Закономірності об’єктивної дійсності, які вивчаються криміналістикою

Вид материалаЗакон

Содержание


Змістовний модуль №3
Змістовний модуль №4
Змістовний модуль № 5
Подобный материал:
Питання до змістовних модулів з дисципліни

«Криміналістика»


змістовний модуль № 1


Питання
  1. Закономірності об’єктивної дійсності, які вивчаються криміналістикою.
  2. Система криміналістики. Взаємозв’язок її складових.
  3. Криміналістика в системі наукових знань.
  4. Криміналістика й практика боротьби зі злочинністю, її завдання й перспективи розвитку.
  5. Зародження, формування та розвиток криміналістики як діяльності та як науки.
  6. Історія та сучасний стан науки криміналістики в Україні.
  7. Як співвідносяться між собою поняття: “криміналістика як наука”, “криміналістика як учбова дисципліна”?
  8. Завдання криміналістики.
  9. Чи є криміналістика юридичною наукою? Який характер вона носить - теоретичний чи прикладний? Її місце і роль у практиці боротьби зі злочинністю.
  10. Етимологічне поняття терміна “криміналістика”? Хто вперше застосував цей термін?
  11. Методи криміналістики. Поняття, сутність, значення та класифікація.
  12. Криміналістична ідентифікація – спеціальний метод криміналістики. Принципи криміналістичної ідентифікації.
  13. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
  14. Поняття, предмет і завдання криміналістичної діагностики. Співвідношення криміналістичної ідентифікації та діагностики.
  15. Які приватні криміналістичні теорії складають методологію криміналістики?
  16. Що слід розуміти під тотожністю матеріальних об’єктів?
  17. Як співвідносяться терміни “не ідентифікаційні задачі” і “криміналістична діагностика”?
  18. Як співвідносяться поняття: класифікаційна, діагностична, ідентифікаційна ознаки?
  19. Криміналістично значима інформація, поняття та зміст. Її утворювачі та носії.
  20. Орієнтуюча та доказова інформація, їх співвідношення та використання у процесі розслідування.
  21. Фіксація криміналістично значимої інформації, її завдання, форми, методи, та їх співвідношення.
  22. Оформлення результатів слідчої дії. Криміналістичні правила поводження з об'єктами носіями криміналістично значимої інформації.
  23. Людина – єдиний утворювач криміналістично-значимої інформації.
  24. Класифікація носіїв криміналістично значимої інформації за природним станом.
  25. Методи і засоби виявлення та фіксації криміналістично значимої інформації.
  26. Вербальна, графічна, наочно-образна та предметна форми фіксації. Їх сутність та можливості.
  27. Складання протоколу – обов’язковий засіб фіксації результатів слідчої дії.
  28. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Її система та завдання.
  29. Поняття, класифікація та роль науково-технічних засобів, у виявленні та фіксації доказів.
  30. Правові основи та принципи використання науково-технічних засобів для фіксації доказів.
  31. Комплекти науково-технічних засобів, які застосовуються у польовій криміналістиці.
  32. Комп’ютер – універсальний засіб роботи з інформацією.
  33. Доцільність та допустимість використання науково-технічних засобів для збирання, фіксації та обробки доказів.
  34. Галузі криміналістичної техніки, їх місце та значення у загальній системі науки криміналістики.
  35. Завдання і можливості застосування вимірювальної, фотографічної, та комп’ютерної техніки.
  36. Можливість, доцільність та напрямки використання комп’ютерної техніки при розслідуванні злочинів.
  37. Пристрої вводу тексту та різних за фізичною природою сигналів інформації.
  38. Поняття, система та завдання криміналістичної фотографії.
  39. Правові, наукові основи та принципи застосування фотографії і відеозапису при розслідуванні злочинів.
  40. НТЗ які використовуються для фотографічної фіксації. Їх принциповий устрій.
  41. Поняття та функції видів зйомки, що використовуються при проведенні слідчих дій та іншої діяльності в процесі розслідування.
  42. Поняття, значення і класифікація методів у криміналістичній фотографії.
  43. Фотозйомка – метод фіксації криміналістично значимої інформації (історичний аспект).
  44. НТЗ що використовуються для фіксації й обробки елементарних оптичних зображень з використанням комп'ютерних технологій.
  45. Принцип і технологія формування цифрових зображень. Розрішаюча спроможність.
  46. Цифрова фотокамера. Принциповий устрій, основні елементи конструкції та їх функції.
  47. Допустимість використання цифрових зображень у слідчій і експертній практиці.
  48. Загальні принципи фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій.
  49. Завдання та функції фотозйомки при проведенні слідчих дій; співвідношення видів та методів.
  50. Сигналетична фотозйомка, правила та завдання.
  51. Особливості фотозйомки трупа, та окремих предметів.
  52. Фототаблиці – додатки до протоколів слідчих дій. Їх інформаційне та процесуальне значення.
  53. Тактичні особливості розміщення фотографій у фото таблицях.
  54. Правила виконання пояснювальних надписів. Оформлення фототаблиць.
  55. Виготовлення твердих копій фото таблиць, їх процесуальне оформлення та місце у системі доказів.
  56. Засоби відеозапису, що використовуються при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
  57. Види та методи криміналістичного відеозапису.
  58. Можливості отримання статичних знімків з матеріалів відеозапису за допомогою комп’ютерних технологій.
  59. Процесуальне оформлення застосування відеозапису.
  60. Особливості фіксації ходу та результатів слідчих дій за допомогою відеозапису.
  61. Можливості сучасних відеокамер.
  62. У чому полягає підготовка до відеозапису?


Змістовний модуль № 2

питання

1. Криміналістична трасологія як галузь криміналістичної техніки. Предмет, система і задачі криміналістичної трасології.

2. Поняття і класифікація слідів в трасології.

3. Засоби і методи, призначені для збирання слідів.

4. Питання, які вирішуються трасологічними дослідженнями.

5. Склад шкіри на долонях рук людини.

6. Властивості папілярних візерунків, їх типи та види.

7. Засоби та методи знаходження, фіксації та вилучення слідів папілярних візерунків.

8. Правила та прийоми дактилоскопування живих осіб і трупів.

9. Криміналістичне значення слідів папілярних візерунків.

10. Сутність пороскопічних та еджеоскопічних досліджень.

11. Правила поводження з предметами-носіями слідів папілярних візерунків.

12. Правила упаковування об’єктів зі слідами папілярних візерунків.

13. Питання, які вирішуються дактилоскопічною експертизою.

14. Илюстраційний матеріал і його роль при проведенні дактилоскопічної експертизи.

15. Матеріали, які необхідні для провадження ідентифікаційної дактилоскопічної експертизи. Вимоги, які ставляться до матеріалів.

16. Сліди ніг людини та взуття. Їх криміналістичне значення.

17. Знаходження, фіксація та вилучення слідів ніг та взуття.

18. Загальні та окремі ознаки, які знаходять відображення в слідах взуття.

19. Доріжка слідів взуття, її елементи.

20. Загальна характеристика знарядь злому і способів їх дії на перешкоду. Механізм виникнення слідів знарядь злому.

21. Знаходження, фіксація та вилучення слідів знарядь та механізмів. Їх криміналістичне значення.

22. Отримання розшукової інформації при вивченні слідів взуття, знарядь та механізмів.

23. Класифікація слідів знарядь і механізмів.

24. Сліди транспортних засобів. Їх знаходження, фіксація та вилучення. Криміналістичне значення слідів транспортних засобів.

25. Можливості криміналістичного дослідження засобів для запирання і пломб.

26. Встановлення цілого за частинами.

27. Криміналістична габітоскопія як галузь криміналістичної техніки. Її завдання та значення у практиці розкриття та розслідування злочинів.

28. Класифікація ознак зовнішності людини, їх криміналістичне значення.

29. Словесний портрет. Вимоги щодо складання «словесного портрету».

30.Питання, які вирішуються експертизою ідентифікації особи за ознаками зовнішності. Вимоги, які ставляться до об’єктів експертизи.

31. Особливості методики проведення криміналістичної експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

32. Предмет, система і завдання криміналістичної габітоскопії.

33. Значення, яке має використання ознак зовнішності людини для розкриття та розслідування злочинів.

34. Які питання вирішуються криміналістичною експертизою ідентифікації особи за ознаками зовнішності?

35. Які вимоги ставляться до об’єктів криміналістичної експертизи ідентифікації особи за ознаками зовнішності?


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ №3

питання
  1. Поняття, ознаки і криміналістична класифікація ручної вогнепальної зброї.
  2. Поняття і ознаки боєприпасів в криміналістиці.
  3. Класифікація і конструктивні особливості боєприпасів і вибухових пристроїв.
  4. Класифікація і основні характеристики вибухових речовин.
  5. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування.
  6. Сучасні можливості судово-балістичних і вибухово-технічних експертиз.
  7. Основні і додаткові сліди пострілу, їх криміналістичне значення.
  8. Механізм виникнення слідів від частин і механізмів зброї на стріляних гільзах і кулях.
  9. Поняття і ознаки холодної зброї.
  10. Криміналістична класифікація холодної зброї.
  11. Огляд холодної зброї і слідів її застосування.
  12. Питання, які вирішуються експертизою холодної зброї.
  13. Поняття, предмет, задачі і система криміналістичного дослідження документів.
  14. Документи. Поняття і класифікація.
  15. Види і способи підробки документів. Ознаки, які їх характеризують.
  16. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами.
  17. Роль криміналістичного дослідження документів в розслідуванні та попередженні злочинів.
  18. Науково-технічні засоби і методи які використовуються при огляді документів.
  19. Правила поводження з пошкодженими документами та їх упаковка.
  20. Способи та правила фіксації ходу та результатів огляду документів.
  21. Техніко-криміналістичне дослідження документів і його криміналістичне значення. Задачі і види.
  22. Сучасні способи отримання поліграфічних зображень та їх ознаки.
  23. Способи підроблення бланків документів і ознаки, які їх характеризують.
  24. Способи внесення змін в первісний зміст документа і їх ознаки.
  25. Технічне підроблення підпису. Способи і ознаки.
  26. Підроблення відбитків печаток та штампів. Способи і ознаки.
  27. Загальні та приватні ознаки, які відображаються в машинописних текстах, та текстах, підготовлених з використанням комп’ютерної та копіювально-розмножувальної техніки.
  28. Види спеціальних засобів, які використовуються для захисту документів.
  29. Можливості дослідження тайнопису.
  30. Предмет, метод, система і завдання судового почеркознавства.
  31. Загальні та приватні ознаки письмової мови.
  32. Загальні ознаки почерку.
  33. Приватні ознаки почерку.
  34. Види зразків почерку і правила їх отримання.
  35. Підготовка матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи, і використання висновку експерта в розслідуванні.
  36. Можливості дослідження зміненого почерку.
  37. Графічне дослідження підписів.
  38. Діагностичні та ситуаційні дослідження почерку.
  39. Криміналістична вибухотехніка як галузь криміналістичної техніки, її предмет, система та завдання.
  40. Вибухові пристрої як джерело інформації про механізм злочину.
  41. Поняття, класифікація і характеристики вибухових пристроїв.
  42. Система і характеристика об’єктів ураження і слідів злочину, пов’язаних з підготовкою і здійсненням вибуху.
  43. Виникнення, розвиток і систематизація криміналістичної вибухотехніки.
  44. Історія становлення та розвитку вибухових пристороїв.
  45. Природа вибухів і їх матеріальне виявлення.
  46. Проблеми техніко-криміналістичного забезпечення при пошуці, локалізації і знешкодження вибухонебезпечних об’єктів.
  47. Організація і тактика пошуку вибухових пристроїв на місці мінування.
  48. Особливості взаємодії учасників слідчо-оперативної групи при локалізації і знешкодженні вибухових пристроїв.
  49. Характер і особливості проведення попередніх досліджень на місці вибуху.
  50. Поняття, зміст і задачі інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
  51. Процес розслідування - джерело і споживач криміналістично значимої інформації, зосередженої в інформаційних системах.
  52. Форми і способи криміналістичної реєстрації.
  53. Система криміналістичної реєстрації МВС України.
  54. Можливості використання в процесі розслідування обліково-реєстраційних даних Інтерполу і країн СНД.
  55. Історія зародження і розвитку криміналістичної реєстрації.
  56. Перспективні напрямки розвитку криміналістичних обліків МВС України.
  57. Завдання і сутність інформаційно-довідкового забезпечення розкриття і розслідування злочинів.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ №4

Питання
  1. Криміналістична тактика – розділ криміналістики. Поняття, система і задачі.
  2. Зв'язок криміналістичної тактики з іншими розділами криміналістики і суміжними науками.
  3. Слідчі дії. Їхня класифікація і роль у збиранні доказів.
  4. Тактичний прийом і тактична комбінація: поняття, види й умови допустимості використання.
  5. Тактичні операції, їхня роль і місце в розслідуванні злочинів.
  6. Тактичні рекомендації: поняття, види, оцінка і використання.
  7. Тактична операція, види й умови допустимості використання.
  8. Поняття і сутність тактичного рішення.
  9. Тактичний ризик. Його врахування при прийнятті тактичних рішень.
  10. Поняття і сутність вихідної інформації про злочин.
  11. Слідча ситуація. Класифікація і зміст. Фактори, що впливають на її формування.
  12. Поняття і сутність слідчої версії. Види версій.
  13. Планування розслідування. Його принципи і значення, види і форми планів.
  14. Сутність і зміст вихідної інформації про злочин.
  15. Співвідношення між слідчою версією і слідчою ситуацією.
  16. Структура і види версій.
  17. Логічні правила побудови слідчих версій.
  18. Організація перевірки слідчих версій.
  19. Форми письмових планів розслідування і допоміжної документації.
  20. Особливості планування на різних етапах розслідування.
  21. Поняття і види спеціальних знань.
  22. Цілі і форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
  23. Спеціаліст у слідчих діях. Види допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.
  24. Поняття і значення судової експертизи в доказуванні по кримінальним справам. Криміналістична класифікація судових експертиз.
  25. Система судово-експертних установ в Україні.
  26. Підготовка матеріалів і тактичні особливості призначення судових експертиз.
  27. Попереднє дослідження слідів і речових доказів за участю спеціаліста.
  28. Допомога спеціалістів у виявленні, фіксації, вилученні й упакуванні предметів і документів.
  29. Допомога спеціалістів у визначенні шляхів використання інформації, отриманої в ході огляду.
  30. Експерт. Його права й обов'язки. Відмінність експерта від спеціаліста.
  31. Оцінка висновку експерта. Використання висновків у процесі розслідування злочинів.
  32. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження.
  33. Тактика одержання зразків для порівняльного дослідження. Вимоги, які ставляться до зразків.
  34. Поняття, сутність, задачі і види слідчого огляду.
  35. Питання, вирішувані в ході огляду місця події.
  36. Сутність і значення підготовчого етапу огляду місця події. Учасники огляду, їхня взаємодія.
  37. Тактичні особливості огляду місця події.
  38. Форми і методи фіксації криміналістично значимої інформації в ході слідчого огляду.
  39. Методи огляду. Поняття негативних обставин і їхня роль у викритті інсценування подій.
  40. Об’єднання огляду з оперативно-розшуковими й організаційними заходами.
  41. Взаємодія учасників огляду як фактор, що впливає на його ефективність.
  42. Участь спеціаліста в огляді. Науково-технічні засоби, застосовувані при огляді.
  43. Оцінка результатів огляду місця події і їхнє використання для наступного розслідування.
  44. Питання, що вирішуються зовнішнім оглядом трупа на місці його виявлення. Роль спеціаліста-судового медика при зовнішньому огляді трупа.
  45. Тактика огляду трупа.
  46. Тактичні прийоми, використовувані при оглядах місць подій на відкритій місцевості.
  47. Оцінка інформації, отриманої під час огляду місця події та її використання у процесі розслідування.
  48. Підготовка до огляду місця події. Учасники огляду місця події, їхні права й обов'язки.
  49. Особливості фіксації криміналістично значимої інформації під час огляду: складання протоколу та додатків.
  50. Науково-технічні засоби, використовувані при огляді місця події на відкритій місцевості.
  51. Особливості фіксації ходу і результатів огляду місця події на відкритій місцевості з використанням фотозйомки.
  52. Особливості фіксації ходу і результатів огляду місця події на відкритій місцевості з використанням відеозапису.
  53. Порядок залучення спеціалістів до участі в огляді місця події. Взаємодія слідчого і спеціалістів у ході оглядів місць подій.
  54. Виявлення, фіксація і вилучення взуття, транспортних засобів і ін. слідів у ході огляду місця події.
  55. Складання і використання орієнтувань на розшук людей, транспортних засобів, знарядь злому.
  56. Співвідношення інформації зафіксованої в протоколі зі змістом фототаблиць.
  57. Науково-технічні засоби, застосовувані в ході огляду місця події.
  58. Тактичні прийоми огляду місця події в закритому приміщенні.
  59. Обстановка місця події і матеріальні сліди - носії інформації про злочинця. Їхнє використання при висуванні версій.
  60. Особливості виявлення, фіксації і вилучення слідів на поверхнях різних предметів.
  61. Науково-технічні засоби й особливості їх застосування при фіксації ходу і результатів огляду місця події в малогабаритних приміщеннях.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 5

питання

  1. Поняття, сутність, цілі і задачі допиту.
  2. Психологічні й етичні основи допиту.
  3. Форми допиту. Організація і тактика.
  4. Класифікація і правила формулювання питань.
  5. Поняття, мета і задачі очної ставки.
  6. Оцінка і використання доказів отриманих у ході допиту та очної ставки.
  7. Перевірка й оцінка результатів допиту.
  8. Особливості проведення очної ставки в умовах конфлікту.
  9. Використання при підготовці і проведенні допиту доказів і матеріалів, отриманих оперативним шляхом.
  10. Тактичні прийоми і комбінації при допиті.
  11. Тактика допиту за участю спеціаліста, перекладача й захисника.
  12. Фіксація ходу і результатів допиту. Науково-технічні засоби, застосовувані для фіксації показань при допиті.
  13. Оцінка показань і їхнє використання в розкритті і розслідуванні злочинів.
  14. Організаційне забезпечення допиту і вивчення особистості допитуваного.
  15. Психологічні особливості формування показань очевидців.
  16. Тактика допиту сумлінних і несумлінних свідків.
  17. Тактичні і процесуальні особливості допиту потерпілого.
  18. Тактичні прийоми пожвавлення пам'яті допитуваного.
  19. Визначення кола осіб, що підлягають допиту як потерпілі і свідки, і способи їх встановлення.
  20. Тактика допиту потерпілого і свідка, що дає правдиві показання.
  21. Допит потерпілого і свідка, що дає помилкові показання.
  22. Специфіка допиту потерпілого, що знаходиться в лікувальній установі.
  23. Порядок і тактика допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
  24. Типові слідчі ситуації. Особливості допиту в умовах конфлікту.
  25. Алібі. Тактичні прийоми викриття неправдивого алібі.
  26. Самообмова. Тактичні прийоми викриття самообмови.
  27. Підготовка до допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
  28. Тактичні прийоми подолання відмови від дачі показань.
  29. Тактика пред'явлення доказів при допиті підозрюваного й обвинувачуваного.
  30. Поняття, сутність, задачі і види обшуку.
  31. Учасники і підготовка до обшуку. Стадії обшуку.
  32. Основні тактичні прийоми обшуку.
  33. Виїмка. Тактичні і психологічні основи виїмки.
  34. Використання психологічних прийомів у ході обшуку.
  35. Використання допомоги спеціалістів при проведенні обшуку і виїмки.
  36. Використання матеріалів, отриманих оперативним шляхом, при підготовці і проведенні обшуку і виїмки.
  37. Взаємодія слідчого й оперативного працівника при проведенні обшуку і виїмки.
  38. Тактика особистого обшуку. Заходи, що забезпечують безпеку співробітників ОВС і інших осіб при проведенні особистого обшуку.
  39. Тактичні прийоми проведення особистого обшуку в різних умовах місця і часу.
  40. Види схованок і способи їхнього виявлення при особистому обшуку.
  41. Науково-технічні засоби, використовувані при особистому обшуку.
  42. Поняття, види і сутність пред'явлення для впізнання.
  43. Обставини, які виключають пред'явлення для впізнання.
  44. Підготовка до пред'явлення для впізнання.
  45. Тактика впізнання по фотознімках і відеозапису.
  46. Особливості впізнання поза візуальним спостереженням.
  47. Поняття, сутність, мета і задачі відтворення обстановки й обставин подій.
  48. Учасники відтворення обстановки й обставин події, їхня взаємодія.
  49. Оцінка і використання отриманих результатів у розкритті і розслідуванні злочинів.
  50. З якою метою повторюються досвіди в змінених умовах?
  51. Як варто вирішувати питання про доведеність факту, що був предметом відтворення обстановки й обставин події, при позитивному і негативному результаті?
  52. Зміст підготовчого, робочого і заключного етапів відтворення.
  53. Особливості допиту при відтворенні обстановки та обставин події.
  54. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.
  55. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки й обставин події.
  56. Особливості фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.
  57. Поняття і значення взаємодії служб та підрозділів під час розслідування злочинів.
  58. Слідчо-оперативна група як форма організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
  59. Особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами на етапі порушення кримінальної справи.
  60. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами по призупиненим справам з невстановленим злочинцем, та коли злочинець знаходиться в розшуку.
  61. Взаємодія з правоохоронними органами інших держав. Екстрадиція.
  62. Принципи та умови використання відомостей, отриманих оперативним шляхом.
  63. Форми та методи взаємодії слідчого з засобами масової інформації.
  64. Форми та методи взаємодії з населенням.


Розглянуті та затверджені до використання у навчальному процесі на засіданні кафедри криміналістики 28.08.2008 року (протокол №1).