Р. Глен. Гроші, фінансова система та економіка

Вид материалаДокументы

Содержание


Десь, колись, в якійсь країні... Єдиною сталою фінансової системи є зміна 36
Потреба в грошах у процесі обміну 45
Від теорії до практики... E-готівка 2.0, The Economist, 19 лютого 2000 р. 60
Надання послуг зі зменшення ризиків, ліквідності та інформації 71
Надання послуг зі зменшення ризиків, ліквідності та
Ситуація для аналізу: У що домогосподарства вкладають свої заощадження 75
Десь, колись, в якійсь країні... Зростання міжнародних ринків
The Economist, 18 грудня 1999 р. 84
Часовий графік виплат 97
Зв’язок дохідності облігацій та їхніх цін 109
Робота зі статистичними даними 124
Десь, колись, в якійсь країні... Втрата капіталу: інфляція і ціни
Чинники вибору портфеля 127
Запитання для повторення 141
Десь, колись, в якійсь країні... Чи існують можливості диверсифікації
Пропозиція і попит на ринках облігацій та позичкових коштів 147
Міжнародний ринок капіталів та процентна ставка 167
Від теорії до практики... Процентні ставки: вгору чи вниз?
Ризик невиконання зобов’язань 179
Теорія сегментних ринків 193
...
Полное содержание
Подобный материал:
Габбард, Р. Глен.

Гроші, фінансова система та економіка

Підручник / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. М. Савлук, Д. Олесневич. — К.: КНЕУ, 2004. — 889 с.Тв.обкл.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
Лист № 14/18.2-2228 від 15.10.04

Ціна: 98,65 грн.


ISBN 966–574–692–8


Вам пропонується українською мовою фундаментальний американський підручник з теорії грошей, фінансових ринків та банківської справи. На широкому фактичному матеріалі в підручнику досліджуються теоретичні засади використання грошей, фінансового посередництва, монетарної політики. Ключове місце посідає аналіз механізмів формування процентних ставок, функціонування окремих фінансових інститутів, передусім банків, попиту та пропозиції грошей та їхнього впливу на реальні економічні процеси.

Підручник розрахований на студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів, а також провідних фахівців банків і всіх тих, хто цікавиться питаннями економічної теорії та монетарної політики.

ЗМІСТ

Про автора 3

Передмова 19

Частина 1. Вступ 31

Розділ 1. Короткий огляд грошей та фінансової системи 32

Насамперед 33

Фінансова система та економіка 34

Фінансові ринки 35

Фінансові інститути 37

Гроші 39

Економічний аналіз як інструмент 39

Вироблення економічного підходу 40

Застосування економічного підходу 40

Запитання для повторення 42

Аналітичні завдання, робота зі статистичними даними 43

Десь, колись, в якійсь країні... Єдиною сталою фінансової системи є зміна 36

Інформація для роздумів... Фінансова система справді глобальна? 37

Розділ 2. Гроші та система платежів 44

Потреба в грошах у процесі обміну 45

Бартер 45

Державний розподіл 46

Гроші 46

Що може служити грішми 49

Система платежів 50

Товарні гроші 50

Нерозмінні паперові гроші 51

Чеки 52

Електронні гроші та електронна готівка 52

Вимірювання пропозиції грошей 54

Вимірювання грошових активів 55

Вибір грошових агрегатів 57

Запитання для повторення 59

Аналітичні завдання 62

Робота зі статистичними даними 63

Додаток: Обчислення індексів цін 63

Десь, колись, в якійсь країні... Чи досягне євро успіху? 50

Інформація для роздумів... Що таке гроші? Запитайте у водія таксі! 51

З фінансових новин... Пошук найповнішої інформації про гроші 56

Від теорії до практики... E-готівка 2.0, The Economist, 19 лютого 2000 р. 60

Розділ 3. Огляд фінансової системи 64

Яка ціль фінансової системи 65

Головні послуги фінансової системи 67

Зменшення ризиків 67

Ліквідність 68

Інформаційні послуги 69

Фінансові ринки у фінансовій системі 70

Зведення заощадників та позичальників: борг і капітал 70

Надання послуг зі зменшення ризиків, ліквідності та інформації 71

Фінансові посередники у фінансовій системі 74

Зведення заощадників і позичальників 74

Надання послуг зі зменшення ризиків, ліквідності та

інформації 74

Конкуренція та зміни у фінансовій системі 76

Фінансові інновації 77

Зміни у фінансовій інтеграції та глобалізація 77

Фінансове регулювання 79

Надання інформації 80

Підтримання фінансової стабільності 81

Досягнення інших цілей політики 81

Наслідки регулювання 82

Запитання для повторення 87

Аналітичні завдання, робота зі статистичними даними 88

Додаток: Фінансові інструменти 88

Ситуація для аналізу: У що домогосподарства вкладають свої заощадження 75

Інформація для роздумів... Фінансові інновації: заставні під житло

чи облігації зірок рок-музики? 78

Десь, колись, в якійсь країні... Зростання міжнародних ринків

облігацій та акцій 80

Від теорії до практики... Пані Ватанабе вчиться інвестувати,

The Economist, 18 грудня 1999 р. 84

Частина 2. Процентні ставки 95

Розділ 4. Процентні ставки і норма віддачі 96

Порівняння боргових інструментів 97

Часовий графік виплат 97

Поточна вартість 100

Критерій доходу на момент погашення 104

Дохід від облігацій та їхня ціна 107

Чому ціна та номінальна вартість відрізняються? 108

Зв’язок дохідності облігацій та їхніх цін 109

Обчислення загальної норми віддачі 114

Реальні та номінальні процентні ставки 115

Запитання для повторення, аналітичні завдання 122

Робота зі статистичними даними 124

Інформація для роздумів... Створення нових фінансових інструментів 99

Інформація для роздумів... Хто купуватиме ці міфічні п’ятдесятирічні облігації? 110

З фінансових новин... Стежачи за курсом та дохідністю облігацій 112

Десь, колись, в якійсь країні... Втрата капіталу: інфляція і ціни

довгострокових облігацій 116

Від теорії до практики... Облігація для всіх, Business Week, 19 червня 2000 р. 120

Розділ 5. Теорія вибору портфеля 126

Чинники вибору портфеля 127

Багатство 127

Очікувана віддача на активи 129

Ризик, пов’язаний з віддачею на активи 131

Ліквідність активів 132

Витрати на інформацію 132

Переваги диверсифікації 134

Врахування всіх чинників разом: пояснення вибору портфеля 137

Запитання для повторення 141

Аналітичні завдання 144

Робота зі статистичними даними 145

Ситуація для аналізу: Яким є допустимий ризик вашого портфеля? 133

Ситуація для аналізу: Моделювання премії за ризик на фінансових ринках 138

Десь, колись, в якійсь країні... Чи існують можливості диверсифікації

у глобальному масштабі? 140

Від теорії до практики... Взаємні фонди, квітень 2000 р. Стать має значення 142

Розділ 6. Визначення ринкових процентних ставок 146

Пропозиція і попит на ринках облігацій та позичкових коштів 147

Крива попиту 147

Крива пропозиції 149

Ринкова рівновага 149

Пояснення змін рівноважних процентних ставок 151

Зміни попиту на облігації 152

Зміни пропозиції облігацій 158

Використання моделі для пояснення змін процентних ставок 164

Повертаючись до «голосів» ринку облігацій 166

Міжнародний ринок капіталів та процентна ставка 167

Мала відкрита економіка 168

Велика відкрита економіка 169

Запитання для повторення 174

Аналітичні завдання 175

Робота зі статистичними даними 177

Інформація для роздумів... Звідки беруться заощадження 155

Десь, колись, в якійсь країні... Процентні ставки зростають під час війни? 162

Від теорії до практики... Процентні ставки: вгору чи вниз?

The Economist, 2 грудня 2000 р. 172

Розділ 7. Ризикова та строкова структури процентних ставок 178

Ризикова структура процентних ставок 179

Ризик невиконання зобов’язань 179

Ліквідність 185

Вартість інформації 187

Оподаткування 188

Прогнозування на основі ризикової структури 191

Строкова структура процентних ставок 191

Теорія сегментних ринків 193

Гіпотеза сподівань 195

Теорія домінантного середовища 199

Прогнозування на основі строкової структури 201

Запитання для повторення 207

Аналітичні завдання 208

Робота зі статистичними даними 210

З фінансових новин... Оцінка ризиків на основі дохідності облігацій 180

Інформація для роздумів... Чи податок на споживання знизить

привабливість муніципальних облігацій? 192

Десь, колись, в якійсь країні... Азійський грип для європейських облігацій? 193

З фінансових новин... Як читати графік дохідності 194

Інформація для роздумів... Чи може Державна скарбниця змінити форму

кривої доходу? 202

Від теорії до практики... Що трапиться, коли борг Держскарбниці

зникне. The Wall Street Journal, 3 серпня 2000 р. 204

Частина 3. Фінансові ринки 211

Розділ 8. Валютний ринок та валютні курси 212

Валютні курси та торгівля 213

Номінальні та реальні валютні курси 214

Валютні ринки 216

Визначення довгострокових валютних курсів 216

Пропозиція і попит 217

Економічні основи та тенденції довгострокового валютного курсу 217

Закон однієї ціни і теорія паритету купівельної сили 220

Чи теорія відповідає дійсності? 221

Визначення очікуваних валютних курсів у короткостроковому періоді 222

Порівняння очікуваних доходів на вітчизняні та закордонні активи 223

Рівновага на валютному ринку 225

Умова паритету процентних ставок 228

Коливання валютного курсу 229

Зміни внутрішніх реальних процентних ставок 229

Зміни внутрішнього очікуваного рівня інфляції 230

Зміни іноземних процентних ставок 233

Зміни майбутнього очікуваного валютного курсу 234

Валютні премії на валютних ринках 235

(Доросле) нове дитя блоку: євро 237

Запитання для повторення 239

Аналітичні завдання 239

Робота зі статистичними даними 243

З фінансових новин... Читаючи валютні курси 219

Ситуація для аналізу: Чи слід покладатися на міжнародні інвестиції 232

Десь, колись, в якійсь країні... Процентні ставки та валютні курси 1980-х 236

Від теорії до практики... Відродження євро.

Financial Times, 16—17 грудня 2000 р. 240

Розділ 9. Похідні цінні папери та ринки деривативів 244

Форвардні операції та деривативи 245

Ф’ючерси 246

Ціни ф’ючерсів 246

Застосування ф’ючерсів до управління ризиками 248

Опціони 251

Ціни опціонів 252

Застосування опціонів до управління ризиками 254

Значення ринку похідних цінних паперів для фінансової системи 255

Стандартизація та ліквідність 258

Анонімна торгівля та інформація 258

Запитання для повторення 263

Аналітичні завдання 263

Робота зі статистичними даними 264

Додаток: Свопи 265

З фінансових новин... Читаючи списки фінансових ф’ючерсів 247

З фінансових новин... Читаючи списки опціонів 253

Десь, колись, в якійсь країні... Торгівля ф’ючерсами, індексний

арбітраж та крах фондового ринку в 1987 р. 255

Ситуація для аналізу: Пресинг Цитрона — фіаско округу Орендж 256

Ситуація для аналізу: Програш Берінга — королівський банкір

збанкрутував 257

Від теорії до практики... Ф’ючерси на забруднення довкілля.

The Banker, 9 жовтня 1999 р. 260

Розділ 10. Інформація та ефективність фінансового ринку 268

Раціональні очікування 269

Гіпотеза ефективного ринку 270

Визначення очікуваної ціни активу 272

Коливання цін 273

Стратегії інвестування 274

Фактична ефективність фінансових ринків 278

Цінові аномалії 278

Інверсія відносно середньої 279

Надмірна мінливість 279

Ефективність ринку та крах 1987 р. 280

Вигідне інвестування та ефективні ринки 283

Втрати від неефективності фінансових ринків 284

Втрати від надмірного коливання цін 284

Інформаційні витрати 285

Запитання для повторення, аналітичні завдання 288

Робота зі статистичними даними 289

Інформація для роздумів... Чи справді інвестори діють раціонально? 276

Десь, колись, в якійсь країні... Громадянська війна та ринок золота 277

Ситуація для аналізу: Що зависоко злітає... 282

Від теорії до практики... Хіба фондовий ринок переоцінений?

The Wall Street Journal, 17 березня 1999 р. 286

Розділ 11. Зниження трансакційних та інформаційних витрат 290

Перешкоди зведенню заощадників та позичальників 291

Трансакційні витрати 291

Асиметрична інформація та інформаційні витрати 292

Несприятливий вибір 293

«Проблема лимонів» на фінансових ринках 293

Зниження інформаційних витрат 294

Моральний ризик 296

Моральний ризик фінансування шляхом емісії акцій 297

Моральний ризик фінансування шляхом заполучення позичкових коштів 299

Інформаційні витрати та фінансові посередники 301

Фінансові посередники та несприятливий вибір 302

Фінансові посередники та моральний ризик 303

Запитання для повторення 308

Аналітичні завдання 309

Робота зі статистичними даними 310

Інформація для роздумів... Чи впливає несприятливий вибір на сигнали

фондового ринку? 297

Інформація для роздумів... Чи може зниження цін підвищити

інформаційні витрати? 301

Десь, колись, в якійсь країні... Захист інвесторів та економічне зростання 304

Від теорії до практики... Гострі кути корпоративного управління

в Китаї. The Economist, 3 червня 2000 р. 306

Частина 4. Фінансові інститути 311

Розділ 12. Чим займаються фінансові інститути 312

Інститути ринку цінних паперів 314

Інформація: інвестиційне банківництво 314

Ліквідність та розподіл ризиків: вторинні ринки 316

Інвестиційні інститути 319

Взаємні фонди 319

Фінансові компанії 322

Контрактні заощадження: страхові компанії 323

Принципи страхового менеджменту 323

Компанії зі страхування життя 326

Страхування майна та від нещасних випадків 328

Регулювання діяльності страхових компаній та останні тенденції 328

Контрактні заощадження: пенсійні фонди 329

Володіння активами пенсійних фондів 330

Фінансування пенсійних програм 331

Регулювання приватних пенсійних програм 331

Державні пенсійні програми 332

Останні тенденції 332

Депозитні установи 333

Комерційні банки 333

Ощадні установи 334

Кредитні спілки 336

Урядові фінансові інститути 338

Пряма участь: федеральні кредитні агентства 338

Непряма участь: гарантування позик 339

Останні тенденції 339

Фінансові інститути: стирання відмінностей 339

Запитання для повторення 344

Аналітичні завдання 345

Робота зі статистичними даними 346

З фінансових новин... «Надмогильна плита» для чогось нового? 318

Інформація для роздумів... Чи врятують інвесторів внутрішні страхові підрозділи 425

Ситуація для аналізу: До якого виду фінансових інститутів належить фонд хеджування? 336

Ситуація для аналізу: До якого виду фінансових інститутів належить

фонд з венчурним капіталом? 335

Від теорії до практики... Федеральні кредитні агентства: чи можливе

надмірне кредитування? The Wall Street Journal, 14 липня 2000 р. 342

Розділ 13. Банківський бізнес 347

Як банки отримують прибутки 348

Пасиви банку 349

Активи банку 350

Власний капітал банку 352

Банкрутство банку 352

Визначення прибутку банку 352

Взаємини між банками та заощадниками 355

Управління моральним ризиком 356

Управління ризиком ліквідності 357

Взаємини між банками та позичальниками 360

Управління кредитним ризиком 360

Управління процентним ризиком 364

Розширення меж банківництва 368

Сприятливі можливості та фінансові інновації 369

Позабалансова діяльність 369

Запитання для повторення 377

Аналітичні завдання 377

Робота зі статистичними даними 379

Додаток: Вимірювання дюрації банківських активів і пасивів 379

Інформація для роздумів... Як банки враховують неповернення кредитів? 354

Інформація для роздумів... Коли «дискримінується» аналіз кредитного ризику? 362

Інформація для роздумів... Оцінюючи банківські деривативи: додатковий кредит? 373

Від теорії до практики... Банківництво: віртуальне чи реальне?

The Economist, 11 листопада 2000 р. 374

Розділ 14. Банківська галузь 381

Витоки сучасної банківської галузі США 382

Хто регулює банківську діяльність 384

Ліцензування та контроль 384

Регулювання діяльності комерційних банків 385

Регулювання ощадних інститутів 385

Регулювання кредитних спілок 385

Для чого потрібно регулювати банківську галузь 387

Панічне вилучення банківських вкладів 387

Втрати від банківської «паніки» 388

Державне втручання у банківську галузь 389

Кредитор «останньої інстанції» 390

Федеральна система страхування депозитів 391

Обмеження конкуренції в банківській галузі 396

Банківська галузь в інших країнах 406

Банківництво у Японії 407

Банківництво у Німеччині 408

Інтеграція європейського банківництва 409

Запитання для повторення 411

Аналітичні завдання 414

Робота зі статистичними даними 415

Десь, колись, в якійсь країні... Уроки часів вільного банківництва 383

Інформація для роздумів... Чи вигідне для бізнесу злиття банків? 397

Ситуація для аналізу... Невже банківська галузь занепадає? 404

Від теорії до практики... Що більшими вони стають... The Economist, 28 жовтня 2000 р. 412

Розділ 15. Банківське регулювання: криза та реагування 416

Механізм регулювання 417

Кредитор «останньої інстанції» 417

Велика депресія 418

Успіхи минулих років 419

Прикінцеві зауваження 421

Антиконкуренційне банківське регулювання 421

Кредитна криза 1966 р. 423

Реагування банків 424

Відповідь регулюючих органів 425

Прикінцеві зауваження 427

Криза страхування депозитів у США 1980-х років 427

Початок кризи: погіршення становища ощадних та кредитних інститутів (S&L) 427

Реагування фінансової системи 428

Реакція регулюючих інститутів: підтримка S&L 430

Поширення кризи: комерційні банки 432

Можливі напрями реформи регулювання 433

Сучасні проблеми регулятивної реформи 437

Прикінцеві зауваження 438

Уроки банківського регулювання для інших інститутів 439

Регулювання страхової діяльності 440

Регулювання діяльності пенсійних фондів 441

Запитання для повторення 445

Аналітичні завдання 445

Робота зі статистичними даними 447

Інформація для роздумів... Як кредитор останньої інстанції захищає

платіжну систему? 420

Десь, колись, в якійсь країні... Цикл «криза — реагування»: Росія і Японія 439

Від теорії до практики: Криза та реагування в Японії. The Wall

Street Journal, 11 грудня 2000 р. 442

Розділ 16. Банківництво в міжнародній економіці 448

Організація діяльності міжнародних банків 449

Закордонні представництва банків США 450

Організація діяльності іноземних банків у США 451

Лідери глобального банківництва 452

Управління валютним ризиком 452

Послуги міжнародних банків 453

Зменшення трансакційних витрат 453

Надання інформаційних послуг 455

Розвиток євроринків 458

Учасники євроринків 459

Кредити на євроринках 460

Фінансове регулювання у міжнародному банківництві 461

Вимоги до капіталу 462

Страхування депозитів 463

Інтервенції центрального банку 464

Міжнародна координація 464

Запитання для повторення 467

Аналітичні завдання, робота зі статистичними даними 468

Інформація для роздумів... Чому закриття ВССІ відбувалося так довго? 454

Поміркуйте над цим... Невже Європа погубить єврооблігації? 460

Десь, колись, в якійсь країні... Чи може зазнати дефолту суверенна держава? 462

Від теорії до практики... Нові пропозиції Базельського комітету,

The Financial Times, 17 лютого 2001 р. 466

Частина 5. Пропозиція грошей і монетарна політика 469

Розділ 17. Формування пропозиції грошей 470

ФРС і грошова база 471

Пасиви ФРС 472

Активи ФРС 472

Як ФРС змінює грошову базу 473

Порівняння операцій на відкритому ринку та дисконтних позичок 477

Простий мультиплікатор депозитів 478

Багатократне збільшення депозитів 479

Багатократне скорочення депозитів 484

Грошовий мультиплікатор і рішення небанківських інститутів 485

Чинники вибору портфеля 486

Прикінцеві зауваження 488

Поведінка банків: надлишкові резерви і дисконтні позички 489

Надлишкові резерви 489

Дисконтні позички 490

Визначення грошового мультиплікатора і пропозиції грошей 491

Запитання для повторення 501

Аналітичні завдання 502

Робота зі статистичними даними 504

Додаток: Формування пропозиції грошей для М2 504

Подумайте над цим... Які передумови багатократного розширення депозитів 481

Десь, колись, в якійсь країні... Грошовий мультиплікатор та

пропозиція грошей на початку 1930-х років 494

Ситуація для аналізу: Використання рівняння пропозиції грошей

для передбачення приросту грошової маси 496

Від теорії до практики... ФРС та грошова база: запобігання спаду

ділової активності, The New York Times, 4 січня 2001 р. 499

Розділ 18. Зміни грошової бази 506

Баланс Федеральної резервної системи 506

Активи ФРС 507

Пасиви ФРС 508

Визначення грошової бази 508

Зміни грошової бази 510

Чинники, що збільшують грошову базу 510

Чинники, що зменшують грошову базу 513

Прикінцеві зауваження 514

Дефіцит федерального бюджету і грошова база 515

Альтернативні стратегії 517

Бюджетне обмеження та грошова база 519

Запитання для повторення, аналітичні завдання 521

Робота зі статистичними даними 524

З фінансових новин... Дані про федеральні резерви і джерела зміни грошової бази 511

Десь, колись, в якійсь країні... Скорочення боргу:

угода між ФРС та Держскарбницею 516

Від теорії до практики... ЄЦБ попереджає про дефіцити державних

бюджетів. The Financial Times, 18 березня 1999 р. 522

Розділ 19. Організація діяльності центральних банків 525

Розподіл владних повноважень у ФРС 526

Створення системи 526

Федеральні резервні банки 527

Банки-учасники 529

Рада керуючих 529

Комітет з операцій на відкритому ринку 530

Влада і повноваження у межах ФРС 531

Як функціонує ФРС 533

Регулювання зовнішнього тиску 533

Приклади конфліктів між Державною скарбницею та ФРС 534

Чинники мотивації ФРС 535

Незалежність ФРС 537

Незалежність центральних банків у інших країнах 539

Організація діяльності і незалежність Європейського центрального банку 540

Запитання для повторення, аналітичні завдання 544

Робота зі статистичними даними 545

Інформація для роздумів... Важливість вибору голови ФРС 535

Десь, колись, в якійсь країні... Конфлікт між Міністерством фінансів

і центральним банком у Японії щодо незалежності банку 538

Від теорії до практики... Дві головні загрози для ЄЦБ, The Economist, 6 січня 2001 р. 542

Розділ 20. Інструменти монетарної політики 546

Операції на відкритому ринку 547

Проведення операцій на відкритому ринку 547

Переваги операцій на відкритому ринку над іншими

інструментами монетарної політики 550

Спостереження за діями ФРС та Директиви FOMC 550

Проведення операцій на відкритому ринку в інших країнах 551

Дисконтна політика 552

Використання дисконтного вікна 552

Контроль за дисконтним вікном 553

Переваги дисконтної політики 554

Недоліки дисконтної політики як інструменту монетарної політики 555

Дисконтна політика в інших країнах 556

Резервні вимоги 556

Зміни резервних вимог 557

Вимірювання та оцінка відповідності резервних вимог 557

Критика резервних вимог 558

Резервні вимоги в інших країнах 560

Спостереження за діями ФРС: аналіз інструментів монетарної політики 561

Федеральний фондовий ринок 561

Операції на відкритому ринку 562

Зміни облікової ставки 562

Зміни в резервних вимогах 563

Інші зміни грошової бази 564

Федеральна резервна ставка та монетарна політика 565

Прикінцеві зауваження 567

Запитання для повторення 570

Аналітичні завдання 571

Робота зі статистичними даними 572

Інформація для роздумів... Типовий день у торговому відділі

з операцій на відкритому ринку 549

Інформація для роздумів... Як розуміти заяви FOMC? 551

Десь, колись, в якійсь країні... Давня помилка при встановленні резервних вимог 560

Від теорії до практики... Зниження ставки ФРС як засіб боротьби

з економічними недугами, The Wall Street Journal, 1 лютого 2001 р. 568

Розділ 21. Проведення монетарної політики 573

Цілі монетарної політики 574

Стабільність цін 574

Високий рівень зайнятості 574

Економічне зростання 575

Стабільність фінансових ринків та фінансових інститутів 575

Стабільність процентної ставки 576

Стабільність валютного ринку 576

Проблеми у досягненні цілей монетарної політики 576

Визначення планових завдань (таргетування) для досягнення цілей 577

Грошові агрегати та процентні ставки як засоби досягнення цілей ФРС 579

Вибір проміжних завдань 582

Вибір поточних завдань 584

З історії монетарної політики 584

Перші прояви зацікавлення завданнями монетарної політики: 1951—1970 рр. 584

Експерименти із завданнями монетарної політики: 1970—1979 рр. 586

Завуальоване використання процентних ставок: 1979—1982 рр. 587

Політика після 1982 р.: назад до процентних ставок 588

Зростання міжнародного занепокоєння: 1980-ті — 1990-ті роки 589

Прикінцеві зауваження 591

Переоцінка завдань ФРС за проведення монетарної політики 591

Альтернативні проміжні завдання 591

Правило Тейлора 592

Майбутнє монетарного таргетування 593

Міжнародне порівняння монетарної політики 595

Запитання для повторення 599

Аналітичні завдання 599

Робота зі статистичними даними 602

Десь, колись, в якійсь країні... Чи підпадає проведення монетарної

політики під політичний тиск? 590

Ситуація для аналізу: Чи є таргетування інфляції вдалою ідеєю? 594

Від теорії до практики... Оптимістичні погляди голови Ради керуючих ФРС,

The Wall Street Journal, 14 лютого 2001 р. 600

Розділ 22. Міжнародна фінансова система і монетарна політика 603

Валютна інтервенція і пропозиція грошей 604

Валютна інтервенція та валютний курс 606

Нестерильна інтервенція 606

Стерильна інтервенція 608

Обмеження на капітал 609

Сучасні інтервенції ФРС 609

Платіжний баланс 610

Поточний рахунок 612

Рахунок капіталів 613

Баланс офіційних розрахунків 614

Взаємозв’язок між статтями балансу 615

Режими валютних курсів і міжнародна фінансова система 615

Фіксовані обмінні курси і золотий стандарт 616

Адаптація фіксованих обмінних курсів: Бреттон-Вудська система 618

Інтервенції центрального банку після Бреттон-Вудсу 625

Фіксовані валютні курси в Європі 626

Наскільки доцільними є фіксовані обмінні курси у

довгостроковому періоді? 632

Запитання для повторення 636

Аналітичні завдання 637

Робота зі статистичними даними 638

Ситуація для аналізу: Чи впливають стерильні інтервенції на

валютний курс? 611

З фінансових новин... Платіжний баланс США 612

Інформація для роздумів... Чи віджили себе МВФ та Світовий Банк? 619

Десь, колись, в якійсь країні... Спекулятивна атака: стиль 1990-х років 628

Ситуація для аналізу: Фінансова криза у Мексиці 629

Ситуація для аналізу: Фінансова криза в Азії 630

Інформація для роздумів... Назад до валютної ради 631

Від теорії до практики... Центральні банки підтримують євро,

The Wall Street Journal, 25 вересня 2000 р. 634

Частина 6. Фінансова система та макроекономіка 639

Розділ 23. Попит на гроші 640

Трансакційні мотиви 641

Реальні грошові запаси 641

Швидкість обігу грошей та попит на реальні грошові запаси 642

Зміни швидкості обігу грошей 643

Мотиви вибору портфеля 647

Стимули нагромадження грошей: теорія переваги ліквідності Кейнса 649

Інші чинники вибору портфеля активів: модель попиту на гроші Фрідмана 650

Порівняння моделей Кейнса і Фрідмана 651

Пояснення попиту на гроші 651

Функція попиту на гроші 652

Вимірювання попиту на гроші 653

Запитання для повторення 658

Аналітичні завдання 658

Робота зі статистичними даними 659

Інформація для роздумів... Сповільнення зростання грошової маси

на початку 1990-х: причина у швидкості? 644

Десь, колись, в якійсь країні... Загублені гроші 654

Від теорії до практики... Легальний платіжний засіб — власні гроші,

The New York Times, 30 січня 2001 р. 656

Розділ 24. Зв’язок між фінансовою системою та економікою: модель IS-LM-FE 660

Вступ до моделей ринків товарів та капіталу 661

Крива IS 661

Заощадження, інвестиції та сукупний попит 662

Чинники національних заощаджень 662

Чинники національних інвестицій 663

Побудова кривої IS 664

Крива IS для відкритої економіки 667

Зміщення кривої IS 669

Визначення обсягу виробництва: лінія повної зайнятості 670

Крива LM 672

Рівновага на ринку активів 672

Побудова кривої LM 673

Зміщення кривої LM 677

Фінансова система та економіка: модель IS-LM-FE 679

Пояснення економічної рівноваги за допомогою моделі 680

Відновлення рівноваги: зміна рівня цін 682

Гроші, виробництво та ціни у довгостроковому періоді 683

Запитання для повторення 685

Аналітичні завдання 688

Робота зі статистичними даними

Додаток: Виведення кривої IS 690

Інформація для роздумів... Заощадження справді переміщуються між країнами? 668

Десь, колись, в якійсь країні... Війна в Затоці та «впевненість» 671

Від теорії до практики... Магічний еліксир продуктивності,

The Wall Street Journal, 15 лютого 2001 р. 686

Розділ 25. Сукупний попит та сукупна пропозиція 693

Крива сукупного попиту 693

Побудова кривої сукупного попиту 694

Зміщення кривої сукупного попиту 695

Крива сукупної пропозиції 698

Крива короткострокової сукупної пропозиції 699

Крива довгострокової сукупної пропозиції 704

Зміщення кривої короткострокової сукупної пропозиції 704

Зміщення кривої довгострокової сукупної пропозиції 705

Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції 707

Короткострокова рівновага 708

Довгострокова рівновага 709

Теорія реального ділового циклу 710

Економічні коливання у США 711

Запитання для повторення 714

Аналітичні завдання 715

Робота зі статистичними даними 716

Інформація для роздумів... Зниження податків стимулює сукупний попит? 696

Десь, колись, в якійсь країні... Шокова терапія та сукупна пропозиція в Польщі 706

Інформація для роздумів... Сукупний попит і обсяг виробництва

у довгостроковому періоді. 709

Від теорії до практики... Пам’ятка для Токіо: друкуйте гроші! 712


Розділ 26. Гроші та виробництво в короткостроковому періоді 717

Коливання пропозиції грошей та обсягу виробництва в короткостроковому періоді 718

Модель реального ділового циклу 719

Гроші та виробництво: неокласична модель 721

Гроші та виробництво: неокейнсіанська модель 723

Чи повинна державна політика стабілізувати економічні коливання 726

Теорія реального ділового циклу та неокласики 727

Погляд неокейнсіанців 728

Пояснення подій 1980—1990-х років 731

Наслідки змін політики на початку 1980-х років 731

Наслідки змін політики на початку 1990-х років 733

Прикінцеві зауваження 734

Запитання для повторення 738

Аналітичні завдання 738

Робота зі статистичними даними 740

Інформація для роздумів... Один рецепт для всієї Європи? 725

Ситуація для аналізу: Вплив грошей на сукупний попит

у неокейнсіанській моделі 726

Десь, колись, в якійсь країні... Суперечки щодо стабілізаційної політики в Японії 730

Від теорії до практики... ФРС тиснутиме на газ?, The Financial Times, 5 лютого 2001 р. 735

Розділ 27. Інформаційні проблеми та передавальні механізми монетарної політики 741

Макроекономічні втрати від недосконалої інформації 742

Інформаційні проблеми кредитування: роль фінансових посередників 743

Інформаційні проблеми кредитування: роль власного капіталу 743

Наслідки скорочення банківського кредитування 744

Наслідки зменшення власного капіталу позичальників 745

Фінансова паніка 746

Кредитне регулювання та кредитні кризи 747

Передавальні механізми монетарної політики 749

Грошовий передавальний механізм: монетарна політика та

процентні ставки 749

Кредитний передавальний механізм: монетарна політика та банки 750

Дія грошового та кредитного передавальних механізмів 751

Балансовий передавальний механізм: монетарна політика та

власний капітал 754

Обґрунтованість кредитного та балансового передавальних механізмів 756

Висновки для державної політики 759

Запитання для повторення 761

Аналітичні завдання 764

Робота зі статистичними даними 765

Десь, колись, в якійсь країні... Глобальна банківська криза і Велика депресія 748

Інформація для роздумів... Рецесія 1990—1991 років супроводжувалася

кредитною кризою? 758

Від теорії до практики... Нова кредитна криза в Японії?, The Financial

Times, 22 грудня 2000 р. 762

Розділ 28. Інфляція: причини та наслідки 766

Пояснення змін рівня цін 767

Причини зміни рівня цін 768

Причини коливання рівня цін 768

Тривале зростання рівня цін: інфляція 771

Втрати від інфляції 773

Очікувана інфляція 773

Неочікувана інфляція 774

Невизначеність щодо інфляції 775

Інфляція та монетарна політика 776

Інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва 776

Інфляція, зумовлена перевищенням попиту над пропозицією 777

Втрати від боротьби з інфляцією 779

Неокласична дезінфляція: миттєве подолання інфляції 779

Неокейнсіанська дезінфляція: поступове зниження рівня інфляції 780

Довіра до центрального банку 782

Стратегії завоювання довіри 782

Відкрита та дискреційна монетарна політика 786

Контроль над цінами та довіра 788

Запитання для повторення 789

Аналітичні завдання 792

Робота зі статистичними даними 794

Додаток: Інфляція проти безробіття: крива Філіпса 794

Десь, колись, в якійсь країні... Авторитет центрального банку в Японії та США 783

Інформація для роздумів... Довіра та ефективність центрального банку 787

Від теорії до практики... Зростання чи інфляція?, The New York Times,

30 січня 2000 р. 790

Розділ 29. Український досвід розвитку грошей, фінансової системи
та банківської справи 800


Гроші та пропозиція грошей у трансформаційній економіці України 800

Фінансова система України 804

Банківська справа в Україні 808

Грошово-кредитна політика в Україні 813

Коментарі до українського видання 816

Глосарій 827

Відповіді на деякі запитання та аналітичні завдання 848

Алфавітний покажчик 871