Geum.ru

Формування духовного світу особистості школяра у творчій спадщині В. О. Сухомлинського та в сучасних наукових доробках”

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Формування духовного світу особистості школяра у творчій спадщині В.О. Сухомлинського та в сучасних наукових доробках”


Усе починається зі школи


Що найголовніше було в моєму житті?


Без роздумів відповідаю: любов до дітей.


В.О. Сухомлинський


«Виховання – це насамперед людинознавство. Без знання дитини – її розумового розвитку, мислення, інтересів, захоплень, задатків, нахилів – немає виховання. » Так колись сказав мудрий педагог Василь Сухомлинський . Школа це маленька держава. І у цій державі мають бути особливі закони, звичаї та традиції, сутність та спрямованість яких визначаються ідеями та мріями, що народжуються багатою дитячою фантазією і бажанням залишити після себе добрі справи…


Василь Сухомлинський – великий українець, славетний педагог-гуманіст, директор сільської школи, мислитель і дитячий письменник. Василь Олександрович усього себе подвижницьки віддав дітям , школі. Справі навчання, виховання, гармонійного розвитку гуманної особистості він присвятив самовіддану і титанічну працю, сумлінні турботи, зусилля волі та інтелектуальну енергію. Нині варто більше говорити про його спадщину як про авторську систему гуманістичних поглядів, що вже стали органічною складовою розвитку сучасної освіти й педагогічної науки в Україні та вдосконалення діяльності школи.


Василь Олександрович – людина романтична, омріяна і водночас дуже практична, цілеспрямована, налаштована на конкретні справи, яких йому особисто і разом з колективом вдалося здійснити безліч. Із цих справ, що спочатку поставали як мрія, склалася педагогіка Сухомлинського – “педагогіка життя”, “педагогіка конкретної дії”, що увібрала цінності гуманної педагогіки, української народної педагогіки і винятково багатий, глибоко осмислений досвід творчої праці усіх, хто вірив директору, йшов за ним і наполегливо створював нову школу.


Павлиська середня школа - прекрасний, оригінальний взірець виховної системи сільської школи. В її основі – авторська концепція, розроблена ним у 60 –ті роки ХХ століття. Вона базується на ідеях виховних центрів, виховного простору, творчої, соціально значимої праці.


Сухомлинський створив психолого-педагогічну систему ,в якій усе зосереджено навколо дитини – людини. Це надзвичайно потужна і напрочуд гуманістична педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини – це передусім утвердження гармонії розуму і серця, де все-таки серцю, за образним висловлюванням Василя Олександровича, належить найніжніша і найтонша мелодія.


Система нових державних стандартів передбачає оптимальне поєднання гуманітарного, природничо-математичного і технічного компонентів освіти, подолання однобічного технократизму, раціональне поєднання у навчально-виховному процесі класичної спадщини та сучасних досягнень, широке впровадження нових інформаційних технологій.


Сільська школа входить у цей процес із своїми особливостями і оціночними критеріями.


По-перше вона включає в себе велику кількість функцій: освітню, виховну, просвітницьку з різними класифікаціями типів і видів. Своєрідність зумовлюється і її розташуванням (віддаленість від культури центрів), специфікою навчально-виховного процесу, кількістю учнів і вчителів, аж до розмірів пришкільної ділянки та її використання.


Глибоко вивчаючи спадщину видатного українського педагога, вчителя, директора Павлиської середньої школи В.О. Сухомлинського педагогічний колектив Халаїдівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів активно втілює в життя ідеї великого педагога. Провідною ідеєю виховної системи є систематична, спільна, творча, соціально значима праця. Все, що є у школі, навколо неї, зроблене руками дітей, їх батьків, педагогів.


Усі близькі й далекі наші плани починаються зі школи. Саме тут, у стінах школи, починають формуватися, набувати знань і морального здоров’я наші діти, онуки, і чи будуть вони громадянами, гідними своєї країни й свого часу, залежить від школи та уваги до її справ усієї нашої громадськості.


Щоб успішно розв’язати поставлені завдання, наш педагогічний колектив постійно шукає шляхи й форми підвищення якості навчання й виховання учнів. Формування громадської активності, підготовки їх до участі в трудових і суспільно-політичних справах країни.


У Халаїдівській школі багато традицій. Одна з них – проведення щорічних педагогічних читань, присвячених діяльності видатного педагога, директора Павлиської школи –Сухомлинського В.О.


На осінніх канікулах відбудуться шкільні педагогічні читання за творчою спадщиною В.О. Сухомлинського . В них візьмуть участь всі вчителі школи. Вони розповідатимуть про те, як у своїй роботі використовують поради В.О. Сухомлинського, впроваджують в навчально-виховний процес його гуманістичні ідеї.


Ми вважаємо, що успіх у вихованні значною мірою залежить від ставлення дітей до школи. Байдужість, звичайне перебування в ній, безбарвність навчальних буднів – ось де початок халатності у навчанні й порушень дисципліни на уроці, громадської пасивності. Від любові до школи, діяльної, активної, бере початок багато кращих поривань душі.


Уся робота учительського колективу спрямована на те, щоб наша школа була школою радості для дітей.


Система навчально-виховної роботи з учнями 1-11 класів реалізується в п’яти шкільних центрах, які поступово створювалися й формувалися в процесі спільної діяльності вчителів, учнів та їхніх батьків: освітньому, оздоровчому, навчальному, трудового навчання й виховання.


Навчальна діяльність учнів постійно перебуває в полі зору педагогічного колективу, адже першою, найважливішою працею учня , його обов’язком є навчання. Тому проводимо в школі щотижневі огляди учнівської старанності, наполегливості, працелюбності.


Ми прагнемо виховувати у дітей почуття дбайливості, привчаємо до порядку, чистоти, краси, самостійності. З цією метою учні постійно контролюють стан збереження й використання шкільного приладдя, підручників. Щороку проводиться конкурс “Кращий кабінет”.


Декілька слів хочеться сказати про уроки образотворчого мистецтва в нашій школі. Ці уроки дають можливість школярам відчути та зрозуміти природу, явища навколишнього середовища, відчути красу реального світу, її невичерпність і неповторність. Цьому сприяють уроки малювання з натури. Учні із задоволенням виконують замальовки, відтворюючи в них своє бачення прекрасного. Образотворче мистецтво, впливаючи на внутрішній світ дитини, допомагає їй зорієнтуватись у навколишньому житті, вчить сприймати красу, стимулює до розвитку образного мислення, уяви, пам’яті. На уроках учні порівнюють красу реального світу із красою створеного руками митця – художника, скульптора, архітектора, народного умільця. На основі аналізу творів мистецтва наші школярі створюють власні мистецькі твори.


Дітям подобаються уроки на яких навчальний матеріал поєднується з подорожами на природу, по населеному пункту. А особливо запам’ятовуються зустрічі з народними умільцями: писанкарство і вишивка – Мороз М.Т., вишивка – Білокур Т.І., плетіння з лози – Плиска Д.В.(учитель фізкультури нашої школи), робота по дереву – Гук В.Г. Такі уроки формують творчу особистість на основі загальнолюдських цінностей.


Учні та вчителі школи шанують традиції своїх пращурів, проводячи різноманітні виховні заходи. Традиційними стали українські вечорниці, “посиденьки” та інше. Учителі багато роблять для того, щоб діти знали і пам’ятали традиції та звичаї свого народу. Батьки теж із задоволенням приймають участь в підготовці свят, інколи проявляють неабиякий артистизм. Такі свята, як українські вечорниці, потрібні всім нам, бо це наша історія, а як говорить народна мудрість, ”хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”. На нашу думку, традиції українського народу, втілені у шкільні виховні заходи, діти понесуть у свої родини.


З нашими дітьми працюють талановиті вчителі гуманітарного циклу, які дбають, щоб кожен учень школи знав, що він українець. На уроках вдало використовується народознавчий матеріал, в школі обдаровані учні відвідують гурток “Пролісок”, гуртківці пишуть вірші, твори, нариси, які друкуються в місцевій газеті “Зоря”.


Традиційними в нашій школі стали зустрічі з поетом – земляком Олександром Петриченком. На таких зустрічах актовий зал переповнений, діти залюбки декламують вірші любимого поета, співають його пісні. Учні активно спілкуються з ним, ставлять багато запитань, цікавляться творчістю поета. Ці зустрічі дуже змістовні, приносять масу задоволень. Олександр Петриченко автор багатьох збірок, в своїх віршах він прагне навчити дітей добра, справедливості, любові до всього, що оточує. В школі створений куточок поета, в якому містяться його збірки. Нещодавно проходила презентація його нової збірки «Подих древності».


Гордістю села є сільський музей. Це один із тих закладів, над створенням якого працювала вся громада, прагнучи закарбувати для нащадків головні події, побут, спогади про односельців. З’явився він не одразу і не на голому місці. Насамперед музеєм опікувались головні осередки освіти та культури в селі – школа і бібліотека. Та створювали його не лише педагоги. Учні стали першими помічниками, - ходили по сільських дворах, збирали ікони, старовинні речі, предмети побуту, фотографії із сімейних альбомів, вирізки з газет, спогади ветеранів, художні вироби, цінні речі. В музеї можна дізнатись про природу рідного краю – рослинний і тваринний світ, тут можна побачити і старовинні речі. Найбільше матеріалів містить розділ “ХХ століття”: історія створення і розпаду колгоспів, події Другої Світової війни, матеріали про відомих земляків: Реву В.Г., Дзюндзяк А.В., Хліманкову Г.В., Величка Б.Д. та інших.


Напередодні Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій , в школі проводимо акцію «Запали свічку». Вшановуємо пам’ять безвинних жертв найбільшої трагедії нашого народу, яка забрала життя мільйонів людей, Голодомор 1932-1933 років. В школі збираються не тільки вчителі та учні, приходять і батьки учнів, жителі села. Учнями школи була проведена пошукова робота по збиранню свідчень очевидців тих страшних подій. В селі із 1500 жителів в роки голодомору пішло із життя 1014 осіб. Це історія села, важкі фрагменти про голодомор, смертельні пазурі якого відчувала мало не кожна родина. Багато з тих, хто пережив страхіття 1932-1933 років і досі не можуть говорити про події того часу. Психіка цих людей назавжди зазнала невиліковних травм, коли думка про їжу тьмарила все єство людини. Молитвою, хвилиною мовчання, запаленими свічками всі присутні вшанували пам’ять тих, хто у страшних муках відійшов з життя. І нехай не згасає той вогонь, бо це потрібно, щоб жити, ростити хліб, ніколи не допустити повторень страхіть.


Чимало уваги наші педагоги приділяють природоохоронній роботі. Охорона природи, раціональне використання людиною її багатств – важлива загальнодержавна і загальнонародна справа. Охорона природи – обов”зок кожної людини. Сама дитина – частка природи. Тож школа в природничому середовищі формує в учнів ціннісне до нього ставлення. Життя, навчання, праця в тісній співдружності з природою, від якої в значній мірі залежить і економіка, і добробут селянина, його погляди на світ, зрештою його естетичні смаки – все це позначається і на інтелектуальному, і на емоційно-естетичному розвитку вихованця сільської школи. Недарма кажуть , що більшість поетів народжується в селі, а вмирає в сучасному змеханізованому місті з його благами цивілізації.


Наша школа виховує школярів у дусі любові до рідної природи і охорони навколишнього середовища.


Освіта учнів здійснюється в різних напрямках: на уроках, заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці, різних масових заходів.


Учні нашої школи часто виступають пропагандистами природоохоронних знань серед своїх товаришів, беруть участь у озелененні школи і села, доглядають лісопарки, ліси, охороняють рідкісні рослини і тварини, розчищають джерельця, вивчають місцеву флору і фауну. В школі створені зелені та голубі патрулі, шкільне лісництво.


Загони зелених патрулів беруть участь у внутрішньому озелененні школи, засаджують пустирі навколо села липами березами , дубами, черешнями, вишнями, одне з засаджених місць “Дубки” стало улюбленим місцем відпочинку для жителів усієї округи. Діти вирощують розсаду квітів, яку потім розсаджують біля пам’ятників, на братських могилах.


Цього року учнями 4 класу, на згадку про початкову школу, були посаджені берізки біля пам’ятника загиблим воїнам та на території школи.


Восени учні збирають опале листя, щоб уникнути шкідливих викидів в атмосферу, його не спалюють, а виносять на шкільні ділянки, де листя перегниває і перетворюється на добрива для ґрунту.


Голубий патруль проводить обстеження водойм, виконує посильні роботи: скошують очерет, пробивають взимку ополонки. Проводяться рейди по охороні водойм від забруднення. Виконуються роботи по укріпленню берегів водойм.


Велике значення приділяється охороні птахів і їх прирученню. Проводиться заготівля кормів для птахів на зиму. Вдома з батьками учні виготовляють шпаківні, годівнички. Їх розвішують не тільки біля школи чи дому, а й у лісі. Місцевий лісник часто зустрічається з юними природолюбами.


Також учні доглядають чудовий фруктовий сад, який є на території школи: обгортають стовбури дерев полином і очеретом, щоб їм не завдавали шкоди зайці. Восени діти збирають щедрий урожай яблук. Кухарі шкільної їдальні заготовляють з них сухофрукти, а взимку діти п’ють смачні і корисні компоти, ласують плодами із свого саду.


Традиційними стали в школі: свято квітів, свято урожаю (дари природи діти здають в шкільну їдальню), свято зустрічі птахів, День Землі, біологічні КВК.


Учні всіх класів беруть участь у тренінгах, природничих аукціонах, годинах спілкування. Була проведена конференція на тему: “Збережеш природу – врятуєш життя,” мета якої – сприяння збереженню природи. В школі проводяться конкурси на кращу екологічну стінгазету та виставки малюнків, плакатів. У творчих роботах школярі висловлюють свої думки про стан лісів, річок, озер, рослинного та тваринного світу в Україні, зокрема в нашій Черкаській області.


Природоохоронна робота має для учнів пізнавальний характер. Виховує формування наукового світогляду, екологічної культури, почуття патріотизму, любові до природи, бережливості, працьовитості, колективізму, позитивної орієнтації. Розвиває творчі здібності, навички дослідництва і винахідництва.


Чимало добрих справ на рахунку халаїдівських учнів та педагогів. Цікаво і змістовно проходить в школі Всесвітній день авіації та космонавтики. В цей день завжди проводиться конкурс “Космічні фантазії”. Цей захід проводиться для розвитку творчих здібностей учнів, зацікавлення їх дослідженнями космосу, підвищення знань з природничих та гуманітарних наук. Роботи подавали в таких номінаціях: образотворче мистецтво, вироби з дерева, паперу, м’які іграшки, вишивка, аплікація і літературний жанр. Найширше на конкурсі було представлено образотворче мистецтво. Напевно, дітям найлегше фарбами на папері відтворити своє уявлення про всесвіт і його таємниці. І тут, як кажуть, скільки дітей, стільки й думок. Для одних космос – це безмежний, загадковий простір, краса якого зачаровує і гіпнотизує. Відповідно на картинах таких дітей зображено блакитну глибочінь з вкрапленням невідомих планет і далеких зірок. Молодші школярі виготовили “марсіанчиків.” В школі діти на уроках фізики та астрономії цікавляться досягненнями сучасної науки, зокрема в галузі досліджень космосу.


В школі велика увага приділяється гуртковій роботі – важливому засобу виховання в учнів творчого підходу до справи, бажання пошуку. Щорічно проводиться виставка “Умілі руки , природа і фантазія”, що є своєрідним підсумком роботи всіх гуртківців школи. На ній експонуються найкращі роботи, учні нагороджуються грамотами, подарунками.


Здоров’я. В селі дівчину на виданні цінять за здоров’я і працьовитість. Цінність здоров’я приживається у сільській школі ніби сама собою. Це зумовлено взаєминами з природою, де виживає все здорове, і з працею біля землі. Ця праця нелегка, тож потребує міцного здоров’я, а з іншого боку, ця праця ведеться переважно в русі, на свіжому повітрі, досить різноманітна, тож вона загартовує і грає на обличчі трударя живим рум’янцем та доброю надією на урожай. З цінністю здоров’я в сільській школі тісно пов’язана цінність життя, як найдорожче, що дається людині від роду.


В школі працюють спортивні секції, гуртки. Учні нашої школи постійно займають призові місця на районних та обласних змаганнях, нагороджуються грамотами, дипломами, цінними призами. Виховання не можливе без тісної співдружності школи і сім’ї, тому наш педагогічний колектив прагне створити належні умови для спільної роботи.


Ми вважаємо, що батьки мають добровільно брати участь у всіх шкільних заходах, а не лише приходити на збори, урочисті свята. Тісне співробітництво з батьківським колективом забезпечує успіх у будь-яких починань в нашій школі. Це і ремонт шкільних приміщень, класних кімнат, допомога в організації поїздок по визначних місцях Черкащини.


У школі роками утверджується і міцніє правило: в центрі уваги, спостережень, роздумів, планів учителя повинна бути конкретна особистість.


Саме цими заходами намагаємося формувати взаємоповагу та самоповагу учнів, виховувати в дітей і дорослих моральне благородство, емоційну чутливість, любов до природи, дбати про здоров’я.


Як навчав Василь Олександрович – частіше усміхатися, вчити приносити людям радість. В цілому творча спадщина педагога є неоціненним скарбом культури українського народу. На нашу думку, творчо розвиваючи ідеї В.О. Сухомлинського, загальноосвітня школа має стати осередком збереження й розвитку українських традицій, будуючи на них навчально-виховний процес.


Досвід нашої школи переконує: якщо правильно зорієнтувати учнів, якщо вміло стимулювати їхню діяльність, вони правильно оцінять ситуацію, що склалася , й будуть активно домагатися позитивного розв’язання проблем, боротися за поліпшення результатів. Після закінчення навчання учні повною мірою підготовлені до самостійної роботи, що підтверджується працею багатьох випускників школи. Випускники школи вступають у вузи – 60% ,з них у: педагогічні – 26%, с/г – 30 %, економічні – 4%.


Загальний висновок, який зробив педагогічний колектив школи щодо виховання індивідуальних здібностей і нахилів учнів, полягає в тому, щоб нарівні з навчальним процесом запропонувати учням такі види діяльності, серед яких кожний знайде стежку, якою піде першим.


Золоті педагогічні зерна впадуть на благодатну ниву духовного відродження України лише за умов, коли кожен учитель увірує у свій святий обов’язок виховання особистості, вільної у своєму виборі та відповідальності за свій вибір.


Навчання і виховання – це не підготовка до життя, а саме життя.


На творах Василя Олександровича можна і вчити, і виховувати, адже це – невичерпна криниця пізнання світу і себе.


Хочеться побажати освітянам України плідної підготовки й успішного відзначення 90-річчя від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського.