Управління державною І комунальною власністю
| Вид материала | Документы |
- Дублянська зош І-ІІІ ступенів Звіт керівника навчального закладу, 191.94kb.
- Інформація управління комунальною власністю міста про оголошення конкурсів з відбору, 20.98kb.
- Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності, що є державною власністю, 106.3kb.
- Додаток 1 Перелік адміністративних послуг, які надаються Хотинською районною державною, 255.77kb.
- Національний банк, 32.99kb.
- Кабінету Міністрів України, що забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері, 267.15kb.
- Аналіз регуляторного впливу проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання, 51.13kb.
- 1. Управління та менеджмент,принципи та завдання менеджменту, 1231.67kb.
- Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2011, 47.94kb.
- «Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил І засобів,, 57.17kb.
1.6 Управління державною і комунальною власністю.
На даний час на території району діють 3 суб’єкти господарювання державного сектору економіки, які здійснюють господарську діяльність: ДП “Корюківське лісове господарство”, ДП “Холминське лісове господарство” та ДП “Холминський спиртзавод”, тобто два лісогосподарських підприємства і одне промислове.
За 2010 рік комунальними підприємствами району отримано чистий дохід від реалізації товарів, робіт та послуг у сумі майже 6,5 млн.грн, чистий прибуток становив 211,5 тис.грн. Перераховано податку на прибуток 111,2 тис.грн.
Одним із джерел поповнення місцевих бюджетів та утримання в належному стані комунального майна є передача його в користування на умовах оренди.
За 2010 рік надходження орендних платежів склали майже 286,1 тис.грн, до районного бюджету надійшло 96,2 тис. грн., залишено орендодавцем 189,9 тис.грн. укладено 80 договорів оренди майна районної комунальної власності.
Основні показники розвитку сфери управління комунальним майном
| Назва показника | Одиниця виміру | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | тис.грн | 4908,7 | 5675,6 | 4356,9 | 6461,2 |
| Чистий прибуток | тис.грн | 37,8 | 112,9 | 123,7 | 211,5 |
| Капітальні інвестиції в т.ч. кошти світового банку | тис.грн тис.грн | 620,7 | 246,4 | 760,7 361,9 | 196,5 167,1 |
| Відрахування частини чистого прибутку до районного бюджету | тис.грн | 1,1 | 0,7 | 0,4 | 0,4 |
| Перераховано податку на прибуток | тис.грн | 63,8 | 62,9 | 90,5 | 111,2 |
| Кількість орендарів | Од. | 76 | 66 | 75 | 80 |
| Сплачено орендної плати, в т.ч.: до районного бюджету залишено орендодавцям | тис.грн тис.грн тис.грн | 111,5 69,9 41,6 | 163,6 82,8 80,8 | 197,6 77,8 119,8 | 286,1 96,2 189,9 |
Головні проблеми у сфері управління державною
і комунальною власністю:
- недосконале законодавство щодо приватизації об’єктів разом із земельними ділянками;
- впровадження тимчасового зниження орендних ставок для державного та комунального майна;
- високий ступінь залежності комунальних підприємств від бюджетного фінансування та недостатність вільних обігових коштів.
Бачення розвитку у сфері управління державною та комунальною власністю: продуктивні, інвестиційно привабливі та конкурентоспроможні підприємства державного та комунального сектора економіки, які здійснюють діяльність на території району, забезпечують нові робочі місця, високий рівень доходів та життя населення, наповнення бюджету та Пенсійного фонду.
Досягнення цього буде здійснюватися за рахунок забезпечення ефективного управління об’єктами державної та комунальної власності.
ІІ. Розбудова та модернізація інфраструктури
2.1 SWOT-аналіз інфраструктурного забезпечення району
| Сильні сторони - географічне розміщення на перетину міжнародних та міжобласних транспортних магістралей; - розгалужена мережа автомобільних шляхів загального користування; - розгалужена телекомунікаційна мережа загального користування; - активність населення щодо газифікації населених пунктів; - наявність виділених органами місцевого самоврядування земельних ділянок для будівництва доступного житла; - дія програм підтримки житлового будівництва; - активна позиція органів влади щодо підтримки житлового будівництва, газофікації та водозабезпечення населених пунктів. | Слабкі сторони - дуже низька якість комунальних доріг місцевих громад; - критичний рівень зносу основних виробничих фондів, зокрема в сільських господарствах; - прогресуюче руйнування доріг і мостів при фактичному щорічному рівні фінансування з державного бюджету на рівні 5-9 % від потреби; - брак транспортної, логістичної інфраструктури; - велика кількість дозвільних документів на здійснення проектування та будівництва; - процес відведення земель займає від 1 до 2,5 років; - відсутні відведені резерви для забору ґрунту і використання його при проведенні дорожніх робіт, велика енергоємність виробничого обладнання, його моральна застарілість; - недостатнє державне фінансування важливих напрямків реформування житлово-комунального господарства; - недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази, відсутність стимулюючих факторів для розвитку підприємств, що надають житлово-комунальні послуги; - високі кредитні ставки та необхідність застави при отриманні кредитів; - відсутнє будівництво якісного та доступного для населення житла, житла для молодих сімей та соціального житла для верств населення, які потребують соціальної підтримки; - відсутність містобудівної документації. |
| Можливості - добудова об’єктів незавершеного будівництва; - зменшення кількості та термінів отримання дозвільних документів; - запровадження нових механізмів фінансування будівництва інфраструктурних об’єктів, зокрема державно-приватного партнерства; - розвиток системи дорожнього сервісу; - впровадження енергозберігаючих технологій та модернізація існуючої матеріально-технічної бази у житлово-комунальному господарстві; - відновлення іпотечного кредитування; - запровадження нових механізмів щодо вирішення житлових питань шляхом спільної участі громадян та держави у фінансуванні будівництва (придбання) житла, зокрема, надання цільових житлових субсидій, запровадження системи заощадження коштів для будівництва (придбання) житла. | Загрози - зниження обсягів фінансування на поліпшення стану інфраструктурних об’єктів; - відсутність іпотечного кредитування; - підвищення цін на будівельні матеріали, енергоносії, техніку; - збільшення інтенсивності транспортних перевезень, особливо великовантажних; - надання в неповному обсязі якісних послуг телефонного зв’язку та обмеженість якісного доступу до мережі Інтернет в сільській місцевості через морально- та фізично застаріле обладнання на сільських АТС; - високі кредитні ставки банківських установ; - збільшення кількості об’єктів незавершеного будівництва. |
2.2. Модернізація транспортної інфраструктури та створення сучасної мережі зв’язку
Робота автомобільного транспорту району спрямована на задоволення потреб населення у пасажирських автоперевезеннях як його територією, так і за межами, а також на забезпечення господарського комплексу району у перевезенні вантажів.
Районна мережа автобусних маршрутів загального користування налічує 43 автобусні маршрути : 20- приміських, 23-міжміських. У відповідності до існуючих нормативів автобусним сполученням забезпечено близько 90% сільських населених пунктів. Головними причинами відсутності автобусного сполучення до населених пунктів району є незадовільний стан проїзних шляхів та нерентабельність маршрутів з малим пасажиропотоком.
Для організації пасажирських перевезень в районі функціонує 2 автостанції.
У сфері зв’язку основним оператором телекомунікаційних послуг в районі є Чернігівська філія ВАТ «Укртелеком». Станом на 01.01.2011 кількість основних телефонних апаратів складає 6954 од. Крім того район підключений до мережі Інтернет за технологією ADSL .
Постійно ведеться робота по заміні повітряних ліній зв’язку на кабельні.
В районі введено в дію цифрову АТС, яка закільцьована з іншими районами волоконно-оптичними лініями зв’язку (ВОЛЗ). З метою забезпечення надійним та якісним телефонним зв’язком ведеться робота по підключенню сільських АТС до ВОЛЗ.
Стрімкими темпами розвивається мобільний зв’язок, зона покриття даним видом зв’язку становить біля 90 % території .
Поштова мережа охоплює всі населені пункти району, хоча не у всіх селах є відділення зв’язку.
Основні показники розвитку автомобільного транспорту та зв’язку
| Назва показника | Одиниця виміру | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік |
| Перевезено вантажів | тис. т | 36,72 | 37,66 | 25,25 | 31,22 |
| Перевезено пасажирів | тис осіб | 529,4 | 421,4 | 394,1 | 318,8 |
| Обсяг поштового зв’язку | тис.грн. | 3654,1 | 4302,7 | 5173 | 6016,8 |
| Обсяг електрозв’язку | тис. грн | 1008,5 | 1196,5 | 1205,5 | 1223,3 |
Головними проблемами у сфері автомобільного транспорту та зв’язку є:
- недосконалість нормативно-правової бази, що регулює діяльність суб’єктів господарювання у сфері перевезення пасажирів автомобільним транспортом;
- заборгованість компенсації збитків надавачам послуг за пільгові перевезення автомобільним транспортом загального користування та відсутність механізму обліку і проведення розрахунків з компенсаційних витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжрайонних та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що значно ускладнює організацію перевезення пасажирів автомобільним транспортом на зазначених маршрутах через їх збитковість;
- обмеженість доступу людей з фізичними вадами до послуг, що надаються автомобільним транспортом загального користування.
Бачення у сфері автомобільного транспорту та зв’язку: покращення якості та підвищення безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а також запровадження та розвиток сучасних видів зв’язку та обміну інформацією, підвищення його якості, розширення спектру послуг.
Досягнення цього буде здійснюватись за рахунок оновлення рухомого складу та заміни автобусів малої місткості на транспортні засоби середньої і великої місткості, створення конкурентного середовища та умов добросовісної конкуренції у пасажирських автоперевезеннях, запровадження сучасних інформаційних технологій та телекомунікаційних засобів, модернізації сільських АТС, реконструкції та ремонту ліній зв’язку.
2.3. Підвищення ефективності і реструктуризація
житлово-комунального господарства
Упродовж 2007-2010 років для забезпечення надійного функціонування житлово-комунального господарства району було використано 2858,6 тис. грн, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету – 1790,0тис. грн, коштів місцевих бюджетів – 1068,6тис. гривень.
За цей період введено в експлуатацію 6 газових котелень, 17,3 км водогону, виконано капітальний ремонт 2-х артезіанських свердловин та 6 покрівель житлових будинків, проведено комплексну модернізацію систем водопостачання в м.Корюківка , проведено заміну 400 метрів аварійного водогону та 120 метрів теплових мереж , модернізовано 2 газові котельні закладів освіти.
Збільшення обсягів фінансування об'єктів житлово-комунального господарства, а також вжиті заходи щодо їх стабільної і безпечної роботи дозволили упродовж останніх років уникнути складних техногенних аварій, але не забезпечили належного розвитку у галузі.
Сільські каналізаційні очисні споруди морально і фізично застаріли та не виконують функції : очищення стоків.
Головними проблемами розвитку житлово-комунального господарства є:
- відсутність позитивних змін у створенні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій у підприємства галузі;
- неефективність реформування галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну й постійно зростаючу збитковість підприємств.
Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, а також системи регулювання природних монополій призвела до неспроможності підприємств галузі ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.
Зокрема, основні фонди галузі замортизовано більш ніж на половину, зокрема мережі водопостачання і водовідведення на 67,1%, мережі теплопостачання – на 63,2%, житловий фонд – на 38,2%. В сільській місцевості більшість мереж замортизовано повністю.
У незадовільному стані знаходяться комунальні дороги населених пунктів, 70% їх потребують капітального ремонту і реконструкції.
Нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективне розміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури.
Бачення - житлово-комунальне господарство, яке забезпечує надійне функціонування систем життєзабезпечення, високу якість послуг, що надаються.
Це буде реалізовано шляхом досягнення:
- рентабельного ведення господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства;
- скорочення кредиторської й дебіторської заборгованості в секторі;
- створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;
- підвищення ресурсо- і енергоефективності житлово-комунального господарства та його технічної й технологічної модернізації, впровадження інноваційних енергоефективних систем опалення.
Будуть створюватися об’єднання співвласників багатоквартирних будинків у житловому секторі, здійснюватиметься реконструкція систем водопостачання та водовідведення, тепломереж, оснащення засобами обліку житлового фонду тощо.
2.4. Розвиток дорожньої інфраструктури та задіяння транзитного потенціалу.
Корюківський район є одним з найбільших районів області по території і має велику протяжність автомобільних доріг загального користування. З них автомобільних доріг з твердим покриттям – 456,2км (92,4% населених пунктів району зв’язано з райцентром такими дорогами). Не мають твердого покриття 342,2 км доріг місцевого значення. Протяжність доріг комунальної власності становить 458,7км, з них з твердим покриттям -143,5км.
Роботи на мережі автодоріг загального користування у 2009-2010 роках здійснювались у межах значно обмежених обсягів коштів згідно з доведеним Укравтодором і облавтодором плану фінансування дорожнього господарства.
Виконання дорожніх робіт на автодорогах загального користування
| Показник | Один. виміру | 2007рік | 2008рік | 2009рік | 2010рік |
| Виконання робіт, з них: | млн. грн. | 8,235 | 11,842 | 6,484 | 4,321 |
| нове будівництво та реконструкція | млн. грн. | | 2,124 | | |
| капітальний ремонт | млн. грн. | 1,141 | | | |
| поточний ремонт | млн. грн. | 2,863 | 5,660 | 2,648 | 0,269 |
| експлуатаційне утримання | млн. грн. | 4,231 | 4,058 | 3,863 | 4,052 |
Головні проблеми розвитку дорожньої інфраструктури .
Більшість доріг будувалось стислими темпами в 70-80-ті роки минулого сторіччя у максимальних обсягах твердого покриття при мінімальних витратах і розраховувалися на осьові навантаження 6-10т.
Внаслідок обмеженого фінансування (див. таблицю) обсяги здійснення ремонтних робіт існуючої мережі доріг є недосконалими. Тільки територіальні автомобільні дороги загального користування місцевого значення (на Мену,на Щорс, Корюківка –Холми- Семенівка) знаходяться в задовільному експлуатаційному стані і можуть ще деякий час підтримуватися за рахунок поточного ремонту та експлуатаційного утримання.
Тільки на нормативні щорічні дорожні роботи по всій області потрібно більше 5,6млрд.грн., в той час як виділялось в 2007-2010 роках відповідно 840млн.грн.,370,7млн.грн,278,5млн.грн., а в 2010 році «аж» 86млн.грн.
Аналогічно по Корюківському району (див.таблицю). тобто , фактичний щорічний рівень фінансування з державного бюджету на розвиток мережі та утримання аавтомобільних доріг загального користування становить близько 5% від потреби.
Потребує уваги також і технічне переоснащення підприємств , що здійснюють дорожні роботи, застосування нових прогресивних технологій будівництва, спрощення дозвільних процедур у будівництві.
Бачення розвитку дорожнього господарства: Корюківський район – без обмежень для динамічного руху.
Цього можливо досягти шляхом підвищення рівня фінансування дорожної галузі шляхом удосконалення існуючого та запровадженого нового фінансово-інвестиційного механізму державної та місцевої підтримки, розгортання будівництва, ремонту та реконструкції доріг загального користування та комунальної власності у районі.
Серед основних напрямків досягнення поліпшення стану доріг як в області, так і в районі є наступні:
1.Проведення моніторингу стану і ремонту доріг.
Балансоутримувачі проводять ретельне вивчення стану доріг і розробляють Програму утримання і ремонту комунальних доріг, доріг загального користування та забезпечують пошук джерел фінансування на її реалізацію.
2.Створення належних умов для збільшення кількості туристів, а відповідно залучення інвестицій в економіку району та коштів у бюджет, створення додаткової обслуговуючої інфраструктури.
Провести капітальний ремонт з влаштуванням майданчиків відпочинку та інших об’єктів сервісу.
3.Провести капітальний ремонт автодоріг:
Охрамієвичі- Перелюб- Прибинь- Шишківка;
Олександрівка- Забарівка;
Б.Слобода- Рибинськ;
Жукля- Рейментарівка.
2.5.Газифікація населених пунктів.
Будівництво об’єктів газифікації у населених пунктах Корюківського району спрямовано на поліпшення умов проживання населення сільської місцевості.
На сьогодні в районі газофіковано місто Корюківка, селище Холми, та 10 сіл (Рибинськ, Наумівка, Сядрине, Савинки, Хотіївка, Забарівка, Воловики, Олександрівка, Бреч, Лубенець). Протягом 2007-2010 років газофіковано 5 сіл.
Головні проблеми у сфері газофікації .
Протягом останніх років виділення бюджетних коштів на газофікацію населених пунктів практично припинилося.
Тому без допомоги держави і самого населення неможливе вирішення проблеми газофікації.
В районі є три населені пункти, які повністю забезпечені проектно-кошторисною документацією та комплексними висновками державної експертизи (Гуринівка, Козилівка, Хотіївка-центральна вулиця). Потрібно побудувати підвідні газопроводи.
Бачення – створення комфортних умов для проживання сільського насення.
Серед основних напрямів досягнення цього будуть:
- продовження роботи по підключенню підвідних газопроводів (Гуринівка, Козилівка, Хотіївка, в перспективі – Б.Слобода) за рахунок коштів НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Чернігівгаз»;
- реалізація обласної і районної Програм підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» в частині надання кредитів на будівництво вуличних газопроводів, газофікації будинків;
- залучення коштів інвесторів , населення, кредитних ресурсів фінансових установ та інших джерел не заборонених законодавством для газофікації населених пунктів.
2.6. Стимулювання розвитку житлового будівництва, ринку доступного житла.
Житлова проблема на сьогодні є однією із найгостріших соціальних проблем як в Україні і області , так і в Корюківському районі, особливо в м.Корюківка . Незадовільний стан забезпечення житлом пільгових соціально незахищених категорій громадян вимагає вжиття заходів щодо створення сприятливих умов для залучення широких верств населення до житлового будівництва шляхом солідарної участі громадян та держави.
До цього додається потреба вирішення в м.Корюківка проблеми житла для залучення спеціалістів в бюджетну сферу, особливо гостро це стосується забезпечення ЦРЛ лікарями.
Основними напрямами державної підтримки житлового будівництва в області є реалізація відповідних цільових програм.
У 2010 році розпочата реалізація національного проекту «Доступне житло». В його рамках впроваджується обласна Програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки. Її безпосередніми учасниками вже стали 44 сім’ї, які перебували на квартирному обліку та мають право на отримання такого житла.
У подальшому збільшиться кількість забудовників та будинків, в які будуть вкладатись кошти за цією програмою, розшириться їх географія по області.
В рамках реалізації обласної Програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» за 2010 рік укладено 479 кредитних угод на загальну суму близько 11,5 млн гривень. Всього введено в дію 39 житлових будинків загальною площею 4,2 тис. м2 житла, придбано 6 житлових будинків площею 498 м2. На жаль, Корюківський район тут далеко не перший.
У рамках реалізації програми «Молодій родині Чернігівщини - доступне житло» регіональним управлінням державної спеціалізованої установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» укладено 5 пільгових кредитних угод на будівництво та придбання житла на суму 800 тис. гривень. За рахунок кредитування молодіжного житлового будівництва для молодих сімей (всього 1379,1 тис. грн). Наш район не приймав участі у цій Програмі..
Головними проблемами у сфері житлового будівництва, ринку доступного житла є:
- обмеженість бюджетних коштів;
- низька платоспроможність населення, скорочення обсягів кредитування;
- недоступність комерційних житлових кредитів внаслідок їх високої вартості для більшості громадян (надаються переважно для придбання житла на вторинному ринку, що не сприяє збільшенню обсягів житлового будівництва та зниженню його вартості);
- не запроваджено нових механізмів щодо вирішення житлових питань шляхом спільної участі громадян та держави у фінансуванні будівництва (придбання) житла, зокрема, надання цільових житлових субсидій, запровадження системи заощадження коштів для будівництва (придбання) житла;
- негативно впливає на забезпечення житлом громадян і постійне подорожчання вартості будівництва житла;
- зростання цін на ресурси, що використовуються у будівництві, дефіцит на будівельному ринку якісних вітчизняних та висока вартість окремих імпортних будівельних матеріалів;
- збільшення витрат замовника (забудовника), пов’язані з відведенням земельних ділянок під будівництво.
Потребує уваги:
- застосування нових прогресивних технологій будівництва;
- недопущення зволікань та непрозорості в ході виділення земельних ділянок під будівництво житла;
- спрощення дозвільних процедур у будівництві.
Бачення у сфері житлового будівництва: підвищення рівня забезпечення житлом громадян, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Головним при цьому є створення прозорої системи взаємин між владою, забудовником, інвестором та споживачем.
Досягнення бачення буде здійснюватись за рахунок задоволення попиту населення на якісне доступне житло шляхом удосконалення існуючого та запровадження нового фінансово-інвестиційного механізму державної та місцевої підтримки будівництва (придбання) доступного житла.
Розв’язання проблеми забезпечення житлом населення сприятиме зняттю соціальної напруги в районі, пов’язаної з недостатнім рівнем житлового забезпечення, активізації інвестиційної діяльності у сфері житлового будівництва, покращенню демографічної ситуації, запобіганню розвитку міграційних процесів, спонуканню до легалізації та підвищення рівня особистих доходів, підтримці будівельної галузі області та досягненню максимальної ефективності використання бюджетних коштів при забезпеченні громадян житлом.
Досягнення прогнозних показників у сфері житлового будівництва забезпечуватиметься насамперед реалізацією:
- обласної програми будівництва (придбання) доступного житла за участю Державного та місцевого бюджетів;
- обласної та районної Програм «Власний дім»;
- обласної програми підтримки розвитку житлового кредитування молоді на 2011-2020 роки.
2.7. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня техногенної безпеки
Динаміка загальних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря району протягом останніх років від стаціонарних та пересувних джерел забруднення майже не змінна.
Майже 75% всього обсягу стічних вод, які пропускаються через комплекси очисних споруд, фактично не проходять очистку, що в свою чергу негативно впливає на гідрохімічний стан річок. Основне антропогенне навантаження припадає на середні та малі річки області.
Суттєву загрозу навколишньому середовищу становлять господарські свердловини, контроль за станом яких майже втрачено і які є потенційними шляхами забруднення підземних водоносних горизонтів. В районі станом на 01.01.2011 нараховується 160 артезіанських свердловин, у т.ч. - 43 таких, що потребують тампонажу, з них – 29 – безгосподарські.
Через відсутність сміттєпереробних та сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації, що створює додаткове навантаження на об'єкти довкілля.
Бачення розвитку екологічної сфери: Корюківщина – край сталого розвитку та збалансованого довкілля. Це буде досягнуто за рахунок максимального збереження природних ландшафтів та зменшення техногенного навантаження на об'єкти довкілля, що є однією з передумов для комфортного проживання населення.
З цією метою здійснюватиметься ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж недіючих артезіанських свердловин, реконструкція існуючих та будівництво нових комплексів очисних споруд стічних вод, утилізація та знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин та промислових відходів.
ІІІ. Поліпшення бізнес-клімату
й залучення інвестицій
3.1 SWOT-аналіз бізнес-клімату
| Сильні сторони - географічне розташування району на кордоні трьох держав України, Російської Федерації, Республіки Білорусь; - розвинута зовнішня транспортна система; - значні природні, історико-культурні, рекреаційні ресурси; - наявність дозвільного центру, які працюють за принципом організаційної єдності; - наявність вільних земельних ділянок та незадіяних виробничих приміщень; - наявність висококваліфікованих трудових ресурсів; - територія входить до складу Єврорегіону «Дніпро». | Слабкі сторони - низький рівень інвестиційної привабливості району,як території, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; - скасування у 2005 році спеціального режиму інвестиційної діяльності на території 7 північних районів області; - високі кредитні ставки та необхідність застави при отриманні кредитів; - високий ступінь зносу основних фондів, застаріле, зношене обладнання; - низька якість доріг, особливо тих, які не є магістральними; - низька активність населення, насамперед сільського, для започаткування власної справи; - недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва ; - відсутність достатніх матеріальних ресурсів, земельних ділянок для початку приватного бізнесу; - висока частка у експорті сировинної складової (зернові культури, ліс); |
| Можливості - впровадження перспективних інвестиційних проектів, у т.ч. інноваційної спрямованості; - модернізація існуючої матеріально-технічної бази; - реалізація інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі; - використання засад державно-приватного партнерства; - використання наявних трудових ресурсів; - розвиток міжрегіональних та міжнародних соціально-економічних та культурних зв’язків; - вдосконалення процедур видачі дозволів на започаткування та провадження підприємницької діяльності та реалізації інвестиційних проектів; - укладення Угоди з Республікою Білорусь про прикордонну ярмаркову торгівлю та з Російською Федерацією про прикордонну торгівлю плодоовочевою продукцією; - залучення міжнародних інструментів фінансової допомоги Україні; - участь у міжнародних спеціалізованих виставках; - активізація екскурсійного та розвиток нетрадиційних видів туризму,зокрема «зеленого». | Загрози - зниження обсягів фінансування з державного бюджету проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіону; - погіршення умов інвестування як іноземних, так і вітчизняних інвесторів; - підвищення вартості енергоносіїв; - обмеженість інвестиційних ресурсів може призвести до звуження ринку праці та уповільнення темпів зростання економіки; - погіршення загальної економічної ситуації; - зростання рівня тінізації економіки; - різка зміна кон’юнктури міжнародних ринків; - зростання конкуренції на світових товарних ринках. |
3.2. Підтримка розвитку малого бізнесу
Використання в повній мірі потенційних можливостей розвитку малого бізнесу перетворює його на дієвий механізм розв'язання економічних і соціальних проблем регіону.
Кількість діючих малих підприємств у 2010 році порівняно з 2007 роком зменшилась на 2,7% , становить 108од.
Кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб (за даними райдержадміністрацій та виконкомів міських рад) за 2007-2010 роки зросла на 49 осіб (+5,7%) з 865 осіб у 2007 році до 914 осіб у 2010 році.
Загальна чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва перевищує 1,0 тис. осіб. При цьому рівень зайнятості на малих підприємствах до кількості населення в працездатному віці у 2010 році склав 6,3%.
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств в 2010 році склав 46,99 млн грн.
Надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого бізнесу у 2010 році перевищили надходження 2007 року більше ніж у 2 рази і становить 4,5 млн гривень.
В рамках районної Програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки надавалась фінансова підтримка суб’єктам малого підприємництва . Для організації виїзної торгівлі приватними підприємцями у віддалені і малочислені села на 2010 рік у районному бюджеті були передбачені кошти у сумі 18,0 тис.грн. і використано 18,0 тис.грн. У 2011 році надана фінансова підтримка у формі фінансово кредиту через ДО «Регіональний фонд підтримки підприємництва по Чернігівській області» : ФОП Трейтяк І.М. с.Забарівка.
Районна Програма розвитку малого підприємництва на 2011-2012 роки спрямована на створення сприятливих правових та економічних умов для стабільної та ефективної роботи суб’єктів малого бізнесу, підвищення ролі цього сектора економіки.
Основні показники розвитку малого підприємництва
| Назва показника | Одиниця виміру | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | 2010 рік |
| Кількість діючих малих підприємств | одиниць | 111 | 110 | 110 | 108 |
| Кількість малих підприємств на 10 тис. ос. наявного населення | одиниць | 37 | 37,3 | 38 | 34 |
| Кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців | осіб | 865 | 901 | 867 | 914 |
| Кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців на 10 тис. осіб наявного населення | одиниць | 288 | 305 | 294 | 315 |
| Чисельність зайнятих у сфері малого бізнесу | тис. осіб | 1,155 | 1,169 | 1,122 | 1,085 |
| Обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств | млн грн | 26,2 | 41,8 | 40,3 | 47,0 |
| Надходження до місцевих бюджетів. | млн грн | 2,2 | 3,1 | 4,0 | 4,5 |
* показник розраховано відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності” від 18.09.2008 3523-VI
Головними проблемами розвитку підприємництва є:
- недостатній рівень фінансової підтримки підприємницьких структур;
- ускладненість залучення фінансових ресурсів з ринкових джерел, жорсткі умови кредитування;
- слабкість матеріальної, технічної, фінансової, кадрової складових підприємницької діяльності;
- недостатньо розвинута інфраструктура підтримки підприємництва у сільській місцевості, у т. ч. – консультаційної, навчальної, супроводжуючої та інформаційної мережі, а також аналітично-прогнозної служби забезпечення розвитку малого бізнесу;
- брак кваліфікованого управлінського персоналу суб'єктів малого та середнього підприємництва;
- низький рівень процесів капіталізації, інвестування, інформатизаційних технологій, інноваційного потенціалу малого та середнього підприємництва;
- недостатня ефективність консолідації зусиль місцевих органів влади та підприємців щодо захисту прав суб'єктів малого та середнього бізнесу.
Бачення розвитку підприємництва: Корюківщина – регіон без обмежень для підприємницької ініціативи.
Досягнення бачення буде здійснюватись за рахунок створення сприятливих правових, економічних, організаційних та інших умов для стабільної та ефективної роботи суб’єктів малого бізнесу, підвищення ролі цього сектора в структурній перебудові економіки району та вирішенні соціально-економічних проблем розвитку , забезпечення співпраці місцевих органів виконавчої влади та підприємницьких кіл, вдосконалення правового регулювання господарських та адміністративних відносин, розвитку інфраструктури підтримки підприємництва.
3.3. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Розвиток та стимулювання будівництва
Одним із основних макроекономічних показників, що характеризує розвиток району, є інвестиції в основний капітал.
У 2006-2008 роках в районі відзначався сплеск інвестиційної активності. Якщо в 2006 році в районі було вкладено всього 23,6 млн.грн інвестицій, в основному, за рахунок ПАТ «Слов’янські шпалери- КФТП», то вже в 2007 році інвестиції майже подвоїлися- 40,6 млн.грн. або 172% до рівня попереднього року. 2008 рік дав ще збільшення інвестицій- 59млн.грн. або в 1,5 рази більше 2007 року і в 2,5 раза проти 2006 року.
Внаслідок розгортання кризових явищ у 2009 році обсяг інвестицій в районі зменшився (але не впав) до 39,6 млн.грн. – тобто до рівня 2007 року.
А вже в 2010 році він знову став рости - 49,1 млн.грн. інвестицій. 2011 рік збільшить інвестиції не менше, як в 1,5 рази.
Причому розподіл інвестицій по напрямам достатньо різноманітний – і промисловість, і лісове господарство , і сільське господарство , і нетрадиційні види діяльності (ТО «ПГ «Бреч»)
Окремо слід виділити підприємства , які прийшли в район і або починають працювати , або зареєстровані за межами району – ТОВ «Біомас», ТОВ «Ванеса» ,ТОВ «Екострім».
Основними джерелами інвестицій в основний капітал залишаються власні кошти підприємств.На жаль, зменшується питома вага капітальних вкладень за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів .
В районі працюють підприємства з іноземними інвестиціями : українсько-литовське ТОВ ВУД Індустрі» та українсько-польське ТОВ «Солідвуд». Якщо перше з них працює достатньо активно, в тому числі по залученню іноземних інвестицій (залучено 1,2млн.дол. США), то ТОВ «Солідвуд» уже більше року не працює, має велики борги як перед бюджетом , так і перед банківською системою. Ситуація на цьому підприємстві вкрай критична і перспективи досить невизначені, хоча його засновники намагаються вирішити фінансові питання.
Поліпшується робота будівельної галузі в районі. Обсяги будівельних робіт в 2010 році склали в районі 4,9 млн.грн. (по статистичній звітності 2,4 млн.грн.). В 2011 році очікується ріст об’єму будівельно-монтажних робіт більш як в два рази.
Втой же час є ряд причин, які стримують розвиток будівельної сфери : неповна завантаженість виробничих потужностей замовлень, обмеженість обігових коштів підприємств, несвоєчасні розрахунки суь’єктів господарювання, необхідність спрощення дозвільних процедур у будівництві, недостатні обсяги кредитування та надмірні вимоги до застави.
Головними проблемами у сфері залучення інвестицій є:
- обмеженість інвестиційних ресурсів;
- недосконалість існуючої правової бази для здійснення інвестиційної діяльності (з питань захисту права власності, адміністрування податків, отримання у власність земельних ділянок, провадження підприємницької діяльності та здійснення контролю за нею), суперечливість, неповнота та неоднозначність трактування чинних законів і нормативно-правових актів, наявність значної кількості відомчих документів;
- економічна та фінансова нестабільність, неврегульованість питань фінансування та кредитування (високі процентні ставки на кредити, завищені вимоги банків до позичальників, складна процедура оформлення кредиту);
- недостатній рівень державної підтримки інвестиційної діяльності, недосконалість системи підготовки інвестиційних програм і проектів для надання державної підтримки;
- відсутність дієвих механізмів державно-приватного партнерства
в інвестуванні.
Бачення розвитку інвестиційної діяльності: зростання інвестиційної привабливості району, раціональне використання власних інвестиційних ресурсів і залучення іноземних, що сприятиме вирішенню соціально-економічних проблем району.
Досягнення цього буде здійснюватись за рахунок:
- сприяння вітчизняним та іноземним інвесторам у всебічному ознайомленні з об’єктами інвестування;
- додержання прав і законних інтересів учасників інвестиційних процесів;
- створення сприятливого інвестиційного клімату на території району;
- узгодження інтересів потенційних інвесторів та завдань стратегічного економічного і соціального розвитку району;
- сприяння інвестуванню через інструменти ефективної взаємодії, партнерства органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та інвесторів;
- забезпечення ефективності та прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства;
- створення механізму якісного обслуговування інвестора - запровадження принципу «єдиного вікна» для максимального спрощення для суб’єкта інвестиційної діяльності порядку отримання послуг, пов’язаних із підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів;
- пріоритетності реалізації інвестиційних проектів, які забезпечують високий рівень зайнятості населення, ефективний фінансово-економічний ресурс, соціально-економічний розвиток, екологічну безпеку, забезпечення їх супроводу.
З метою активізації інвестиційної діяльності буде реалізовуватись Програма інвестиційного розвитку області на 2011-2015 роки,обласна Програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, підтримки розвитку житлового кредитування молоді на 2011-2020 роки та індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім».
3.4. Міжнародна інтеграція та співпраця
Протягом 2006-2010 рр. обсяги зовнішньої торгівлі підприємств регіону поступово нарощувались, навіть незважаючи на кризу. Якщо в 2006 році експорт підприємств району становив 351,2 млн.грн., то в 2009 кризовому році 597,9 млн.грн. (в 1,7 рази більше) , а в 2010 році – 771,5 млн.грн. або в 2,2 рази більше проти 2006 року.
Зовнішньоторгівельний оборот у 2010 році досяг 159,1 млн.дол.США при експорті 98,9 млн.дол.США, а імпорт 60,2 млн.дол.США.Позитивне сальдо 38,7 млн.дол.США.
Експортує свою продукцію підприємство ПАТ «Слов’янські шпалери-КФТП», ТОВ «ВУД Індустрі» та всі три лісогосподарські підприємства.
За 2010 рік ПАТ «Слов’янські шпалери –КФТП» відправили на експорт шпалер на суму 91,5млн.дол.США.- це 92,5% всього експорту району, 78% експорту шпалер- це для Російської Федерації, головного торгового партнера. Крім цього шпалери експортуються в Білорусію, Молдову, Казахстан, Азербайджан, Грузію, Узбекістан, Таджикистан, Польщу, Литву та деякі інші.
Хімію, папір наше головне підприємство отримує(імпортує) з Австрії, Німеччини, Росії, Голландії, Естонії, Норвегії та деяких інших країн.
Чернігівська область має 43 угоди про міжрегіональне співробітництво з регіонами Російської Федерації та Білорусі. Відповідні угоди має Корюківський район з Вєтківським районом Гомельської області Республіки Білорусь та Клімовським районом Брянської області Російської Федерації.
Продовжується реалізація плану заходів щодо співробітництва в рамках Єврорегіону «Дніпро».
Головними проблемами є:
- у сфері зовнішньоекономічної діяльності:
неповне використання зовнішньоекономічного потенціалу господарського комплексу регіону через:
- недостатню поінформованість цільових закордонних ділових кіл щодо його можливостей;
- обмеженість кредитування експортерів;
- проблеми іміджевого характеру регіону та України в цілому.
- у сфері транскордонного співробітництва:
- відсутність гармонізованого законодавства України, Російської Федерації та Республіки Білорусь у сфері транскордонного співробітництва;
- існуючі проблеми перетину кордону жителями прикордонних територій (необхідно долати великі відстані «в обхід»);
- бездіяльність більшості сільських та селищної рад щодо пошуку грантових коштів для поліпшення добробуту населених пунктів, відсутність відповідних громадських організацій з розвитку.
Бачення розвитку сфери зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва: Корюківський район - територія з позитивним міжнародним іміджем.
Досягнення цього буде здійснюватись за рахунок використання наявного зовнішньоекономічного потенціалу регіону, забезпечення формування іміджу Корюківщини та підприємств району як надійного та прогнозованого партнера на міжнародній арені.
У п’ятирічній перспективі зовнішньоекономічна діяльність та транскордонне співробітництво району відбуватиметься в рамках Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2011-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1088, Регіональної цільової програми розвитку зовнішньоекономічної діяльності на 2011-2015 роки, затвердженою 30.12.2010 2 сесією обласної ради VI скликання, на рівні установ і організацій, а також в громадському секторі.
3.5. Ефективне використання туристичного потенціалу
Розвиток туристичної галузі в Чернігівській області впродовж останніх років характеризується загалом позитивною динамікою.
Область має сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні ресурси для відпочинку і лікування населення, організації туризму як найприбутковішого виду діяльності.
Наявність великої кількості визначних пам’яток історії та архітектури ХІ-ХІІ та ХVІІ-ХІХ ст., 3-х національних заповідників (архітектурно-історичний «Чернігів стародавній», історико-культурні «Качанівка» та «Гетьманська столиця»), 29-ти музеїв сприяють розвитку пізнавального туризму.
Корюківський район теж має сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні ресурси для організації відпочинку населення та розвитку туризму.
Останніми роками багато чого зроблено по реконструкції Корюківського районного історичного музею, проведено ремонт приміщення та реконструкцію Холминського військово-історичного відділу Корюківського історичного музею, відкрито історико-краєзнавчий музей на громадських засадах в с.Наумівка. В більшості сіл району створені музейні кімнати, «світлиці» або народознавчі кімнати.
Багато зроблено в с.Бреч завдяки ПАТ «Слов’янські шпалери-КФТП», ТОВ «ПГ «Бреч» та ТОВ «ТД «Славич» для перетворення сільської громади в туристичний центр району. Є великі можливості для цього в населених пунктах Червона Буда, Жукля, Сядрине, Перелюб, Олександрівка, Холми та деяких інших.
Подальший розвиток туристичної галузі неможливий без удосконалення чинної нормативно-правової бази. Відсутність закону про сільський зелений туризм та Державної програми розвитку туризму на наступний період унеможливлює подальший ефективний розвиток галузі туризму, зокрема й сільського зеленого, на регіональному рівні.
До проблем, що стримують розвиток туризму в районі належать:
- низький рівень комфорту готельних господарств, недостатня мережа пунктів харчування і якість їх послуг;
- необлаштованість територій навколо туристичних об’єктів; необхідність реконструкції громадських вбиралень;
- незадовільний стан доріг і дорожнього покриття на можливих туристичних маршрутах району;
- недостатній розвиток туристичної та відпочинкової інфраструктури, що не стимулює до збільшення терміну перебування туристів;
- недостатність інформаційно-рекламного забезпечення у сфері туристично-екскурсійної діяльності.
Бачення розвитку туристичної галузі району - створення конкурентоспроможного на національному та міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців району та його гостей.
Цього буде досягнуто шляхом:
- будівництва Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами;
- продовження розбудови музейних закладів;
- створення та розвитку матеріально-технічної бази і сучасної інфраструктури туризму, зокрема приведення в порядок автодоріг району;
- створення сприятливих умов для залучення інвестицій у туристичну галузь;
- сприяння розвитку туристичного центру в с.Бреч;
- ефективного використання природного, історико-культурного та туристичного потенціалу;
- забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності;
- підвищення якості та асортименту туристичних послуг;
- створення та реконструкція об’єктів зеленого туризму в селах Жукля, Сядрине, Шишківка, Прибинь, Перелюб, Буда;
- здійснення системної рекламно-інформаційної діяльності;
- підтримки в’їзного та внутрішнього туризму, зокрема сільського;
- поліпшення кадрового забезпечення галузі.
Можлива участь району в реалізації можливого проекту «Організація транскордонного кластеру сільського туризму «Дніпро» в шести прилеглих прикордонних (сусідніх) районах Брянської області і Чернігівської області, що об’єднуються в партнерську коопераційну мережу агроекосадиб, фермерських господарств, сільських рад, суб’єктів малого та середнього бізнесу, туристичних фірм, сільських шкіл, закладів культури і інших.
Варіант діючого сьогодні в сусідніх районах Гомельської та Чернігівської областях (Городнянський, Чернігівський, Ріпкинський) транскордонного кластеру зеленого туризму «Дніпро»
ІV. Підвищення стандартів життя населення
4.1. SWOT-аналіз соціального середовища та соціальної сфери
| Сильні сторони
- досить високий освітній рівень та інтелектуальний потенціал населення; - розвинена мережа медичних закладів;
| Слабкі сторони - найскладніша в Україні демографічна ситуація; - неповна зайнятість працюючих; - відносно високий рівень безробіття; - обмеженість місць прикладання праці у сільській місцевості; - дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили та між працюючим населенням і непрацюючими пенсіонерами; - наявність тіньової заробітної плати; - низький рівень адресності соціальної підтримки; - недостатнє фінансування та матеріально-технічне забезпечення закладів соціальної сфери; - низький рівень матеріально-технічного забезпечення закладів та дефіцит кадрів лікарів первинної ланки медичної допомоги та ЦРЛ; - недостатність відпочинкової та спортивної інфраструктури; - нестача потужностей готельного господарства та інфраструктури туристсько-екскурсійного обслуговування. |
| Можливості
- удосконалення системи безперервного навчання, стимулювання участі у цьому роботодавців; - розширення використання наукового і освітнього потенціалів для модернізації економіки; - пошук резервів для подовження тривалості життя за рахунок скорочення передчасної смертності від причин, яким можна запобігти; - ефективне впровадження новітніх технологій у закладах соціальної сфери; - реформування системи освіти та медицини; - реформування сфери соціального та пенсійного забезпечення. | Загрози - низький рівень доходів населення , особливо сільського, призводить до зубожіння працюючих, зменшуються відрахування до бюджетів, Пенсійного фонду; - скорочення чисельності населення у працездатному віці; - збільшення навантаження на працездатне населення; - декваліфікація персоналу, відтік робочої сили у м. Київ,м.Чернігів та країни СНД і далекого зарубіжжя; - стагнація медичної галузі через відсутність реформування та недофінансування; - збільшення кількості малоком-плектних шкіл у сільській місцевості. |