Закономірності

Вид материала

Закон

Подобный материал:

• Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
• Слово "логіка" походить від давньогрецького слова "логос", яких можна перевести, 653.62kb.
• Курс лекцій з біохімії розділ «загальні закономірності метаболізму. Молекулярні основи, 645.72kb.
• Реферат Предмет психології Психологія наука І система знань про закономірності, механізми,, 79.71kb.
• Закономірності об’єктивної дійсності, які вивчаються криміналістикою, 356.1kb.
• Закони та закономірності розміщення продуктивних сил, 40.74kb.
• Реферат на тему, 193.37kb.
• Шпаргалки з, 940.66kb.
• Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст», 468.56kb.
• Реферат Предмет психології та природа психіки, 150.9kb.

Відомо, що шкільна освіта – це крок до формування культури людини.Ми вчителі, допомагаємо учням,формуючи їхній культурний рівень, пізнати, зрозуміти і відчути закономірності світу природи і людей, цілісність його процесів .

Людина гуманна, інтелектуально розвинута,яка має філософські основи життєвої позиції, творча і мисляча, з широким кругозором – це головна мета виховання, основи якого закладаються в школі.

Споконвіку люди шукають відповіді на питання, що таке життя на Землі, як воно виникло,які закономірності розвитку існуючого навколо нас світу і як жити в ньому.

Система знань , отриманих людиною упродовж життя, та особистий досвід дозволяють кожному,залежно від рівня освіченості і культури,відповісти на подібні питання. А нау­кові відкриття в різних галузях знань дають змогу чітко уявити собі ці про­цеси.

Відомо, що пізнання світу йшло трьома напрямами- — наукові відк­риття, філософія, релігія, кожен з яких виконував свою функцію. Нау­кові знання давали чітке уявлення про закономірності існуючого світу, природи, людей. Філософія як інтег­ративна наука на основі узагальнен­ня знань намагалась відповісти, в чо­му смисл буття, збудувати закони розвитку природи і суспільства. Релі­гія формувала норми людської пове­дінки, створювала основи моральних цінностей людей.

В наш час відбувається синтез усіх видів знань. Гармонізація нако­пичених людиною знань про себе, природу, роль і місце людини, про виникнення життя — ось шляхи су­часного пізнання світу.

Як пишеться в Біблії: «Коли муд­рість увійде в серце твоє, і знання бу­де приємне душі твоїй, тоді розсуд­ливість буде оберігати тебе, розум буде охороняти тебе, щоб врятувати, від шляху злого...». Все це і є тріада: знання, філософія, релігія І резуль­тат — врятувати себе і свій світ «від шляху злого».

Тенденцією розвитку сучасних людських знань є процес інтеграції філософії та природничих наук

Та розуміють учителі сьогодні фі­лософську сутність процесу навчан­ня в школі?

Досвід і практика свідчать, що, на жаль, старі стереотипи навчання ді­тей і недостатнє розуміння учителя­ми сутності процесу навчання не дозволяють вийти на рівень діалек­тики у формуванні знань. Успішним є той учитель, котрий навчив, дітей розв'язувати задачі, виконувати вправи, аналізувати літературні тво­ри. В основі шкільної освіти лежить лише репродукція знань, при цьому Ігноруються почуттєвий, емоційний рівні сприйняття світу.

Бездуховність здобутих у школі знань — один із недоліків сучасної школи. Кожний шкільний предмет має формувати світогляд учнів, ціліс­не розуміння навколишньої дійсності. Сьогодні, як і раніше, заохочується ремісництво учителя. Як і раніше, на першому місці стоять знання, уміння, навички. Звичайно, їх не можна від­кидати зовсім, але ж і абсолютизува­ти їх значення теж не варто.

Учень, який закінчує школу, не знає ні світу Природи, ні світу людей, не має цілісного уявлення про навко­лишній світ. І ми залишаємося заруч­никами ідеології вищої школи, на думку якої, середня ланка освіти ли­ше повинна підготувати грамотних абітурієнтів. Але грамотних у чому? Знову в знаннях, уміннях і навичках?

Запитайте учня, для чого вивча­ють фізику, хімію, математику? Від­повідь одна — для того, щоб навчи­тися розв'язувати задачі.

Запитайте в учителя, що основне у вивченні цих предметів? Знову від­повідь — уміння розв'язувати різно­манітні задачі.

Запитайте у функціонері в освітян, що береться в основу перевірки успішності учнів? Відповідь та сама

— уміння розв'язувати задачі.

При цьому знову ж таки ігнору­ється завдання — формувати цілісне уявлення про світ.

Безумовно, комплекс предметів, що вивчаються в школі, вивірений століттями. Зміст освіти весь час оновлюється згідно з розвитком сус­пільства, досягненнями науки і соці­альним замовленням суспільства.

Форми і методи змінюються залежно від розвитку дітей. Засоби — від роз­витку техніки.

Головне, що втрачено в процесі навчання, — це філософська сут­ність самого предмета. Академік РАО Б.С. Гершунський у своїй книжці «Освіта для XXI століття» пише: «Хто І як може ввести в шкільну осві­ту принципово новий зміст? Хто і як допоможе усвідомити, що селекція, відбір і педагогічна інтерпретація ду­ховних, світоглядних і ментальних цінностей, доступних кожному учне­ві, незрівнянно складніші, ніж відбір пропонованих для вивчення науко­вих теорій, законів і фактів, педаго­гічно потім трансформованих у знан­ня, уміння і навички учнів».

Дійсно, сьогодні треба говорити не про інший рівень освіти, а про ін­ший рівень розвитку. Все, що не від­повідає єдиному цілому, не сприяє усвідомленню взаємозалежних гар­монійних процесів Космос — Земля — Людина, — відкидається. В цьому якісна новизна епохи.

Сьогодні говорять про гармоніза­цію всіх знань, їх цілісність, нероз­ривність.

Коли зміниться шлях пізнання, тоді морально зміниться і людина.Які ж корективи можна вносити?

Наприклад, вступний урок до розділу «Функції». Невже відразу необхідно починати з математичного визначен­ня? А, може, спочатку розібрати на прикладах нашого життя такі понят­тя, як: «функція життя», «функція людства», «функція музики», «функ­ція розвитку суспільства» і вже після цього давати математичні визначен­ня і апарат для дослідження тих функцій, які йдуть за програмою ма­тематики? Може, спочатку ознайо­мити з історією виникнення цього по­няття та використати не тільки Істо­ричні довідки, а й елементи мистецт­ва? Чи крамольним стане урок з ма­тематики, на якому буде звучати му­зика Баха, Генделя, Моцарта, яка й виконуватиме функцію створення емоційного клімату на уроці? Чи за­вадить демонстрація різноманітних графіків, які є у термодинамічному довіднику Глушко?

На жаль, незначну роль у викла­данні математики відіграє її історія. Відірваність багатьох викладених знань від життя, схоластика, як і ра­ніше, присутні у навчанні, слабка мо­тиваційна основа формуючих знань -і- це причина того, що при існуючій інформованої дітей процес нав­чання є малоцікавим, духовно бід­ним, незрозумілим.

Від абстракції й репродуктивності передачі знань — до'романтики нау­кових пошуків. Від постійної гонки у вирішенні різноманітних завдань — до філософського осмислення ево­люції людських знань — ось шлях створення нової якості розвитку ди­тини!

Нині ми проголосили гуманізацію освіти. А це означає не тільки наше гуманне ставлення до дітей, але на­самперед інше подання матеріалу, нових знань, створення такої атмос­фери, коли діти можуть аналізувати, співставляти, філософствувати з то­го чи іншого питання.-Навіть у норма­тивних документах, наприклад, урок-подання нових знань називають уро­ком формування нових знань. Але ж знання формуються на основі зарод­ження думки! При обговоренні ситуа­ції, що виникла на уроці, в учнів і по­винні народжуватися нові знання.

Тому на сучасному етапі розвитку педагогічної практики і виникає філо­софія предмета — філософія як за­сіб осягнення і формування знань.

Раніше писали про те, що учнів необхідно навчити користуватися лі­тературою, самостійно здобувати знання за допомогою тієї ж літерату­ри. Сьогодні ж їх важливо навчити мислити на рівні узагальнень. А це означає — формувати логіку мис­лення, уміння аналізувати той чи ін­ший факт життя і знаходити шляхи його вирішення.

Освічена і культурна людина — це філософ у житті. А філософське мислення і повинно зароджуватися у школі. ,

Сьогодні слід говорити, що освіта — основа культури людини, а філо­софія — засіб, за допомогою якого формуються конкретні і узагальнені знання.

Безумовно, розуміючи цілі освіти, вносячи деякі корективи в ЇЇ зміст, не­обхідно думати про форми, методи і засоби навчання.

Якщо говорять про організацію навчального процесу (форми, методи,. засоби), то, зрозуміло, що й школи ма­ють бути відповідно обладнані. Зокре- , ма, потрібен клас аудіовізуальних де­монстрацій, де 5—6 діапроекторів од­ночасно в різних частинах класу де­монстрували б слайди. Мають бути музичний центр, відеомагнітофон з телевізорами, відеопроектор, який підключено до комп'ютера, щоб мож­на було створювати навчальні кліпи. В такому'класі необхідно створити і світ­ловий клімат. Світло в класі може мі­нятися різними кольорами одночасно з музикою та слайдами. Потрібен і ве­ликий демонстраційний стіл, де про­водитимуться різні експерименти.

Насамкінець, хотілося б наголо­сити: звісно, учні зобов'язані знати чіткі визначення, поняття, формули, повинні уміти розв'язувати різнома­нітні предметні задачі, володіти на­вичками дослідження того чи іншого процесу. Діти мають знати й історич­ні та географічні факти, читати літе­ратурні твори. Але хто може спростувати те,що урок математики на якому' звучить музика і демонструються твори живопису, не збагатить учнів?

Безумовно, наївно було б вважа­ти, що на кожному уроці це має бути. Необхідні всі види уроків, система уроків. На одному розв'язуються за­дачі, на іншому викладаються теоре­тичні знання.Але ж потрібні й уроки, на яких відбувається формування філософ­ського розуміння життя.

Корекція сучасної освіти і полягає в гармонійному поєднанні узагальне­них і предметних знань, які насампе­ред формували б культуру, що ле­жить в основі людського буття.