Назва реферату: Життєва основа новели Новина Василя Стефаника Розділ
| Вид материала | Реферат |
- Назва реферату: Життєва основа роману Василя Барки Жовтий князь Розділ, 31.05kb.
- Василя Семеновича Стефаника. Ісьогоднішній урок, 444.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни прикарпатський національний університет імені василя, 1200.58kb.
- Назва реферату: Бетховен, життя І творчий шлях Розділ, 221.87kb.
- Назва реферату: Кераміка. Мистецтвознавчий погляд на еволюцію звичних речей Розділ, 302.32kb.
- О. Б. Гуцуляк Автори вступної статті, 642.69kb.
- Назва реферату: Еволюція мов програмування Розділ, 346.31kb.
- Назва реферату: Декоративне панно (макраме) Розділ, 252.37kb.
- Назва реферату: Мистецтво розпису в Україні Розділ, 146.92kb.
- Назва реферату: Іноземна мова як навчальний предмет Розділ, 34.89kb.
Назва реферату: Життєва основа новели Новина Василя Стефаника
Розділ: Твори шкільні
Життєва основа новели Новина Василя Стефаника
В основу сюжету новели "Новина" В. Стефаника покладена реальна подiя, що трапилася в селi Трiйцi 1898 року.
Коли Максим Горький прочитав цю новелу, вiн сказав: "як коротко, сильно i страшно пише ця людина". Батько дружини В. Стефаника - Кирило Гаморак, - прочитавши "Новину" та iншi новели, сказав: "Не пиши так, бо вмреш". А Стефаник написав аж 72 новели.
Чому ж такi страшнi слова говорять про твори В. Стефаника? Тому що за його короткою розповiддю про трагедiю сiм'ї Гриця Летючого - глибока прiрва людського горя, страждань, переживань. Яка сила психологiчної деталi: Гриць, кинувши дiвчатам кусень хлiба, почав потрясати хату страшними прокльонами, а "дiвчата не слухали татової бесiди (яке мирне слово), бо таке було щоднини i щогодини, i вони привикли".
Писати коротко i сильно вдається не кожному письменниковi. Треба умiти вiдшукати те точне слово, за яким криється цiла картина людського життя, стан душi, горе, мука. Це слово називається в лiтературi художня деталь. В. Стефаник був великим майстром художньої деталi. Наприклад, "їли хлiб на печi..., здавалось, що кiстки в лицi потрiскають", "очi... як олово", "глемедали хлiб". Так Стефаник пiдводить читача до того страшного слова, що обпекло батькову свiдомiсть: "Мерцi!" А ось художнi деталi, якi розкривають важкий психiчний стан батька, що замислив жахливе: "камiнь давив груди", "почорнiв", "очi запали всередину", "йшов довго луками", "рiка - велика струя живого срiбла", "Гриць скреготав зубами, аж гомiн лугом розходив ся", "чув на грудях довгий огневий пас, що пiк у серце i голову". I, нарештi, "борзенько взяв Доцьку i з усiєї сили кинув у воду". Бо боявся передумати, адже Гандзуню вiн уже вiдпустив. Потiм "вступив у воду - й задеревiв".
Страшно читати, коли голод i холод, бiда й нестатки штовхають батька на злочин, на дiтовбивство. Страшно, що немає кому подати руку допомоги, що людська бiда байдужа iншим, благополучнiшим.
Невже нiхто не мiг допомогти? Страшно, бо описаний Стефаником випадок - це не художнє перебiльшення, не якась символiчна картина крайнього зубожiння. Це - саме життя. Страшно, бо суспiльство, осудивши батькiвський злочин, не хоче усвiдомити свого злочину перед людьми. Адже батько з вiдчаю топить дитину, рятуючи її вiд голодної смертi. Батько сам - нещадна жертва.
Уся ця страшна трагедiя викликає протест проти негiдного станови ща людини на своїй землi, бажання щось змiнити, кличе до пошуку виходу з тяжкого становища.