Geum.ru

Українська Зернова Асоціація

Вид материалаДокументы

Содержание


Зерно: Прогноз по-американски
Леонід Козаченко: Сьогодні не найкращий час для торговлі землею
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Зерно: Прогноз по-американски



Минсельхоз США, аналитическая служба которого считается одной из самых авторитетных в мире, опубликовал свой первый прогноз урожая зерновых в новом сезоне 2011/12 г. Россия, ожидает американское министерство, может собрать 53 млн т пшеницы и 28,7 млн т фуражных культур (кукуруза, сорго, ячмень, овес, рожь, просо), т. е. в сумме — 81,7 млн т.

Российский Минсельхоз не делает прогнозов, говорит его представитель Олег Аксенов: есть «пожелание и стремление» собрать 85 млн т зерна, которое позволит обеспечить потребности страны и восстановить экспортные позиции. «У нас нет таких технологических возможностей, какие есть у американских коллег, поэтому мы не оперируем понятием прогноза», — объясняет Аксенов. В 2010 г. из-за засухи в России было собрано 60,9 млн т в чистом весе.

У российских аналитиков ожидания даже более оптимистичные. Минсельхоз США не учитывает в своих расчетах рис и бобовые, которых Россия может собрать не менее 1 млн т и около 1,5 млн соответственно, замечает гендиректор ИКАР Дмитрий Рылько. По его словам, ИКАР сделал свой прогноз в 84 млн т еще в феврале и в ближайшие две недели не собирается его пересматривать. Но если еще в конце апреля этот прогноз расценивался как оптимистичный, то сейчас выглядит как реалистичный, уверен Рылько.

Гендиректор «Прозерна» Владимир Петриченко называет прогноз американского минсельхоза для России умеренно взвешенным. По его оценкам, урожай пшеницы составит 55 млн т, остальных зерновых культур (по методике минсельхоза США) — около 30 млн т. С учетом риса, зернобобовых, тритикале, гречихи — 89,7 млн т, подсчитывает Петриченко. Аналитический центр «Совэкон» скорректировал свой прогноз — 78-83 млн т. Погодные условия сейчас благоприятные и по итогам уже этой недели мы сможем догнать прошлогодние темпы ярового сева (с начала посевной они отставали из-за поздней и холодной весны), уверен Петриченко.

Весной многие региональные чиновники и участники рынка заявляли, что на юге — в основных зернопроизводящих регионах — из-за действующего запрета на экспорт скопились «лишние» запасы и с началом поступления нового урожая может обнаружиться нехватка мощностей для хранения. Поэтому, говорили они, требуется как можно скорее открыть экспорт. По данным минсельхоза Ростовской области, на 1 мая в области запасы зерна составляли 1,552 млн т, из них 400 000 т интервенционного зерна, 527 000 т в хозяйствах и 621 000 т на элеваторах. Профильный чиновник в одном из южных регионов говорит, что в Краснодарском крае на 1 мая находилось около 2 млн т, на Ставрополье — менее 1 млн т. «Это большие объемы по сравнению с прошлыми годами, но не критические», — сказал чиновник ростовского минсельхоза: на 1 мая 2010 г. в области оставалось около 1 млн т, на 1 июля 2010 г. — 600 000 т. Он замечает, что из-за падения цен в марте — апреле в связи с интервенциями и распределением фуража по квотам покупатели активизировались, что позволило снизить запасы за март — апрель примерно на 1,2 млн т. На юге наблюдается также тенденция увеличения остатков на элеваторах, что могло бы означать его скупку трейдерами, надеющимися на скорое открытие экспорта, говорит другой профильный чиновник. Рылько оценивает, что на начало нового сезона — на 1 июля — на юге останется не менее 2-3 млн т прошлогоднего зерна, поэтому с каждым днем острее встает вопрос о возобновлении экспорта или по крайне мере непродлении эмбарго после 1 июля. Петриченко не берется оценивать переходящие остатки зерна на начало нового зернового сезона, так как до конца непонятно, сколько в итоге будет распределено фуражного зерна пострадавшим регионам (заявлено 2,4 млн т, однако на 10 мая ОЗК заключила договоры купли-продажи только на 1,54 млн т) и насколько активно будет приобретаться зерно на бирже (с начала интервенций 4 февраля по 5 мая продано 845 909 т зерна).

В новом сезоне, прогнозирует минсельхоз США, экспорт российского зерна может составить 11,81 млн т. Исполнительный директор «Совэкона» Андрей Сизов дает вилку в 10-15 млн т в зависимости от решения правительства по открытию экспорта. На прошлой неделе премьер-министр Владимир Путин заявил: «Вопрос о возобновлении экспорта зерна будем решать спокойно и взвешенно, с учетом видов на урожай, а если <...> точнее — по результатам урожая этого года».

“Ведомости”


Леонід Козаченко: Сьогодні не найкращий час для торговлі землею



Наводимо виступ президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченко на дебатах «Вільний ринок землі – загроза українському селу».

Організатор заходів - фонд "Ефективне управління":

"Ще на початку 90-х років я чітко стояв на позиції, що Україна повинна мати землю в приватній власності. Цей рух за приватну власність на землю ми розпочинали разом з фермерами і тут сидить один з перших президентів Асоціації фермерів пан Шкарбан, який за собою вів перших першопрохідців. Були започатковані кроки з боку влади і були прийняті непогані рішення, власне, почало формуватися середовище, в якому могла б виникнути приватна власність на землю. Але чим ближче було до цього моменту, тим більше було проблем.

Ця сфера державного регулювання, яка відноситься до землі, стала найбільш корумпованою в Україні. До наших дебатів ми говорили про те, що в Обухівському районі Київської області вже три роки не можуть знайти голову рай управління з печаткою і з правами власності на землю.

Світовий банк потратив не один мільярд доларів, щоби допомогти Україні створити єдину централізовану базу даних прав власності на землю. Де та база – ніхто не знає, де гроші – ніхто також не знає. Буде за це відповідати Міністерство юстиції чи Держкомзем? Середовище абсолютно непрозоре, не вистарчає трьох основних законів, їх можна прийняти. Прийняти їх поспіхом, як це зараз робиться, не буде правильно, бо треба навчити людину користуватися цим законом. Уявіть собі власників землі, дві третини з яких – це літні люди, як та бабуся зрозуміє свої права?

Звичайно, є ще інша, чимала проблема. Ми говорили сьогодні про привабливість аграрного бізнесу, про капіталізацію цього бізнесу і можна сказати, що сьогодні не найкращий час. І з точки зору вартості цього бізнесу, інвестиційної привабливості України, рівня корупції в Україні. В цих умовах, якщо торпедувати питання переходу до ринку землі, то можна створити у державі величезну проблему. Перша проблема буде соціальна, можливий вибух, тому що люди за півроку, за рік зрозуміють, що їх ошукали. А друга проблема, що це нічого не дасть, тому що під цей актив не можна буде залучити великі ресурси. За нашими оцінками, вартість землі сьогодні приблизно 500 дол. гектар. Якщо б умови були інші, то старт міг би бути від 3 тисяч доларів за гектар. А якщо динамічно розвивати цю галузь, то наша реальна вартість десь 8-9 тис. доларів один гектар. Помножити це на 34 млн, то ви побачити, що сьогодні ця сума становить 15 млрд. доларів можна залучити під цей актив, а в інших умовах це буде 70-80 млрд. доларів.

Тобто, йдеться не про те, що не треба ринку землі, йдеться про те, що до цього треба підходити з холодною головою і з гарячим серцем. Якщо слідувати цьому, то за 2-3 роки можна підготувати середовище, в якому починати цей процес. Якщо починати його завтра, то ми можемо створити великі проблеми.

Уявіть собі станок з цифровим управлінням, який випускає унікальні деталі. Той, хто його купив, має можливість заробити великі гроші. А якщо ці деталі непотрібні, або ті, хто його купив, не можуть зробити бізнес і заробити гроші? То кому цей станок буде потрібний? А якщо те саме перенести в Лівію, де відбуваються гарячі події, то взагалі цей станок нічого вартий не буде. Те саме відбувається і з нашою землею.

Я – за ринок землі, але робити це треба з холодною головою і з гарячим серцем".

Левый Берег