Geum.ru

Протест проти війни у романі Е. Ремарка "Три товариші" 22 Соціально-політична спрямованість та трагічне звучання роману Р. Олдінгтона "Смерть героя" 26 розділ ІІІ концепція людини у творах представників літератури "втраченого покоління" 30

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Материалы предоставлены интернет - проектом www.diplomukr.com.ua®

Авторское выполнение научных работ любой сложности – грамотно и в срок



ВСТУП 2

РОЗДІЛ І Своєрідність відтворення воєнного часу в світовій літературі 6 1.1.

Втрачене покоління у контексті світової літератури 6

1.2. Особливості світосприйняття представників втраченого покоління 12

РОЗДІЛ ІІ Поетика антивоєнних романів Е. Хемінгуея, 18 Е. Ремарка, Р. Олдінгтона 18

2.1.Тема війни, її засудження й дегероїзація у романі Хемінгуея “Прощавай, зброє!” 18

2.2. Протест проти війни у романі Е.Ремарка “Три товариші” 22

2.3. Соціально-політична спрямованість та трагічне звучання роману Р.Олдінгтона “Смерть героя” 26

РОЗДІЛ ІІІ Концепція людини у творах представників літератури “втраченого покоління” 30

3.1.Дослідження “вічних питань” у романі Е.Ремарка 30 “Три товариша” 30

3.2. Роман Хемінгуея “Прощавай, зброє!” як відображення еволюції людської свідомості 35

3.3. Психологічна проблематика роману Р.Олдінгтона 40

ВИСНОВОК 43

БІБЛІОГРАФІЯ 45

Антивоєнна тематика, протест проти насильства і поневолення людей, стали одним із визначних напрямків у формуванні літератури 20-30-х років ХХ ст. Однак вони не вичерпували всього обсягу творчих пошуків літератури міжвоєнного періоду. У нових творах відображалися сучасні, найбільш хвилюючі питання життя. Різко змінилися засоби вираження: письменники виступали в ролі “першовідкривачів” нових можливостей мови, літератури, котрі прийнято називати авангардними. У країнах з тоталітарним режимом література використовувалась для формування необхідної владі суспільної свідомості і контролю над нею. Вона перетворилася на інструмент пропаганди і засобів впливу на особистість. У західних демократичних країнах письменники мали більший простір для дій. Література на Заході бала в значній мірі комерціалізована. Особливою популярністю тут користувалася пригодницька література, фантастика, психологічні романи. У політичному відношенні та ідеологічній орієнтації література Заходу була досить різноманітна і, як правило, відображала реалії життя. Письменники західних країн у своїй більшості вороже ставилися до фашизму, до будь-яких проявів насильства і спроб обмеження демократії. Творчість письменників, що обслуговували інтереси тоталітарних режимів, вони не сприймали. Розвиток критичного реалізму ускладнюється у 20-ті роки ХХ століття впливом на американську літературу школи європейського модернізму. Творчість головних послідовників європейського модернізму - Марселя Пруста, Джойса, В.Вульф, Т.Еліота- переломилось і в проблематиці, і в художній формі творів американських письменників того часу. «Школа модернізму» несла американській літературі як суттєві відкриття в області людської психології людини та техніки письма, так і з точки зору художнього синтезу дійсності, ширини та глибини у відображенні соціального буття. Окрім того, 20-ті роки ХХ ст. ознаменувалися новим явищем у літературі – творчістю письменників “втраченого покоління” – Хемінгуея, Фолкнера, Фіцджеральда, Олдінгтона, Ремарка та ін. Визначення «втрачене покоління» стало широко відомим і почало використовуватися для позначення певного соціально-психологічного феномена після публікації роману "Фієста" Хемінгуея. Словами "втрачене покоління" називали людей, які пройшли через випробування першої світової війни і втратили не тільки фізичне здоров'я, але й віру в розумність світу, в життя, в майбутнє. Настрої, глибинний біль цих людей передавали у своїй творчості письменники, які теж пройшли крізь пекло війни. В історії світової літератури помітне місце займають праці Анастасьєва Н., Засурського Я.Н., Звєрєва А.М., Самохвалової Н.І., Гуменного М.Х., Бондарєва Ю., Шалагінова Б.Б., які висвітлюють теми та мотиви літератури “втраченого покоління”. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблеми, порушені у романах представників літератури «втраченого покоління», залишаються надзвичайно актуальними і у наш час. Метою бакалаврської роботи є аналіз творів письменників періоду “втраченого покоління”. Мета визначила завдання роботи: —з’ясувати поняття «втрачене покоління» як терміну в літературі ХХ століття; —дослідити передумови виникнення антивоєнних романів у англійській та американській літературах; —розглянути особливості поетики творів Хемінгуея, Ремарка, Олдінгтона; —проаналізувати проблематику романів письменників «втраченого покоління». Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, та бібліографії.


Підводячи підсумки даного дослідження варто відмітити, що література "втраченого покоління" склалася в європейських та американських літературах протягом десятиліття після закінчення першої світової війни. Датою її появи вважається 1929 рік, коли світ побачили три романи: "Смерть героя" Олдінгтона, "Три товариша" Ремарка й "Прощавай, зброє!" Хемінгуея. Після завершення війни, воєнний досвід був пережитий і втілений у художніх творах. Вислів «втрачене покоління» виявилися точним визначенням загального відчуття втрати й туги, які принесли із собою автори названих книг, що пройшли крізь випробування війною. Так, літературний стиль Хемінгуея унікальний у прозі ХХ століття. Його намагалися копіювати письменники різних країн, але не досягли у цьому успіху. Журналістика допомогла письменникові виробити основний принцип: ніколи не писати про те, чого не знаєш. Крім того, Хемінгуей прагнув змальовувати прості фізичні дії, залишаючи місце для почуттів у підтексті. Він вважав, що немає необхідності говорити про почуття, емоційні стани, досить лише описати дії, за яких вони виникли. Його проза — це канва зовнішнього життя людей, буття, що вміщає велич і незначність почуттів, бажань і прагнень. Роман Хемінгуея «Прощавай, зброє!» є яскравою картиною життєвої долі тих, хто потрапив у вир війни, і не може віднайти шляху до тихого, спокійного існування. Як і Хемінгуей, Ремарк та Олдінгтон на сторінках своїх творів розкривають проблеми, які постають перед особистістю, понівеченою військовим лихоліттям. Пошук себе у світі, самоусвідомлення та самоутвердження— ось через що доводиться проходити молодим людям, які пройшли крізь пекло війни. На думку авторів, зокрема, цей мотив є провідним у романі Олдінгтона, людина здатна розкритися повною мірою лише в критичних життєвих ситуаціях. Його герої проходять складний шлях духовної еволюції, постаючи перед труднощами долі, долаючи перешкоди та негаразди. У цих умовах вони починають усвідомлювати істину — безглуздість війни та цінність життя. Разом з тим, представники літератури «втраченого покоління» надзвичайно майстерно розкриваючи тему війни, кохання та дружби, утверджують найвищі людські почуття. Проведене дослідження не претендує на всебічний огляд творчості представників літератури «втраченого покоління». Це лише одна зі спроб окреслення та узагальнення основних проблем, порушених у їхніх творах. Робота може бути використана на уроках зарубіжної літератури при вивченні творчості Е.Хемінгуея, Е.Ремарка, Р.Олдінгтона та стане у пригоді тим, хто цікавиться класичною літературою


Аникин Г.В. Современный английский роман. —Свердловск, 1971. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. — М.: Высшая школа, 1985. Анисимов И. Предисловие // Олдингтон Р. Смерть героя. — М., 1935. - С.3-10. Бахтин М. Время и пространство в романе // Вопросы литературы. — 1974. - № 3. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. — М.: Худ. Лит., 1986. - С.121-290. Будагов Р.А. Роман // Краткая литературная энциклопедия: В 8 т. Т.8. / Под ред. Суркова А.А. — М.: Советская энциклопедия, 1973. Ватченко С.А. К вопросу о предтечах "novel" в английской прозе последней трети XVII в./Сб.: "Актуальные вопросы теории и истории зарубежного романа XVII-XX веков".— Днепропетровск, 1984.— С. 50-56 Галь Н. "Смерть героя" //Литературное обозрение.— 1936— №20.—С.16—19. Гиленсон Б.А. Американская литература 30-х годов XX века.— М., 1974 . Гегель Г. Философия права. — М.: Мысль, 1990.— С.279-323. Головенченко А.Ф. Литература Англии и Ирландии // История зарубежной литратур ХХ века. 1917-1945: Учебник / Под ред. В.Н. Богословского, З.Т. Гражданской. - 3-е изд. - М.: Просвещение, 1984.— С.127-130. Горбов Д. О героя, который умер, и о писателе, оставшемся жить // Олдингтон Р. Смерть героя. — М.-Л., 1932. - С.3-12. Горький А.М. О старом и новом человеке // Горький А.М. Собр. соч.: В 30 т. Т.26. —М.: Худ. лит., 1955. — С.282. Горький А.М. Письмо к Федину от 29.03.1932 // Горький А.М. Собр. соч.: В 30 т. Т.30. — М.: Худ. лит., 1956. — С.248. Днепров В.Д. Черты романа ХХ века. — М.,1965. Елистратова А. Роман сентиментализма // История всемирной литературы: B 9 т. T.5 / Под ред. Тураева С.В. - М.: "Наука", 1988. Елистратова А.А. Английская литература//История всемирной литературы: В 9 т. Т.5 / Под ред. Тураева С.В.— М.: Наука, 1988. Жантиева Д. Предисловие // Aldington R. Death of a hero. —M.: Изд-во иностр. лит., 1958. - P.3-16. Жантиева Д.Г. Английский роман ХХ в. — М.: Наука, 1965. Жантиева Д.Г. Открывать красоту мира // Иностранная литература, 1963, №8.—С.219-220. Затонский Д. Век двадцатый. Заметки о литературной форме на Западе. — К.: Издательство Киевского университета, 1961. —с.16-20. Злобин Г. По ту сторону мечты.— М.: Художественная литература, 1985. Ивашева В.В. Литература Великобритании ХХ века.— М.: Высшая школа, 1984. Ивашева В.В. Английская литература ХХ в. (1917-1945). — М.: Просвещение, 1967. Ионкис Г.Э. Интеллектуальный героя Ричарда Олдингтона // Ученые записки Московского пед. ин-та им. В.И. Ленина, 1964, №18, с.347-365. Ионкис Г.Э. Ричард Олдингтон - романист. Автореферат дис. ... канд. Филол. Н. - М.: Моск. Гос. пед. ин-та, 1964. - 19 с. Исбах А. О некоторых проблемах современной английской литературы // Новый мир.— 1946.— №7-8.— С. 211-214, 221. История всемирной литературы: В 9 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983—1994. История зарубежной литературы XX века /Под ред. Л.Г. Андреева.— М., 1980. Києнко І. Річард Олдінгтон і його роман "Смерть героя" // Олдінгтон Р. Смерть героя (пер. Ю. Лісняка). — К.: Дніпро, 1988. — С.5-16. Кожинов В. Композиция // Краткая литературная энциклопедия: В 7 т. Т.3. /Под ред. Суркова А.А. — М.: Сов. энциклопедия, 1964. — С. 694. Ланн Е. Из английской литературы. Роман о тетках Салли и о стрелах духа // Новый мир.— 1931.— №9.— С.173-178. Левитан Л.С. О некоторых соотношениях фабулы, сюжета и композиции // "Вопросы сюжетостроения". - Рига, 1969. Лейтес А. Игра в отчаяние. О "Смерти героя" Олдингтона // Литературная газета, 1932, 23 мая, №23, с.3. Леонов Л. Литературные выступления. Писатели о творчестве. — М., "Сов. Россия", 1966. - С. 101-102. Литературная история Соединенных Штатов Америки, том III, под ред. Р. Спиллера, У. Торпа, Т.Н. Джонсона, Г.С. Кенби, М.: 1979. Мазуркин Б. // Красная Новь.— 1932.— №5.— С.190-191. Мелетинский Е.М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа. — М., 1986. Миллер-Будницкая Р. Исповедь потерянного поколения // Знмя, 1935, №3, с.233-234. Михальская Н.П. Антивоенный роман Ричарда Олдингтона "Смерть героя" и английская литература 20-х гг. // Ученые записки Московского пед. ин-та им. В.И. Ленина, 1963, №203, с.92-134. Немеровская О. В поисках гармонии // Резец, 1937, №13, с.19—22. Олдингтон Р. Библиографический указатель. — М.: Всесоюзная Гос. библиотика ИЛ, 1965. - 60 с. Олдингтон Р. Смерть героя (пер. Н. Галь). — М.: Правда, 1988. Пудалов Ф. От "Смерти героя" к возрождению героической литературы // Литературная газета, 1938, 26 авг., №47, с.3. Ремарк Э. Три товарища.—М.: Худ. Литература, 1998. Рогалева, Савченко, Московская. Ричард Олдингтон // История всемирной литературы: В 9 т. Т.8. - М.: Наука, 1993. Рыкова Н. // Звезда, 1932, №6, с.173-174. Рымарь Н.Т. Роман ХХ века // Литературоведческие термины (материалы к словарю). - Коломна: Коломенский пединститут, 1999. - С.63-67. Сноу Ч. Ричард Олдингтон (пер. Ю. Палиевской) // Сноу Ч. Портреты и размышления: Художественная публицистика. Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1985. - С.24-36. Соколянский М.Г. Западноевропейский роман эпохи Просвещения: Проблемы типологии.- Киев; Одесса, 1983. Теория литературы: В 3 кн. Кн.2. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. — М., "Наука", 1964. — С. 433. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. — М., "Просвещение", 1971. — С. 171. Уотт Айэн. Происхождение романа (1957). Пер. О.Ю. Анцыфаровой // Вестник МГУ. Серия 9. Филология. — 2001. — № 3. —C.148-173. Урнов М. Ричард Олдингтон и его первый роман // Олдингтон Р. Смерть героя. —М.: Правда, 1961.— С. 5-24. Урнов М. Ричард Олдингтон. — М.: Высшая школа, 1968.— 60 с. Успенский Б.А. Поэтика композиции. — М.: Искусство, 1970. - 225 с. Федин К. Писатель, искусство, время. — М., "Советский писатель", 1956. - С. 381. Филатова Л. О современной английской литературе // Интернациональная литература, 1933, №6, с.121. Финкельштейн И.Л. Олдингтон // Краткая литературная энциклопедия: В 8 т. Т.5.— М.: Сов. Энциклопедия, 1968. — С.415-416. Хализев В. Композиция//Литературный энциклопедический словарь /Под ред. В. Кожевникова, П. Николаева. —М., "Художественная литература", 1987. — С. 164. Хемингуэй Э. Прощай, оружие! — М.: Художественная литература, 1988. Чернышевский Н.Г. Полн.собр.соч. Т.2. — М.: Изд-во АН СССР, 1949. — С. 67. Шкловский В. О теории прозы. - М., "Советский писатель", 1983.