Пояснювальна записка

Вид материала

Документы

Содержание Сфери суспільного буття Географічний детермінізм Демографічна політика Закон Мальтуса” Цивілізаційний підхід до розуміння історичного процесу Духовне виробництво Суспільна психологія Суспільна ідеологія Масова свідомість Етизм – тип ціннісної орієнтації, який виражає загальнолюдський зміст, базується на ідеалах добра, гуманізму, справедливості. Ес Науково-теоретична система ціннісних орієнтацій

Подобный материал:

• Реферат курсовий проект: пояснювальна записка сторінок, таблиць, 10.59kb.
• Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, 889.57kb.
• Пояснювальна записка, 584.46kb.
• Пояснювальна записка, 1142.65kb.
• Дипломна робота пояснювальна записка, 1244.36kb.
• Пояснювальна записка, 743.42kb.
• Фізична культура пояснювальна записка, 296.81kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з в сесвітньої історії пояснювальна записка, 478.76kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 7 9 класи пояснювальна записка, 286.52kb.
• Автори програми: д ф. м н., професор чалий о. В., к ф. м н., доцент цехмістер я. В.,, 149.19kb.

Література

1. Горак Г.І. Філософія, 1998.
   
2. Надольний І.Ф. Філософія, 1999.
   
3. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс, 1998.
   
4. Якушев Р.А. Философия. Конспект лекций, 2000.
   
5. Щерба С.П. Вступ до філософії, 2002.
   
6. Спиркин А.П. Философия. Учебное пособие для вузов, 2003.
   
7. Фролов И.Т. Философский словарь, 1980.
   

Тема 14. Соціальна філософія.

Людина, суспільство та історичний процес.

1. Поняття соціального в філософії. Соціум як історичний процес.
   
2. Суспільство і природа. Демографічні чинники суспільного розвитку.
   
3. Політика як регулятивний механізм функціонування і розвитку соціуму.
   
4. Філософія історії. Людина як суб’єкт історичного процесу.
   

Контрольні питання:

1. Яка структура суспільства як соціальної системи?
   
2. Охарактеризуйте основні закономірності розвитку сучасного суспільства.
   
3. Визначте найважливіші етапи у взаємовідносинах між суспільством і природою.
   
4. Перелічіть найважливіші екологічні проблеми сучасної України і шляхи їх вирішення.
   
5. Що є предметом філософії історії?
   

Теми рефератів:

1. Інформаційно-технічне суспільство та тенденції його розвитку.
   
2. Основні засади сенсу історії.
   
3. Людина і Всесвіт.
   
4. Астрологія: міф чи наука?
   
5. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.
   

Ключові поняття теми:

Соціум – діяльне спілкування людей.

Суспільство – об’єктивна реальність, форма існування буття, яка має внутрішню структуру, цілісність, закони та спрямованість розвитку. Це цілісна система спільного життя індивідів.

Сфери суспільного буття – економічна (матеріальна), соціальна (соціально0політична), політична, духовна (культурно-побутова).

Складові частини природи – літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, антропосфера, соціосфера, біотехносфера, ноосфера.

Ноосфера – сфера розуму. Виникнення такої сфери взаємодії людини і природи, в якій домінуюча роль належить розуму.

Географічний детермінізм – теорія про провідну роль географічної среди, клімату в житті людей, культурі та історії народів.

Демографія – наука, що вивчає динаміку чисельності населення, міграційні процеси, сім’ю, народжуваність, смертність, зайнятість, пропорції складу населення в залежності від вікових, полових та інших ознак.

Демографічна політика – система спеціальних заходів, спрямованих на досягнення у майбутньому бажаного для суспільства рівня народжуваності населення.

„ Закон Мальтуса” – закон, відкритий англійським економістом та священиком Томасом Мальтусом у 18 ст., згідно якому збільшення населення йде у геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування – у арифметичній.

Філософія історії – осягнення особливостей історичного процесу у його єдності та різноманітності.

Література

1. Горак Г.І. Філософія, 1998.
   
2. Надольний І.Ф. Філософія, 1999.
   
3. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс, 1998.
   
4. Якушев Р.А. Философия. Конспект лекций, 2000.
   
5. Щерба С.П. Вступ до філософії, 2002.
   
6. Спиркин А.П. Философия. Учебное пособие для вузов, 2003.
   
7. Фролов И.Т. Философский словарь, 1980.
   

Тема 15.Культура і цивілізація.

1. Історичний розвиток уявлень про культуру.
   
2. Історія поняття „цивілізація”.
   
3. Співвідношення понять „культура” і „цивілізація”. Типологія культур. Різноманітність цивілізацій.
   
4. Мова як вираз внутрішнього світу людини.
   

Контрольні питання:

1. Що спочатку позначалось словом „культура”?
   
2. Які відносини існують між матеріальною та духовною культурою?
   
3. Хто з культурологів першим відмовився від європоцентризму і використав широкий підхід до поняття цивілізація?
   
4. Кому з вчених належить ідея про те, що кожний культурний організм, народжуючись, проходить декілька етапів свого розвитку, досягаючи свого розквіту, а потім виснажується і вмирає у формі цивілізації?
   
5. Як пов’язані між собою культура і цивілізація?
   
6. Хто з вчених порівняв культуру з живою істотою, а етапи її розвитку з основними віковими етапами розвитку людини?
   

Теми рефератів:

1. Духовне життя суспільства та його структура.
   
2. Суспільна свідомість як соціальна пам’ять народу.
   
3. Людино творча сутність культури.
   
4. Українська духовна культура: діалектика національного і загальнолюдського.
   
5. Проблеми українського національного відродження і культура.
   

Ключові поняття теми:

Культура – система життєвих сенсів людини, яка знаходить вираз в її житті і діяльності.

Європоцентризм – уявлення про цивілізованість лише одного суспільства – європейського, протиставлення його переваг іншим народам, яким відмовляли в цивілізованості.

Цивілізація – сукупність матеріальних досягнень суспільства у сфері виробництва, техніки та технології.

Цивілізаційний підхід до розуміння історичного процесу – розгляд проблем цивілізації не з позицій європоцентризму – як становлення і розвитку однієї єдиної європейської цивілізації, на противагу іншим, нецивілізованим народам, а як проблему множини цивілізацій. Авторами цього підходу є М.Я.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі.

Література

1. Горак Г.І. Філософія, 1998.
   
2. Надольний І.Ф. Філософія, 1999.
   
3. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс, 1998.
   
4. Якушев Р.А. Философия. Конспект лекций, 2000.
   
5. Щерба С.П. Вступ до філософії, 2002.
   
6. Спиркин А.П. Философия. Учебное пособие для вузов, 2003.
   
7. Фролов И.Т. Философский словарь, 1980.
   

Тема 16. Аксіологія. Цінність буття і стратегія майбутнього.

1. Духовне життя суспільства.
   
2. Аксіологія в системі культури.
   
3. Майбутнє і глобальні проблеми людства.
   

Контрольні питання:

1. Як співвідносяться поняття цінності і культура?
   
2. Як класифікуються цінності?
   
3. Як змінювались уявлення про природу цінностей?
   
4. Чи може існувати людина без сенсу життя?
   
5. Яке місце посідають цінності в структурі людської діяльності?
   
6. Чи однакові цінності у різних людей? Від чого це залежить?
   
7. Якими чинниками обумовлена актуальність проблеми прогнозування у сучасних умовах?
   
8. За допомогою яких методів розробляються пошукові, нормативні та інші прогнози?
   
9. Які функції виконує соціальне прогнозування?
   
10. У чому полягає гуманістична місія передбачення майбутнього?
    

Теми рефератів:

1. Прогностика і футурологія.
   
2. Випереджаюче відображення дійсності.
   
3. Сутність, методи і функції соціального передбачення.
   
4. Наукове передбачення суспільних процесів.
   
5. Ціннісні орієнтації в структурі діяльності.
   
6. Класифікація вищих цінностей.
   

Ключові поняття теми:

Духовне життя суспільства –діалектична єдність індивідуального і суспільного, охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями – індивідами, народами, етносами.

Духовне виробництво – формування духовних потреб людей, у першу чергу виробництво суспільної свідомості.

Суспільна свідомість – сукупність ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, ідей, теорій), які охоплюють та відображають суспільне буття.

Суспільна психологія – сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, які виникають у людей під дією безпосередніх умов їх життєдіяльності через призму їх щоденних інтересів. Безпосередня реакція людини на умови її життя. Має значний елемент стихійності.

Суспільна ідеологія – вищій науково-теоретичний рівень духовних цінностей, сукупність ідей та поглядів людей у систематизованій, логічно стрункій формі.

Масова свідомість - об’єднує побутовий та ідейно-теоретичний рівень свідомості. Масовій свідомості властива обмеженість. Процеси суспільного буття випереджають рівень масової свідомості.

Етизм – тип ціннісної орієнтації, який виражає загальнолюдський зміст, базується на ідеалах добра, гуманізму, справедливості.

Естетизм – орієнтація на естетичні цінності в житті людини.

Утилітаризм – прагматичний підхід до цінностей, їх знецінення.

Науково-теоретична система ціннісних орієнтацій – пошук абстрактних сутностей у поясненні буття, апеляція до теоретичних доказів.

Політична система ціннісних орієнтацій – устремління до влади.

Футурологія – наука про майбутнє. Автором терміну є німецький вчений Флехтхайм (40-ві роки ХХ ст.).

Література

1. Горак Г.І. Філософія, 1998.
   
2. Надольний І.Ф. Філософія, 1999.
   
3. Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс, 1998.
   
4. Якушев Р.А. Философия. Конспект лекций, 2000.
   
5. Щерба С.П. Вступ до філософії, 2002.
   
6. Спиркин А.П. Философия. Учебное пособие для вузов, 2003.
   
7. Фролов И.Т. Философский словарь, 1980.
   

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

СЄВЄРОДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Смоліна Ольга Олегівна. Методичні рекомендації

з курсу „Філософія”. Редактор Б.Й.Гєнкін. Наклад 100 прим.

СФ МАУП, м. Сєвєродонецьк, Площа перемоги, 2