5 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
| Вид материала | Документы |
- Реферат на тему: Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси Мінеральні ресурси, 64.68kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 3315.65kb.
- Виробничий комплекс Перелік екологічно небезпечних об’єктів > Атмосферне повітря Водні, 2749.43kb.
- Потенційно небезпечні виробництва в Україні, особливості їх розміщення”, 263.99kb.
- Тема "Економіка як наука", 115.88kb.
- О рганізаційн а структур а, місі я, функції, повноваження, основні завдання, напрями, 28.81kb.
- О рганізаційн а структур а, місі я, функції, повноваження, основні завдання, напрями, 51.36kb.
- О рганізаційн а структур а, місі я, функції, повноваження, основні завдання, напрями, 75.83kb.
- О рганізаційн а структур а, місі я, функції, повноваження, основні завдання, напрями, 31.88kb.
- О рганізаційн а структур а, місі я, функції, повноваження, основні завдання, напрями, 189.59kb.
5. Земельні ресурси та грунти.
5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
З екологічної точки зору земельні ресурси Харківськоі області представлені рекультивованим агроланшафтом, який експлуатуєтся не одне сторіччя. За площею та біопродуктивним потенціалом земельний фонд області один з найбагатших в Україні.Площа області складае 3141,8 тис км., що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні.
Сучасний стан використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Сільскогосподарська освоєність земель перевищує екологічно допустиму, і протягом останніх 11-ти років залишилась майже незмінною. Так, із загальної площі Харківської області (3141,8 тис.га.) 2420,9 тис.га або 77,1 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі рілля – 1932,2 тис.га.(79,8%). На одного жителя області припадає 1,09 га земель, в т.чс. 0,84 га сільськогосподарських угідь, з них –0,68 га ріллі.
Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 1748,2 тис.га або 55,6 відсотка від загальної площі. Інтенсивна експлуатація та нераціональна система землекористування призвела до тяжких екологічних наслідків, а саме наявності таких проявів деградації земель як ерозія, техногенне забруднення, вторинне осолонцювання, підтоплення та зсуви ґрунтів.
Високий рівень разорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту приводить до погіршення стану земель.
У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. Внаслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водоймища.
Незважаючи на офішований ефект від виробничих і власних змін у сільськогосподарському виробництві реального поліпшення ставлення до охорони земельних ресурсів не відбувається. Господарювання відбуваються як і раніше, переважно в антіекологічних межах старої організації території старими колгоспними методами. Проведена разпайовка та розмежування сільськогосподарських угідь не відповідає науково-обгрунтованим вимогам землекористування і діючого природоохоронного законодавства.
Враховуючи антропогенний тиск та якісний стан грунтів на цей час в області спеціалістами держуправління спільно з фахівцями обласного головного управління земельних ресурсів, головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації, іншими управліннями та науковцями визначена ціла низка питаннь , а саме :
- не визначені зони забруднення грунтів області; відсутній перелік підприємств забруднювачів грунтів, не розроблена екологічна карта забруднення грунтів області;
- не забезпечено науково обгрунтований захист земель від деградації на самперед - ерозії, процесів зсуву, підтоплення та інших несприятливих природних та техногенних процесів, значно застарілі дані про зміни площ цих земель;
- відсутність системи та програми ведення моніторингу земель;
- наявність на території області 1214,37 т непридатних до застосування пестицидів та їх сумішей, які можуть бути потенційними забруднювачами земель області;
- на цей час всі водні об’єкти області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг наявність якіх вимогається діючим природоохоронним законодавством веде до розміщення в їх зоні об’єктів господарювання, активізацію індивідуального будівництва;
- особливу увагу викликає виділення земель сільськогосподарського призначення, особливо цінних земель для нафтових і газових свердловин, що приводить до втрати цінних грунтів;
- в рамках комунальної власності земель міста чітко не визначені межі парків, скверів, зелених зон, зон відпочинку де розміщенння будь-яких об’єктів - заборонено;
- відсутність документів що посвідчують право на земельні ділянки для розміщення звалищ побутових відходів у населених пунктах та районних центрах Харківської області.
Підприємства, організації, установ промисловості, транспорту, зв”язку , оборони займають 124,7 тис.га , що становить 4,0 відсотка від площі області.
Основними забруднювачами Харківської області є Зміївськая ТЕС, ВАТ “Балцем”, “Шебелинкагазпром”, “Хімпром ”, ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств забруднюють землі , але зони забруднення грунтів по області визначено не повністю.
Відомі окремі роботи минулих років по вивченню забруднених грунтів міста Харкова та приміської зони, а також Зміївського та Балаклійського районів. В них видзначено вплив зміївської ТЕС на комплексне забруднення грунтів, максімум якого припадає на 15-ти км зону.
Концентрації ряду важких металів у пробах грунту в межах м. Харкова, на відстані 50м від осьової лінії автотрас загальнодержавного значення, санітарнозахисній зоні великих промислових підприємств часто перевищують ГДК. Середній вміст свинцю в грунтах області знаходиться на рівні або перевищує ГДК, наближається до ГДК вміст хрому.
До погіршення стану грунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів, випадки забруднення земель нафтопродуктами.У 2003 р. на теріторії області зафіксовані 2 випадки аварійного забруднення земель в наслідок самовільноі врізки до конденсатопроводу,
В 2003 р. інспекторським складом держуправління здійснено 145 перевірок дотримання вимог законодавства про охорону земель, до адмінвідповідальності у вигляді штрафу притягнуто 97 посадових осіб та громодян. Сума штрафних санкцій склала 6443,0 грн., по всім випадкам аваріного забруднення земель нараховані збитки пред’явлено позови на відшкодування шкоди державі за забруднення земель.
5.2. Структура та стан земель.
5.2.1 Структура земельних угідь
Станом на 1 січня 2004 року територія Харківської області складає 3141,8 тис. га, загальна площа сільськогосподарських земель становить 2481,2 тис. га, в тому числі сільськогосподарських угідь 2420,9 тис. га, ріллі – 1932,2 тис. га, багаторічних насаджень – 49,7 тис. га, сіножатей – 118,7 тис. га, пасовищ – 309,6 тис. га, перелогів – 6,0 тис. га. На душу населення області припадає 0,6 га орних земель.
Структура земельного фонду Харківської області надана в таблиці 5.2.1. та свідчить, що 79% території області зайнято сільськогосподарськими землями, сільськогосподарських угідь –77,1%, в тому числі ріллі – 61,8%, перелогів-0,2%, багаторічних насаджень-1,6%, сіножатей і пасовищ-13,5%.
Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,2% території, забудовані землі займають 3,8%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,1%, під водою 1,9%.
Таблиця 5.2.1.Структура земельного фонду регіону
| Типи земель та угідь | Площа земель та угідь за роками, тис. га | ||||
| 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | |
| Земель загалом | 3141,8 | 3141,8 | 3141,8 | 3141,8 | 3141,8 |
| Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні сільгоспнасадження Перелоги Сіножаті Пасовища | 2423,8 | 2423,8 | 2432,5 | 2422,5 | 2420,9 |
| 1956,9 | 1953,4 | 1942,8 | 1941,2 | 1932,2 | |
| 50,1 | 50,1 | 50,1 | 50,0 | 49,7 | |
| 0,2 | 1,1 | 5,5 | 6,0 | 10,7 | |
| 116,2 | 116,3 | 117,7 | 117,9 | 118,7 | |
| 300,4 | 302,9 | 307,4 | 307,4 | 309,6 | |
| Ліси та інші лісовкриті площі | 414,6 | 415,1 | 415,1 | 416,0 | 416,1 |
| Забудовані землі | 117,7 | 118,3 | 118,9 | 118,9 | 41,8 |
| Відкриті заболочені землі | 30,4 | 30,7 | 30,7 | 30,6 | 30,7 |
| Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 34,3 | 33,8 | 33,9 | 33,6 | 34,2 |
| Поверхневі води суходолу | 60,1 | 59,8 | 59,9 | 60,3 | 60,1 |
З розподілу земель в розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага (50,8%) земель недержавних сільськогосподарських підприємств: сільськогосподарських товариств різного типу-30,6% (960,5 тис. га), сільськогосподарських кооперативів-4,7% (146,6 тис.га), інших недержавних сільськогосподарських підприємств-16,5% (518,6 тис.га), підсобних сільських господарств недержавних підприємств, установ і організацій - 0,2% (7,8 тис.га), за державними сільськогоспо-дарськими підприємствами рахується 151,8 тис.га земель (4,8%).
Безпосередньо у власності та користуванні громадян знаходиться 636,0 тис. га 20,2% від загальної площі земель області (20,2%) ;
В структурі грунтового покриву області домінують чорноземи, які займають площу 1775,2 тис.га., опідзолені грунти –253,7 тис.га тобто потенційно родючі грунти, придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, значні площі (143,0 тис.га) зайняті лучними грунтами, 47,6 тис.га – гідроморфними грунтами.
Особливо цінні землі за даними земельного кадастру становлять 495,2 тис. га, або 15,8% від загальної площі земель, з яких 461,6 тис. га (93,2%) – чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах, 21,6 тис. га (4,4%) – лучно-чорноземні та чорноземно-лучні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти, 5,8 тис. га (1,2%) темно-сірі та чорноземи опідзолені на лесах, 6,2 тис. га (1,2%) – підзолисто-дернові суглинкові ґрунти.
За 2003 р. порушено 0,126 тис. га ґрунтів, відпрацьовано порушених земель – 0,052 тис. га, рекультивовано земель – 0,127 тис. га .
Станом на 01.01.04 р. в області всього налічується 2373,92 га порушених земель. Відпрацьовано порушених земель 1074,5. га, земель у стадії рекультивації 27,9 га. Загальний обсяг заскладованого родючого шару ґрунту – 4718,61тис. м3, в тому числі на цукрових заводах 2309,18 тис.м3.
В області налічується деяка кількість земель з великою крутизною схилів, які не виведені з ріллі.
5.2.2 Деградація земель
Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненні верхніх шарів ґрунту і за експертною оцінкою поширена на 35% площі ріллі. Ерозія, як фактор деградації ґрунтового покриву та екологічної небезпеки оцінюється насамперед інтенсивністю змиву та об’ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15т/га, а під просапними культурами подекуди сягає 20-30 т/га. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2003р. приведена нижче:
| Види земель | Разом на початок року, тис. га | Проведено консервацію, тис. га | Потребують консервації, тис. га |
| Деградовані землі | 895,7 | 6,2 | 49,8 |
| Малопродуктивні землі | 429,0 | - | - |
Підсилення процесів деградації ґрунтового покриву, обумовлені техногенним забрудненням. Основними забруднювачами Харківської області є Зміївськая ТЕС, ВАТ “Балцем”, ДВУ “Шебелинкагазпром”, ДП “Хімпром ”, ДП ТЕЦ-5, викиди цих підприємств забруднюють ґрунти, але зони забруднення ґрунтів та їх кількісний склад по області визначені не повністю.
До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття , випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельеф місцевості.
Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час 6,0, а 7 років тому – 6,2. Серед орних земель області нараховується 226 тис.га кислих і 72 тис.га солонцюватих грунтів, які потребують постійної хімічної меліорації. У 2003 році хімічна меліорація проводилась лише нга 110 га, тоді як у 1993 році вапнування грунтів проводилось на площі 30 тис. га , а зіпсування –8 тис.га.
В останнє десятиріччя різко зменьшилось внесення органічних та мінеральних добрів. Так, під урожай 1991 року було внесено на 1 га – 7 тон органічних та по 153 кг/га поживних речовин мінеральних добрів; з них азотних-61, фосфорних-49, калійних-43, то під урожай 2003р внесено лише по 16 га мінеральних добрів, з них азотних-11,7, фосфорних- 2,9, калійних- 1,4.
За результатами радіологічних досліджень та вмісту важких металів, пестицидів в грунтах сільскогосподарського призначення області перевищень ГДК радіонуклідів та важких металів, пестицидів не виявлено.
Найгостріше в області склалась проблема з землями водного фонду та розташованими на цих землях водними об’єктами. В області налічується 59,1 тис. га під водоймами, 25,7 тис. га під болотами та 7,1 тис. га під прибережними захисними смугами. Таким чином, загальна площа земель водного фонду в області складає 90,9 тис. га, але майже всі водні об’єкти в області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається Земельним та Водним кодексами України. На цей час відсутня чітка законодавча база щодо оренди водних об’єктів.
За останні роки однією з причин погіршення екологічного стану земель в області є підтоплення території ґрунтовими водами та зсуви ґрунтів, які активізувалися в останні роки. Підтоплення в області спостерігаються у 129 населених пунктах на території 23 районів. Такі території складають біля 7,3 тис.га земель, на яких розташовано 13,4 тис. га садиби з будівлями, в м.Харкові вони охоплюють понад 4 тис. га, на яких знаходиться більше 11000 виробничих об’єктів.
Високий рівень разорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту грунтів, порушення системи обробітку грунту призвело до значного погіршення стану земель.
У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. Внаслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водоймища.
3. Охорона земель
3.1. Практичні заходи.
Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості грунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі грунтозахисних та енергозберегаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації території.
Для покращання стану земельних ресурсів, скоординованих дій органів місцевогосамоврядування і виконавчої влади та контролюючих органів в області розроблена та затвержена обласною радою “Програма розвитку земельних відносин в Харківській області на 2001-2005 роки”.
До 2010 р. передбачається скоротити розораність земельного фонду Харківської області на 485 тис.га. в тому числі до 2005р. першечерговими заходами передбачена концервація еродованих земель на площі 56,0 тис.га , на якіх на площі 11,3 тис.га передбачається суцільне обліснення, 44,7 тис.га – створення пасовищ.
Таблиця 5.3.1.Заходи з охорони земель та відновлення родючості грунтів
| Заходи | Одиниця виміру | Обсяг вжитих заходів за роками | %2003р. до2002р. | ||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |||
| Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території | кількість господ. тис.га | - | - | - | - | - | - |
| Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок | кількість господ. тис.га | - | - | - | - | - | - |
| Створення захисних лісових насаджень | тис. га | - | - | - | - | - | - |
| Створення полезахисних лісових смуг | тис. га | - | - | - | - | - | - |
| Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) | км | - | - | - | 4,3 | - | - |
| Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. | шт. | - | - | - | - | - | - |
| Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів | шт. | - | - | - | - | - | - |
| га | - | - | - | - | - | - | |
| Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь | км | - | - | - | - | - | - |
В області проводиться певна робота по захисту населених пунктів від підтоплення. В результаті обстежень, проведених згідно з розробленої науковцами та затверженою програмою “Інженерно-геологічне обстеження зсувних схилів у населених пунктах області зафіксовано більше 3000 зсувних проявів. Здійснені роботи по зниженню грунтових вод та захисту від підтоплення в селах Орілька Лозівського району, Чкалівське Чугуївського району, будівництво водовідного дренажу в м. Барвінкове.
З метою зменшення ризику забруднення земель області непридатними до використання пестицидами та агрохімїкатами та забезпечення координації спільних дій спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами розроблено “Проект обласної програми короткострокових і невідкладних заходів щодо поводження з токсичними і непридатними пестицидами на 2001-2005 роки”.
3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність та ін.
З метою покращення стану охорони земель пропонуемо :
-внесення зміни до КУпАП в частині відповідальності за порушення вимог земельного законодавства з відповідністю до Земельного кодексу України;
-внесення зміни до Земельного кодексу відповідно до ст., ст.14, 188 стосовно проведення державного контролю за використанням та охороною земель спеціально вповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів як передбачено ст.20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”;
-введення державної системи та програми ведення моніторингу земель;
-розроблення програми охорони земель області, передбачивши заходи, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги у природному середовищі, стабільності стану земель, попередження або обмеження негативної дії природно-антропогенних явищ на продуктивність сільскогосподарських земелдь, оптимізацію структури сільскогосподарських угідь відносно площі ріллі, скорочення площі ріллі шляхом виведення земельнепридатних для ефективного землеробства;
-розроблення програми виведення малопродуктивних земель з сільскогосподарського виробництва;
-проведення інвентарізації лісосмуг, розроблення програми щодо створення ефективних агролісових екосистем області;
-введення до природно-заповідного фонду теріторій з цінними видами грунтів, як грунтових заказників;
-фінансування розробки програм по охороні земель за рахунок частини земельних податків, а також за кошти землекористувачів;
-забезпечення умов для створення та впровадження екологічно-обгрунтованих проектів з агроландшафтної реорганізації території;
-визначення зони забруднення грунтів області та переліку підприємств які забруднюють грунти;
-визначення стану грунтів в наслідок засолення, осолонцювання, зрошування, пересушення чи перезволоження осушених земель, зміни кислотності грунтів, руйнування їх структури;
-відвод земель у районах області та населених пунктів під звалище твердих побутових відходів та визначення забруднених грунтів несанкціонованим розміщенням звалищ побутових та промислових відходів;
-розробка карти деградації та сучасних даних процесів ерозії грунтів, розробити екологічні карти техногенного забруднення грунтів Харківської області, визначити землі сильно-, середньо-, слабо забруднені та екологічно чисті, які пригодні для вирощування екологічно чистих продуктів;
-створення обласну системи та програми ведення моніторингу земель як складової частини державної системи моніторингу довкілля;
-проведеня оцінки екологічного стану земель (кількість особо цінних, цінних земель та інш., кількість екологічно чистих грунтів);
-для отримання даних щодо площ та просторового розподілу грунтів, надійних даних про еродованість грунтів забезпечення проведення суцільного грунтового обстеження через кожні 20 років;
-розробка методичних рекомендації щодо порядку дій держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища при аварійних ситуаціях в випадках забруднення земель;
-виконання заходів щодои утилізації або знищення (знешкодження) непридатних до використання хімічних препаратів.
Відділом контролю земельних ресурсів у 2003 році розглянуто 847 проектів відводення земельних ділянок, з яких погоджено 838 (83,8%).