В. В. Тарновського Чернігівська районна державна адміністрація Ігор Ситий Метрична книга

Вид материала

Книга

Содержание Смертність по місяцях

Подобный материал:

• Чернігівська районна державна адміністрація, 40.02kb.
• Томаківська районна державна адміністрація, 2130.11kb.
• Чернігівська районна державна адміністрація чернігівської області, 41.56kb.
• Чернігівська обласна державна адміністрація, 31.29kb.
• Міська цільова програма надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним, 466.98kb.
• Чернігівська обласна державна адміністрація, 30.29kb.
• Чернігівська обласна державна адміністрація, 89.28kb.
• Україна чернігівська обласна державна адміністрація, 16.98kb.
• Україна чернігівська обласна державна адміністрація, 16.08kb.
• Україна чернігівська обласна державна адміністрація, 235.54kb.

№ п/п	Ім'я	Кількість	Роки	Походження
1	Агафия	36	1722, 1724, 1725, 1726, 1729, 1730, 1732, 1733, 1734, 1736, 1737, 1738, 1739, 1740, 1741, 1743, 1744, 1745, 1747, 1748, 1749, 1750, 1752, 1753	гр.
2	Агрипина	15	1722, 1724, 1730, 1731, 1732, 1734, 1737, 1738, 1743, 1744, 1749	лат.
3	Анна	46	1722, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1732, 1733, 1734, 1736, 1738, 1740, 1741, 1742, 1745, 1746, 1747, 1748, 1749, 1750, 1751, 1752, 1753	д.євр.
4	Анастасия (Настасия)	15	1724, 1725, 1728, 1730, 1734, 1735, 1736, 1741, 1742, 1744, 1746, 1753	гр.
5	Акилина (Аккилина)	2	1730, 1736	лат.
6	Варвара	15	1725, 1726, 1728, 1730, 1732, 1733, 1734, 1747, 1748, 1750	гр.
7	Вера (Вира)	3	1739, 1742, 1745	слов. з гр.
8	Дария (Одария, Идария, Адерия)	13	1723, 1724, 1725, 1726, 1729, 1732, 1733, 1734, 1736, 1737	гр.
9	Домникия	3	1731, 1739	лат.
10	Елена	15	1723, 1724, 1731, 1732, 1735, 1738, 1739, 1740, 1745, 1746, 1750, 1752	гр.
11	Евдокия	49	1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1731, 1732, 1733, 1734, 1735, 1736, 1737, 1738, 1739, 1743, 1745, 1747, 1748, 1749, 1751, 1752	гр.
12	Евфросиния (Ефросимия)	29	1723, 1724, 1729, 1730, 1731, 1734, 1735, 1741, 1742, 1743, 1745, 1747, 1748, 1749, 1750, 1751, 1752, 1753	гр.
13	Екатерина	15	1724, 1725, 1726, 1729, 1732, 1733, 1734, 1736, 1743, 1744, 1752	гр.
14	Евгения	1	1727	гр.
15	Евфимия (Ефимия)	6	1734, 1736, 1747, 1751, 1753	гр.
16	Зеновия	8	1724, 1730, 1736, 1741, 1743, 1753	гр.
17	Ирина (Ирына)	28	1723, 1724, 1728, 1729, 1731, 1732, 1735, 1737, 1738, 1739, 1740, 1741, 1745, 1746, 1747, 1751, 1752, 1753	гр.
18	Иустиния (Иустимия, Устиния, Иустина, Устимия)	16	1727, 1729, 1730, 1738, 1739, 1744, 1748, 1749, 1750, 1751, 1752, 1753	лат.
19	Іулия	1	1747	лат.
20	Ксения	10	1723, 1732, 1735, 1742, 1748, 1751, 1752, 1754	гр.
21	Кристина	6	1736, 1738, 1739, 1740	гр.
22	Лукия	1	1734	лат.
23	Матрона	24	1722, 1726, 1727, 1728, 1729, 1731, 1732, 1733, 1734, 1735, 1736, 1737, 1740, 1750, 1751, 1752	лат.
24	Марфа	12	1722, 1726, 1727, 1735, 1737, 1741, 1743, 1745, 1746, 1749, 1751, 1752	гр.
25	Мария	51	1722, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1731, 1732, 1733, 1735, 1736, 1737, 1740, 1741, 1743, 1744, 1745, 1747, 1752, 1753	д.євр.
26	Мелания	13	1722, 1726, 1730, 1731, 1735, 1741, 1742, 1746, 1750, 1751	гр.
27	Марина	7	1727, 1728, 1744, 1748, 1752	лат.
28	Наталия	6	1726, 1740, 1745, 1749, 1752	лат.
29	Пелагея	24	1722, 1725, 1727, 1729, 1730, 1732, 1734, 1735, 1736, 1741, 1745, 1746, 1747, 1749, 1753	гр.
30	Параскевия (Параскева)	33	1725, 1726, 1727, 1728, 1729, 1730, 1734, 1735, 1736, 1738, 1740, 1741, 1743, 1744, 1745, 1747, 1748, 1749, 1751	гр.
31	Сигнтлитикия (Сигилитикия)	2	1725, 1737	гр.
32	Стефанида	3	1726, 1727, 1730	гр.
33	София	1	1729	гр.
34	Соломония	1	1736	д.євр.
35	Сигкития	1	1739	гр.
36	Татияна	20	1722, 1723, 1727, 1728, 1731, 1734, 1736, 1738, 1739, 1742, 1749, 1752	лат.
37	Улияна (Юлияна, Иулияна)	17	1722, 1723, 1724, 1730, 1731, 1734, 1735, 1739, 1740, 1741, 1745, 1746, 1747	лат.
38	Феодотия	1	1726	гр.
39	Феодосия	18	1727, 1729, 1730, 1731, 1732, 1734, 1735, 1739, 1741, 1742, 1744, 1745, 1747, 1748, 1749, 1750	гр.
40	Фотинья	2	1728, 1749	гр.
41	Феодора	3	1732, 1751, 1753	гр.
42	Феврония	1	1753	гр.
	Всього:		27 – грецьких 11 – латинських 3 – давньоєврейських 1 – слов'янське

Найбільш розповсюджені:

1	Марія	51	д.євр.	чинити опір, бути гіркою, кохана, бажана
2	Парасковія	33	гр.	п'ятниця
3	Мотрона	24	лат.	поважна, заміжня жінка
4	Пелагея	24	гр.	морська
5	Тетяна	20	лат. гр.	tatius – ім'я сабінського царя, призначаю
6	Феодосія	18	гр.	божий дар
7	Уляна	17	лат.	рим. особове ім'я Julianus
8	Меланія	13	гр.	чорна, темна
9	Марфа	12	гр.	пані, господиня
10	Ксенія	10	гр.	гостинність або чужа
				6 – грецьких 3 – латинських 1 – давньоєврейське

Реєстри свідчать про те, що мешканці Редьківської округи суворо дотримувались церковних святців. Вірніше сказати, церква здійснювала пильний нагляд у цій справі. Можна констатувати, що християнський світогляд став пануючим у свідомості редьківців. З дохристиянських часів подибуємо лише одне ім'я – “Віра”. Зауважимо, що на 94 чоловічих імені припадає лише 42 жіночих. У цьому факті віддзеркалилась пануюча роль чоловіка у тогочасному суспільстві. Зазначимо, що у побуті імена відрізнялися від тих, що були вписані в метрику. Це, до речі, можна помітити і в самій книзі, коли причетник, замість каноничного імені, писав його побутовий варіант. Наприклад: “Ірына”, “Ларыон” тощо.

Поряд з іменем стоїть прізвище. Коли вони виникли, що за ними стоїть? Це питання має багату літературу, викликає численні дискусії. Надамо слово фахівцям: “На думку І.Франка, початок закріплення прізвищ як спадкових родових назв поклало на Україні духовенство... Проте більша частина метрик XVII-XVIII ст. ще не становить для нас великої цінності, бо вони записували в них переважно самі імена. Отже, тільки наприкінці XVIІI – на початку XIХ ст. в умовах Російської та Австро-Угорської імперій за українськими селянами закріпились постійні родові прізвища.”¹²⁵ На нашу думку, це – дещо категоричне твердження. В метриках зафіксовано багато прізвищ, прізвиськ, які трансформувались ще у XVIII ст. у родові прізвища. Стосовно "поки записували в них переважно самі імена" можна сказати, що в нашому випадку це переважно прізвиська та прізвища. Їх походження різноманітне, про що свідчить упорядкований реєстр. Прізвища подані мовою оригіналу, в необхідних випадках подані тлумачення:


а) від власних імен

Абакуменок Абакуменко (Бакуменко) Алексъев Андреев Богушенко Богуш Базилевич Базиленко Васченко Ващенко Венслав Венславак Венславич Венславенко Власченок Вакуленко Гошко Гощенко Гошченко Григориев Гричик Гринь Грынь Герасик Герасиченок Горасик Гарасименко Гарасимов Гарасиченко Гавриленко Гаврилов Гришченко Грыщенко Грищенок Герман Германенко (Хведченко) Федченок Харченко

Данко Дорош Дорошенко Давиденок Давидович Данилов Данилович Денисов Денисенко Дмитриенко Дорофеев Евстратенко Евтух Евтишенко Евтушенко Евфимиев Ещенко Ерифеов Евстафиевич Евхименко Евфименко Есипенко (Осипенко) Жданенко Ждан Іванец Іванцов Іванович Іоанов Ісаченко Ісааков Игнатов Игнатиев Ільющенко Іллющенок Іллюшко Карпенко Хведченко Шурмеленко Шурмель

Клименок Клименко Куприенко Казимиров Кононенко Кононенок Кононович Кондратенко Кондратенок Калеников Лукашевич Лукашенко Лазаренко Леонтиевич Лесков Ларченко Лаврентиев Лавриненко Людвик Мироненко Марченко Михаленко Михайлович Мартинов Максимов Матвиенко Мишченко Мисченко Масченок Масченко Марусшченко Марушченко Мойсеенко Макаренко Никитович Нестеренко Нестерчук Шекун – від імені Шек Шикунов

Нестерчук Остапенко Огиенко Осипенко Панченко Павленко Петренко Петров Пилипенко Павлович Павлов Прокопиев Пархоменко Романов Семененко Симеонович Сергиенко Станиславенко Станислав Стефанов Стахиев Савченко Самоненко Тимофеев Тихонов Тихониев Титов Тарасевич Тимох Тимошенко Тишченко Феодоров Феодорович Федоренко Федков Федко Федченко

б) від професій

Бардаченко – барда: особ. рід сокири Бардак – хлібина, відходи спиртового виробництва Бондар Бондаренко Бобровник Вовна Вовнянка Винник Винниченко Гутник Гутниченко Гайдученко Димар Дымарчук Дягтар Догтяр Дейнека – військовий найманець Драгун Жолдак Коваль Коваленко Ковальчук Кравець Кошатар – той, що робить кошики Козак Коломиец Козаченок Мерочник Музыка

Паламар Пастух Пастушенко Попович Папирник Ремесник Рудник Рихва – залізний обруч Сердюк – гетьманський охоронець Сердюченко Салдат Старостенок Токарский Ткач Ткаченко Тесля Шинкар Шинкаренко Шкляр Швець Шевченок – син чоботаря Шевченко Шкура, Шкуренок, Шкурченко, Шкурка – невироблена шкіра Чередник – той, що ганяє череду Чередниченко Чумак Чумачок Чумаченко

в) від назв рослин та тварин

Боровий Бобко (Бобок) Баран Бараненко Биченко Березняцкий Березенченко Ворон Веребей Грабенко Чечуга – стерлядь, свиня Чечуженко Гричик – рослина Жоров – птах Журавини – клюква Журавленко Зайко Заец Зайченко Зайченок Курач Курич Кочубей – жайворонок

Кот Котенок Котенко Мурашка Маковец Медвидь Медведенок Потюнченко – кошеня, пташеня Плис – лисиця, трясогузка Сорока Синыца Синиченко Синиченок Сокол Соколовський Сокул Скопич – скопа: птах, скоп: баран Сула – судак Суленко Суслов Торгон – рослина Череда – рослина або стадо

г) топонімічні

Бойченко – вихідець з Карпат Велинець – спотворене “волинець” Велинченко, Вялинець Венгер Былоцерковець Бобруский Драганенко – драгно: грязюка, болото Корецький – з Корця Литвин Стародуб Теремецкий – з с. Теремці Теремеченко

Литвинок Литванок Литвинченко Литвинзенко Лях Нимець Пинчученко Сумский Самарский Стародубовец Стародубец Угровец Онисовець Чигринець

д) від прізьвиськ

Булава Булавенко Булавка Булавченок Буняев – чванливий Бураков Бородавка Бардадим – верзила Безкоровайний Безсмертний Безноско Беснуско Безнущенко Бруняк Бруенко Бруй – бистра течія Базир – базікало Брехун Биляєв Батвиновский –ботвина: гичка буряку Бул, Буленок – дерев’яна куля для гри Бида Весло Велигор Верищенок Великий Гула – гуля: шишка, безрогий віл або корова Гулай Корноух Кужилний – кужіль: чесаний льон Комародский – комар, худий віл Клюско – ніж, різак, варене тісто з сиром Клюска Клуско Клюсченко Клющенко Кердун – кирд: стадо овець Ковзченко Ковзченок Кезя – кізя, кізяк: гній; кезюк: шлунок; лит.: kezti – “гнисти, хиріти” Кумець Кумович Кулаенко – кулай: кулак Калита – мішок з грошима, хлібина Ковриженко Коритка Кусненко Куксенок – безпалий Колесник Криволап Крищенко Односуменок Оладченко Оладко Обух Опуцко – малий, круглий Пучинец – палець, пучити Пучина Пучин Пиза – пизи: зварені шарики з кислого гречаного тіста Пизенко Предил, Предиленко – приділ, наділ Приход Палевик Пищенко – піщик: птиця, пищик: сопілка Погореленко Погорилий Патлач Патлаченко Половий Половецкий Поддубец Приймак Примак Папко – папа: хліб Протченко Цилейко – цілий, цілувальник: гендляр вином Циган Чирва – рудий Чорний Черненок Чинчик – чинч, Чинш Черний

Гуленко Гулаенко Голод Голоденко Гук Голяк Голобородий Гудим – гудимець: вовк, гудіти Гудименко Глиз – клейкий, в’язкий Глиза Гущенок Гурский – гора, звук Горбатий Горбаченко Голда – крикун ? Голдов Горонович – горонить: гіркий Глух Гой – християнин (іврит), життя (старослав.) Гоюша Дижечка – “звідки” або “чий”, діжа Дижецький Кущеенко Кандиба – кляча Кандибенко Кривопалец Кривопалченко Карачун – незграбний, хвороба Корочун Корачуненко Карачунов Копил – байстрюк Кудан – той, хто часто запитує Кривопиша – з кривим обличчям Кулага – їжа з борошна Кулаенко Лисенко Лазебний Лисенок Лихий Лихой Лутченко Ломоносов Лизогуб Лизогубенко Мороз Мисяц Месяц Моцак – міцна крашанка Малах – малахай: плітка, шапка Пщенорий – зіпсоване пшоно ? Поклад – яйце, "помет" Плюс – плюский, плющений Приходко Прихожий Пазур Поручка Радченко Рудий Руденок Рудниченко Роготун – рогатий як мужик, багатий, рогатина Реготун Руб Рубан – поліно Рубаненко Рубанов Судос – судосити: зустріти Сичка Смешило Соломеник Слинченко Сухой, Сухенко, Сухенок, Сушенок Сивко Шуляр – шула: стовп, шуляк: віл, шульга: лівша, шуль: гра, ігрок Шкеда Шкедюк Шисченко – шишка

Дайна Дидовец Дедович Дробозда, Дробежда – дрібний Дворцовенко Живий Живенок Жакун – жак: бурсак, рибацький прилад, бувала людина Жикун Жидток – жидок: птиця, мурашка Заика Кирпичов Кривда Кривденко Кревец Кревенок Кохановский Катлубай – котлубань: невелике глибоке озеро, яма Котлобай Кривенок Малаш Мачулский – мачула: груба людина Максак – макса: печінка риби Меняйленко Магура – висока гора Макроус Марцовий – “мартовский”, березневий Маско – мазати Недостатний Набоченко – живе на боці Невидович Новик Новиченко Нагорний Нагурний Неданчук Наданчук Ницка – від ниць, ниций – підлий Носенко Нечеса Нерушевич Неделя Остропика Односум Односумок Односуменко Сивченко Супрун – похмура людина Супруненко Свариченко Сварич Семак Сирота Сувид – вир, суводити: баламутити Содом – шум, крик Старець Соска Трихлиб Тиравский – тир: комаха, тира: знаряддя для рибалки Третинник Тужик Тужин Трошчун Толкач Ус Усенко Усов Удовенко Фиц – легковажна людина Хороший Хорошун Хорошуненко Цуценко Шкант – шкан: шип, елемент водяного млина Шут Шутов Юзва – юж: вуж юз: пути Язва

е) інші

Брегид Гувид Друан, Дреан Лерига Паславский

Плокар Содиль Соя Шкавець

До цього переліку додамо, що жінки іменувалися за іменем та ремеслом чоловіка: “Елена вдова теща жолдака Стефана на димарци Недан:” (1723), “Анна дочер Іеремия зятя шевца радковского” (1723), “Евфросинія дочер попади Феодори удовствующой” (1723), “Фотиныя Семачиха” (1733), “Матрона Іоанова доч” (1735), “Анастасия попадина сестра” (1735), “Софья Павла кревця жена” (1754), “Марія Соколовна” (1749), “Марія Каленикова жена” (1748), “Марія Нестерова племянниця” (1748), “Татияна Иваниха Базиленкова” (1745), “Евдокия Карачунова” (1743), “Мария Георгиева Чумакова” (1735), “Мария Гаврілиха Сухувна” (1733), “Татияна рудниковна”(1732), “Феодора Живая” (1732), “Мария Феодорова” (1732), “Татияна Базилева невистка” (1731), “Пелагия Луки Клюска” (1731), “Ирина попадя старая” (1735, 1745, 1748, 1751), “Евфросимия Петрова доч” (1731), “Евдокия Павлиха рудничка гунковская” (1731), “Ксения Павла Велинца доч” (1731), “Пелагея Лукашиха” (1731).

Аналіз прізвищ допомагає з’ясувати джерела формування етнічної спільноти Редьківської округи. До автохтонного населення вливалися вихідці з півдня, півночі, сходу і заходу України, білоруси, поляки, угорці, німці, литовці, татари, цигани.

Зауважимо, що етимологія слів це складне питання. У 1960-і рр. у Чернігові підлітки називали велосипед “лайбою”, а це – невелике рибальське судно; вихідця із села – “кугутом”, але “когут” це – півень. Назву с.Жавинка поводять від слова “жолв” – пухлина. Цією хворобою страждав чернігівський князь Святослав Ярославич, якому належало село. Сучасний дослідник К.Тищенко поводить його від литовського “zuvyne” – рибне місце у затоці.¹²⁶ Ось чому ми розглядаємо вищенаведене трактування прізвищ лише як варіант та базу для подальших досліджень.

Існує такий вираз: “Людина народжується, щоби вмерти”. Подивимося, яку інформацію щодо смертності у Редьківській окрузі можна почерпнути з метричної книги. Наведемо кілька прикладів записів померлих: “Григорій син Парфенія Шурмеля неданчицкого от рожденни – 5 льт” [1723, арк. 85], “У Луки Клюска жителя Рудни Радковскои син Василий – 7льт” [1727, арк. 87], “В удови Анни Вовнянчихи син Мокий преставися недел 14” [1740, арк. 102 зв.], “Василия Предила мать Параскевия преставис” [1741, арк. 103 зв.], “Феодосия Винника теща Стефанида преставис” [1741, арк. 103 зв.], “Леонтия Ткача внук Семион преставис” [1742, арк. 104 зв.], “Григорий Драган жител губецкій преставися – 95 лет” [1746, арк. 106 зв.], “Настасія Димарка жителка радковская преставися – 110 льт” [1746, арк. 106 зв.], “Марія Іоановна жителка Рудни Гунковской преставися – 96 льт” [1747, арк. 107 зв.], “Феодор Василиев син старець шпиталя Радковского преставися – 80 льт” [1735, арк. 97], “Параскевия стариця преставися” [1736, арк. 98], “Іоан Василиев син старец преставися – 60 льт” [1736, арк. 98], “Нестор Сивко жител деревни Губіч преставис” [1749, арк. 109 ], “Іеремей Гурскій в димарци неданчицкой” [1723, арк. 85], “Матфей сестренец (племінник) Герасиков на Лесковци” [1723, арк. 85 ].

Наведемо статистику померлих по роках:

Рік	К-сть	Чол./ жін.	Рік	К-сть	Чол./ жін.	Рік	К-сть	Чол./ жін.
1722	22	14/8	1734	13	6/7	1746	24	12/12
1723	21	9/12	1735	35	18/17	1747	15	6/9
1724	16	8/8	1736	34	20/14	1748	15	12/3
1725	20	11/9	1737	51	27/24	1749	15	6/9
1726	18	7/11	1738	30	15/15	1750	26	13/13
1727	25	16/9	1739	15	9/6	1751	26	15/11
1728	15	8/7	1740	26	14/12	1752	44	15/29
1729	15	8/7	1741	26	15/11	1753	23	13/10
1730	9	3/6	1742	28	14/14	1754	23	13/10
1731	36	20/16	1743	12	6/6	1755	48	22/26
1732	36	18/18	1744	17	12/5	1756	28	20/8
1733	23	14/9	1745	12	8/4

Усього за 35 років померло 842 особи. З них чоловіків – 447, жінок – 395. По вікових категоріях розподіл такий:

171 особа - до 17 років

93 особи – 40-50 років

74 особи – 17-39 років

77 осіб – старше 60 років

–––

415¹²⁷


Хоча ці відомості неповні, адже тільки з 1726 р. почали зазначати вік, та й то нерегулярно, можна зробити певні висновки. Дуже висока дитяча смертність та людей працездатного віку, тому теза, що в минулому люди були здоровіші – хибна. У XVIII ст. смертність серед чоловіків, як і зараз, була вища, ніж серед жінок. Найбільш “смертними” були лютий-квітень, традиційно холодні й голодні. В цей час організм людини найбільш ослаблений, що прискорює різноманітні хвороби, а звідси і смертність. Вищий же рівень останньої серед чоловіків можна пояснити їхньою природною роллю. Психіка й організм жінки більш стійкі по відношенню як до внутрішніх, так і до зовнішніх негараздів, бо ж на неї покладена місія матері.

В давнину зустрічалися випадки дуже тривалого життя. На сторінках синодика згадується Настасія Димарка, жителька радковська, яка померла 6 травня 1746 року у віці 110 років! Вона “пам’ятала” Петра Могилу, Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, була свідком буремних подій визвольної війни, Руїни. 8 березня 1746 р. упокоїлася Марія Іванівна, жителька Рудні Гунковської, у віці 96 років, а Григорій Драган, житель губецький, спочив у віці 95 років 20 квітня 1746 р.

Найбільше смертей припадає на 1737 р. Можливо причиною стала епідемія: з 51 випадку 23 приходяться на дітей віком до 10 років. Нижче подаємо статистику смертності по місяцях та діаграми:

Померло:

січень – 59 чол. липень – 48 чол.

лютий – 77 чол. серпень – 54 чол.

березень – 157 чол. вересень – 54 чол.

квітень – 104 чол. жовтень – 52 чол.

травень – 63 чол. листопад – 55 чол.

червень – 57 чол. грудень – 62 чол.



С
мертність по місяцях