціональна схема процедур зазначених аспектів потребує обґрунтування та контролю за її дотриманням, що може бути досягнуто у форматі методу та затверджено в наказі про облікову політику.
Отже, для державних підприємств елементами методу бухгалтерського обліку можна вважати документування, інвентаризацію, оцінку, калькулювання, рахунки й подвійний запис, баланс і узагальнення даних бухгалтерського обліку на звітну дату.
Враховуючи потребу в оперативній та достовірній інформації за результатами державної підтримки (особливо за операціями, що мають цільове фінансування з бюджету), складові методу мають ряд особливостей:
1. Документування, зокрема, передбачає використання документів первинного обліку для забезпечення суцільного, повного та безперервного, повноцінного відображення операцій господарської діяльності, особливо це стосується документування етапів етапів програм (проектів), що мають цільове бюджетне фінансування відповідно до кошторисів. Перелік осіб з правом підпису документів за операціями з використанням державних ресурсів затверджується керівником підприємства.
2. Інвентаризацію бажано поводити, крім визначених в загальному порядку випадків, на кінець звітного періоду, в якому відбулось інтенсивне використання державних активів (освоєння бюджетних коштів).
3. Оцінка майна та зобов’язань повинна ґрунтуватись на документальному підтвердженні. Професійне судження бухгалтера щодо визнання справедливої вартості, чистої реалізаційної вартості державних активів доцільно підкріплювати висновками комісії із залученням відповідних фахівців підприємства.
4. Використання синтетичних та аналітичних рахунків передбачає: відокремлення обліку результатів діяльності, що має цільове бюджетне фінансування, від госпрозрахункової діяльності; достатній рівень аналітичного обліку для проведення внутрішнього контролю.
В першу чергу, мова йде про введення аналітичних субрахунків за рахунками 48 «Цільове фінансування», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 791 «Результат операційної діяльності» в розрізі програм (проектів, заходів).
До особливостей відображення на рахунках бухгалтерського обліку окремих операцій державних підприємств можна віднести наступні операції [6]:
А) Визнання в обліку необоротних матеріальних активів, що передаються підприємству понад розмір статутного капіталу (в тому числі безоплатне надходження), обліковується за кредитом рахунка 425 «Інший додатковий капітал»: Дт10,11,12 – Кт425.
Б) На суму нарахованої амортизації зазначених вище необоротних активів визнається дохід, який відображається за дебетом рахунка 425 «Інший додатковий капітал» та кредитом рахунка 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».
В) При передачі таких необоротних активів за рішенням Голови Державного комітету України по водному господарству залишкова вартість об'єктів, що передаються, відображається за кредитом субрахунка 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" і дебетом субрахунка 425 "Інший додатковий капітал".
Г) Спрямування державними підприємствами частини чистого прибутку на формування фондів, передбачених Статутом державного підприємства, на квартальну і річну дату балансу відображається за дебетом субрахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" і кредитом субрахунка 426 "Фонди спеціального призначення» (на даний час державні підприємства системи Держводгоспу створюють фонди виключно для потреб свого розвитку, не здійснюючи жодних відрахувань вищестоячій організації).
До бюджету належна сума прибутку відповідно до чинного законодавства обліковується за дебетом рахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" і кредитом рахунка 641 "Розрахунки за податками".
5. Щодо калькулювання, то елементи витрат, які формують собівартість готової продукції (наданих послуг), за економічною сутністю є прямими та загальновиробничими витратами, затверджуються додатком до наказу про облікову політику. Облік собівартості реалізації продукції та\або послуг в такому випадку доцільно здійснювати із введенням субрахунків аналітичного обліку до рахунка 90 «Собівартість реалізації».
6. Узагальнення даних бухгалтерського обліку у формах звітності державних підприємств системи Держводгоспу готується за принципами П(С)БО. Разом з тим, в частині реалізації бюджетних коштів на виконання бюджетних програм - як за принципами національних облікових стандартів, так і у відповідності до наказів Головного управління Державного казначейства України. Визнання фінансових результатів за програмами, що мають бюджетне фінансування за касовим методом унеможливлює співставлення показників відповідних форм звітності з показниками інших форм фінансової звітності, які подають підприємства-одержувачі бюджетних коштів, тому основним джерелом аналізу господарської діяльності для державних підприємств є Ф№1 «Баланс», Ф№2 «Звіт про фінансові результати» (в яких списання на дохід отриманого цільового фінансування здійснюється методом нарахування пропорційно понесеним витратам за відповідними операціями).
Рекомендації щодо затвердження в наказі про облікову політику окремих методів (принципів, процедур) бухгалтерського обліку наведено в таблиці.
Таблиця
Рекомендаційна структура наказу про облікову політику державних підприємств
| № з\п | Питання, що потребують визначення та затвердження | Альтернативні варіанти, критерії вибору |
| 1 | 2 | 3 |
| | Регламентовані Положенням | |
| 1. | Методи оцінки вибуття запасів (П(С)БО 9) [8] | Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів *, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу |
| 2. | Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів (П(С)БО 9) | За кожною операцією списання запасів, за місяць, за квартал |
| 3. | Порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат (П(С)БО 9). Окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат | Ідентифіковані ТЗВ – на рахунках обліку відповідних запасів, що були доставлені; не ідентифіковані – на рах.209 (289) з відповідним розподілом та списанням в кінці місяця |
| 4. | Методи амортизації необоротних активів (П(С)БО 7,8) [9,10] | Для основних засобів та інших необоротних матеріальних активів: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий, податковий. Для малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів: 50% вартості у першому місяці використанні та решта 50% - при списанні, 100% у першому місяці використання. |
| 5. | Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів | Балансова вартість до 1000 грн. за одиницю (без ПДВ, якщо підприємство зареєстровано як платник цього податку) |
| 6. | Застосування класу 8 або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку | Клас 8 застосовується для досягнення належного рівня аналітичного обліку витрат за елементами |
| 7. | Періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку (П(С)БО 7,8) | На момент реалізації необоротних активів, що були переоцінені; на дату підготовки звітності |
| 8. | Метод обчислення резерву сумнівних боргів (П(С)БО 10) [11] | Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації; на основі класифікації дебіторської заборгованості |
| 9. | Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів (П(С)БО 11) [12] | На виплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов’язань, реструктуризацію, виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо |
| 10. | Метод створення забезпечень на виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки) | Розрахунок середньомісячної частки відпускних виплат у відповідних витратах по нарахуванню заробітної плати (за даними попереднього календарного року) |
| 11. | Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг (П(С)БО 16) [13] | Критерії ступеня завершеності операцій з надання послуг: завершеність операції відповідно до технологічної карти, оформлено акт виконаних робіт, позитивні результати проведених експлуатаційних випробувань тощо |
| 12. | Сегменти, пріоритетного виду сегмент, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках (П(С)БО 29) [14] | Обгрунтування пріоритетності одного із звітних сегментів (звітним визначається господарський або географічний сегмент, який відповідає критеріям, визначеним в п.9 П(С)БО 29) |
| 13. | Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, база їх розподілу (П(С)БО 16) | Перелік витрат, що обліковуються на рахунках 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати»; методика списання витрат з рах. 91 на рах. 23 та 90 «Собівартість реалізації» в кінці звітного періоду |
| 14. | Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) (П(С)БО 16) | Елементи витрат, що за економічною сутністю є прямими та загальновиробничими витратами |
| 15. | Порядок визначення ступеню завершеності робіт за будівельним контрактом (П(С)БО 18) [15] | За одним з методів: вимірювання та оцінка виконаної роботи; співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі; співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних втрат за контрактом |
| 16. | Дата визнання придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів (П(С)БО 13) [16] | Визнання фінансових активів регламентовано п.10-21 П(С)БО 13 в залежності від виду фінансового активу |
| 17. | База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу (П(С)БО 13) | Витрати, пов’язані з випуском складного фінансового інструмента, розподіляються між операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу (кількість акцій, вартісна оцінка операцій тощо) |
| 18. | Поріг суттєвості щодо окремих об’єктів обліку | Відповідно до рекомендацій МФУ в залежності від пріоритетів форм фінансової звітності – Ф№1 «Баланс» та\або Ф№2 «Звіт про фінансові результати» [20] |
| 19. | Переоцінка необоротних активів (П(С)БО 7,8) | Періодичність проведення переоцінки – на дату складання річного балансу, на кінець звітного кварталу; допустима межа відмінності між балансовою вартістю та справедливою вартістю об’єкта (5%, 10%) |
| 20. | Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань (П(С)БО 17) [18] | На дату складання квартального балансу |
| 21. | Організація аналітичного обліку операцій, пов’язаних з використанням цільового фінансування | Введення субрахунків аналітичного обліку: за рахунками 48 «Цільове фінансування», 949 «Інші витрати операційної діяльності», 791 «Результат операційної діяльності» в розрізі програм (проектів, заходів), що мають цільове фінансування |
| 22. | Обгрунтування ліквідаційної вартості основних засобів (П(С)БО 7) | Очікувана вартість реалізації по завершенню експлуатації, збільшена на вартість одержаних активів за результатами операцій, за вирахуванням витрат, пов’язаних із списанням з балансу основного засобу |
| 23. | Встановлення строків корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів (П(С)БО 7) | Очікувана інтенсивність експлуатації об’єкта, надійність його технічних характеристик, умови експлуатації, інтенсивність морального старіння тощо |
| | Додатково до Положення | |
| 24. | Робочий план рахунків (з субрахунками аналітичного обліку) | Введення субрахунків аналітичного обліку за рахунками 641, 631,377, 685 та ін. |
* Курсивом виділено елементи, що, на наш погляд, найбільш доцільно використовувати державним підприємствам своїй обліковій політиці з урахуванням їх простоти, можливості документального обґрунтування для забезпечення підконтрольності операцій з державними активами.
На технічному етапі визначають спосіб обробки облікової інформації – програмне забезпечення для здійснення комп’ютеризації обліку. В умовах застосування комп’ютерних систем бухгалтерського обліку методологія обліку змінюється в різних напрямах: змінюється система бухгалтерського обліку, обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається якісна та кількісна зміна облікового апарату та його функцій. При цьому наукові основи теорії та організації бухгалтерського обліку залишаються незмінними.
Комп’ютеризація вносить зміни до елементів методу бухгалтерського обліку, таких як інвентаризація, калькулювання, баланс та узагальнення даних бухгалтерського обліку у формах звітності. Із застосуванням штрихових кодів проведення інвентаризації, не змінюючи своєї економічної сутності, значно прискорюється, а способи її проведення докорінно змінюються. Суттєво змінюється порядок складання звітності, що формується як в регламентному режимі, так і в режимі запитів до бази даних, а не складається один раз для використання протягом тривалого часу.
Фінансування з бюджету проводиться сьогодні на засадах програмно-цільового методу планування бюджету (ПЦМ). Мету та основні принципи застосування ПЦМ у бюджетному процесі України визначає затверджена урядом Концепція його застосування [7]. В основу визначення ефективності виконання бюджетних програм покладено облік, контроль та аналіз результативних показників - кількісних та якісних показників, що характеризують результати виконання бюджетної програми, підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю: показників затрат, продукту, ефективності, якості.
Отже, виникає необхідність в застосуванні програмного забезпечення, яке б дозволило здійснити автоматизований аналіз та контроль як результативних показників, так і показників фінансового стану підприємства-одержувача бюджетних коштів.
Доцільним є на сьогодні використання державними підприємствами системи Держводгоспу програмного забезпечення «1С-Бухгалтерія». Система автоматизації обліку, контролю та аналізу із застосуванням даного програмного продукту відповідає принципам економічної доцільності, гнучкості (доступна для коригування як програмістами, так і безпосередньо користувачами), контролю, захисту даних, універсальності, безперервності розвитку.
На організаційному етапі здійснюється налагодження системи адміністративного управління в бухгалтерії, що передбачає, перш за все:
- встановлення найбільш ефективної системи обліку (облік централізований, децентралізований або змішаний);
- визначення оптимальної штатної структури облікового апарату;
- встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт, визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;
- набір кадрів та їх навчання;
- раціональну організацію робочих місць бухгалтерів: встановлення належних інформаційних зв'язків між оперативними підрозділами підприємства та зовнішнім середовищем; матеріальне, інформаційне і технічне забезпечення облікових працівників;
- мотивацію працівників бухгалтерії (оплата праці, різні види стимулювання, фінансування заходів соціальної підтримки);
- налагодження дієвої системи обліку роботи працівників та контролю за виконанням ними своїх функцій;
- організацію архіву бухгалтерських документів;
- організацію безпеки та захисту облікової інформації [3, c.43-45].
Ведення обліку має на даний час певні суперечності. Адже законодавче регламентування в Україні двох видів обліку - бухгалтерського (фінансового) і внутрішньогосподарського (управлінського) без методичного підкріплення поставило перед бухгалтерами-практиками завдання, що на сьогодні не вирішено. У ході дискусії вчені розділилися на прихильників розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський: за однією точкою зору вважається, що управлінський облік є інтегрованою системою інформації, що об’єднує в собі планування, нормування, організацію виробництва, маркетинг, бухгалтерський облік, регулювання, стимулювання, ціноутворення тощо, за іншою - визнання управлінського обліку як частини бухгалтерського обліку, основним завданням якого є облік виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
Вважаємо, що в дискусіях нівелюється межа між поняттями та завданнями бухгалтерського обліку і функціональними обов’язками бухгалтера. На державних підприємствах (в тому числі системи Держводгоспу) бухгалтер не тільки обліковує господарську діяльність та готує звітність, а також виконує певні види аналітичної роботи (оперативний та перспективний аналіз), проводить контроль за дотриманням облікової політики, збереженням та раціональним використанням виробничих ресурсів, що є основою для прийняття адміністрацією підприємства ефективних управлінських рішень, в тому числі стратегічного характеру.
Незважаючи на суттєві відмінності у веденні податкового і бухгалтерського обліку, проблема їх узгодження може і повинна бути вирішена. Для цього необхідно: змінити податкове законодавство про оподаткування прибутку підприємства, де використано терміни та критерії визнання витрат та доходів, що не відповідають методичним засадам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; уточнити методику відображення на рахунках бухгалтерського обліку сум податкового кредиту.
Враховуючи реальні потреби, на мікро- та макрорівнях стратегічними напрямками розвитку бухгалтерського обліку на державних підприємствах (в тому числі системи Держводгоспу) можуть бути наступні:
- адаптація нормативно-правової бази бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- удосконалення методологічних засад облікової політики державних підприємств;
- реформування бухгалтерського обліку діяльності, що фінансується бюджетними коштами (бюджетних установ та організацій);
- удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку і аудиту з метою створення ефективної інформаційної інфраструктури ринкової економіки, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату;
- удосконалення обліку виробничих затрат та калькулювання продукції;
- удосконалення методології управлінського обліку;
- розвиток бухгалтерської професії, правове регламентування рівня професійного визнання бухгалтера та ін.
Запропоновані рекомендації щодо впровадження окремих елементів організації бухгалтерського обліку дозволять впровадити на державних підприємствах Держводгоспу дієву систему обліку, контролю та аналізу використання державних активів.
1. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник / за ред. Р.Л. Хом’яка. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Л.: Національний університет „Львівська політехніка (Інформаційно – видавничий центр „Інтелект+” Інституту післядипломної освіти), „Інтелект – Захід”, 2003. – 820 с. 2.Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч. І: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / 2-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2001. – 512 с. 3. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К., 2000. – 692 с. 4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 848 с. 5. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІV від 16 липня 1999 року. 6.Положення про порядок бухгалтерського обліку активів та операцій підприємствами державного, комунального секторів економіки та господарськими організаціями, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності. Проект. Затверджено на засіданні Методологічної ради при МФУ від 07.02.2007р. www.minfin.gov.ua. 7.Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Розпорядження Кабінету міністрів України від 14 вересня 2002 р. за №538-р. 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. за №246. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №751/4044. 9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. за №92. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509. 10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року за № 242. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №750\4043. 11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 "Дебіторська заборгованість" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999р. за №237. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999р. за № 725/4018. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. за №20. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за №85/4306. 13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. за №318. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (з чинними змінами та доповненнями). 14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 “Фінансова звітність за сегментами”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005р. за №412. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2005р. за №621/10901. 15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Будівельні контракти”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2001р. за №205. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2001р. за №433/5624. 16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001р. за №559. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2001р. за №1050/6241. 17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000р. за №353. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.01.2001р. за №47/5238. 18. Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку. Наказ Міністерства фінансів України від 29 грудня 2006 року за №1316. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2007 року за №60\13327. 19. Малюга Н.М. Розвиток теорії бухгалтерського обліку: Монографія. – Житомир: ПП „Рута”, 2005. – 388 с. 20. Про суттєвiсть у бухгалтерському облiку i звiтностi. Лист Міністерства фінансів України від 29.07. 2003 N 04230-108.