Geum.ru

З досвіду роботи

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

З досвіду роботи

вчителів української мови та літератури

Харківської ЗОШ №64


Національне виховання учнів на етнографічних традиціях

та обрядах при вивченні української літератури


Олійник Н. В., учитель ХЗОШ №64, спеціаліст вищої категорії


Свою доповідь хотілось би розпочати знайомством із методичним об‘єднанням учителів-філологів Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 64. Річна тема нашого методичного об`єднання: підвищення ефективності навчально – виховного процесу для розвитку і саморозвитку учня на основі вивчення та використання його індивідуальних особливостей.

До нашого методичного об‘єднання входять 5 учителів. Познайомимося з ними незвичним способом. Голова методоб‘єднання – Меть Людмила Василівна, вчитель-методист. Про неї можна сказати так:

В МО Людмила – наша голова.

Вона працює творчо, залюбки.

Завжди знайде потрібнії слова.

Від неї в захваті дорослі й малюки.

У складі нашого методичного об‘єднання директор школи Селевко Віра Олександрівна.

Директор школи – жінка чарівна,

Вона вимоглива, але і справедлива.

Вона у школі, безумовно, головна,

Й методоб‘єднання без неї неможливе.

Посилаєва Тетяна Володимирівна, вчитель вищої категорії.

За молодими вчителями наглядає,

Їм вчасно допомогу надає.

В роботі досвід величезний має,

Його з душею дітям віддає.

Учитель першої категорії – Денисенко Марина Михайлівна.

На матір схожа вчителька Марина,

В її очах докір і доброта,

Вона сувора, непідступна, справедлива,

І в той же час є рідна і проста.

Олійник Наталя Валеріївна, вчитель вищої категорії. Про неї скажемо такими словами:

У відчай не впадає, не здається,

Для всіх у неї час і слово є.

Якщо щось не виходить, то сміється

Й рядочки поетичні видає.

Ось такі чудові вчителі української мови та літератури працюють у нашій школі!

А тепер перейдемо безпосередньо до теми нашого семінару.

В умовах розвитку сучасної освіти питання національного виховання учнів стоїть якнайгостріше. Чому? А тому, що у швидкоплинності нашого часу якось стали забуватися традиції наших предків, спрощуватись обряди. Звідки дитині дізнатись про те, як у сиву давнину проходили вечорниці, парубки сватались до дівчат, проходив обряд весілля? А народні свята, пісні, прислів'я, приказки – безцінне надбання українського народу – хто і коли донесе це до наших дітей? Звичайно, величезна роль у навчанні і вихованні підростаючого покоління надається нам, вчителям.

Мета національного виховання – набуття молоддю соціального досвіду, успадкування духовних надбань, досягнення духовної культури міжнаціональних взаємин, формування особистісних рис громадян, духовності, фізичної досконалості, моральної, естетичної, правової, екологічної культури.

Статтею 5 закону України «Про загальну середню освіту» визначено одним із завдань загальної середньої освіти виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй.

Національне виховання учнів дуже тісно пов'язане із народознавством.

Народознавство – це наука про націю, людину в її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і потужний чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства. Мета: формувати навчально-виховний процес так, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе.

Процес формування особистості засобами народознавства являє собою взаємопов'язану діяльність учителів і учнів у розвитку моральних почуттів і рис поведінки, а саме любов до Батьківщини, відданість їй, активну працю на благо Вітчизни, примноження трудових традицій, звичаїв народу, дбайливе ставлення до історичних пам'яток, традицій, обрядів.

Уроки народознавства приваблюють учнів. Діти – творці всіх заходів, вони знайомляться з давніми обрядами, звичаями, традиціями нашого народу. Найголовніше – це те, що діти збагачують душу і серце високими думками і глибокими почуттями – вірності батьківській хаті, маминій пісні, рідній землі, Батьківщині.

Виховання учнів засобами народознавства, етнографічними традиціями та обрядами відбувається під час вивчення історії, географії, музики і співів, малювання, трудового навчання, біології і, звичайно, на уроках української мови та літератури. Саме під час проведення уроків української літератури учитель може знайти найкращі прийоми і засоби прилучення учнів до народних джерел. Це сприяє кращому засвоєнню знань з даного предмета.

Не слід забувати, що джерела українського народознавства сягають сивої давнини. Протягом віків воно вироблялося, утверджувалося, відшліфовувалося й передавалося з покоління в покоління. Саме на це і слід опиратись, проводячи уроки української літератури на основі етнографічних традицій та обрядів. Діти вже мають певний життєвий досвід, адже все починається з рідної хати, материнської пісні, родовідної пам'яті, тобто з дитячого фольклору, який можна використати як базовий під час проведення уроків.

На таких уроках можна реалізувати міжпредметні зв‘язки, широко використовуючи фольклорний матеріал, твори образотворчого мистецтва і художньої літератури з багатим наочним матеріалом, тому що діти повинні одержати найяскравіші враження. На цих уроках кожна дитина може проявити себе, відчути свою значимість.

На уроках української літератури можна широко використовувати такі форми роботи при вивченні художніх творів, акцентуючи увагу на етнографічних традиціях:
  • інсценування уривків;
  • підготовка повідомлень і рефератів;
  • екскурси в минуле;
  • виготовлення учнями власних книжок загадок, прислів‘їв, приказок, повір‘їв, казок;
  • складання власних казок на зразок народних;
  • уроки-конкурси народних пісень;
  • складання кросвордів, тестів, вікторин з метою визначення кращого знавця усної народної творчості.

А з якого ж віку починати знайомити дітей із основними віхами національного виховання? Мабуть, з раннього дитинства. У народі кажуть: «Яка сім'я, такий і я», «Яка сім'я, такі й діти». Саме тут закладаються основи гуманності, корінь духовності, фундамент особистості людини. Від рівня культури родини залежить і рівень культури виховання дітей. Діти повинні бути глибоко обізнані з сімейними традиціями, звичаями, святами, що сприяє формуванню в них любові до батька і матері, бабусі й дідуся. Проблему родинного виховання на народних традиціях треба вважати найголовнішою в ідейно-моральному, культурному житті суспільства. Об’єднати декілька поколінь допомагають різноманітні позакласні заходи.

Тому хотілось би зазначити форми роботи з учнями в позаурочний час:
  • вечори;
  • народини;
  • світлиці;
  • вечорниці;
  • народознавчі змагання, КВК;
  • народні свята (Різдво, Святий Миколай і т. ін.)

Під час вивчення яких творів української літератури можна спиратися на етнографічні традиції і обряди? Не помилюсь, якщо скажу, що кожен твір української літератури дає нам багатющий матеріал для реалізації національного виховання. Зважаючи на вище сказане, подаємо приклади творів української літератури, вивчаючи які ми можемо збагатити знання учнів народознавчими аспектами.

№

зп
Клас
Автор
Назва твору
Етнографічні традиції

1
5
Народ
Міфи і легенди українців

«Про створення землі», «Чому буває сумне сонце?», «Про зоряний Віз», «Про вітер», «Неопалима купина»
Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки, добро і зло. Їхня роль у житті.

2
5
Народ
Народні казки: «Про правду і кривду», «Мудра дівчина»…
Народне уявлення про добро і зло, яскравий національний колорит

3
5
Народ
Загадки
Народне уявлення про природу, явища, людей, рослини, тварин.

4
5
Народ
Прислів’я та приказки
Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка.

5
6
Народ
Календарно-обрядові пісні: «У ржі на межі», «Заплету віночок», «Ой хто, хто Миколая любить»…
Магічна сила обрядів для наших предків.

6
6
Народ
Колискові пісні: «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»…
Відносини між матір’ю та дитиною

7
6
Народ
Стрілецькі пісні: «Ой у лузі червона калина похилилася».
Символічність народних пісень

8
7
Народ
Суспільно-побутові пісні: «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві»…
Художні засоби і символи в народних піснях

9
7
М.Стельмах
«Гуси-лебеді летять»
Звичаї, традиції українців, символ образу гусей-лебедей.

10
7
В.Симоненко
«Лебеді материнства»
Народні символи і художні засоби у творі.

11
7
А. Малишко
«Пісня про рушник»
Авторська пісня, що стала народною; символічність образів.

12
8
Народ
Українські історичні пісні: «Зажурилась Україна», «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль»…
Народна характеристика історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі

13
8
Маруся Чурай
«За світ встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю»…
Пісні, що стали народними; фольклорна основа, народнопоетичні образи.

14
8
Народ
Українські народні думи: «Маруся Богуславка», «Буря на Чорному морі»
Фольклорна основа, народнопоетичні образи. Кобзарі та лірники – виконавці народних дум.

15
8



«Слово про похід Ігорів»
Символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви.

16
8
М.Коцюбинський
«Дорогою ціною»
Бачення волі для українців; український одяг.

17
8
О.Назарук
«Роксоляна»
Народна характеристика історичної особи.

18
9
Народ
Родинно-побутові пісні: «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Лугом іду, коня веду»…
Багатство і розмаїття українського фольклору, традиційна символіка.

19
9
Народ
Обряд українського весілля, весільні пісні
Значення обряду у житті українців, одяг, страви, фольклорні образи-символи.

20
9
Народ
Українські народні балади: «Бондарівна», «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»…
Символічність образів, художні засоби.

21
9
І.Котляревський
«Енеїда», «Наталка Полтавка»
Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі в дусі просвітительства. Одяг, страви, народні традиції, звичаї.

22
9
Г. Квітка-Основ`яненко
«Конотопська відьма»
Головні персонажі твору – уособлення високих морально – етичних якостей простої людини.

23
9
М. Гоголь
«Вечір проти Івана Купала»
Український фольклор – джерело творів митця української тематики.

24
9
Т.Шевченко
«Наймичка»,

«Катерина»
Народне ставлення до жінки – покритки, народні звичаї, побут.

25
9
П.Куліш
«Чорна рада»
Хутір – символ українського способу життя, символічність інших образів, обряд сватання, історичний аспект.

26
9
І.Багряний
«Тигролови»
Народність образів, звичаї, обряди.

27
10
І.Нечуй-Левицький
«Кайдашева сім`я»
Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі, утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

28
10
І.Карпенко – Карий
«Мартин Боруля»
Приклади народного виховання, стосунки батьків і дітей.

29
10
І.Франко
«Розвивайся ти, високий дубе»
Символічність образу дуба, фольклорні елементи у творі.

30
10
М.Коцюбинський
«Тіні забутих предків»
Первісні уяви українців про природу, світобачення героїв, виражене через побут, звичаї, обряди, почуття,мораль.

31
10
О.Кобилянська
«Земля»
Одвічний взаємозв`язок українця і Землі.

32
10
Л.Українка
«Лісова пісня»
Фольклорна основа сюжету, звичаї, традиції, родинні зв`язки, уявлення про природу.

33
11
О.Вишня
Гуморески: «Моя автобіографія», «Як варити і їсти суп із дикої качки»…
Використання народних прикмет,прислів`їв, приказок.

34
11
О.Довженко
«Зачарована Десна»
Фольклорні елементи у творі.

35
11
Л.Костенко
«Маруся Чурай»
Історико – фольклорна основа твору.

36
11
В.Барка
«Жовтий князь»
Морально-етичні цінності українців, образи - символи.


Як ми бачимо, уже в п'ятому класі учні знайомляться з легендами і переказами, казками, прислів'ями, приказками, загадками українського народу. Тому часто ми пропонуємо учням творчі роботи: самостійно скласти казки, зробити книжку загадок, прислів‘їв, приказок, намалювати ілюстрації до творів.

Учні старших класів залюбки виконують творчу роботу під назвою «Історія створення фразеологізму». Найкращі роботи зберігаються, зачитуються учням як зразки.

Також велике значення мають символи, обереги, рушник… Оберегом людини в усі часи був і одяг, одягаючи який, діти відчувають себе справжніми українцями, тому роблять це із задоволенням.

Велику силу мають традиції, звичаї та обряди, пов'язані з народним календарем і самим життям українців. Так, наприклад, учні 9-их класів при вивченні теми «Українське весілля» добирають приклади проведення весілля у різних регіонах України, готують проекти, а потім, захищаючи їх, у повній мірі проявляють свою творчість. Подеколи розігруються цілі вистави із перевдяганнями, весільними піснями і стравами.

До речі, що стосується українських страв, то з ними найкраще знайомитися під час проведення позакласних заходів – свят за народним календарем: «Покрова», вечорниці на Андрія-Калита, Святий Миколай, Різдвяні свята та ін. Ці свята об'єднують і збагачують духовний світ підростаючого покоління. А головне, що вони давно вже стали традиційними святами у нашій школі.

Учні 10-11-х класів із задоволенням виступають на сцені, тому зі старшокласниками найчастіше ми проводимо інсценізацію уривків творів: І.С.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», Л.Українка «Лісова пісня».

У нашій школі обладнана українська світлиця, у якій учителі проводять тематичні уроки. До неї приходять діти на екскурсію, щоб познайомитись із давнім минулим українського народу. Всі кабінети української мови та літератури мають тематичні куточки з народознавства.

Свої знання учні накопичують протягом усього шкільного життя на уроках української літератури: П. Мирний «Морозенко», І. Котляревський «Наталка Полтавка», «Енеїда», Г. Квітка-Основ'яненко «Маруся», М. Старицький «Оборона Буші», І. Багряний «Тигролови», В. Барка «Жовтий князь», Л. Українка «Лісова пісня», «Бояриня»… Цей ряд нескінченний, адже кожен твір української літератури – невичерпне джерело прикладів етнографічних традицій та обрядів.

Підсумовуючи сказане, зазначу, що усі ті надбання, все, що має наш народ, неможливо пізнати за декілька годин спілкування на уроках української літератури або під час проведення позакласних заходів. Тому вчитель повинен систематично ознайомлювати і вивчати ті здобутки народного досвіду, які входять у дитячі душі легко й непомітно.


Народознавство – це знання народу,

Його традицій, звичаїв, обрядів.

І роду нашому не буде переводу,

А пращури нащадкам будуть раді.


Рушник мережаний уквітчує Христа,

Хліб-сіль гостям на тому ж рушникові.

Для українців істина проста:

Даруйте людям більше радості й любові.


Верба й калина гілками в вікно,

А вишиванка милому на щастя.

Так зараз є, і так було давно:

Роби добро – мине тебе ненастя.


Знання збирати із пісень, казок,

Прислів‘їв, приказок, балад, загадок…

Хай допоможе дітям ваш урок,

Хай буде він для них безцінний спадок!