При складанні завдань були використанні посібники: О. О. Жемерова «Олімпіадні завдання з розв’язуваннями». Х.: Вид група «Основа», 2005; Л. М. Булави «Готуємось до географічних олімпіад». Х.: Вид група «Основа», 2008
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний посібник містить методичні рекомендації щодо організації різних, 2939.08kb.
- Інтелектуальні ігри, 329.35kb.
- Бібліографічний покажчик книжок, що надійшли до фондів бібліотеки у лютому 2011 року, 492.11kb.
- Iii стереотипи та упередження, 1815.31kb.
- Адміністратору школи. Тренінги, 162.35kb.
- Освіта. Виховання. Навчання, 229.23kb.
- Референтна група та її місце, 125.29kb.
- Всеукраїнськ а студентськ а олімпіад, 145.75kb.
- Назва реферату: Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні Розділ, 74.76kb.
- Історія України (будні+субота (група №1), 8.79kb.
При складанні завдань були використанні посібники: О.О.Жемерова «Олімпіадні завдання з розв’язуваннями». – Х.: Вид. група «Основа», 2005; Л.М.Булави «Готуємось до географічних олімпіад». - Х.: Вид. група «Основа», 2008; науково-методичний журнал «Географія» №11-12. Завдання в основному відповідають чинній програмі з географії, проте оскільки олімпіада проводиться з метою виявлення учнів, які захоплюються географією, окремі завдання II етапу вимагають додаткових знань із географії та встановлення міжпредметних зв’язків.
Журі II етапу олімпіади розробляє критерії оцінювання запропонованих завдань і відповідно до них визначає рівень навчальних досягнень учнів – учасників олімпіади.
Запропоновані нижче матеріали не є дослівними відповідями на завдання і пропонуються вчителям із метою полегшення процесу перевірки, а учням – із метою корекції своїх знань.
Матеріали для відповідей на завдання
ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з географії 2008/2009 н.р.
7 клас
Теоретичний тур
1. Перелічіть моделі-зображення Землі й земної поверхні. Назвіть особливості зображення земної поверхні на різних моделях; переваги й недоліки її зображення на кожній із моделей.
10 балів
| Модель земної поверхн | Особливості зображення земної поверхні | Охоплення території | Переваги зображення | Недоліки зображення |
| Глобус | Показує форму Землі й дуже зменшені зображення її поверхні | Уся планета Земля | Дає найточніші зображення форми Землі й не спотворює її градусну сітку | Людина не може відразу охопити поглядом зображення всієї земної поверхні. Зображення дуже зменшені |
| Космічний знімок | Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах | Може охопити від половини площі Землі — до невеликої ділянки її поверхні | Мають найбільш точні зображення об'єктів на земній поверхні, їх застосування здешевлює створення географічних карт | Незручні у безпосередньому використанні (без дешифрування) |
| Аеро- фото- знім. | Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку | Невелика ділянка земної поверхні | ||
| План місце- вості | Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні | Невелика ділянка земної поверхні | Практично відсутні спотворення. Детальне зображення об'єктів | Необхідні навички читання зображення |
| Географіч. карта | Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі | Може охоплювати різні території: від усієї Землі — до її невеликої ділянки | Дозволяє досить чітко відображати на них особливості земної поверхні | Чим більшу територію охоплює карта — тим більші спотворення |
2. Перелічіть основні закономірності формування й розвитку географічної оболонки. Доведіть, що ці закономірності проявляються і в Світовому океані.
12 балів
| Закономірність, шо діє в географічній оболонці | Прояви закономірності у Світовому океані |
| Кругообіг речовин та енергії | Циклональні й антициклональні кола кругообігів води; біологічні кругообіги; роль океану в загальній циркуляції атмосфери й кругообігу гірських порід |
| Ритмічність | Припливно-відпливні ритми; сезонні ритми; ритми «народження» і «смерті» океанів |
| Зональність | Поділ на географічні пояси |
| Азональність | Глибинна стратифікація, вплив материків на природу океанів |
Практичний тур
1. Чи знаєте ви Африку?
а) Відобразіть на контурній карті вплив шести конкретних течій на розподіл річної кількості атмосферних опадів на узбережжі материка Африки
Холодні течії (Сомалійська, Бенґельська, Канарська) зумовлюють зменшення кількості атмосферних опадів на узбережжі материка, а теплі течії (Гвінейська, Мозамбіцька, Мадагаскарська) зумовлюють збільшення кількості опадів - 6 балів (по одному балу за кожну правильну відповідь).
б) На контурній карті Африки розставте цифри, що відповідають певним географічним об'єктам (характеристика яких подається нижче), і поряд з цифрами підпишіть назви цих об'єктів:
1 - крайня точка материка, де висота Сонця опівдні 22 червня є найбільшою –
Мис Рас-Енгела;
2 - вершина, яка у перекладі з мови племені масаїв називається «Гора бога холоду» - Кіліманджаро;
3 - столиця африканської країни, розташована майже на тій же довготі, що й Київ - Каїр;
4 - озеро рифтового походження назване так, як материкова частина однієї з країн; - Танганьїка;
5 - найвище нагір'я серед найбільшої пустелі –
нагір’я Тібесті;
6 - гори, на південних схилах яких зростають вічнозелені твердолисті ліси і чагарники з дуже багатою рослинністю –
Капські;
7 - пустеля, в якій розробляють прибережні розсипні родовища алмазів –
Наміб;
8 - місто Сеута — один із «Гераклових стовпів» -
африканський берег Ґібралтарської протоки, напроти Ґібралтару;
9 - найбільша з річок, яка впадає в найбільше безстічне озеро материка –
Шарі;
10 - річка, на якій розташований найбільший водоспад континенту –
Замбезі;
10 балів (по одному балу за кожну правильну відповідь).
2. Розв’яжіть задачу. Космічний корабель стартував з космодрому Байконур (Казахстан) о 6 год 00 хв за Київським часом 10 листопада і рівно за добу приземлився на космодромі на мисі Канаверал (США, п-ів Флорида, 80°зх.д.). Назвіть час і дату приземлення за часом східного узбережжя США.
Відповідь: 10 листопада о 23 год. 00 хв. (з урахуванням декретного часу).
8 балів
Тестові завдання
1. Яка відстань на плані масштабу 1:2000 від вітряного млина до джерела, якщо на місцевості вона становить 300 метрів?
а) 12 см; б) 15 см;
в) 60; г) 6,67.
2. На якій широті Сонце не може бути в зеніті?
а) 1° пн. ш.; б) 2° пд. ш.;
в) 24° пн. ш.; г) 22° пд. ш.
3. Індійський океан знаходиться в межах трьох літосферних плит:
а) Євразійської, Індійської, Антарктичної;
б) Африканської, Індо-Австралійської, Антарктичної;
в) Австралійської, Індійської, Африканської;
г) Дрейка, Африканської, Австралійської.
4. Причинами найвищої солоності вод Червоного моря є:
а) поклади солі на берегах, дуже високі температури повітря, мало опадів, малий стік річок;
б) малий стік річок, висока випаровуваність, рифова зона, мало опадів;
в) географічне положення, діяльність населення, давній час утворення;
г) поклади солі на берегах, географічне положення, діяльність населення.
5. Яке з понять не є характеристикою рухів води у Світовому океані?
а) сейші; б) цунамі;
в) відпливи; г) глибинні течії;
д) сольфатари; е) апвелінг;
к) дрейфові течії; л) прибій.
6. Укажіть серед зазначених гори, які виникли в один час з Уральськими горами:
а) Аппалачі; б) Кордильєри;
в) Піренеї; г) Скандинавські.
7. Укажіть серед зазначених тип клімату, для якого протягом року характерні високий тиск і антициклональна погода:
а) екваторіальний;
б) тропічний пустельний;
в) субтропічний середземноморський;
г) помірний морський.
8. Назвіть ім’я мандрівника, який разом із Робертом Пірі претендує на звання першовідкривача Північного полюсу:
а) Р.Амундсен; б) Ф.Нансен;
в) О.Шмідт; г) Ф.Кук.
9. Укажіть територію, яка певний час після відкриття називалася Новою Голландією:
а) Австралія;
б) Антарктида;
в) Південна Америка;
г) Південна Африка.
10. Укажіть центр атмосферної циркуляції, який існує лише взимку:
а) Азорський максимум;
б) Гренландський максимум;
в) Ісландський мінімум;
г) Сибірський максимум.
11. Дайте визначення поняття: «Рельєф – це_сукупність нерівностей земної поверхні»__
12. Закінчіть речення: «Найбільшими азональними природними комплексами є _фізико-географічна країна;_ фізико-географічна область»._
Матеріали для відповідей на завдання
ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з географії 2008/2009 н.р.
8 клас
Теоретичний тур
1. Охарактеризуйте відомі вам способи зображення географічних об’єктів і явищ на картах, наведіть приклади. Кожен із таких способів бажано проілюструвати, тобто супроводжувати текст своєї відповіді графічними рисунками, фрагментами картосхем.
12 балів
На тематичних картах об'єкти, явища і процеси передаються здебільшого такими способами зображення.
Спосіб значків. Застосовують для характеристики об'єктів, які розміщені у пунктах і не виражаються в масштабі карти. Значки можуть, бути геометричними (наприклад, промислові центри), буквеними (місця видобутку корисних копалин) або мати вигляд наочних малюнків (якір як символ морського порту). Своєю величиною, кольором, формою вони передають кількісні та якісні характеристики. Так, розмір кружка на економічній карті показує величину промислового центру, його забарвлення — галузі промисловості.
Спосіб лінійних знаків. Використовують для позначення об'єктів, розміщених на лініях (берегова лінія, межі океанів, кордони, річкова мережа, межі природних і економічних районів). Малюнком, шириною або кольором лінійного знака можна передати додаткову інформацію про об'єкт (наприклад, судноплавство на ріках).
Спосіб якісного фону. Ним показують поділ території на однакові в якісному відношенні частини, які виділяють за природними, економічними або політико-адміністративними ознаками. Усі частини зафарбовують у різні кольори або заштриховують. Спосіб якісного фону передає явища, які мають на земній поверхні суцільне поширення, тобто між зображуваними територіальними частинами на карті не може бути «білих плям». Цим способом зображуються, наприклад, держави, одиниці адміністративно-територіального устрою, геологічна будова, тектонічні структури, ґрунтовий покрив, природні зони, ландшафти, басейни річок і океанів, райони спеціалізації сільського господарства та ін.
Спосіб ареалів. Використовується для виділення на карті областей поширення якихось однорідних явищ. Ареали можна відобразити суцільною чи пунктирною межею, зафарбуванням, штриховкою, надписом чи малюнком. Явища, зображувані цим способом, на відміну від тих, які передаються способом якісного фону, не мають повсюдного територіального поширення: на карті вони виступають як окремі «плями» (льодовики, багаторічна мерзлота, болота, області високогірного клімату, заповідники, басейни корисних копалин). Ареали можуть частково накладатися один на інший, наприклад, області поширення різних рослин чи тварин.
Спосіб ізоліній. Ізолініями називаються лінії, що сполучають на картах точки, які на місцевості мають однакові кількісні показники якогось явища. Цей спосіб застосовується для відображення явищ, які мають суцільний, безперервний і при цьому більш-менш плавний розподіл на земній поверхні. Ізолінії, наприклад, показують висоту суші (горизонталі або ізогіпси), глибини океанів і морів (ізобати), температуру повітря (ізотерми), атмосферний тиск (ізобари), кількість опадів, солоність води. Для кращого сприйняття явища ділянки між сусідніми ізолініями часто зафарбовують у різні кольори (як, наприклад, при передачі рельєфу на фізичних картах).
Крім тематичних карт, ізолінії активно використовуються на загальногеографічних (у т. ч. топографічних) картах, де основним способом відображення рельєфу служать горизонталі.
Спосіб знаків руху. Ним передають переміщення явищ у просторі (наприклад, напрям вітрів і течій, перельоти птахів, транспортні перевезення) і наявність зв'язків між територіями (економічних, торгових, фінансових, транспортних тощо). Кольором і шириною знаків руху можна відобразити якісні і кількісні характеристики явища — холодні і теплі течії, вітри в літню і зимову пори року, кількість перевезених вантажів, інтенсивність руху на транспортних шляхах і т. д.
Спосіб картодіаграми. Застосовується для відображення абсолютних статистичних показників в окремих одиницях адміністративно-територіального поділу. Наприклад, цим способом показують кількість загальноосвітніх шкіл чи посівні площі зернових культур в областях або районах України. Діаграми можуть мати вигляд стовпчиків, стрічок, квадратів, кругів та інших геометричних фігур. Часто їх роблять структурними, тобто ділять на частини відповідно до структури картографованого об'єкта. Кожна з частин зафарбовується в інший колір і відповідає якійсь частці, що виражається у відсотках. Наприклад, діаграмою можна передати структуру шкіл за місцем їх розміщення (міські й сільські), структуру посівних площ за видом зернових культур (пшениця, жито, ячмінь і т. д.).
Спосіб картограми. Використовується для показу відносних статистичних показників в одиницях адміністративно-територіального поділу, наприклад, кількості учнів загальноосвітніх шкіл на 1000 мешканців області або району, середньої врожайності зернових культур (центнерів з 1 гектара) в областях і т. д. Для картограми обов'язковим ( наявність шкали, що показує, в яких межах змінюється показник. Шкала може виконуватися штрихуванням, різними тонами одного кольору або різними кольорами, причому насиченість кольору або щільність штрихування повинні наглядно передавати інтенсивність явища. Існують також інші картографічні способи зображення об'єктів і явищ. Усі географічні карти складають у певних картографічних проекціях.
2. Уявіть, що ви готуєте наукову доповідь «Географічні дослідження на території України». Про які географічні подорожі, експедиції, відкриття ви розповіли б у першу чергу? Стисло, у вигляді тез, дайте перелік питань, які варто висвітлити в цій доповіді.
12 балів
3. Найвідомішу класифікацію кліматичних поясів створив російський вчений Б.П.Алісов. На чому базується виділення кліматичних поясів? Чому їх межі не завжди збігаються з напрямом паралелей? Чому в межах одного поясу може зустрічатися кілька типів клімату?
12 балів
Б.П.Алісов запропонував виділити кліматичні зони і області, виходячи з умов загальної циркуляції атмосфери. Він виділяє сім основних кліматичних зон (поясів): екваторіальна, дві тропічні і дві полярні (по одній у кожній півкулі). У цих зонах (поясах) кліматоутворення відбувається під переважною дією повітряних мас одного типу: екваторіального, тропічного, помірного (полярного) і арктичного (у південній півкулі антарктичного) повітря.
Між основними кліматичними зонами (поясами) знаходиться ще шість перехідних зон (поясів), по три у кожній півкулі (субекваторіальна, субтропічна і субарктична; у південній півкулі - субантарктична). Для перехідних зон характерне чергування переважаючих повітряних мас протягом року. Наприклад, у субтропічній зоні влітку переважають тропічні, а взимку - помірні повітряні маси.
Межі кліматичних поясів не завжди збігаються з напрямом паралелей через неоднорідність підстилаючої поверхні. В межах одного поясу на суші може зустрічатися кілька типів поясів через віддаленість від океану, різну здатність земної поверхні відбивати сонячну радіацію.
У кожній кліматичній зоні (кліматичному поясі) розрізняють чотири основних типів клімату: материковий, океанічний, клімат західних берегів і клімат східних берегів.
Практичний тур
1. За допомогою умовних знаків виконайте простим олівцем план горба за пропонованим описом: «Горб овальної форми з абсолютною висотою 152 метри (на вершині якого встановлена геодезична башта), протягнувся із південного сходу на північний захід на 4,6 км при найбільшій ширині 2,8 км. Його південно-західний схил крутіший, з висоти 40 м обривається до моря, місцями розчленований ярами. Протилежний схил більш покатий, порослий дубовим лісом. Верхня частина горба поросла чагарниками; крутий схил — сосновим лісом. Біля підніжжя південно-східного схилу горба розташоване джерельце. Від нього до вершини серпантином іде стежка. Від вершини вона йде прямо по азимуту 340° до підніжжя горба, який з півночі й заходу огинає річечка. Далі, через дерев'яний міст стежка веде луками за азимутом 45°».
Примітка. План накресліть у масштабі, найдоцільнішому для розміщення на одній сторінці зошита. Основні горизонталі проводьте через 20 м.
12 балів2. Самостійно складіть і розв’яжіть одну задачу на визначення різниці в місцевому часі двох пунктів України (за власним вибором, пам’ятаючи їх географічну довготу).
12 балів
Тестові завдання
1. Вкажіть прізвище автора першого підручника з географії України українською мовою:
а) П.С.Погребняк;
б) В.Г.Бондарчук;
в) С.Л.Рудницький;
г) Г.М.Висоцький;
д) В.І.Вернадський.
2. Закінчіть речення: «Видатних мандрівників і дослідників: Ібн-Батутту, Геродота, С.Рудницького єднає те , що вони залишили описи або наукові праці про територію України».
3. Визначте магнітний азимут (Ам) на пункт Н, якщо відомо, що західне магнітне схилення, вказане на топографічній карті, становить 1° 56', а дійсний азимут (Ад) на пункт Н становить 358°05'.
Відповідь: 0°01'.
4. Визначте чому дорівнює відстань між двома сусідніми паралельними лініями сітки топографічної карти масштабу 1:25 000 ?
а) 1см; б) 2,5 см;
в) 4см; г) 5см.
5. Визначте румб, що дорівнює азимуту А=285°.
а) ПнСх: 15° б) ПдСх: 75°
в) ПнЗх: 75° г) ПдЗх: 15°
6. Визначте правильне твердження, яке характеризує рівновеликі проекції карт:
а) дуже спотворюються площі;
б) не спотворюється зображення площин;
в) спотворення площ незначне;
г) у різних частинах карт спотворення площ різне.
7. Вкажіть назву ізоліній, що з’єднують точки з однаковою кількістю атмосферних опадів:
а) ізогіпси;
б) ізокліни;
в) ізобати;
г) ізотерми;
д) ізогієти.
8. Визначте вид картографічної проекції найбільш придатної для зображення території Арктики:
а) конічна; б) циліндрична;
в) азимутальна; г) поліконічна.
9. Розставте країн – сусідів України, в порядку зменшення протяжності їх державного кордону з Україною (1- найбільш протяжний, ......7- найменш протяжний):
а) Білорусь – 1084 км
б) Молдова – 1202 км
в) Польща – 542 км
г) Росія – 1955 км
д) Румунія – 608 км
е) Словаччина – 98 км
є) Угорщина – 135 км.
Правильна комбінація: г, б, а, д, в, є, е.
10. Вкажіть крайню точку , до якої від Києва відстань є найменшою:
а ) м. Чоп; б) с. Грем’яч;
в) с. Червона Зірка; г) мис Сарич.
11. Вкажіть населений пункт, який є географічним центром України:
а) Ділове; б) Черкаси;
в) Добровеличківка; г) Смілянівка.
12. Вкажіть прізвище вченого, який досліджував Україну у ХVІІІ столітті:
а) В.Н. Каразін; б) В.І.Вернадський;
в) Гійом Левассер де Боплан; г) Г.Г.Капустін.
12 балів
Всього:36+24+12=72 бали
Відповіді на завдання
ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади
з географії 2008/2009 н.р.
9 клас