2 листопада 2011 року, 10
| Вид материала | Документы |
- Постановою Верховної Ради України від 10 листопада 1994 року n 239/94-вр із змінами, 98.71kb.
- Погоджен о, 35.37kb.
- Повідомлення про заснування громадської організації «прилуцький міський осередок чернігівського, 186.09kb.
- Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1223 Відповідно до закон, 90.51kb.
- Розпорядження, 24.01kb.
- Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року n 5-рп/99, від 6 липня 1999 року, 300.22kb.
- С. Г. Давтян листопада 2011 року, 186.05kb.
- Конкурс проходить з 15 листопада 2010 року до 30 липня 2011 року у три етапи, 89.67kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
- Постановою Верховної Ради України від 21 січня 1994 року n 3858-xii із змінами І доповненнями,, 100.86kb.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, вас в позитивному плані згадали. Ви ж не будете самі себе хвалити. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Тут були справедливі докори, але я думаю, що краще, щоб Верховна Рада цим займалася, а не Кабінет Міністрів, Юрій Анатолійович.
Я ставлю на голосування про схвалення Закону щодо ратифікації угоди між Урядом України та урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері (реєстраційний номер 0221). Прошу голосувати.
10:51:44
За-313
Навіть Юрій Анатолійович Кармазін проголосували. Угода ратифікована.
Розглядається питання, проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище (реєстраційний номер 0225). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
10:52:22
За-215
Пропозиція підтримана.
Доповідає заступник голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Дунас Степан Васильович. Підготуватися Олегу Білорусу.
ДУНАС С.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Законопроект про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище розроблений Держгірпромнаглядом України відповідно до Плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди на 2010-2012 роки, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року та внесений на розгляд до Верховної Ради України Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем.
Необхідність ратифікації зазначеної конвенції зумовлена прагненням України послідовно дотримуватися взятих на себе зобов'язань у створенні безпечних і нешкідливих умов праці і таким ще раз ми засвідчуємо, що Україна, як і вся світова спільнота, забезпечує першочерговість пріоритету людського життя.
Конвенцією передбачається розробка, здійснення та періодичний перегляд за участі всіх соціальних партнерів, національної політики у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
Метою зазначеної політики є запобігання нещасним випадкам і завданню шкоди здоров'ю працівників, мінімізуючи при цьому причини небезпек, що виникають під час їх трудової діяльності та реалізацію конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності.
Ратифікація конвенції не вимагає значних змін у законодавстві України та бюджетних витрат, проте передбачає підвищення відповідальності як роботодавців, так і працівників за порушення законодавства з охорони праці.
Законопроект погоджений з усіма зацікавленими органами виконавчої влади та соціальними партнерами без будь-яких зауважень та підтриманий під час розгляду у комітетах Верховної Ради у закордонних справах, з питань соціальної політики, охорони здоров’я і з питань європейської інтеграції.
Також відповідно до висновку Головного науково-експертного управління Конвенція Міжнародної організації праці № 155 про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ДУНАС С.В. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус, будь ласка.
10:54:57
БІЛОРУС О.Г.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Розгляд цього питання є свідченням того, що уряду України потрібно звернути особливу увагу на подання проектів законів по ратифікації міжнародних угод.
Я звертаю вашу увагу на те, що Конвенція Міжнародної організації праці номер № 155 датована 1981 роком. Україні понадобилось 30 років для того, щоб ввести цю норму, цю конвенцію в дію. Коли більшість країн, членів Міжнародної організації праці, давно ввели і використовують цю продуктивну конвенцію.
Комітет у закордонних справах уважно розглянув проект Закону про ратифікацію конвенції і рекомендує одноголосно його до прийняття Верховної Ради.
Вважаємо, що ратифікація конвенції дозволить наблизити відповідні функції та обов’язки органів державної влади, роботодавців, працівників виробництва та інших осіб стосовно безпеки і гігієни праці, та виробничого середовища до європейських і міжнародних стандартів, а також сприятиме підвищенню іміджу України на міжнародній арені.
Ратифікація конвенції не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, в тому числі витрат державного бюджету. Головне науково-експертне управління вважає, що ратифікація дасть змогу впровадити в національне законодавство міжнародні норми безпеки і гігієни праці. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БІЛОРУС О.Г. … прошу підтримати рекомендаційне рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Записуємося.
Будь ласка, Володимир Яворівський.
10:57:34
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Включіть мікрофон? Ага, включений.
Шановні колеги! Шановні наші виборці! Безперечно, якби Україна остаточно означилася в тому, що вона рухається тільки в бік Європейського Союзу, цей закон потрібно було б приймати буквально навіть не сьогодні, а вчора, позавчора негайно. Тому що він на рівні законодавства, я підкреслюю, на рівні законодавства він, звичайно, що пропонує? Європейські стандарти і охорони праці в першу чергу. Але ми прекрасно розуміємо, що ратифікація цієї угоди, прийняття цього закону, безперечно, уже завтра не покращить ситуацію в нашій гірничорудній промисловості. Це і та ж сама Донеччина, це і Криворізький басейн, це і Запоріжжя і інші, бо це стосується в першу чергу саме них.
Одначе все одно колосальний позитив в цьому є. Тому що ми входимо в систему європейських цінностей по охороні праці. А ми знаємо, які у нас застарілі технології, які у нас колосальні втрати, скажімо, на тих же шахтах, буквально, кожний місяць приносить нам ці сумні звістки про трагедії і катастрофи у наших шахтах.
Якось сталося так, що ми з Іваном Плющем в середині 90-х років спускалися в австралійську шахту, а після цього спустилися в нашу, повернувшись в Україну. Повірте, я не хочу сказати про те, що австралійська шахта – цей рай земний. Але це два абсолютно протилежні світи, протилежні умови праці цих людей.
Через те ми проголосуємо за ратифікацію цього законопроекту, він потрібний, хай він вписується в українське законодавство і покращує його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.
10:59:28
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, "Наша Україна". Ми будемо підтримувати законопроект про ратифікацію міжнародного договору про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище.
І звичайно, що запізнення 30 років прийняття цієї конвенції це є досить багато суб'єктивних і об'єктивних причин. Тому що вимоги європейського законодавства щодо гігієни праці і безпеки виробництва в Україні, особливо в період накопичення капітул, дуже часто нехтувалися якраз власниками підприємств. І кожен мільйон тонн добутого вугілля в Україні – це 2-3 смерті шахтарів. Приблизно ж на такому рівні смертність в агропромисловому комплексі, сільському господарстві.
Ми гордилися, що нещодавно відкрили Олімпійський стадіон, але мало хто знає, що на цій будові загинуло 7 робітників. Щоденні зведення в засобах масової інформації – це загибель людей на підприємстві.
Тому прийняття такого законодавства досить вагоме. І якщо подивитися на статті, то є передбачена прогарам формування засад, національний засад цієї політики. Є заходи. Комплекс заходів на рівні національному, на рівні підприємств. І що дуже важливо, щоби люди знали, що робиться для цього в нашій державі. Стаття 11 передбачає щорічний звіт, щорічну інформацію щодо того, що зроблено на рівні національного законодавства, на рівні комплексу в національних заходах і конкретно по підприємствах щодо захисту життя працюючих. Це досить вагома конвенція. Ми будемо її підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка.
11:01:39
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний головуючий, шановні колеги, погоджуюся з позитивними міркуваннями своїх попередників. Єдине, що я думаю, що ми маємо приєднуватися до тих чи інших конвенцій не тільки зважаючи на те і аргументуючи цим, що так є в інших країнах, навіть провідних. Я думаю, що не це головний аргумент, а наскільки це важливо для самої України.
Для самої України це дуже важливо. Тому що так же як в Україні надзвичайно низька частка зарплати в собівартості одиниці продукції або одиниці собівартості продукції, точно так же мало засобів, всі це прекрасно знають, мало коштів іде на убезпечення працівників з боку роботодавців, убезпечення від травм і від тих жахливих катастроф, які бувають і які ми з вами, на жаль, спостерігаємо. І тому такий комплексний документ як ця конвенція, безумовно, має бути ратифікований.
Але я хотів би звернути увагу на конкретну диспозицію, про яку не всі кажуть. От, якщо ми ратифікуємо цю конвенцію, значно підвищиться відповідальність не тільки в тому, щоб робоче місце забезпечити роботодавцем, яке належить, а і те, що не допускати на роботу свого найманого працівника до тих пір, поки це робоче місце буде мати небезпеку, буде небезпечним для робітника.
От я встигну зачитати це. Це в статті 19 конвенції.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Убезпечено, да. Правильно, Володимир Григорович. І це є квінтесенція цієї конвенції.
Послухайте. Працівник без зволікання повідомляє своєму безпосередньому начальнику про будь-яку ситуацію, яку він має достатні підстави вважати такою, що становить безпосередню і серйозну небезпеку для його життя або здоров'я, доти, доки роботодавець не вжив заходів для її усунення, якщо необхідно, роботодавець не може вимагати, щоб працівники повернулися до робочої ситуації у випадках,…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Ви вже вдруге перетягуєте. Будь ласка.
ЗПРУБІНСЬКИЙ О.О. … коли зберігається пряма і серйозна небезпека для життя чи здоров'я. От ключова норма. Ключова норма для роботодавців, що вони не мають права примушувати людину працювати не у убезпеченому в плані безпеки місці. Тому думаю, що ця конвенція дуже позитивна. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сухий, одна хвилина.
11:04:18
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, ми в цьому залі нещодавно ратифікували Європейську соціальну хартію, якою взяли на себе цілий ряд зобов’язань стосовно нормальних, безпечних умов праці.
Друге. Ми ратифікуємо сьогодні, я впевнений, ратифікуємо шосту конвенцію Міжнародної організації праці з питань охорони праці. Тобто Україна поступово, але неухильно гармонізує своє соціальне законодавство з законодавством Європейського Союзу.
Третє. Ми недавно тут мали парламентські слухання і переконалися в тому, що травматизм в Україні не зменшується чому? Тому що йде ріст професійних захворювань. Тому проблема не стільки в ратифікації, не стільки в приєднанні до європейського законодавства, скільки в контролі за прийнятими нашому тут, в сесійному залі, рішень.
І останнє. Стосовно зауваження, яке зробив колега Зарубінський. Розумієте, ці питання взаємовідносин найманого працівника роботодавцем в охороні праці чітко регламентується Трудовим кодексом. Тому я звертаюсь до представників уряду. Визначиться з Трудовим кодексом. Його потрібно приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чорновіл, одна хвилина.
11:05:32
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Ну, перше. Наша експертна група нашої депутатської групи визначилась однозначно. Ми підтримуємо дану ратифікацію. Вона дійсно спрямована на потреби працівника для захисту працівника, можливості його забезпечити йому безпечні умови праці. Але є два застереження, які не стосуються цього голосування, (ми будемо голосувати і всіх закликаємо), які стосуються, перше, того нюансу, що положення, які є в цих конвенціях, в цих МОПівських конвенціях, зокрема те, на якому наголошував Олег Зарубінський, вони, як правило, традиційно в Україні не виконуються.
От давайте собі реально уявимо, як буде реалізовуватися, як поведуться з тим робітником, який буде вимагати виконання тих норм, які є в цій конвенції. На цьому треба наголошувати, - виконання тих договорів, законів, які є.
І другий момент. Це зауваження до Кабінету Міністрів. Ми, аналізуючи законопроект, звернули увагу на невідповідність пояснювальної записки. Таке відчуття, що вона з іншого договору, іншої умови. Тому що там іде мова взагалі про європейські документи, у пояснювальній записці…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
11:06:43
ЧОРНОВІЛ Т.В. ……. угода – це МОПівська угода, тому прохання до Кабінету Міністрів уважніше підходити і до супровідних документів. Документ прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, 1 хвилина, будь ласка.
11:06:57
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.
Звичайно фракція комуністів підтримає проект Закону про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, але ж нам потрібно врахувати наступне. 1981 рік і зараз, тоді була потужна база виробнича в промисловості, розвинений аграрний сектор. Зараз ми дивимося на рівень організації виробництва: зношеність основних фондів уже не витримує ніякої критики, яка там безпека. Тут згадувалося в доповіді про генеральну угоду, чи вона підписана в інтересах робітників чи ні, яка роль профспілок, чи підписуються колективні угоди. А треба також врахувати і свавілля власників підприємств по відношенню до наших робітників.
І ще одне. Як виконуються наші міжнародні зобов'язання. Згадувалася і Соціальна хартія і Хартія місцевого самоврядування. Тому, щоб ми себе не зганьбили…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Активне обговорення питання завершено. Виступили представники всіх фракцій.
Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку Закону щодо ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище. Прошу голосувати.
11:08:55
За-298
Закон прийнято.
Розглядаємо питання проект Закону про ратифікацію Додатків до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії Державного кодону між Україною і Угорською Республікою, проведеною у період 1997-2003 років (реєстраційний номер 0226). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:09:36
За-222
Пропозиція підтримана.
Доповідає перший заступник голови Адміністрації Державної прикордонної служби Шишолін Павло Анатолійович. Підготуватись Тарасюку.
ШИШОЛІН П.А.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, необхідність прийняття даного закону обумовлена потребою затвердження додатків документів, які були складені за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною ті Угорською Республікою. Дана перевірка була проведена українсько-угорською прикордонною комісією у період 1997-2003 років у відповідності до договору між Україною і Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону.
Документи цієї перевірки у листопаді 2003 року були ратифіковані Верховною Радою України та парламентом Угорської Республіки. У послідуючі роки внаслідок природних змін на річкових ділянках державного кордону, особливо підмив берегів, українсько-угорською прикордонною комісією у відповідності до її повноважень здійснено перенесення дев'ятьох прикордонних знаків на безпечну відстань з метою їх збереження. При цьому доповідаю, що лінія проходження державного кордону не змінилася.
За результатами перенесення прикордонних знаків було складено нові протоколи прикордонних знаків та внесено зміни у список координат, які підлягають ратифікації.
Реалізація заходів, передбачених проектом закону, не потребує додаткового фінансування із державного бюджету. Прошу підтримати даний закон. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк.
11:11:32
ТАРАСЮК Б.І.
Дякую, шановний пане головуючий, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції розглянув даний законопроект 0226 на своєму засіданні 18 жовтня і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому. На думку комітету, даний законопроект не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України і має бути підтриманий. Зазначу, що рішення Комітету з питань європейської інтеграції підтримане висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Це позитивне рішення також прийнято Комітетом у закордонних справах, а також з питань національної безпеки і оборони. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович. Голосуємо? Прошу записатись. Камчатний.
11:12:36
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Прошу передати слово Тарасу Чорновілу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл.
11:12:41
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, народні депутати України! Я би у вас не попросив слова, тільки задля одної дрібної детальки, щоби зняти ту проблему, яка виникає в багатьох наших колег, які коли чують щось про державний кордон, у них появляється думка, що ми щось комусь маємо віддати. Даною угодою чи змінами до даної угоди не міняється лінія державного кордону. Вона як проходила чітко, і вона як зафіксована чітко на топографічних картах по руслу річки Тиса, вона так само по тій самій лінії проходить. Річ в тому, що невід'ємною частиною Угоди про державний кордон між Україною і Угорщиною є так само чіткі координати розміщення прикордонних стовпчиків, які у випадку водного кордону розміщуються на певній незначній відстані від берегу уздовж двох берегів ріки відповідно українського і угорського. Оскільки річка регулярно підмиває береги, не міняючи лінії державного кордону, доводиться переносити дані стовпці. Оскільки це є невід'ємна частина даної угоди і будь-які зміни до цієї угоди потребують ратифікації, то ця ратифікація стосується тільки абсолютно технічних нюансів, жодних змін кордону, жодних втрат територіальних чи набутків в даному випадку не відбувається. Ми виконуємо свою технічну, але передбачену для нас Конституцію, Законом про міжнародні договори, місію. Тому і від імені нашої депутатської групи, і від імені Комітету у закордонних справах прошу підтримати даний законопроект і його ратифікувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.
11:14:18
ПОПЕСКУ І.В. Дякую.
Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, як було зазначено, у період з 1997 по 2003 роки відбулася перша спільна перевірка проходження лінії державного кордону між України і Угорською Республікою. Це було зроблено відповідно до Договору між Україною і Угорською Республікою… режим українсько-угорського державного кордону співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995 року, яку було ратифіковано 22 липня… листопада 1995 року.
Але, шановні колеги, після того, як була проведена ця перевірка, сталися нові зміни. Особливо після 2003 року. Внаслідок цих змін українсько-угорською комісією було здійснено перенесення 9 прикордонних знаків, і хочу звернути увагу на те, що 5 з них було угорських і 4 було українських, на небезпечну відстань. При цьому, як було зазначено, лінія державного кордону не змінилася.
Ми повинні просто зазначити список координат, де зараз знаходяться ці прикордонні стовпи.
В зазначеному документі, про який йдеться в проекті, підлягають ратифікації відповідно до пункту а) частини 2 статті 9 Закону України "Про міжнародні договори України" як такий, що стосується державних кордонів.
Партія регіонів буде виступати "за" і просить всіх підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин. Олег Зарубінський.
11:15:52
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Наша фракція буде одностайно підтримувати цей законопроект, і крім того, що колеги говорили, я хотів би звернути увагу, що це якраз той приклад, коли ініціатори законопроекту абсолютно є правими.
З одного боку, тут було сказано, що це є технічні моменти. Ну, знаєте, коли мова йде про державний кордон, то будь-який момент є не технічним, а є надзвичайно принциповим. І те. що не змінюється лінія державного кордону, а фактично змінюється розташування прикордонних сповпів – це теж є складова частина оцієї уваги, яку кожна держава має приділяти державному кордону. Але в даному випадку я хотів би позитивно відмітити, що було ініційовано відповідно до Закону "Про міжнародні договори України" якраз ратифікацію цієї угоди парламентом. Тому ми маємо це підтримати, точно так же, як, очевидно, будемо підтримувати, коли відповідні спостереження органом центральної виконавчої влади, який відповідальний за державний кордон, будуть здійснюватися і на інших ділянках кордону. Правильно? Бо є природні речі, коли оці знаки треба зміщувати. Але ми маємо це ратифікувати у Верховній Раді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич передає слово.
11:17:19
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Аржевітіну слово прошу передати.
11:17:39
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, дійсно, ратифікація не зачіпає особливо проблемних питань. І перенесення прикордонних знаків є, дійсно, результатом руйнівної сили повеней. Але сам факт ратифікації угод між Угорською Республікою і Україною є хорошим посилом, особливо для закарпатців, для колишніх етнічних бойків, лемків, гуцулів, які на різних відтінках часу проживали в дев’яти країнах світу. І, між іншим, кожна з цих країн встановлювала чи проводила свою державну політику в частині державних кордонів, як хотіла. Ось прикладі: в результаті Сен-Жерменської угоди 1919 року майже 250 закарпатців-українців опинились на території Прящивщини. Майже два десятки українських закарпатських сіл опинилися на території Румунії.
Я думаю, що сьогодні глибоко символічно, що саме 2 листопада ми розглядаємо цю угоду, адже 2 листопада 1938 року була окупована частина Закарпаття, тодішньої Підкарпатської України, і Ужгород, Мукачево і Берегово відійшли до Угорщини, а столиця була перенесена в Хуст.
Але потрібно пам’ятати цей історичний факт, потрібно пам’ятати, що сьогодні на території Закарпаття проживає майже 20 відсотків угорського населення і це хороший позитив для того, щоб покращувати україно-угорські стосунки на Закарпатті. Я думаю, це хороший посил, те, що працює ця україно-угорська комісія і це тільки перший етап, перша ратифікація, робота буде продовжуватися, це хороший сигнал і для покращення інвестиційного клімату на Закарпатті. Тому, звісно, угоду потрібно ратифікувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення…
Так, будь ласка, хвилина, Томенко.
11:19:39
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я хочу підтримати даний документ, але звернути увагу на дві позиції. Вони пов'язані з тим, що зазвичай такий документ, коли готується, він проходе відповідний правий… договірне управління МЗС, і Секретаріат Президента. І я думаю, що коли ми співпрацюємо в такий частині між країнами, повинні звертати увагу на низку проблем, які виникають у наших відносинах, і шукати паралельно його вирішення. Перша проблема пов'язана із активізацією фінансування і спільних проектів Європейського Союзу на проект Карпатського регіону, оскільки наші сусіди і Угорщина, і Словаччина, і Чехія тут активні, Україна тут відстає і ми мусили би бути більш активнішими, і МЗС в тій частині, що ми мусили би активніше залучати в екологічні і інші проекти кошти Європейського Союзу.
І друга проблема, яка менш оптимістична, пов'язана з тим, що я неодноразово звертав увагу на те, що РНБО, і СБУ, і МЗС чомусь закривають очі на те, що існує проблема в нас занадто активної діяльності і Угорщини, і деяких інших наших сусідських країн в частині надання подвійного громадянства. Значить, ми мусили б бути більш тут послідовними і розуміти, що це непроста історія. Краще ми доб'ємося в міждержавних угодах безвізового в'їзду і виїзду, нормальних умов для людей, які там працюють чи їздять в гості, а не будемо створювати собі таку міну подвійної дії.
Я просив би МЗС, РНБО звернути на це увагу і думаю, це заслуговує, історія з подвійним громадянством, заслуговує на спеціальне засідання Ради національної безпеки і оборони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Додатків до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою проведений у період 1997-2003 років (реєстраційний номер 0226). Прошу підтримати.
11:21:48
За-303
Закон прийнято. Дякую.
Розглядаємо питання проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (реєстраційний номер 0227). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
11:22:18
За-213
Підтримана пропозиція.
Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Василь Іванович Надрага. Підготуватися Курпілю.
НАДРАГА В.І. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення була підписана 5 жовтня 2010 року з метою вдосконалення чинної договорно-правової бази у сфері соціального забезпечення громадян обох держав.
Така необхідність виникла у зв'язку із значними змінами у законодавстві про соціальне забезпечення України та Естонської Республіки, які відбулися з моменту підписання Договору між урядом України і урядом Естонської Республіки про співробітництво у галузі соціального забезпечення від 20 лютого 1997 року.
Нова угода регулюватиме, перше, здійснення виплат у рамках загальнообов'язкового державного страхування України, що стосується нещасних випадків на виробництві, професійного захворювання та (або) смерті з цих причин, безробіття, пенсій відповідно до законодавства про загальнобоов'язкове державне пенсійне страхування, допомоги на поховання; по-друге, це здійснення виплат відповідно до законодавства України про державну допомогу сім'ям з дітьми, що стосується народження дитини та догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Прийняття законопроекту дасть можливість виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності названої угоди. У ході міжвідомчого погодження законопроект було підтримано усіма зацікавленими міністерствами та відомствами.
Прийняття законопроекту та набрання чинності угоди сприятиме посиленню соціального захисту громадян обох держав та посилення співробітництва між компетентними органами та установами України та Естонської Республіки у сфері соціального забезпечення.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету – заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Степан Курпіль.
11:24:35
КУРПІЛЬ С.В.
Шановні колеги, дана угода, яку укладено 5 жовтня 2010 року у Таллінні, спрямована на розвиток співпраці у сфері соціального забезпечення осіб, на яких поширюється законодавство відповідної сторони щодо державного пенсійного страхування, допомоги по безробіттю, на поховання, соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, допомоги сім’ям, що стосується народження дитини і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зазначеним особам, які проживають на території однієї із сторін, надаватимуться відповідно до законодавства цієї сторони такі ж права і соціальне забезпечення, і у них виникатимуть такі ж обов’язки, як і у громадян цієї сторони.
Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні проект закону щодо ратифікації цієї угоди і вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у цілому. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися. Петро Цибенко.
11:26:02
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! Шановні громадяни України! З моменту підписання попереднього міжнародного договору з Естонською Республікою, мається на увазі України, пройшло понад 13 років. Звісно, за цей час і наше суспільство, і суспільство в цілому, міжнародна спільнота стали більш відкритими. І виникли питання щодо удосконалення чинної договірно-правової бази, оскільки ситуація не стоїть на місці. Потреба в такій міждержавній угоді є. Вона абсолютно очевидна, бо мова йде не лише про обмін гарантіями в сфері пенсійного забезпечення, а і в деяких інших сферах соціального захисту.
Тому фракція Компартії України буде підтримувати цей документ. Ми вважаємо, що це крок у правильному напрямку, щоб громадяни, скажімо, які приїхали з Естонії в Україну або з України до Естонії, щоб вони не відчували себе громадянами, так би мовити, другого ґатунку, щоб вони мали відповідні, рівні права з місцевим населенням. Отже, це просування у правильному напрямку, і фракція Компартії України буде підтримувати цей документ. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.
11:27:27
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, хочу вам нагадати, що з 1999 по 2003 рік в Україні, виконуючи Закон про основи загальнообов’язкового державного соціального страхування, було прийнято на законодавчому рівні і розроблено положення про чотири фонди соціального страхування такі ж самі, які є в Естонії.
Але є одна неприємна для України обставина. От колега сказав щойно, коли наш громадянин приїде в Естонію, щоб він себе там почував… він себе там почувати буде паршиво, бо в Україні так і не створено п’ятий вид загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. І медичну допомогу в Естонію він буде отримувати як людина третього сорту, а не як громадянин Європи, який має таку ж саму страховочку, яку мають наприклад естонці.
Тому ми повинні прискорити процес, процедури прийняття п’ятого виду і закінчити в цілому цикл загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому що, не маючи п’ятого виду медичного, а ви прекрасно розумієте, що сьогодні як ніколи гостро стоїть проблема охорони здоров'я. Більше того, в прожитковому мінімумі от того 2000 року ми ж не закладали цифри росту дороговизни на лікарства та платне медичне обслуговування, яке фактично, але ще не юридично утворене.
Тому цілком зрозуміло, чому я взяв слово. Пройде деякий час і нам цю угоду прийдеться знову переписувати, знову підписувати тоді, коли в Україні таке з'явиться, я переконаний, переможе здоровий глузд, якийсь з урядів таки візьме на себе відповідальність і підтримає на законодавчому рівні наші пропозиції народних депутатів України про створення, про заснування Фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування. В іншому випадку, система соціального забезпечення українців має незавершений вигляд, і цьому потрібно покласти край.
Тому безумовно, цю угоду потрібно ратифікувати, ратифікацію слід підтримати, маючи на увазі, що ми маємо величезну проблему з п'ятим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, страхування медичним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна".
11:29:41
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.
Шановні народні депутати, чи треба ратифіковувати, чи не треба? Безперечно, треба.
Друге питання. Чому уряду знадобився цілий рік, я нагадую, 5 жовтня 2010 року у місті Таллінн підписана ця угода. Чому рік знадобився? Щоб дійти через парк, який зараз переповнений автозаками, знахабніли! Пане Могильов, майте совість, ви ж погони носите, приберіть автозаки! Приберіть автозаки, ви їх виставили прямо перед урядом. Ваш Президент має привселюдно сьогодні за це роздовбати і сказати: що ви робити? Ніколи ще уряд України не залякував громадян автозаками, які виставляли прямо в парку біля Верховної Ради і уряду. Це соромно, шановні колеги депутати! Дуже соромно.
Я погоджуюся з колегою Ярославом Сухим, який сказав, що в Естонії наша людина буде почувати себе людиною третього сорту. А в Україні людина праці не відчуває себе такою людиною, порівняно з олігархом? Це ж саме ваша політична сила, ведучи Віктора Федоровича до влади, пообіцяла мінімальну пенсію тисячу 200 гривень в 2011 році. А що ви пропонуєте, ви ще й цього не пропонуєте в 2012 році. Це саме за вашої зараз, урядування, скоротилося на 40 відсотків видатки на одноразову матеріальну допомогу інвалідам і непрацюючим. Через це, шановні, не буде почувати себе людиною третього сорту, коли до влади прийде в Україні опозиція. А це треба ратифіковувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин передає Зарубінському.
11:31:52
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Ну, щодо останньої сентенції, коли людина буде не третього сорту, а іншого, очевидно, сорту, ну, таке враження, що у всіх амнезія і ніхто не пам'ятає, що було 5 років, 10 років, 15. Очевидно, 10 років тому в 1998, або в 1998 році, коли пенсія не виплачувалася цілий рік, то людина була іншого сорту.
Ну, давайте безпам'ятством не страждати і вже в цьому запалі популізму залишатися просто людьми здорового глузду. Щодо цієї угоди, то оскільки вона спрямована на соціальний захист людей, на захист наших громадян, які потрапили до Естонії, то наша фракція одностайно буде голосувати за. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл, 1 хвилина.
11:32:46
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги народні депутати, шановний Адаме Івановичу, наша депутатська група на експертному засіданні прийняла рішення одностайне підтримувати ратифікацію даної угоди, але я хотів би тут зостановитися на двох тезах, які нас турбують.
Перше, це викладено дуже добре Ярославом Сухим. Для нашої депутатської групи це теж дуже важливий момент, щоб ми наше українське внутрішнє законодавство підвели до того рівня, коли ми на міжнародному рівні, наші громадяни не будуть відчувати себе ущербними.
Другий момент, на якому я хочу наголосити. Добре, що зараз доведено до пуття і подано ратифікацію угоди з Естонією. Я ще раз нагадую про угоду з Португалією. Ми кожен тиждень, коли йдуть ратифікації, про соціальну угоду з Португалією піднімаємо питання. Нарешті я отримав підтвердження з Кабінету Міністрів, що передано від Міністерства праці і соціальної політики і праці текст цієї угоди до Міністерства закордонних справ, якісь зрушення відбулися.
Я звертаюся до Кабінету Міністрів від імені нашої депутатської групи з проханням прискорити процедуру. Тому що там такі ж самі люди, які так само заслуговують на соціальний захист. Дякую за увагу. Прошу підтримати угоду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення. Реєстраційний номер 0227. Прошу голосувати.
11:34:22
За-295
Угода ратифікована.
Шановні колеги, в зв’язку з виробничою необхідністю нам треба зараз розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг та діяльності виконавців/виробників таких послуг (реєстраційний номер 9054).
Є пропозиція розглянути законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:35:13
За-215
Підтримано.
Доповідає законопроект народний депутат України Сербін Юрій Сергійович. Тільки що ж був Сербін, де він? Так, ну, давайте почнемо. Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, Сергій Майборода присутній? А, Сербін є. Будь ласка, Юрій Сергійович.
11:35:58
СЕРБІН Ю.С.
Шановні колеги! Ось наша рідна більшість звинувачує опозицію постійно в тому, що ми мало вносимо конструктивних законів. Що багато наших законів не отримують підтримку Науково-експертного або юридичного управління.
Ось вам приклад, з моєї точки зору і з нашої точки зору як опозиції конструктивного закону, який направлений на поліпшення ситуації в ЖКХ і наших людей.
Закон складається з двох частин. Перша частина. У нас за статистикою мільйон двісті сімдесят тисяч людей зараз не отримують заробітну плату, це більше 1 мільярда гривень. І одночасно ми нараховуємо їм пеню за те, що вони не сплачують тарифи. То людина, яка бачить, що вона постійно падає в боргову яму, взагалі припиняє сплачувати тарифи. То закон направлений в цій частині на два напрямки. Перше, щоб все ж таки людина сплачувала тарифи. Це перше. І друге, щоб ЖКХ або підприємства ЖКХ отримували реальні кошти, бо коли безнадійна заборгованість, то вона просто не сплачується. Це перше питання. А механізм пропонується розробити Кабінету Міністрів, хоч механізм дуже простий. Якщо людина принесла довідку в ЖКХ, в підприємтсво ЖКХ про те, що вона не отримує заробітну плату, то це достатньо для того, щоб їй не нараховувалась пеня.
І друге питання – питання теж ЖКХ і реформування ЖКХ. Ми вже другий рік поспіль не виділяємо кошти на реформування на цю програму. І постійно при цьому розмовляємо про те, що у нас потрібно підвищувати енергоефективність, заохочувати людей, які працюють з цими питаннями. То починається енергозбереження з того працівника, який працює в цьому підприємстві, яке використовує енергію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СЕРБІН Ю.С. То що пропонується. Якщо дійсно підприємство заощадило на енергоефективності, підтверджується міською владою, що дійсно нема до нього претензій, що вони виконують всі обов'язки за договорами з мешканцями, то 50 відсотків економії направляється на заробітну плату. До відома, у нас заробітна плата зараз в ЖКХ всього 50 відсотків від середньої заробітної плати по країні.
Науково-експертне підтримало цей закон, повторююсь, підтримало два комітети, правда, наш комітет, коли розглядав другий раз, то розділився шість на шість. А ви ж вже вирішуйте підтримувати закон чи не підтримувати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Сергійовичу.
Майборода Сергій, голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики.
11:39:04
МАЙБОРОДА С.Ф.
Уважаемые товарищи депутаты, этот законопроект комитет рассмотрел 21 сентября этого года. Главное научно-экспертное управление отметило незначительные замечания и выразило мнение, что законопроект может быть принят за основу.
Комитет по вопросам бюджета сделал вывод, что реализация законопроекта будет иметь опосредованное влияние на расходную часть Госбюджета. Мнение членов комитета разделились, то есть, голосовали поровну, по шесть голосов "за" и "против". То есть, решение комитета не было принято.
Учитывая изложенное, и при согласии на это председателя Верховной Рады Украины Владимира Литвина, комитет выносит на рассмотрение Верховной Рады Украины данный законопроект для принятия решения. Прошу определиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. прошу записатись. Будь ласка, Камчатний Валерій.
11:40:01
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Прошу передати слово колезі Задирко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко.
11:40:07
ЗАДИРКО Г.О.
Дякую, Адаме Івановичу.
Шановні колеги, фракція "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати законопроект 9054, оскільки він надає право споживачу не сплачувати нараховану йому пеню за несвоєчасно оплачені житлово-комунальні послуги, але лише у тому разі, якщо існує заборгованість перед споживачем з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії чи іншої грошової виплати, від якої залежить платежоспособність цієї людини.
Безумовно, для уникнення зловживань споживач має надати відповідне документальне підтвердження своєї тимчасової неплатежоспроможності, а після чого пеня за несвоєчасну сплату послуг ЖКХ нараховуватися не буде.
Ми, звичайно, рахуємо, наша депутатська група, що це слушна законодавча ініціатива, ми будемо її підтримувати. Тим більше, ми сьогодні розуміємо, що заборгованість перед працівниками з кожним місяцем, на жаль, збільшується. Тому це соціальний закон, і, звичайно, ми його будемо підтримувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська, фракція комуністів.
11:41:16
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Александровская, фракция коммунистов. Прошу передать слово коллеге по фракции коммунистов Евгению Волынцу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Волинець.
11:41:26
ВОЛИНЕЦЬ Є.В.
Евгений Волынец, фракция коммунистов, Шахтерск, Донецкая область. Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! Суть вопроса этого законопроекта очень важна на данном этапе, наша фракция, естественно, будет поддерживать ее. Но вот хотелось бы сказать, что в свое время более широкий законопроект, более шире и более объективней был разработан и внесен на рассмотрение Петром Николаевичем Симоненком, там, где был не только вопрос о пени, который, действительно, вот остро стоит, а так же ж и об оплате самих услуг, связанные с тем, что вот не платят заработные платы, стипендии и те же социальные выплаты. Насчет того, что как на комитете у нас был спор по поводу, как же ж вот определить, платит человек или не платит, то есть есть у него задолженность или нет. Я вам хотел бы напомнить, что в свое время такой процесс одно время проходил, это середина-конец 1990-х годов, на угольных предприятиях, когда по полгода не платили заработную плату, и где-то порядка года были вот эти такие вот моменты, когда можно было получить справку о том, что ты, действительно, не получаешь заработную плату и прийти по основанию этой справки. Действительно, вот не снимали с тебя, ни пеню не начисляли, не снимали, скажем так, деньги.
И поэтому фракция Компартии Украины однозначно будет голосовать за этот законопроект. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кармазін.
11:43:03
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Безумовно, підтримання сьогодні провладною більшістю цього проекту буде своєрідним тестом, який ви маєте здати на зрілість за невідповідальність перед суспільством. Адже дивна, парадоксальна ситуація: 6 місяців донецькі метробудівники не отримували заробітну плату, мали заборгованість, або в Харкові транспортники також мали. І вони зобов`язані виплачувати пеню.
Я не кажу, що такої пені сьогодні… таких невиплат заробітної плати при уряді професіоналів сьогодні вже накопичилось майже півтора мільярда. І забороняють… точну цифру побачити ви ніхто не зможете! Через те, що забороняють органам статистики правдиві цифри говорити і показувати. Ось в чому питання.
Через це треба приймати цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.
11:44:17
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук, "Наша Україна – Народна самооборона".
Ми будемо підтримувати цей законопроект. І хочу погодитися з попереднім виступаючим, що це – своєрідний тест. Адже вчора намагалися в цій сесійній залі провести законопроект про несплату заборгованості теплоенергуючими компаніями, і це все розтягнути в часі на 5 років.
В той же час люди повинні сплачувати пеню за заборгованість за спожиту воду, електроенергію і так далі. Попри зусилля влади на сьогодні заборгованість заробітної плати сягає 1,3 майже мільярда гривень. В першу чергу, це бюджетні установи. І в першу чергу, це шахтарі.
В той же час, якщо подивитися по регіонах, то рівень заборгованості за енергоносії, за воду найбільше в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях, місті Києві. Тобто це, дійсно, буде тест для того як дбає про жителів тих регіонів і як обіцяє покращити життя вже сьогодні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг та діяльності виконавців/виробників таких послуг (реєстраційний номер 9054).
Прошу визначатися.
11:46:06
За-140
Не підтримано.
По фракція, будь ласка. Партія регіонів – 7, БЮТ – 63, „Наша Україна – 26, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна Партія – не голосувала, "Позафракційні" – 1.
Можливо, на повторне перше? Я ставлю цю пропозицію на голосування.
11:46:45
За-136
Не підтримано, законопроект відхилено.
Будь ласка, Чечетов Михайло, прошу.
11:46:53
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Прохання включити до порядку денного два законопроекти: законопроект 9326 (автор – Козуб) і 9292 (автор – народний депутат Толстенко). 9326 (автор – Козуб) – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу; і 9292 (автор - народний депутат Толстенко) – це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо користування надрами орендарями цілісних майнових комплексів та концесіонерами). Прохання включити до порядку денного. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми розглядали законопроекти, вони не одержали підтримки. Є пропозиція: повернутися до цього питання. Хто за те, щоб повернутися до питання про включення до порядку денного законопроектів за номером 9326, 9292 і 9360, прошу голосувати.
11:48:16
За-223
Не повернулися.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 165, БЮТ – 0, „Наша Україна – Народна самооборона” – 2, комуністів – 19, "Реформи заради майбутнього" – 9, Народної Партії – 20, "Позафракційні" – 8.
Не спрацювали карточки? Хто за те, щоб повернутися? Прошу голосувати.