Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
| Вид материала | Документы |
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 135.21kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 135.58kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 144.07kb.
- Програма фахового іспиту зі спеціальності „історія" (освітньо-кваліфікаційний рівень, 84.05kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 204.49kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 304.89kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 304.73kb.
- Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний, 2907.34kb.
- Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний, 3535.82kb.
- Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень, 138.59kb.
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор ___________ С.В. Мельничук
„_____” _________________2012р.
ПРОГРАМА
ФАХОВОГО ІСПИТУ
Для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
„спеціаліст”
спеціальність : „Екологія та охорона навколишнього середовища ”
Схвалено Вченою радою географічного факультету
Протокол № 6 від „30 ” січня 2012р.
Голова ради Руденко В.П.
Чернівці – 2012
Основи загальної екології
Завдання і структура сучасної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природи. Причини розвитку глобальної екологічної кризи. Сучасний екологічний стан планети. Основні екологічні фактори. Основні типи антропогенних забруднень довкілля.
Геологія і геоморфологія.
Що вивчає геологія?
Зародження, розвиток і вік Землі. Геохронологічна шкала. Геосфери. Основні види гірських порід. Літосфера. Земна кора. Стратосфера. Тектонічні процеси і рухи. Тектонічні структури та їх розвиток.
Що вивчає геоморфологія? Форма і розміри Землі. Мегарельєф Землі. Основні морфоструктури океану. Ендогенні та екзогенні чинники рельєфотворення. Основні типи екзогенного рельєфу і процеси його розвитку.
Метеорологія і кліматологія.
Основні параметри атмосфери Землі. Поле температур. Баричне поле. Формування вітру. Види вітрів. Водяна пара в атмосфері. Хмари і хмарність. Атмосферні опади. Загальна циркуляція атмосфери.
Поняття про кліматичну систему Землі. Основні групи факторів клімату та їх дія. Кліматичні пояси та їх характеристика. Типи кліматів. Клімати України. Мезоклімат і мікроклімат. Проблеми змін клімату.
Гідрологія
Наука про природні води. Фізичні та хімічні основи процесів у гідросфері. Гідрологія льодовиків. Гідрологія підземних вод. Основні уявлення про річки. Водний режим річок. Наноси річок та руслові процеси. Гідротермічний і гідрохімічний режим річок. Гідрологія озер та водоймищ. Гідрологія боліт.
Гідрологія океанів та морів.
Економіка природокористування
Поняття "природокористування". Класифікація природних ресурсів. Еколого-економічні принципи використання природи.
Роль економіки у збереженні, відновлюванні навколишнього середовища і застереженні негативних наслідків втручання людини у майбутнє, значення економіки природокористування для оцінки наслідків професійної діяльності і прийняття оптимальних рішень в умовах екологічної кризи.
Економічні принципи раціонального природокористування.
Радіоекологія
Радіація природна і штучна, основні джерела радіації. Біологічна дія іонізуючої радіації.
Одиниці радіоактивності і доз радіації. Дозиметрія.
Ядерна зброя, випробовування, наслідки для довкілля. Ядерна енергетика, стан, перспективи розвитку в світлі аварії на ЧАЕС.
Моніторинг навколишнього середовища
Визначення суті моніторингу. Типи і методи моніторингу довкілля. Організація національної і міжнародної мережі моніторингу природного середовища.
Моніторинг і глобальна система заповідних територій (біосферних заповідників).
Екологічне право
Роль юриспруденції в регулюванні взаємовідносин між суспільством і природою.
Закони про охорону довкілля (національні і міжнародні).
Моделювання і прогнозування стану довкілля
Типи моделювання природних процесів. Моделювання стану екосистем. Моделі оптимальної функціональної структуризації екосистем. Прогнозні моделі.
Ландшафтна екологія
Геосистема - предмет ландшафтної екології. Вертикальні структури геосистеми.
Ландшафтні територіальні структури. Факторіальна ландшафтна екологія. Динаміка та еволюція геосистем. Стійкість геосистем. Ландшафтно-екологічне прогнозування. Оптимізація геосистем.
Біогеохімія
Вплив забруднюючих речовин на компоненти довкілля.
Класифікація забруднювачів за ступенем небезпеки живим істотам. Рухливість токсикантів. Ступінь біологічної агресивності.
Критерії біогеохімічної оцінки техногенних аномалій. Біоіндикація.
Методи вимірювань параметрів навколишнього середовища.
Методи вимірювання та засоби вимірювальної техніки.
Об'єкти і суб'єкти вимірювання параметрів довкілля. Класифікація засобів вимірювальної техніки. Класифікація методів вимірювання параметрів довкілля. Контактні, дистанційні та аналітичні методи вимірювання.
Основи екологічної безпеки територій та акваторій.
Екологічна безпека (ЕБ) як гарантований Законом пріоритетний принцип екологічного і соціального розвитку України.
Протидія рушійним стихійним природним явищам: землетрусам, ураганам, повеням та ін.
Вимоги по забезпеченню ЕБ при експлуатації підприємств, споруд і
транспорту; використання агресивних хімічних речовин; вплив сильних фізичних факторів (радіаційних, електромагнітних, акустичних і т. п.); у військовій сфері.
Надзвичайні екологічні ситуації, зони екологічних катастроф і підвищеної екологічної небезпеки, попередження аварій і ліквідація їх наслідків.
Управління природоохоронною діяльністю
Органи управління природокористуванням та їх функції. Правова основа управління природокористуванням. Територіально-промислові комплекси і раціональне природокористування. Економічне стимулювання природоохоронної діяльності.
Екологія людини.
Медичні аспекти взаємодії суспільства і природи.
Типи забруднень довкілля і особливості їх впливу на здоров'я людини. Гігієна та медична географія як основа розвитку екології людини. Медико-екологічні карти.
Екологічна експертиза.
Суть екологічної експертизи, мета, принципи.
Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи.
Правова основа та нормативна база екологічної експертизи.
Техноекологія
Основні види технічної діяльності людини і забруднення довкілля, пов'язані з ними.
НТР і стан біосфери. Класифікація технологічних забруднень.
Методи боротьби з забрудненнями атмосфери і гідросфери промисловістю, транспортом, підприємствами енергетики тощо.
Методи відновлення техногенних ландшафтів. Альтернативні технології господарювання (що мінімально руйнують довкілля).
Урбоекологія
Поняття про урбанізацію. Основні фактори урбанізації. Екологічні проблеми великих міст.
Міська екосистема, особливості складу, функціонування, взаємозв'язків, розвитку.
Екологічні перспективи розвитку міст.
Нормування антропогенних навантажень
Форми оцінки якості природного середовища і ступеню його забруднення, критерії якості природного середовища.
Екологічне нормування антропогенних забруднень. ГДК, ГДВ, ГДЕН.
Методи визначення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, викидів, навантажень на екосистеми.
Основи екологічної культури
Екологічна культура - головний розділ соціоекології. Проблема екологічної конверсії суспільства.
Методи і засоби екологічної освіти і екологічного виховання.
Шляхи підвищення екологічної культури виробництва.
Роль засобів масової інформації у підвищенні екологічної культури населення.
Основи екологічного підприємництва
Інвестиційна політика в рамках національного господарства спрямована на стимулювання підприємницької діяльності при вирішенні проблем екологічно
безпечного економічного розвитку.
Роль вільного підприємництва при створенні технічної бази природоохоронних комплексів.
Ринок екотехніки, екотехнологій.
Шляхи стимулювання екологічно безпечного виробництва.
Природоохоронне інспектування.
Суть природоохоронного інспектування.
Види покарань за порушення природоохоронного законодавства.
Перевірки, що виконуються органами Державної екологічної інспекції.
Громадське інспектування.
Співвідношення між адміністративними санкціями і заохоченням підприємств з питань раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля.
Права та обов'язки інспектора з охорони навколишнього природного середовища. Статус екологічного інспектора.
Основи педмайстерності
Методи науково-педагогічних досліджень. Системно-структурний підхід в педагогіці.
Проблеми піднесення інтересу учнів до предмету. Розвиток екологічного мислення.
Принципи навчання.
Методи навчання.
Класифікація засобів навчання.
Форми організації навчання. Типи уроків.
Позакласна робота з екології.
Банки екологічної інформації
Особливості екологічної інформації.
Інтегральні системи управління екологічною інформацією.
Алгоритми обробки екологічних даних та знань з метою аналізу та прогнозування для найбільш характерних ситуацій.
Факторний аналіз. Джерела даних для екологічних досліджень. Координація та управління єдиною мережею екологічних даних.
Методика викладання екології.
Традиційна та гуманістична моделі екологічного навчання в сучасній школі. Перспективи та тенденції розвитку екологічної освіти в Україні та за кордоном. Основна мета вивчення екології в школі. Система методів навчання екології.
Проблемність при вивченні екології. Позашкільна робота при вивченні екології. Демонстраційний експеримент на уроці екології і його пізнавальне значення.
Голова предметної комісії
географічного факультету доц. М.Д. Заячук
Критерії
оцінювання відповідей на усному фаховому іспиті з ″Екології та охорони навколишнього середовища″ для абітурієнтів, які здобули базову вищу освіту за ОПП бакалавра, що відповідає напряму підготовки ″Екологія ″ та обраній спеціальності ″Екологія та охорона навколишнього середовища″ ОКР ″спеціаліст″ .
Оцінювання відповідей абітурієнтів проводиться за 50-ти бальною шкалою.
Відповіді у 45-50 балів оцінюються, коли абітурієнт розуміє та може змістовно викласти основні екологічні закони і закономірності, вільно володіє еколого-географічними знаннями, використовує методи наукового аналізу еколого-географічних явищ і процесів, чітко характеризує їх риси та форми виявлення, висловлює та аргументує своє ставлення до альтернативних поглядів на більшість питань. При цьому допускає незначні похибки при викладі причинно-наслідкових екологічних зв’язків, що знижує його оцінку на 5 балів.
Відповідь у 32-44 бали оцінюється, коли абітурієнт уміє аналізувати природні та суспільні явища, робить відповідні висновки й узагальнення. Може запропонувати еколого-географічну ідею чи змоделювати ситуацію, здатний передбачати, прогнозувати і розв’язувати проблемні завдання, знає основні нормативно-правові документи. Разом з тим, абітурієнт виявляє під час відповіді недостатнє оволодіння методами науковог аналізу еколого-географічних явищ і процесів (мінус 3 бали), не застосовує ресурсооцінкового підходу (мінус 3 бали), допускає огріхи при викладі основних екологічних законів і закономірності (мінус 3 бали), не в повній мірі ознайомлений із екологічними та санітарно-епідеміологічними нормативами (мінус 3 бали).
Відповідь у 12-31 бал оцінюється, коли абітурієнт не висвітлює власний підхід та не розкриває авторське бачення екологічних проблем (мінус 3 бали), тільки відтворює основні положення екологічної науки (мінус 3 бали), має лише певне уявлення про причинно-наслідкові еколого-географічні зв’язки (мінус 3 бали), проявляє неповне знання основних понять і термінів (мінус 3 бали).
Відповідь за критерієм 0-11 балів оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює еколого-географічний матеріал, не розуміє найпростіших еколого-георгафічних закономірностей і законів, не може дати визначення основних понять і термінів, система його еколого-географічних знань має хаотичний характер.
Голова предметної комісії
географічного факультету доц. В.Я. Вацеба