Нормативні документи про організацію методичної роботи

Вид материалаЗакон

Содержание


Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти
Витяг із типового положення про атестацію педагогічних працівників України
Затвердженими Міністерством освіти України 1 грудня 1998 р.
Подобный материал:
Нормативні документи про організацію методичної роботи

Закон України „Про загальну середню освіту” (витяг)

Про організацію і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами та навчально-методичне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів.

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.


Стаття 4. Система загальної середньої освіти.

Систему загальної середньої освіти становлять:
  • загально освітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I – II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.


Стаття 27. Атестація педагогічних працівників.
  1. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Міністерством освіти України.

За результатами атестацій педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогічного представника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії) та може бути присвоєне педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор-методист). Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджується Міністерством освіти України.


Стаття 37. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в системі загальної середньої освіти.
  1. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі загальної середньої освіти є Міністерство освіти України.

Міністерство освіти України:
  • реалізує державну політику в сфері загальної середньої освіти;
  • здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі загальної середньої освіти;
  • організовує нормативне, програмне, науково-методичне та інформаційне забезпечення системи загальної середньої освіти;
  • визначає порядок атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів;
  • організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів, у системі загальної середньої освіти;
  • організовує забезпечення педагогічних працівників підручниками, посібниками та методичною літературою.

Акти Міністерства освіти України, прийняті у межах його компетенції, є обов’язковими для інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані загальноосвітні навчальні заклади, Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типів і форм власності.
  1. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їхньої компетенції:
  • забезпечують реалізацію державної політики в сфері загальної середньої освіти на відповідній території;
  • організовують нормативне, програмне, матеріальне, науково-методичне забезпечення, перепідготовку, підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників.


Стаття 38. Повноваження загальноосвітнього навчального закладу.

Загальноосвітній навчальний заклад:
  • реалізує положення Конституції України, Закону України „Про освіту”, цього Закону, інших нормативно-правових актів у галузі освіти;
  • створює науково-методичну і матеріально-технічну бази для організації та здійснення навчально-виховного процесу.


Стаття 39. Управління та громадське самоврядування загальноосвітнього навчального закладу.
  1. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників навчально-виховного процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.


Стаття 41. Завдання науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти.

Завданнями науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти є:
  • координація діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, методичних кабінетів та методичних об’єднань педагогічних працівників;
  • розроблення і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників;
  • організація підготовки і перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у тому числі керівних кадрів науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти;
  • вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів загальноосвітніх навчальних закладів, вироблення відповідних рекомендацій;
  • організація співпраці з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-виховного процесу;
  • висвітлення в засобах масової інформації досягнень педагогічної науки та педагогічного досвіду.


Стаття 42. Здійснення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти.

Науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють:

Міністерство освіти України, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласний, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.


Стаття 44. Матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів.
  1. Вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов’язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі колекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.



Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти
  1. Методичний кабінет середнього закладу освіти є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками відповідного та інших загальноосвітніх закладів, що входять до складу міжшкільних методоб’єднань, створених на їхній базі. Діяльність методичного кабінету визначається змістом внутрішкільної методичної роботи і методичних об’єднань, які працюють у даному середньому заклад освіти.
  2. Методичний кабінет, на базі якого проводиться внутрішкільна методична робота, рекомендується створювати у закладах освіти за наявності приміщень, придатних для творчої роботи педагогічних працівників.
  3. Основними завданнями методичного кабінету є:

а) надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;

б) координація колективних форм і методів роботи самоосвіти з підвищення педагогічної майстерності та удосконалення фахової підготовки вчителів;

в) організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педагогічного досвіду та освітніх технологій.

4. Методичний кабінет проводить таку роботу:

а) створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педагогічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною науково-методичною літературою;

б) організовує консультації з питань психології, педагогіки, фахової підготовки, методики викладання предметів;

в) займається організацією та періодично проводить виставки навчальної літератури, забезпечує педагогічних працівників необхідною інформацією;

г) бере участь в організації та проведенні представницьких педагогічних заходів: педагогічних читань, виставок, творчих звітів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо;

д) організовує наставництво, стажування молодих учителів;

е) сприяє участі педагогічних працівників у науково-методичній та експериментальній роботі;

є) сприяє впровадженню в практику роботи вчителів перспективного педагогічного досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.

5. очолю методичний кабінет завідуючий (на громадських засадах), який обирається терміном на два рок з числа досвідчених педагогічних працівників („старший учитель”, „учитель-методист”) даного закладу освіти.

У своїй роботі завідуючий кабінетом при необхідності вирішує питання спільно з адміністрацією закладу, керівниками шкільних, міжшкільних методоб’єднань, творчих груп учителів, бібліотекарем.

6. У шкільному методичному кабінеті зосереджуються такі матеріали:

- Конституція України, Закон про освіту, урядові документи з питань освіти, рішення колегій, накази та інші інструктивно-нормативні документи Міністерства освіти України, управлінь освіти, районних (міських) методичних кабінетів;

- документація шкільних і міжшкільних метод об’єднань (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків, зразки наочності тощо);

- графік проведення методичних заходів з педагогічними працівниками;

- науково-методична література;

- технічні засоби навчання;

- матеріали з позакласної, позашкільної роботи;

- зразки кращих письмових робіт, у тому числі й екзаменаційних, виконаних учнями;

- банк даних (картотека) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій;

- аудіо-відеотека кращих освітянських доробок школи, району (міста), області;

- підшивки інструктивних збірників Міністерства освіти, педагогічних газет та журналів.

7. Керівник закладу освіти, працівники управлінь освіти та районних (міських) методичних кабінетів, інститутів післядипломної освіти (удосконалення вчителів) вивчають, аналізують роботу шкільних методичних кабінетів і спільно беруть участь у заходах щодо навчально-методичного забезпечення середніх закладів освіти.

Педагогічна рада школи на своїх засіданнях періодично заслуховує про роботу методичного кабінету.


Витяг із типового положення про атестацію педагогічних працівників України,

Затвердженого Наказом Міністерства освіти України

Від 20 серпня 1993 р. №310 і зареєстрованого в Міністерстві

Юстицій України 2 грудня 1993 р. за № 176 зі змінами та доповненнями,

Затвердженими Міністерством освіти України 1 грудня 1998 р.

і зареєстрованими в Міністерстві юстицій України від

15 грудня 1998 р. № 792/3232


5.5 … педагогічні звання „старший учитель”, „старший викладач”, „вихователь-методист” присвоюються педагогічним працівникам, які досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують прогресивний педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу у становленні молодих педагогів, постійно працюють над своїми фаховими самовдосконаленнями.

Педагогічне звання „старший учитель” може присвоюватись педагогічними працівниками, які мають кваліфікаційну категорію „спеціаліст першої категорії”, а за наявності освіти в обсязі технікуму, училища та іншого навчального закладу еквівалентного рівня – стаж безпосередньої роботи не менше 8 років та найвищий відповідний тарифний розряд.

5.6. Педагогічні звання „вчитель-методист”, „викладач-методист” присвоюються педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію „спеціаліст вищої категорії”, відповідають вимогам для присвоєння звань „старший учитель”, „старший викладач”, а також запроваджують у навчально-виховний процес найбільш ефективні форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробці шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об’єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєнні досвіду провідних педагогів і мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами відповідного рівня.