Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. Семаков Г. С, Гель А. П., Київ, 2000
| Вид материала | Курс лекцій |
| 8.2. Постпенітенціарний вплив та соціальна адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі 8.3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі |
- Курс лекцій. Вступ тема 7 кримінально-виконавча політика І кримінально-виконавче, 2340.05kb.
- Кримінально-виконавче законодавство україни, 1221.59kb.
- Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 826.89kb.
- Нститут держави І права ім. В. М. Корецького нан україни на правах рукопису кубальський, 472.16kb.
- Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 929.83kb.
- Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права, 236.64kb.
- Одеська національна юридична академія, 1361.16kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 729.86kb.
- 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право, 66.5kb.
- Курс лекцій з історії соціології київ 2005 Рекомендовано до друку Вченою радою, 3147.4kb.
8.2. Постпенітенціарний вплив та соціальна адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі
Постпенітенціарний вплив на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, є складовою виховного процесу, що охоплює систему заходів, спрямованих:
• на переконання засуджених в об'єктивній необхідності правомірної поведінки на волі та надання їм допомоги в побутовому і трудовому влаштуванні;
• на організацію дієвого контролю за їх поведінкою і застосування в разі потреби адміністративних та кримінальних заходів примусу.
Складові частини інституту постпенітенціарного впливу:
• підготовка засуджених до звільнення;
• надання допомоги звільненим у трудовому та побутовому влаштуванні;
• організація загального контролю за поведінкою осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
• застосування в разі потреби заходів примусу — встановлення адміністративного нагляду.
Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці. З цією метою для осіб, звільнених з установ виконання покарань, або таких, які за рішенням суду лікувались у лікувально-трудових профілакторіях, створюються додаткові робочі місця шляхом бронювання місцевими Радами народних депутатів на підприємствах, в установах і організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць.
З метою забезпечення належного працевлаштування звільнених осіб МВС України та Міністерством праці України видали спільний Наказ № 60/07 від 10.02.92 "Про порядок працевлаштування осіб, які звільнились з установ по виконанню покарання та спецкомендатур'. Згідно із цим нормативним актом особи, яких
166
звільнено з ВТУ та спецкомендатур, направляються, як правило, тільки в ту місцевість, де вони проживали до засудження. Адміністрація ВТУ або спецкомендатури за три місяці до звільнення засудженого направляє повідомлення про мотиви обраного місця проживання та набуту засудженим спеціальність у місцевий центр зайнятості та відділ внутрішніх справ, що розташовані за місцем майбутнього проживання засудженого. Відділ внутрішніх справ у двадцятиденний строк з моменту надходження повідомлення перевіряє можливість проживання особи, яка підлягає звільненню, за вибраною адресою і повідомляє про це місцевий центр зайнятості населення для своєчасного вирішення ним питання про працевлаштування звільненого. За 20 днів до звільнення засудженого на адреси відділу внутрішніх справ і відповідного центру зайнятості населення направляються повідомлення про майбутнє прибуття особи, яка звільняється до цієї місцевості. Якщо у засудженого виникли об'єктивні обставини, що не дозволяють йому виїхати до місцевості, де він проживав до засудження або народився, адміністрація ВТУ направляє повідомлення в ту місцевість, яку обрав засуджений. При цьому в повідомленні детально визначаються причини обрання саме цього місця проживання. За відсутності можливості проживати за обраним місцем або в разі втрати соціально-корисних зв'язків центри зайнятості разом з відділом внутрішніх справ вирішують питання про працевлаштування звільнених осіб на підприємства, що мають місце в гуртожитках або інший житловий фонд у рахунок квоти, встановленої місцевою Радою народних депутатів.
8.3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі
З метою забезпечення контролю за поведінкою окремих категорій осіб, звільнених з ВТУ, законом передбачається встановлення за ними адміністративного нагляду. Порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду визначається Законом України Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.94.
Адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження та контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених із місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Адміністративний нагляд встановлюється
167
з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Згідно зі ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (далі — Закону), адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:
а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;
б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд
жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,
якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони
не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними
для суспільства;
в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд
жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,
якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового
звільнення від відбування покарання незважаючи на попередження
органів внутрішніх справ систематично порушують громадський по
рядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Підстави для встановлення адміністративного нагляду:
• вирок суду, що набрав законної сили, щодо осіб, зазначених у п. а);
• матеріали ВТУ, щодо осіб, зазначених у п. б);
• матеріали органів внутрішніх справ щодо осіб, зазначених у п. в).
Адміністративний нагляд встановлюється:
• щодо осіб, зазначених у пп. а) і б) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцезнаходженням ВТУ за поданням начальника установи;
• щодо осіб, зазначених у п. в) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу внутрішніх справ.
Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням — і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання.
Постанова судді про встановлення адміністративного нагляду оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду.
168
Постанова судді надсилається для виконання начальнику районного органу внутрішніх справ за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пп. а) і б) ст. З Закону, — начальнику ВТУ. Адміністрація ВТУ постанову судді надсилає для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання, яке обрав піднаглядний, у день його звільнення.
Адміністративний нагляд встановлюється терміном один—два роки і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Якщо є підстава вважати, що особа, за якою встановлено нагляд, продовжує залишатися небезпечною для суспільства, за поданням відповідного органу внутрішніх справ нагляд може бути продовжений у встановленому законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Адміністративний нагляд здійснює міліція. Осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі потреби й відбитки їх пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенню ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, розшукувати осіб, які уникають адміністративного нагляду.
Особи, за якими встановлено нагляд, зобов'язані бути законослухняними, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил:
• прибути у визначений ВТУ термін в обране місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;
• з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
• повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
• у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
До осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або в повному обсязі такі обмеження:
169
• забороняється виходити з будинку (квартири) у певний час, що не може перевищувати восьми годин на добу;
• забороняється перебувати у певних місцях району (міста);
• забороняється виїжджати чи обмежується час виїзду в особистих справах за межі району (міста);
• обов'язкова реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ:
• у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;
• достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:
• після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;
• у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі та направлення до місця відбування покарання;
• через смерть піднаглядного.
У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду особи, за якими встановлено цей нагляд, притягуються до адміністративної (ст. 187 КоАП України) або кримінальної (ст. 196-1 КК України) відповідальності. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.
Завдання та контрольні запитання
1. Підстави для звільнення засуджених від відбування покарання.
2. Як здійснюється звільнення засудженого з ВТУ після відбуття строку покарання?
3. У чому полягає розбіжність між повною, частковою та умовною амністіями?
170
4. Порядок, передбачений чинним законодавством для подання клопотання про помилування.
5. У якому вигляді здійснюється помилування засуджених?
6. Умови, за яких до засудженого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання.
7. За яких умов засуджена особа може бути звільнена від подальшого відбування покарання через хворобу?
8. Як регулюється чинним законодавством порядок працевлаштування осіб, які звільнились з місць позбавлення волі?
9. Стосовно яких категорій осіб та які органи встановлюють адміністративний нагляд?
10. Обмеження, що застосовуються до осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд.
ДОДАТКИ