Лекції 1 Характеристика антропогенних факторів впливу на довкілля

Вид материалаДокументы
Розробка проектів тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин і планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС.
Лекція 22. Нормування у сфері поводження з відходами.
Захоронення відходів.
Промислові відходи.
Захоронення відходів па полігоні.
Накопичувані промислових відходів
Накопичення і зберігання відходів на території підприємства
Гранична кількість відходів на території підприємства —
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визна­чають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень.

Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і норма­тивними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів.

До показників, що контролюються, входять:

а) витрата зворотних вод (куб. м/год.), концентрації нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом порівняння виміряних показників із відповідними одноіменними встановленими показниками (фактичними, відповідними ТПС, відповідними ГДС);

б) скид (маса) нормованих речовин із зворотними водами (г/год.), контроль якого здійснюється шляхом порівняння його розрахункових значень (на основі виміряних показників витрат зворотних вод і концентрацій в них речовин) із встановленими фактичними показниками, показниками ТПС і ГДС відповідних речовин;

в) показники плану заходів щодо досягнення ГДС, контроль яких здійснюється шляхом порівняння фактичних строків реалізації і показників водоохоронного результату (ефекту) цих заходів із відповідними показниками, що вказані в плані.

Вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат, концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на термін контролю.

На підставі результатів контролю в установленому порядку скла­дається акт, в якому констатується дотримання чи порушення встанов­лених обмежень на скид зворотних вод (показників їх витрати і складу, скиду речовин, плану заходів) і вказуються заходи щодо усунення по­рушень та строки їх виконання

Розробка проектів тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин і планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Встановлені фактичні показники скиду речовин і розраховані величини ГДС речовин є вихідними для розробки планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Оскільки план заходів являє собою сукупність технічних і вартіс­них характеристик заходів і споруд, що погоджені за строками реалізації і спрямовані на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин, то значення величин ТПС визначаються сукупністю технічних характерис­тик заходів і споруд.

Головними напрямками формування планів заходів, що ведуть до досягнення величин ТПС і ГДС речовин, є такі:
  • удосконалення основного виробництва і його технології;
  • створення і удосконалення споруд для очищення зворотних вод перед скидом до водного об'єкта;
  • створення і удосконалення систем оборотного водопостачання;
  • створення і удосконалення систем попереднього очищення стічних вод перед скидом на інші очисні споруди;
  • створення і удосконалення систем повторного використання зворотних вод;
  • створення систем передачі стічних вод на інші очисні споруди;
  • удосконалення природно-технічних систем.

Під природно-технічними системами розуміються водоохоронні системи і споруди, що пов'язані безпосередньо із природними об'єктами — водосховища, канали, системи випуску стічних вод (серед них розсіювачі, глибоководні і т. ін).

Вказана вище класифікація видів водоохоронних заходів об'єдну­ється з можливими етапами їх реалізації, які включають:
  1. оргтехзаходи, спрямовані на удосконалення експлуатації існуючих виробництв, водогосподарських систем і споруд для досягнення проектних показників або покращення таких показників;
  2. реконструкцію виробництв, водогосподарських систем і споруд (без докорінної зміни основної технології виробництва, обробки і використання зворотних вод);
  3. будівництво нових виробництв, водогосподарських систем і споруд або нових їх основних блоків. Приблизний графік реалізації водоохоронних заходів (додаток)

Розробка плану водоохоронних заходів, а, отже, і визначення ве­личин ТПС речовин здійснюється як для кожного окремого випуску, так і для підприємств (організацій), що мають декілька випусків, або декіль­кох водогосподарських об'єктів з окремими випусками зворотних (стіч­них) вод. Такими підприємствами можуть бути, наприклад, виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства. У такому випад­ку постає необхідність розв'язання таких задач:

а) задача вибору виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску на першому, наступних і заключному етапах, що забезпечують у цілому досягнення ГДС речовин;

б) задача визначення черговості реалізації водоохоронних заходів для сукупності випусків і водогосподарських об'єктів та визначення сукупності першочергових водоохоронних заходів при відомих обмеженнях на капітальні вкладення на першому і наступних етапах їх реалізації.

Вибір виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску здійснюється так, щоб гарантувалося досяг­нення величин ГДС речовин з мінімальними капітальними витратами у нормативні строки введення в дію споруд і реалізації інших заходів.

Лекція 22. Нормування у сфері поводження з відходами.

Біогеохімічні цикли елементів, які беруть участь в природних кругообігах, відпрацьовані еволюційно і практично не приводять до на­копичення відходів. Людина ж використовує речовини планети вкрай неефективно і при цьому утворюється величезна кількість відходів. Для порівняльної оцінки на рисунку (ДОДаток) зображено спрощені схеми кругообі­гу речовин в природі і антропогенній діяльності. Аналіз схем підтвер­джує виключно економне використання речовини біосфери.

Відходи антропогенної діяльності поділяються на відходи виробництва і відходи споживання.

Відходами виробництва слід рахувати залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються в процесі виготовлення продукції і втратили свої споживчі властивості, а також продукти фізико-хімічної або механічної переробки сировини, добування і збагачення корисних копалин, одержання яких не є метою виробничого процесу які після відповідної обробки можуть бути використані в народному господарстві як готова продукція або в якості сировини для переробки. До відходів виробництва також відносяться речовини, які вловлюються при очистці відхідних газів і стічних вод.

Відходами споживання вважають вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зно­шення. Їх поділяють на відходи промислового і побутового споживання. До перших відносять, наприклад, металобрухт, обладнання, непридатне для подальшого використання і ін. Побутовими є харчові відходи, різно­го виду використані вироби і ін.

Всі види відходів виробництва і споживання по можливості вико­ристання можна поділити на використовувані і не використовувані. До використовуваних відходів відносять такі, які придатні в якості сирови­ни або добавки до сировини для вироблення продукції як на самому під­приємстві, де утворюються відходи, так і за його межами. Не використо­вувані відходи — це такі відходи, які на сучасному рівні розвитку науки і техніки не можуть бути використані або їх використання економічно недоцільне.

Визначення об'ємів відходів можливе тільки з врахуванням нор­мативів їх утворення. Під нормативами утворення відходів розуміють поелементні складові норм, які характеризують витрату основних і до­поміжних матеріалів, їх втрати і залишки при виробництві на відповід­них стадіях технологічного процесу. Ці нормативи повинні.
  • 3 найбільшою повнотою відображати конструкційні, технологічні і організаційні передумови економії матеріалів, сприяти максимальному використанню внутрішніх резервів виробництва.
  • Бути динамічними, тобто переглядатися по мірі удосконалення техніки і технології виробництва.
  • Відображати запланований рівень зниження матеріальних затрат
    і собівартості продукції.

Нормативи утворення відходів розробляються для всіх видів відходів і побічних продуктів виробництв на основі матеріального балансу утворення незалежно від того, незалежно від того використовуються вони чи ні. Нормуванню підлягають відходи, які утворюються на кожній стадії технологічного процесу.

Санітарні норми в галузі поводження з відходами відображені у наступних нормативних документах:

Санітарні правила утримування територій населених місць.

Санітарні правила облаштування і утримування полігонів для тве­рдих побутових відходів.

Санітарні правила „Порядок накопичення, транспортування, зне­шкодження і захоронення токсичних промислових відходів".

Граничний вміст токсичних сполук в промислових відходах, який обумовлює віднесення цих відходів до матеріалів по токсичності.

Гранична кількість накопичення токсичних промислових відходів на території підприємства (організації).

Гранична кількість токсичних промислових відходів, допустима для складування в накопичувачах (на полігонах) твердих побутових від­ходів.

Захоронення відходів.

Побутові відходи. Способи знешкодження твердих побутових відходів необхідно приймати в залежності від розмірів населеного пунк­ту. Для великих міст рекомендуються промислові способи знешкоджен­ня (сміттєспалювальні і сміттєпереробні заводи), для середніх і малих міст, селищ міського типу (у разі неможливості промислового знешко­дження) необхідне обладнання впорядкованих полігонів твердих побу­тових відходів.

Місця для знешкодження твердих побутових відходів повинні відводитися поза житловими територіями і зеленими рекреаційними зо­нами з дотриманням санітарно-захисних зон з метою виключення мож­ливості забруднення відходами і продуктами їх розкладу атмосферного повітря і ґрунту населених пунктів, водоносних горизонтів і водних об'єктів. Під'їзні шляхи до цих об'єктів не повинні проходити через на­селені пункти.

При виборі ділянки для облаштування полігону твердих побуто­вих відходів слід враховувати клімато-географічні і ґрунтові особливос­ті, геологічні і гідрологічні особливості місцевості. Забороняється роз­міщення полігонів на території І і II поясів зон санітарної охорони водо-ДЖерел і мінеральних джерел; всіх трьох зон охорони курортів.

Промислові відходи. На кожному промисловому підприємстві в ході технологічного процесу утворюються і накопичуються відходи. Всі Промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки: І клас — відходи надзвичайно небезпечні, II клас — відходи високо небезпечні, Ш клас — відходи помірно небезпечні, IV клас — відходи мало небезпе­чні.

Захоронення відходів па полігоні. Спосіб захоронення відходів вибирається в залежності від агрегатного стану, водорозчинності, класу небезпеки речовин і їх сполук. На всі відходи, які ввозяться на полігон, повинен бути паспорт з хімічною характеристикою складу відходів і описом мір безпеки при поводженні з ними.

Тверді відходи, які містять речовини четвертого класу небезпеки, складуються у відведеному місці полігону пошарово. Яких-небудь дода­ткових заходів по їх захороненню не вимагається. Ці відходи в окремих випадках можуть вивозитися на полігони складування міських побуто­вих відходів

Захоронення твердих і пиловидних відходів, які містять токсичні речовини другого і третього класів небезпеки, не розчинних у воді, здій­снюють в котлованах. Тверді і пастоподібні відходи, які містять токсичні розчинні речовини другого і третього класів небезпеки, також підляга­ють захороненню в котлованах із ізоляцією дна і бокових стінок.

Захоронення невеликих кількостей водорозчинних відходів, які містять речовини першого класу небезпеки слід проводити в котлованах в контейнерній упаковці в стальних балонах з товщиною стінок 10 мм з подвійним контролем на герметичність до і після заповнення їх і помі­щених в бетонний короб.

Накопичувані промислових відходів (за межами підприємства). Накопичувані промислових відходів представляють собою спеціально підготовлені ємності, дно і відкоси яких обладнуються протифільтрацій­ними пристроями з метою захисту грунту, підземних вод і поверхневих вододжерел. В залежності від виду відходів і призначення ємностей роз­різняють: хвосто- і шлакосховища, накопичувані виробничих стічних вод, ставки-відстійники, накопичувачі-випарювачі.

Методи розрахунків по визначенню граничного вмісту токсичних сполук в промислових відходах, скидуваних в накопичувачі, базуються на тому принципі, що кількісна величина накопичення промислових від­ходів повинна бути різною для кожного природного регіону з врахуван­ням його можливостей приймати, асимілювати і нейтралізувати забруд­нюючі речовини, знижуючи при цьому забруднення атмосферного пові­тря, поверхневих, підземних вод, грунту до рівня, що не представляє небезпеки для здоров'я населення і нормальної життєдіяльності фауни

Накопичення і зберігання відходів на території підприємства Накопичення і зберігання відходів на території підприємства допускається тимчасово, як виключення, в наступних випадках:
  • При використанні відходів в наступному технологічному циклі або з метою їх повної утилізації.
  • При тимчасовій відсутності полігонів для захоронення, тари для зберігання відходів, транспортних засобів для вивезення відходів на полігони знешкодження і захоронення.

Гранична кількість відходів на території підприємства кі­лькість відходів, яку допускається розміщувати на території промисло­вої площадки в закритому або відкритому вигляді при умові можливого виділення шкідливих речовин в повітряне середовище території підпри­ємства в концентраціях, що не перевищують 30% ГДК повітря робочої зони, і відсутності забруднення грунту і водних об'єктів в кількостях, що приводять до перевищення санітарних норм.

Гранична кількість відходів на території визначається підприємс­твом по узгодженню з органами і установами санітарно-епідеміологічної служби на основі класифікації відходів: по класу небезпеки речовин — компонентів відходів, по їх фізико-хімічним властивостям — агрегатно­му стану, леткості, можливості хімічних реакцій, направленості біологі­чної дії з врахуванням можливості комбінованої дії.

У випадку перевищення граничної кількості відходи повинні бути негайно вивезені з території підприємства.