Програма олімпіади з дисципліни „людина І світ для абітурієнтів філософського факультету
| Вид материала | Документы |
- Робоча програма навчальної дисципліни курсу "Метафізика" для студентів ІІ курсу філософського, 296.07kb.
- Програма навчальної дисципліни історія України для спеціальності «політологія» 030104), 1134.16kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 446.93kb.
- Програма навчальної дисципліни естетика галузь знань 0201 культура напряму підготовки, 833.45kb.
- Програма навчальної дисципліни основи культурології галузь знань 0201 культура напряму, 503.8kb.
- Програма навчальної дисципліни естетика постмодернізму для спеціальності «культурологія», 663.28kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни «Історія культурології» напряму підготовки культура, 676.38kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 2291.41kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 619.34kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 3455.65kb.
ПРОГРАМА
ОЛІМПІАДИ З ДИСЦИПЛІНИ „ЛЮДИНА І СВІТ”
(для абітурієнтів філософського факультету
спеціальностей «Філософія», «Культурологія», «Здоров’я людини»)
РОЗДІЛ I. ФЕНОМЕН ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ
Феномен людини: особлива тілесна організація, наявність душі, свідомість, суспільний характер існування, діяльність. Основні тлумачення походження людини: міфологічна освіченість, релігійне пояснення, еволюційна та космічні гіпотези, філософське переживання і розуміння.
Поняття середовища. Що таке природне середовище. Історичність середовища. Поняття спадковості. Вплив спадковості і середовища на походження і життя людини. Людина і Бог.
Природне начало в людині. Соціальна природа людини. Душевність людини. Поняття „індивід”. Поняття особистості.
Поняття сутності. Міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір сутності людини. Поняття сенсу людського життя. Особистість і практика визначення сенсу життя. Чи можливе життя людини поза сенсом?
Поняття цінності. Структура цінності. Цінність людського життя. Людина як найвища цінність. Поняття смерті. Поняття безсмертя. Життя після смерті: чи можливе воно?
Феноменальність творчості. Сутність творчості. Різновиди творчої діяльності. Творчість – шлях до свободи. Творчість та волюнтаризм і фаталізм.
Здоров’я і здоровий спосіб життя. Поняття рівня, життя і рівня наповненості життя. Щастя – найвищий рівень наповненості життя. Міфологічне, релігійне, наукове та філософське бачення щастя.
РОЗДІЛ II.СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ
Світ і поняття світу. Історичний розвиток уявлень про світ (міфологічний, релігійний, науковий і філософський підхід). Багатовимірність поняття світ.
Проблема впорядкованості світу. Світ як Космос. Світ як Всесвіт. Світ Землі як особливе явище.
Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Філософське визначення поняття матерії. Матеріальне та ідеальне.
Поняття руху. Форми руху. Поняття спокою. Рух і розвиток. Поняття прогресу і регресу.
Поняття форм і способів існування світу. Поняття простору. Основні властивості простору. Поняття часу. Основні властивості часу. Єдність простору і часу.
Поняття єдності. Розуміння відмінності. Матеріальність світу. ідеальність світу. Особливість місця людини у світі.
РОЗДІЛ III. ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ
Поняття духу. Поняття духовності. Сутність взаємозв’язку духу, душі, духовності. Поняття духовного. Поняття тілесного.
Що таке почуття? Поняття інтелекту. Феномен волі. Поняття ідеалу. Різновид ідеалів.
Поняття честі. Поняття совісті. Поняття гідності. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності.
Поняття істини. Що таке правда? Хиба як прояв духовності. Поняття прихильності. Види прихильності.
Віра: міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір поняття. Поняття надії. Любов як прояв духовності. Органічна єдність віри, надії і любові.
Поняття краси і прекрасного. Прекрасне і естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Потворне як прекрасне і прекрасне як потворне.
Поняття добра. Що таке зло? Взаємозв’язок добра і зла в житті людини і суспільство. Добро і зло – вінець духовності.
РОЗДІЛ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ
Походження свідомості. Сутність свідомості. Основні аспекти свідомості. Визначення поняття свідомості. Основні функції свідомості.
Багато вимірність структури свідомості. Поняття мислення. Пам’ять і воля. Буденна і теоретична свідомість. Свідоме і несвідоме.
Поняття праці. Види праці. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості.
Поняття суспільного буття. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Багатовимірність структури суспільної свідомості.
Поняття пізнання. Визначення поняття „знання”. Чуттєве пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Логічне (раціональне) пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії.
Поняття істини. Об’єктивність істини. Абсолютність і відносність істини. Конкретність істини. Проблема критеріїв істини. Практика – основа, ціль пізнання та критерій істини.
Поняття методу. Класифікація методів. Поняття методології. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики і антидіалектики.
РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА
Поняття природи. Природа як довкілля. Природа і штучне середовище. Природа і духовне життя людини.
Міфологічні погляди на природу. Релігійне тлумачення природи. Наука і природа. Філософське тлумачення природи.
Поняття біосфери. Еволюція біосфери. Поняття ноосфери. Утопічність ноосферного розуміння світу.
Ідея визначальної ролі природних умов у житті суспільства. Що таке географічний детермінізм? Роль природи в розвитку соціальної сфери суспільства. Характерні риси впливу суспільства на природу.
Знання і природа. Знання і конструктивний характер природи. Новітні технології освоєння природи як результат пізнання.
Поняття „виживання”. Що таке кризове явище? Передумови кризи у відношенні людини і природи. Стратегія виживання.
РОЗДІЛ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Особливості формування поняття „суспільство”. Поняття „суспільне”, „соціальне”. Соціум як особливий прояв суспільства. Суспільство як самоорганізована система.
Поняття соціальної структури. Соціальна група. Класи як особлива соціальна група. Касти і соціальні верстви. Поняття „страти”.
Сім’я як мала соціальна група. Історичність сім’ї. Сучасна сім’я: проблеми формування і розвитку.
Що таке етнос? Поняття „рід”, „плем’я”. Народність і нація. Сучасне тлумачення поняття „нація”.
Поняття менталітету. Що таке ментальність? Особливості української ментальності.
Виникнення українського етносу. Основні етапи етноісторичного розвитку України. Формування і розвиток української нації.
Поняття суспільного прогресу. Ідея заперечення суспільного процесу. „Формаційна” періодизація суспільного розвитку. Цивілізаційний підхід до проблеми періодизації суспільного розвитку.
РОЗДІЛ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ
Походження поняття „політика”. Політика як явище суспільного життя. Основні структурні елементи політики. Поняття влади. Влада і політика, їх співвідношення.
Поняття політичної системи. Що таке політичний режим? Тоталітаризм і авторитаризм. Демократичний ідеал.
Поняття політичної демократії. Демократія як форма устрою. Демократія як форма правління.
Поняття держави. Що таке громадянське суспільство? Правова держава. Соціально справедлива держава.
Поняття „громадські рухи”. Поняття „громадська організація”. Феномен політичної партії. Політичні партії і влади.
Поняття „ідеологія”. Політична ідеологія. Ідеологізація і деідеологізація.
Що таке еліта? Феномен політичної еліти. Взаємодія політичної еліти і народу
РОЗДІЛ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА
Виникнення поняття культури. Культура – ціннісний вимір самодостатності людини. Поняття масової культури. Основні функції культури.
Поняття матеріальної культури. Особливості духовної культури. Особливості джерел матеріальної і духовної культури.
Поняття цивілізації. Цивілізаційність і цивілізованість. Стадії розвитку цивілізації і культура. Культурність цивілізації і цивілізованість культури.
Поняття історичності культури. Спадкоємність культури. Традиції в культурі. Новаторство і прогрес культури.
Поняття національної культури. Загальнолюдське в культурі. Природа багатоманітності в культурі. Взаємодія культур.
Поняття культури особистості. Основні складові культури особистості. Особливості формування культури особистості.
Поняття гуманізму. Характерні риси гуманізму. Культура і гуманізм. Гуманізм і соціальний прогрес.
РОЗДІЛ IX. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ
Проблема визначення поняття світогляду. Структура світогляду. Буденний і теоретичний світогляд. Догматизм і скептицизм, монізм і плюралізм, досвід і мудрість.
Поняття моралі. Історичність моралі. Що таке моральність? Явище морального ідеалу.
Поняття мистецтва. Види мистецтва. Жанри мистецтва. Світоглядний характер мистецтва.
Поняття історії. Явище історичності. Історичні типи світогляду, їх взаємозв’язок.
Що таке міф? Міф і міфологія. Історичність міфології. „Сила” і „слабкість” міфології як світоглядної системи.
Поняття релігії. Християнство. Іслам. Буддизм. Вплив релігії на формування світогляду.
Поняття науки. Класифікація наук. Життєвий сенс науки.
Оригінальність філософії як світогляду. Історичний шлях філософії. Унікальність української філософії. Філософія – теоретична основа світогляду.
Література:
1. Арцишевський Р.А. Світ і людина. – К., 1996.
2. Вілков В.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Салтовський О.І. Людина і світ. – Харків, 2004.
3. Волков Ю.Г., Полікарпов В.С. Человек: Энциклопед. словарь. – М., 1999.
4. Діденко В.Ф., Кондратова-Діденко В.І. Людина і світ. – К., 1998.
5. Людина і світ. Підручник / Голов.ред. Л.В.Губерський. – К., 2001.
6. Мир и человек: Справочник. – Харьков: Прапор, 1998.
7. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.
8. Особа і суспільство. – К., 1997.
9. Світ сучасної людини. – К., 1996.
10. Філософія: Навч. посібник (курс лекцій) /За ред. І.Ф. Надольного. – К.,2001.
11. Школьный философский словарь. – М.: Просвещение, 1995.
Тел. для довідок : 8(057) 707-56-61