Geum.ru

Рухова активність І фізична працездатність студенток хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останні досліджень і публікацій
Завдання дослідження
Організація та методи дослідження.
Результати дослідження та їх обговорення.
Рухова активність і фізична працездатність
Завдання дослідження
Ключові слова
По кардиальному типу
Задача исследования
Ключевые слова
Kherson State University
Подобный материал:
РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ФІЗИЧНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

СТУДЕНТОК ХВОРИХ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ

ПО КАРДІАЛЬНОМУ ТИПУ

Сергій Возний

Херсонський державний університет

Постановка проблеми. Як правило, хворі на нейроциркуляторну дистонію по кардіальному типу (НЦД) в силу численних негативних суб'єктивних проявів захворювання обмежують свою рухливу активність (часто тому, що вважають себе важко хворими) і фактично є особами значно детренованими зі зниженою толерантністю до фізичних навантажень [6].

В той час низка авторів доводить [2, 5, 9 та ін.], що фізична працездатність людини перебуває в прямій залежності від обсягу рухової активності, тому різке її зменшення у побуті, звільнення від занять фізкультурою в навчальному закладі, тільки сприяє подальшому прогресуванню захворювання [6].

Аналіз останні досліджень і публікацій. Однак, як показали дослідження, протипоказань до занять фізичною культурою у студентів з НЦД, за рідкісним винятком, немає. Дозоване застосування фізичних вправ, збільшує обсяг рухової активності, врівноважує процеси збудження і гальмування ЦНС, підвищує її регулюючу роль у координації діяльності найважливіших органів і систем, які втягнуті у патологічний процес, впливає на судинну реактивність, сприяючи зниженню тонусу судин при виражених спастичних реакціях у хворих і вирівнюванню асиметрії в стані тонусу судин. Це у свою чергу супроводжується виразним зниженням артеріального тиску. Фізичні вправи підвищують скорочувальну здатність міокарда. У хворих нормалізуються показники венозного тиску, збільшується швидкість кровообігу, як у коронарних, так і в периферичних судинах, що супроводжується збільшенням хвилинного об’єму серця і зменшенням периферичного опору в судинах. Під впливом дозованих фізичних вправ нормалізуються показники ліпідного обміну, підвищується коагулююча активність крові й активізується система, яка запобігає згортанню крові. Розвиваються компенсаторно-пристосувальні реакції, підвищується адаптація організму хворого до навколишнього середовища і різних зовнішніх подразників. Особливо сприятливий вплив на хворих мають спеціальні фізичні вправи. Під впливом фізичних вправ у хворих поліпшується настрій, зменшуються головний біль, запаморочення, неприємні відчуття в області серця і т.д. [1, 6,].

Роботи цілого ряду дослідників переконливо доводять, що оптимальна рухова активність може бути визначена, по-перше, як фактор, який позитивно впливає на фізичний розвиток підлітків, а по-друге, як один із об’єктивних показників функціонального стану організму [2 ,5, 7].

Тому визначення і відповідна корекція об’єму рухової активності студенток які хворіють нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу розглядатися як складова частина їх фізичної реабілітації.

Як відмічає низка авторів [3, 4, 9 ] на даний момент ще не встановлений оптимальний рівень працездатності людського організм, тому, що не існує відповідних нормативів його оцінки. Тому однією з важливих задач є розробка нормативів оптимуму „динамічного” здоров’я і працездатності людини, що допоможе встановити до якого рівня в кожному окремому випадку можливо підвищити окремі компоненти фізичної працездатності. Тоді можна буде конкретизувати і уточнювати програми фізичної підготовленості студентів.

Мета - визначити обсяг рухової активності студенток хворих нейроциркуляторною дистонією про кардіальному типу і її вплив на рівень фізичної працездатності в процесі річних занять фізичними вправами

Завдання дослідження:
  1. Визначити показники рухової активності і фізичної працездатності студенток хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу;
  2. Встановити взаємозв’язок між руховою активністю та фізичною працездатністю.

Організація та методи дослідження. Для розв’язання поставленої мети і завдання, дослідження рухової активності, був використаний метод тижневого хронометражу, методика розроблена О.С. Куцом [8], в ході якого реєструвалися всі види побутової (спонтанної) і фізкультурно-оздоровчої рухової активності під час занять фізичними вправами і елементами спорту. Отримані в ході дослідження результати були опрацьовані пакетом прикладних програм “Автоматизоване робоче місце”, „Статистика” і пакетом програм “Statgraph”.

Еталоном зміни рухової активності був тижневий індекс рухової активності (ІРАТ). Для отримання надійних і об’єктивних результатів у дослідженні застосовували шкалування з подальшим групуванням усіх видів рухів. До першої групи зараховано побутові рухи, до другої – пов’язані із заняттями фізичними вправами і спортом. Отримані результат опрацьовувалися за допомогою наступної формули: ; де:

ІРАТ - індекс рухової активності (за тиждень, %);

∑ПРА – сума часу, витраченого на побутові рухи (хв.);

∑ФОРА – сума часу, витраченого на заняття фізичними вправами та спортом (хв);

ТТ – сума часу доби за тиждень.

Результати дослідження та їх обговорення. Як свідчать дані хронометражу проведеного на початку експерименту (табл. 1.) загальна і фізкультурно-оздоровча рухова активність студенток основної і порівнювальної групи статистично не відрізняється. Відповідно і деякі розбіжності в середніх показниках індексу рухової активності за тиждень в обох групах студенток носять випадковий характер (p>0,05). Порівнюючи отримані нами результати з даними літературних джерел [6, 8] ми знайшли, що майже у 100% студенток які хворіють на НЦД по кардіальному типу в середньому мають індекс рухової активності визначений як нижче середнього і низький.


Таблиця 1.

Показники рухової активності і фізичної працездатності студенток

хворих нейроциркуляторну дистонію по кардіальному типу


Групи
n
Мх ± Smx
t
p

Загальна рухова активність %

ОГ
31
3,34±0,07
0,52
> 0,05

ГП
32
3,42±0,07

Фізкультурно-оздоровча рухова активність %

ОГ
31
2,46±0,08
0,56
> 0,05

ГП
32
2,39±0,05

Індекс рухової активності %

ОГ
31
5,80 ± 0,14
0,01
> 0,05

ГП
32
5,81 ± 0,10

Загальна фізична працездатність (PWC170), кгм/хв

ОГ
31
479,3 ± 10,2
1,06
> 0,05

ГП
32
465,4 ± 7,9

Відносна фізична працездатність, кгм/хв/кг

ОГ
31
8,6 ± 0,2
0,17
> 0,05

ГП
32
8,6 ± 0,3


Фізична працездатність студенток з НЦД по кардіальному типу визначена за тестом PWC170, як загальна так і відносна в обох обстежуваних групах статистично не відрізняється (p>0,05) і є нижче ніж у практично здорових студенток, які не займаються спортом в середньому в абсолютних величинах на 170 – 230 кгм/хв, а в відносних 1,85 – 3,15 кгм/хв/кг [8]. Між індексом рухової активності студенток які хворіють НЦД по кардіальному типу і показниками абсолютної фізичної працездатності існує сильний статистичний зв’язок, оскільки (r = 0,86).

Висновки
  1. Рухова активність студенток хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу, як загальна побутова так і фізкультурно-оздоровча а відповідно і тижневий індекс рухової активності значно нижчі чим у їх практично здорових однолітків.
  2. Підтверджені дослідження інших авторів, що низький об’єм рухової активності студенток має негативний вплив на показники фізичної працездатності (r = 0,86).

Література

1. Аббакумов С.А., Ильина О.В., Сапожников В.В. Тактика лечения и дифференцированная терапия нейроциркуляторной дистонии // Российский медицинский журнал. 1998. №3 – С. 17-20.

2. Астанова Е.В. О некоторых тенденциях в развитии физической активности студентов педагогического вуза // Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: Социологические аспекты. - М. – Харьков, 1990. – Вып.1. С. 45-51.

3. Бочкова Н. Л. Спосіб оцінки та прогнозування фізичної працездатності осіб, що займаються оздоровчими формами фізичної культури // Роль фізичної культури в оздоровчому способі життя: Матер. наук.-практ. конф. – Львів, 1994. – С. 41-42.

4. Грибков В. А. Методика восстановления физической работоспособности студентов средствами физической культуры в процессе учебно-трудовой деятельности: Автореф. дис. … канд. пед. наук (13.00.04). – М. , 1995. – 18 с.

5. Зайцев П.В. и др. Контроль за динамикой состояния здоровья и двигательной активности студентов// Вопросы физического воспитания студентов. – Москва. 1991. – вып. 22. – С. 3-6.

6. КвашинаЛ.В., Маковкина Ю.А. Вегетатиная дисфункция у детей: основные направления лечения // Doctor. – 2003. - №3. – С. 53-57

7. Козлов В.И. Прогрессирование дефицита двигательной активности у студенток и выбор средств его компенсации: Автореф. дис. … канд. пед. наук (13.00.04). - М.: Малаховка, 1995. – 16 с.

8. Куц А. С. Модельные показатели физического развития и двигательной подготовленности населения центральной Украины. – К.: Искра, 1993. – 255 с.

9. Хоружев А. Г. Динамика физической работоспособности и физического развития за период обучения в вузе // Теор. и практ. физич. культ. – 1983. - № 2. – С. 28 – 32.


РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ФІЗИЧНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

СТУДЕНТОК ХВОРИХ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ

ПО КАРДІАЛЬНОМУ ТИПУ

Сергій Возний

Херсонський державний університет


Мета - визначити обсяг рухової активності студенток хворих нейроциркуляторною дистонією про кардіальному типу і її вплив на рівень фізичної працездатності в процесі річних занять фізичними вправами

Завдання дослідження:
  1. Визначити показники рухової активності і фізичної працездатності студенток хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу;
  2. Встановити взаємозв’язок між руховою активністю та фізичною працездатністю.

Анотація. В роботі подані результати дослідження рухової активності і фізичної працездатності студенток хворих нейроциркуляторною дистонією по кардіальному типу. Встановлено, що результати індексу рухової активності за тиждень підтвердили раніше отримані дані інших авторів і за регіональними оцінювальними таблицями обсягу рухової активності майже 100% студенток віднесені до групи з нижче середнім і низьким рівнем рухової активності. Встановлений обсяг рухової активності обумовив низький рівень фізичної працездатності досліджуваного контингенту.

Ключові слова: індекс рухової активністі, фізична працездатність студенток, фізична реабілітація, нейроциркуляторна дистонія, кардіальний тип, тонус судин, фізичні вправи, хронометраж.

Двигательная АКТИВНОСТЬ И ФИЗИЧЕСКАЯ РАБОТОСПОСОБНОСТЬ

СТУДЕНТОК БОЛЬНЫХ НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЙ ДИСТОНией

ПО КАРДИАЛЬНОМУ ТИПУ

Сергей Возный

Херсонский государственный университет


Цель - определить объем двигательной активности студенток болеющих нейроциркуляторной дистонией по кардиальному типу и ее влияние на уровень физической работоспособности в процессе годовых занятий физическими упражнениями.

Задача исследования:
  1. Определить показатели двигательной активности и физической трудоспособности студенток больных нейроциркуляторною дистонией по кардиальному типу;
  2. Установить взаимосвязь между двигательной активностью и физической работоспособностью.

Аннотация. В работе приведены результаты исследования двигательной активности и физической работоспособности студенток больных нейроциркуляторной дистонией по кардиальному типу. Установлено, что результаты индекса двигательной активности за неделю не отличаются от данных, полученных ранее другими авторами, и по результатам региональных оценочных таблиц объема двигательной активности почти 100% обследуемых студенток отнесены к группе с уровнем двигательной активности ниже среднего и низким.

Определенный объем двигательной активности предопределил низкий уровень физической работоспособности обследуемого контингента

Ключевые слова: индекс двигательной активности, физическая работоспособность студенток, физическая реабилитация, нейроциркуляторная дистония, тонус сосудов, кардиальный тип, физические упражнения, хронометраж.

Motion activity and physical capacity of the students ill with neurocirculatory dystonia of cardial type

Sergey Vozny

Kherson State University

Aim of the research is to define the capacity of motion activity of students with neurocirculatory dystonia of cardial type and its influence upon their physical capacity during the year of physical exercises.

Tasks of the research:
  1. To define indexes of motion activity and physical capacity of students with neurocirculatory dystonia of cardial type.
  2. To determine the correlation between motion activity and physical capacity.

Abstract. The results of research of motion activity and physical capacity of students with neurocirculatory dystonia of cardial type are given in this study. It was ascertained that the motion activity result index for а week is the same as the data got by other authors, and according to the results of regional motion activity evaluative tables almost 100% of students were referred to the group with below the average and law level of motion activity.

Certain amount of motion activity predetermined law level of physical capacity.

Keywords: motion activity index, physical capacity of the students, physical rehabilitation, neurocirculatory dystonia, cardial type, vessels tone, physical exercises, time-keeping.