Короткий опис нормативно-правової бази щодо надання різних видів державної соціальної допомоги в Україні

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Короткий опис нормативно-правової бази щодо надання різних видів державної соціальної допомоги в Україні

(підготував Д.Левицький, 2009 р.)


Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист. Це конституційне положення знайшло свій детальний розвиток в низці законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів.

На жаль, з усіх видів державного соціального захисту в Україні лише у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування є єдиний базовий законодавчий акт (Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

У решті видів соціального захисту, і в тому числі у сфері державної соціальної допомоги, законодавець пішов шляхом прийняття окремих законів щодо окремих (під)видів соціального захисту. Більш того, деякі види державної соціальної допомоги взагалі не мають законодавчого регулювання, будучи врегульовані лише на рівні підзаконних нормативно-правових актів.

Основними законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами щодо надання різних видів державної соціальної допомоги в Україні є такі:

1) Закони України:
  • Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,
  • Про соціальний захист дітей війни,
  • Про жертви нацистських переслідувань,
  • Про державну допомогу сім'ям з дітьми,
  • Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,
  • Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні,
  • Про реабілітацію інвалідів в Україні,
  • Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам,
  • Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам,
  • Про соціальні послуги,
  • Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям,
  • Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) Постанови Кабінету Міністрів України:
  • Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива,
  • Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії,
  • Порядок надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого,
  • Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
  • Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
  • Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) Акти інших центральних органів виконавчої влади:
  • Наказ Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомстату, Держмолодьспорту №486/202/524/455/3370 від 15.11.2001р. "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги".


Хоча соціальна допомога може надаватися в різних формах, найважливішими її формами є грошові виплати, а також пільги і субсидії.

Слід звернути увагу на те, що стаття 46 Конституції України вказує на прожитковий мінімум, встановлений законом, як на орієнтир мінімального рівня життя, який повинні забезпечувати пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає, що прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

В цілому, положення названих вище нормативно-правових актів стосовно державної соціальної допомоги, і зокрема грошових виплат, відповідали цій вимозі. Однак в умовах перехідної економіки, коли ресурси Державного бюджету України є обмеженими, виконання багатьох проголошених державою соціальних зобов'язань виявилося на практиці неможливим. У зв'язку з цим в Україні склалася практика, коли дія окремих положень законів щодо надання державної соціальної допомоги зупинялася або уточнювалася законами про Державний бюджет на відповідний рік. Найчастіше це мало наслідком або припинення певних виплат, або зменшення їхнього розміру на поточний рік.

На неправомірність такої практики двічі вказував Конституційний Суд України (рішення від 9 липня 2007 року в справі про соціальні гарантії громадян та від 22 травня 2008 року в справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

В той же час, законом про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюються розміри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, перелік членів сім'ї пільговиків, вирішуються інші питання, що мають прямий чи опосередкований вплив на надання державної соціальної допомоги. Це змушує визнати, що закон про Державний бюджет України на відповідний рік також слід віднести до законодавчої бази надання державної соціальної допомоги.

Згадані вище рішення Конституційного Суду України, хоч в прямому розумінні й не належать до системи законодавства, але також підлягають прийняттю до уваги і виконанню при наданні державної соціальної допомоги.