Збройних Силах України вимог Конституції України, закон

Вид материала

Подобный материал:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України

від 17.03.2009 № 115

ПОЛОЖЕННЯ
про Раду у справах душпастирської опіки

при Міністерстві оборони України

1. Загальні положення

1.1. Рада у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (далі − Рада) є представницьким міжконфесійним консультативно-дорадчим органом, що діє на громадських засадах при Міністерстві оборони України.

1.2. Рада утворюється з метою:

здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням виконання у Збройних Силах України вимог Конституції України, законів України щодо свободи совісті та віросповідання;

здійснення практичних заходів, спрямованих на поетапне впровадження у Збройних Силах України ефективної системи душпастирської опіки та створення інституту військового духовенства (капеланства);

координації міжконфесійної співпраці у Збройних Силах України;

формування механізмів взаємодії Армії і Церкви з питань задоволення релігійних потреб, духовного, патріотичного виховання військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їх сімей;

участі в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативних актів із зазначених питань;

підвищення морально-психологічної стійкості та готовності особового складу до захисту Батьківщини;

здійснення колективних заходів доброчинного характеру.

1.3. У своїй діяльності Рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства оборони України, іншими актами законодавства України в частині, що стосується релігійних організацій, Меморандумом про співпрацю у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України та Положенням про Раду у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (далі – Положення).

1.4. Основні завдання Ради:

обговорення актуальних питань забезпечення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України та підготовка взаємоузгоджених пропозицій керівництву Міністерства оборони України;

участь в обговоренні проектів законів України і нормативно-правових актів з питань діяльності священнослужителів серед військовослужбовців;

сприяння міжконфесійній співпраці та злагоді у військовому середовищі, недопущення прозелітизму та міжконфесійних протиріч;

об’єднання зусиль релігійних організацій у сфері духовного та патріотичного виховання захисників Батьківщини;

надання пропозицій керівництву Міністерства оборони України щодо направлення кандидатур з числа духовенства для їхньої діяльності у Збройних Силах України в мирний час та особливий період;

сприяння практичній реалізації програм, спрямованих на покращення духовної опіки військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, соціальних програм для військовослужбовців Збройних Сил України;

організація та проведення конференцій, семінарів, нарад тощо з питань релігії та духовності, застосування і додержання законодавства про свободу совісті та віросповідання у Збройних Силах України;

сприяння національно-культурному розвитку у Збройних Силах України;

сприяння всебічному висвітленню релігійного життя у Збройних Силах України засобами масової інформації.

1.5. Діяльність Ради ґрунтується на засадах рівності, поважного ставлення до внутрішніх настанов і традицій усіх офіційно діючих в Україні релігійних організацій.

1.6. Для забезпечення виконання своїх завдань Рада має право:

уносити відповідні пропозиції керівництву Міністерства оборони України;

одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління всіх рівнів інформацію з питань, які виносяться на розгляд Ради;

звертатися за необхідною інформацією до керівних органів громадських і релігійних організацій;

залучати до роботи на громадських засадах релігієзнавців, правників, богословів, експертів, інших фахівців з питань, що виносяться на розгляд Ради;

використовувати для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради, теоретичні розробки відповідних релігійних, громадських чи державних інституцій, інші матеріали інформаційного, консультативного чи рекомендаційного характеру;

створювати на громадських засадах робочі групи з актуальних напрямів діяльності.

2. Напрями діяльності Ради:

участь у розробленні пропозицій з актуальних проблем законодавства у сфері задоволення релігійних потреб військовослужбовців, громадській експертизі проектів нормативно-правових актів (концепцій, програм, доктрин тощо), що стосуються сфери діяльності Ради;

задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України в пунктах постійної дислокації, а також під час навчань, морських походів, миротворчих операцій, бойових дій тощо;

організація задоволення релігійних потреб представниками різних релігійних організацій в одній військовій частині (установі, організації) Збройних Сил України чи Міністерства оборони України;

практична й методична допомога та участь у патріотичному, духовному, морально-етичному і культурно-естетичному вихованні військовослужбовців та працівників Збройних Сил України;

відновлення (будівництво, реконструкція) культових споруд на території військових містечок та організація їх діяльності;

підготовка священиків для задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України;

сприяння науковим дослідженням у сфері душпастирської опіки військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, членів їхніх родин;

підготовка привітань, звернень до особового складу Збройних Сил України з нагоди релігійних свят тощо.

3. Членство в Раді

3.1. У роботі Ради можуть брати участь члени Ради та запрошені особи.

3.2. Членами Ради можуть бути представники конфесій, які підписали Меморандум про співробітництво у справах душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України, зареєстрованих в Україні відповідно до чинного законодавства, які є членами Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій та віруючі яких служать у Збройних Силах України.

3.3. На засідання Ради можуть бути запрошені представники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, інших органів державної влади, громадськості, засобів масової інформації тощо.

Запрошені особи беруть участь в обговоренні, але не голосують.

3.4. Членство в Раді є добровільним. Представники Церков (релігійних організацій) набувають членства через офіційне звернення голови релігійного об’єднання (конфесії) на ім’я Міністра оборони України, в якому зазначені дві кандидатури від конфесії – відповідальний Церкви (релігійної організації) за взаємодію зі Збройними Силами України (далі – відповідальний Церкви) та його заступник.

Звернення розглядається членами Ради на засіданні.

3.5. До заяви повинні бути додані:

довідка про релігійне об’єднання (конфесію) із зазначенням таких відомостей: офіційна назва об’єднання (конфесії); відомості про власну організаційну структуру та кількість членів; відомості про основні положення власного віровчення щодо військової служби;

копії своїх статутних документів, зареєстрованих у Державному комітеті України у справах національностей та релігій.

3.6. Питання про надання статусу члена Ради певному релігійному об’єднанню (конфесії) вирішується членами Ради шляхом консенсусу.

3.7. Вихід релігійних об’єднань (конфесій) із складу Ради є вільним.

3.8. Членство в Раді релігійного об’єднання (конфесії) може бути призупинено за рішенням Ради в разі безпідставної відсутності члена Ради на трьох та більше чергових засіданнях Ради поспіль, про що Голова Ради письмово повідомляє його керівництво.

3.9. Член Ради, членство якого призупинено, не враховується у загальному складі Ради під час визначення кворуму на засіданнях Ради та не бере участь у голосуваннях Ради.

3.10. Кожен член Ради, членство якого призупинено в порядку, визначеному пунктом 3.8 цього Положення, може відновити своє членство в Раді в повному обсязі шляхом виголошення на черговому засіданні Ради заяви про такий свій намір, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання Ради.

4. Склад Ради

4.1. Кількість членів Ради не може перевищувати кількість релігійних організацій, які є членами Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій.

4.2. Кожне релігійне об’єднання представляється в Раді двома особами – відповідальним Церкви та його заступником.

4.3. Раду очолює Голова Ради, який обирається членами Ради терміном на один рік. Головою Ради може бути лише відповідальний Церкви. Головування в Раді – почергове.

Процедура обрання Голови Ради визначається на засіданні Ради.

4.4. Голова Ради організовує діяльність Ради, скликає, організовує підготовку та веде її засідання, підписує документи, а також привітання, звернення до особового складу Збройних Сил України від імені Ради.

4.5. Голова Ради представляє Раду у відносинах з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян та засобами масової інформації в питаннях, що належать до компетенції Ради.

4.6. Делегування повноважень члена Ради не допускається.

4.7. Заступник відповідального Церкви, яка головує в Раді, виконує обов’язки Секретаря Ради.

4.8. Секретар Ради зобов’язаний:

вести протоколи засідань Ради;

організовувати ведення діловодства Ради та листування з питань її діяльності згідно з чинним законодавством;

інформувати членів Ради про дату, час, місце та порядок денний проведення засідання.

5. Права та обов’язки членів Ради

5.1. Відповідальні церков, які є членами Ради, мають право:

особисто або через своїх заступників брати участь у засіданнях Ради та інших органів Ради;

делегувати представників від своєї конфесії до структур (комісій, експертних груп тощо), які створюються за рішенням Ради;

отримувати в установленому порядку всю інформацію, що стосується діяльності Ради;

бути поінформованими та/або письмово запрошеними на засідання Ради та інші заходи, що здійснюються за участю Ради;

інформувати Секретаря Ради та чинного Голову про святкові дні своєї конфесії;

уносити пропозиції щодо розгляду питань на засіданні Ради;

ініціювати залучення фахівців відповідних галузей (експертів) до вивчення та вирішення питань, що розглядаються на засіданнях Ради, а також до інших органів Ради;

у разі незгоди з прийнятим Радою рішенням викласти власну думку, що заноситься до протоколу засідання Ради.

Також відповідальні церков можуть мати інші права, що випливають з цього Положення та не суперечать законодавству України.

5.2. За неможливості особистої участі відповідального Церкви в роботі Ради, він може бути представлений своїм заступником, про що має бути повідомлений Голова Ради.

5.3. Заступники відповідальних церков мають право:

брати участь у засіданнях Ради;

брати участь у діяльності експертних робочих груп або очолювати їх;

обіймати посаду Секретаря Ради;

представляти конфесію в разі відсутності відповідального Церкви (окрім випадків, коли останній виконує обов’язки Голови Ради).

5.4. Члени Ради зобов’язані дотримуватися вимог законодавства України та цього Положення.

6. Організація та забезпечення діяльності Ради

6.1. Основною формою роботи Ради є її засідання та засідання утворених Радою робочих і експертних груп, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на квартал.

6.2. На засіданні Ради можуть бути присутні члени Ради та інші запрошені особи.

6.3. Засідання Ради не можуть призначатися на п’ятницю, суботу та неділю, а також дні релігійних свят кожної конфесії, що представлена в Раді. Конкретні дати проведення засідань Ради попередньо узгоджуються з членами Ради.

6.4. Засідання Ради вважається правомочним, якщо всі члени Ради повідомлені і на ньому присутні більше половини її членів та дотримано умови пункту 5.2 цього Положення.

6.5. Рада діє згідно з перспективним планом роботи на рік. Проект цього плану затверджується на засіданні Ради.

6.6. Рада приймає рішення, які мають рекомендаційний характер. Рішення Ради подаються на розгляд Міністру оборони України встановленим порядком для врахування в роботі.

6.7. Рішення вважаються прийнятими, якщо вони ухвалені всіма повноважними представниками релігійних організацій – членами Ради шляхом консенсусу.

У разі голосування одна конфесія має один голос.

6.8. Результати обговорення розглянутих питань оформлюються рішеннями Ради і протоколами, які готуються не пізніше ніж у триденний термін від дня проведення засідання і підписуються Головою Ради та Секретарем Ради.

6.9. Для забезпечення виконання завдань Рада може створювати робочі та експертні групи з вивчення та підготовки до розгляду Радою питань, віднесених до її компетенції.

6.10. У засіданнях робочих та експертних груп обов’язково бере участь представник Ради, який інформує членів Ради про перебіг засідання.

Рішення про утворення та припинення діяльності робочих та експертних груп, затвердження їх складу приймаються Радою.

6.11. Для отримання консультацій та проведення експертизи документів Рада має право залучати (за згодою) на громадських засадах державних службовців, наукових працівників та інших фахівців.

6.12. Питання, що виносяться на засідання Ради, мають містити пояснювальну записку, в якій обґрунтовується необхідність його розгляду, та інші інформаційно-довідкові матеріали. За потреби ці матеріали надаються членам Ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до чергового засідання.

6.13. Для оперативного вирішення проблемних питань, що належать до компетенції Ради, засідання можуть проводитися шляхом телефонного опитування відповідальних від конфесій.

7. Взаємодія Ради з Міністерством оборони України

7.1. У своїй діяльності Рада співпрацює зі структурним підрозділом центрального апарату Міністерства оборони України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями.

7.2. Структурний підрозділ центрального апарату Міністерства оборони України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями:

створює необхідні умови для роботи Ради, робочих та експертних груп Ради та проведення засідань;

ініціює, з урахуванням пропозицій членів Ради, тематику засідань Ради з актуальних проблем задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України та питань військово-церковного співробітництва, готує проект перспективного плану роботи Ради на рік;

забезпечує членів Ради необхідними документами та інформаційними матеріалами, а також організовує проведення засідань Ради;

на основі прийнятих Радою рішень в 5-денний строк з моменту їх отримання готує доповідь Міністру оборони України для ознайомлення чи прийняття рішення;

організовує висвітлення діяльності Ради у військових засобах масової інформації та на сайті Міністерства оборони України;

забезпечує одержання в установленому порядку від центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, закладів, установ, підприємств і організацій інформації, матеріалів та документів, необхідних для виконання покладених на Раду завдань.

7.3. Представники структурного підрозділу центрального апарату Міністерства оборони України, на який покладено функцію співробітництва з релігійними організаціями, беруть участь у роботі Ради.

7.4. Доступ членів Ради до інформації з обмеженим доступом здійснюється на підставі вимог чинного законодавства.

Заступник Міністра оборони України І.Л.МОНТРЕЗОР

Blog

Збройних Силах України вимог Конституції України, закон