Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти І науки, молоді та спорту України; заклад експертизи Державне підприємство "Український інститут промислової власності"; закон

Вид материала

Содержание

III. Підстави для відмови в наданні правової охорони знаку
IV. Склад заявки

Подобный материал:

1 2 3

III. Підстави для відмови в наданні правової охорони знаку

3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:

державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);

офіційні назви держав;

емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

нагороди та інші відзнаки.

Заявлене позначення вважається таким, що імітує зазначені у цьому пункті позначення, якщо воно безсумнівно викликає у споживачів враження про наявність зв’язку з відповідною державою, організацією або створює у споживача враження про можливий зв’язок між даною державою, організацією та цим позначенням.

Формою такої імітації може бути, зокрема відтворення:

будь-яких геральдичних характеристик (зображень) відповідного державного символу (герба, емблеми);

державного прапора без дотримання співвідношення сторін, порядку розташування смуг, кольорів, ширини смуг або з розташуванням на ньому будь-яких зображень і літер;

офіційної назви держави літерами абетки іншої, ніж державна;

скороченої назви держави. Наприклад, Італія, Italy, Росія, Бахрейн;

попередньої назви держави. Наприклад, Річ Посполита (Республіка Польща), Бірма (Мьянма), Сіам (Тайланд);

міжнародного двобуквеного чи трибуквеного коду держави згідно зі стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та стандартом Всесвітньої організації інтелектуальної власності ST.3.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Зазначена згода надається незалежно від контексту, в якому застосовується відповідне позначення як елемент знака.

Використанням офіційної назви держави вважається внесення позначення до знака як елемента, що містить:

офіційну назву держави, написану літерами української та/або будь-якої іншої абетки;

міжнародний код держави, визначений згідно зі Стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та Стандартом Всесвітньої організації інтелектуальної власності ST.3.

Згода на включення зазначених позначень як елементів знаків надається відповідним компетентним органом тієї держави, назву, державну символіку або офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки нагороди чи інші відзнаки якої включено як елемент знака.

Компетентний орган визначається законодавством відповідної держави або установчими документами відповідної міжнародної організації.

Компетентним органом щодо назви держави “Україна” є Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави “Україна”, до знака для товарів і послуг, яка діє відповідно до Положення про Комісію щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави “Україна”, до знака для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.10.2003 № 677, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2003 за № 931/8252.

3.2. Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону також позначення, які:

звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;

складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;

складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;

відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, шостому та сьомому цього пункту, можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.

3.2.1. Позначення вважається таким, що звичайно не має розрізняльної здатності, якщо, без урахування наслідків його використання, воно непридатне для вирізнення товару (послуги), що виробляється (надається) однією особою, з-поміж товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Звичайно не має розрізняльної здатності, зокрема, позначення, яке є:

літерою, цифрою, лінією, простою геометричною фігурою, а також їх поєднанням, яке не створює якісно інший рівень сприйняття, ніж сприйняття окремих елементів такого поєднання;

кольором, якщо внаслідок його використання не створюється інший рівень сприйняття, ніж сприйняття цього кольору як такого;

реалістичним чи схематичним зображенням товару, що заявляється як знак для позначення цього товару;

загальновживаним як позначення товару (послуги) певного виду;

описовим при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або в зв’язку з ними;

загальновживаним символом чи терміном;

відображенням лише форми, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

3.2.2. Позначення вважається загальновживаним як позначення товару (послуги) певного виду, якщо воно пов’язується лише з видовими ознаками і/або властивостями товару (послуги).

Загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду вважаються також назви певних товарів (послуг), які використовуються усіма виробниками цих товарів чи особами, що надають ці послуги, в одному відомому та визнаному усіма ними значенні та не потребують додаткового аналізу і доказів.

Зокрема, загальновживаним позначенням як позначення товару (послуги) певного виду є:

номенклатурна (загальна, прозивна, родова, видова) назва товару (послуги), наприклад, автомобіль, олія соняшникова, пошив одягу;

назва певного живого організму (сорту рослин, породи тварин, штаму мікроорганізму тощо), наприклад, пшениця “Миронівська”, корова “Українська чорно-ряба”, штам мікрорганізму Staphylococcus aurеus “АТСС 6538”;

назва певного товару (послуги), яка добросовісно застосовується для його (її) маркування кількома незалежними одна від одної особами, наприклад, хліб “Український”, вода “Лимонад”, магазин “Дитячий світ”;

знаки, які в минулому мали власників, проте, увійшли до загального користування як прозивна назва товару різних осіб, наприклад, “ESCALATOR”.

Не вважається загальновживаним позначення, якщо заявник може довести, що таке позначення має розрізняльну здатність як знак для конкретних товарів (послуг) відносно конкретної особи.

Інформаційними джерелами загальновживаних позначень як позначень товарів і послуг певних видів є офіційні документи, зокрема: МКТП; Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, додаток до Закону України “Про Митний тариф України”; Державний класифікатор України ДК 012 97 “Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності”; Державний класифікатор України ДК 015-97 “Класифікація видів науково-технічної діяльності”; Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97; Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-2010; Національній класифікатор України ДК 009:2005 “Класифікація видів економічної діяльності”; Національний класифікатор України ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності”; Перелік неприватних назв фармацевтичних субстанцій, що видається Всесвітньою організацією охорони здоров’я; Комбінована номенклатура Європейського Союзу, Каталог сортів рослин України.

У разі відсутності позначення як назви товару (послуги) в офіційних документах такими джерелами можуть бути енциклопедії, довідники, словники тощо, за умови, що назви внесені до них добросовісно, тобто без порушення прав на нього певної особи.

При цьому не враховуються назви, супроводжувані позначкою “застаріле слово” чи відповідною їй, які у минулому були загальновживаними як позначення товарів (послуг) певного виду, проте в подальшому використання цих назв було припинено, вони стали забутими та зникли з повсякденної мови. Наприклад, слово “яхонт” раніше використовувалось як назва певного виду дорогоцінного каменю (рубін), однак на сьогодні воно зникло з повсякденної мови як назва товару і є “застарілим словом”.

3.2.3. Позначення вважається описовим при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або в зв’язку з ними, якщо воно містить ту чи іншу їх характеристику, зокрема безпосередньо вказує на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг.

Таким позначенням вважається, зокрема, проста назва товару чи послуги; зазначення цілі або результату застосування, властивості (в тому числі такої, що має хвалебний характер), категорії якості товару чи послуги; зазначення матеріалу чи складу сировини, ваги, об’єму, ціни, дати виготовлення товару; дані з історії

заснування виробництва, зображення нагород товару; зазначення виду підприємства; зазначення адреси виробника товару або посередника; зазначення відмітної частини географічної назви, яке може бути сприйнято споживачами як вказівка на місцезнаходження виробника товару або географічне походження товару (послуги). Наприклад: “кавовий лікер” – для лікеру, “кредитна спілка” – для послуг, пов’язаних з кредитуванням, “чорне” – для пива (вказує на сорт пива), “крем для рук”.

Позначення не вважається описовим, якщо воно характеризує товар чи послугу опосередковано, зокрема, інакомовною формою (алегорією) з використанням аналогій, наприклад, “Ягуар” – для спортивних автомобілів.

Не вважається таким, що звичайно не має розрізняльної здатності, позначення товару (послуги), яке хоч і є описовим щодо місця виготовлення товару, але пов’язується споживачами з певною особою чи певною якістю, наданою товарові (послузі) певною особою, наприклад, позначення “Оболонь” на пляшці пива.

Підтвердженням описовості позначення можуть бути позитивні відповіді на такі запитання:

чи зрозумілий звичайному споживачеві смисл позначення без додаткових суджень та мислень?;

чи сприймається звичайним споживачем позначення безпосередньо (не через асоціації) як таке, що описує вид, характеристики товару, відомості про виробника?

Інформаційними джерелами щодо описовості позначення можуть бути, зокрема, енциклопедії, довідники, словники, бази даних, стандарти, спеціальні видання.

3.2.4. Загальновживаним символом вважається сталий символ (розпізнавальний знак) або умовне позначення якогось предмета, поняття, явища,

величини, запроваджене певною галуззю науки, техніки, позначення, що символізують певну галузь господарства або сферу діяльності.

Загальновживаним символом, зокрема, є:

окрема літера (письмовий знак, що позначає звук мови), цифра (знак, що позначає число), яка не має характерного графічного виконання;

позначення, що застосовується в певній галузі господарства чи сфері діяльності, до якої належать товари чи послуги, зазначені в заявці (наприклад, зображення чаші зі змією для медичної та фармацевтичної галузей, позначення хімічних елементів, умовні графічні позначення в електроніці чи електротехніці);

умовне позначення, що застосовується в певній сфері людської діяльності (наприклад, дорожні знаки, попереджувальні знаки).

Загальновживаним терміном вважається слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття в якій-небудь сфері знань (науці, технології, мистецтві, суспільному житті тощо) або слово чи вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху.

Загальновживаним терміном, зокрема, є:

лексична одиниця, притаманна певній галузі науки і техніки (наприклад, ватт, валентність);

загальновживане скорочення, у тому числі загальновживана абревіатура (наприклад, НДІ, грн.).

Загальновживані символи і терміни є перешкодою для реєстрації знака, якщо знак заявлено для товарів і послуг, які відносяться до тієї ж галузі, що і загальновживані символи і терміни.

Інформаційними джерелами щодо віднесення позначення до загальновживаних символів або термінів можуть бути, зокрема, енциклопедії, довідники, словники, бази даних, стандарти, спеціальні видання.

3.2.5. Форма товару вважається обумовленою його природним станом чи необхідністю отримання технічного результату, якщо вона випливає безпосередньо з його природи (є формою самого товару), технічної або практичної функції. Наприклад, звичайна форма електричної вилки з ріжками, стандартна форма флакону або пляшки є необхідними для виконання технічної та практичної функції цих товарів.

Форма товару вважається такою, що надає йому істотної цінності, якщо вона відмітна лише своїм декоративним оформленням, або виготовлена з дорогоцінного металу, і цінність товару підвищується лише через зовнішню привабливість знака, а не через якість і популярність цього товару.

3.2.6. Позначення вважається таким, що набуло розрізняльної здатності внаслідок його використання, якщо щодо нього наявні, зокрема, такі доречні фактори:

ступінь відомості позначення чи визнання його знаком у відповідному секторі суспільства. Ця ступінь може встановлюватися, зокрема, на підставі результатів соціологічного опитування;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання позначення;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування позначення, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів і/або послуг, щодо яких позначення застосовується;

тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій і/або заявок на реєстрацію позначення як знака за умови, що воно використовується чи є визнаним.

3.2.7. Позначення вважається оманливим або таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, якщо воно, зокрема, породжує у свідомості споживача уяву про якість, властивості, виробника, місце походження товару або послуги, що не відповідає дійсності.

Позначення визнається оманливим або таким, що може ввести в оману, якщо оманливим або таким, що може ввести в оману, є хоча б один з його елементів.

Позначення вважається оманливим, якщо воно безпосередньо вказує на вид товару і/або його характеристики і/або відомості про виробника, які не відповідають дійсності. Наприклад: “natural” – для виробів із синтетичних волокон, “plasticol” – для паперових виробів.

Позначення вважається таким, що може ввести в оману, якщо воно опосередковано (через асоціації) вказує на вид товару і/або його характеристики і/або відомості про виробника, які не відповідають дійсності. Наприклад: позначення з зображенням географічної карти Італії, заявлене не італійським заявником, відомого архітектурного об’єкту Росії, заявлене не російським заявником.

Не вважається оманливим або таким, що може ввести в оману позначення, яке містить фактично неправдиві відомості про походження товару або про товар чи послугу, проте через нереальність асоціацій не сприймається споживачем як таке, що вказує на зв’язок між товаром і певним географічним місцем, або сприймається як фантазійне відносно певного товару або послуги. Наприклад: не є такими, що можуть ввести в оману, позначення “Антарктида” для кондиціонерів, які виготовляються в Україні або в Італії, позначення “Сахара” для послуг соляріїв.

3.2.8. Позначення вважається таким, що займає домінуюче положення в зображенні знака, якщо воно превалює в смисловому і/або просторовому значенні над сукупністю інших елементів знака, тобто, суттєво впливає на сприйняття загальної композиції знака.

Домінуюче положення позначення в зображенні знака визначається, зокрема за такими факторами або їх сукупністю:

впливом позначення на зорове і/або фонетичне, семантичне сприйняття зображення знака;

геометричним розміром позначення;

місцем розташування позначення у площині зображення знака;

смисловим значенням позначення.

3.3. Згідно з пунктом 3 статті 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, зокрема, знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції;

фірмовими (комерційними) найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;

кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”. Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями;

знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.

3.3.1. Позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах.

3.3.2. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним у цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Ступінь схожості позначень залежить від загального зорового сприйняття позначень, яке може формуватися під впливом будь-яких особливостей позначень, зокрема, домінуючих словесних чи зображувальних елементів, їх кольорового та композиційного рішення.

Схожість словесних позначень обумовлюється звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) та смисловою (семантичною) схожістю.

а) На виникнення звукової схожості позначень впливає наявність у них наступних ознак:

близькість і співпадання звуків; розташування близьких звуків і звукосполучень по відношенню одних до інших; співпадання складів та їхнє розташування; кількість звуків та складів; місце співпадаючих звукосполучень у складі позначення; близькість складу голосних; близькість складу приголосних; характер співпадаючих частин позначень; наголос.

Ознаки, на підставі яких виникає звукова схожість словесних позначень, можуть впливати на ступінь схожості як кожний окремо, так і в сукупності.

Ознакою звукової схожості є, зокрема:

тотожність звучання позначень, що є транслітерацією одного і того ж слова буквами іншого алфавіту (наприклад, “агрон” – “agron”);

тотожність звучання початкових частин позначень і схожість звучання кінцевих частин (наприклад, “ вегалінс” – “вегалінк”);

схожість звучання початкових частин позначень і тотожність звучання кінцевих частин (наприклад, “каметон” – “ канетон”);

тотожність звучання початкових і кінцевих частин позначень і схожість звучання середніх частин (наприклад, “ревімалон” – “ревіналон”);

тотожність звучання середніх частин позначення і схожість звучання початкових і кінцевих частин (наприклад, “гровітад” – “кровітат” ).

б) Графічна схожість обумовлюється наявністю наступних ознак:

загальне зорове враження;

вид шрифту;

графічне написання з урахуванням характеру букв (наприклад, друковані чи письмові, заголовні чи рядкові);

розташування літер по відношенню одна до одної;

алфавіт, літерами якого написане слово;

колір чи комбінація кольорів.

в) Смислова схожість обумовлюється наявністю наступних ознак:

подібність закладених у позначеннях понять, ідей (наприклад, “яскравий сніг” – “искристый снег” – “sparkling snow”);

збіг одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, що є основою закладеної в позначенні ідеї (наприклад, “блестящее чудо востока” – “блискуче диво сходу”);

Не є схожими настільки, що їх можна сплутати позначення, які мають звукову схожість, проте мають різне смислове (семантичне) значення (наприклад, “маг” (чарівник ) – “мак” (квітка)).

г) На схожість зображувальних та тривимірних позначень впливає ступінь схожості таких їх ознак, як зовнішня форма, наявність чи відсутність симетрії, смислове значення, вид і характер зображень (натуралістичне, стилізоване, карикатурне тощо), поєднання кольорів.

При цьому вирішальним фактором є перше зорове сприйняття (загальне враження) позначень.

д) Ступінь схожості комбінованих позначень залежить від наявності ознак, наведених у підпунктах “а” – “г” з урахуванням значимості розташування тотожного чи схожого елемента в заявленому позначенні.

3.3.3. Товари і/або послуги вважаються спорідненими, якщо у разі маркування їх певним знаком може виникнути у споживача уява про єдине джерело їх походження.

Під час визначення спорідненості товарів і/або послуг беруться до уваги фактори, які їх тісно зв’язують: родова (видова) назва, призначення, вид матеріалу, з якого товари виготовлені, умови та канали збуту товарів і надання послуг, коло споживачів тощо. Ці фактори можуть враховуватися як окремо, так і в сукупності.

Товари або послуги не можуть вважатися спорідненими лише на тій підставі, що вони зазначені в одному класі МКТП, та неспорідненими лише на тій підставі, що вони зазначені в різних класах МКТП.

Інформаційними джерелами для визначення спорідненості товарів і/або послуг є офіційні видання (документи), зокрема, МКТП; Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, додаток до Закону України “Про Митний тариф України”; Державний класифікатор України ДК 012-97 “Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності”; Державний класифікатор України ДК 015-97 “Класифікація видів науково-технічної діяльності”; Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97; Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-2010; Національній класифікатор України ДК 009:2005 “Класифікація видів економічної діяльності”; Національній класифікатор України ДК 009:2010 “Класифікація видів економічної діяльності”.

3.3.4. Позначення вважається тотожним або схожим з фірмовим (комерційним) найменуванням, що відоме в Україні і належить іншій особі, яка одержала право на нього до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг, якщо щодо них наявні ознаки, встановлені підпунктами 3.3.1 – 3.3.3 пункту 3.3 цього розділу.

Відповідно до статті 489 Цивільного кодексу України право на фірмове (комерційне) найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування.

Використанням фірмового (комерційного) найменування визнається фактичне його використання в господарському обігу, зокрема:

пропонування товару з нанесеним на нього фірмовим (комерційним) найменуванням для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги;

застосування його у будь-якому документі, публікації, рекламі тощо, використаних у господарському обігу та призначених для третіх осіб, наприклад, споживача.

Факт державної реєстрації юридичної особи, підготовчі дії до використання фірмового (комерційного) найменування в господарському обігу, зокрема укладення договору поставки товару у власність зазначеної особи для подальшого використання нею цього товару у господарському обігу, одержання цією особою будь-яких дозвільних та інших документів від компетентних органів для здійснення господарської діяльності, не вважається фактом використання фірмового (комерційного) найменування в господарському обігу.

Фірмове (комерційне) найменування вважається відомим в Україні, якщо відомості про нього доведено до загального відома як відкриту інформацію (публічно оголошено), і його використання пов’язується з конкретною (певною) особою щодо певних товарів і послуг, які є результатом господарської діяльності цієї особи.

Джерелами інформації, що містять відомості про фірмове (комерційне) найменування можуть бути, зокрема енциклопедії, довідники, каталоги, відомості органів державної влади, органів місцевого самоврядування, статистична або адміністративна інформація, що підтверджують факт використання фірмового (комерційного) найменування або право на нього, а також реєстри, які ведуться в установленому законом порядку.

3.4. Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

3.4.1. Твори науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, вважаються відомими в Україні, якщо вони доведені до загального відома (добре знані) необмеженій кількості осіб у різних місцевостях України та є доступними для них, і які стійко асоціюються з авторами, що їх створили.

Підтвердженням відомості творів науки, літератури і мистецтва або цитат і персонажів з них, творів мистецтва та їх фрагментів є, зокрема оприлюднення інформації про них шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічного сповіщення, публічної демонстрації, публічного відтворення за допомогою будь-яких засобів. Наприклад, такими засобами можуть бути друковані (газети, журнали, видання з визначеним тиражем) та аудіовізуальні (радіомовлення, телебачення, кіно, звуко-, відеозапис) засоби масової інформації, засоби інформації довідково-енциклопедичного характеру (енциклопедії, словники, довідники, каталоги).

3.4.2. Відомою в Україні особою вважається знана в світі особа, чиї заслуги визнані людством, а також особа, яка внаслідок своєї соціально-культурної і професійної діяльності в Україні набула широкої популярності в галузі культури (науки, освіти, мистецтва, літератури тощо), в політиці, економічній галузі та інших професійних галузях, і чиє ім’я або прізвище викликає єдино можливу асоціацію з діяльністю такої особи в певній галузі.

До такої категорії відносяться, зокрема відомі діячі культури (науки, освіти, мистецтва, літератури тощо), релігійні діячі, політики, економісти, спортсмени.

Підтвердженням відомості особи є, зокрема факт включення інформації про таку особу до енциклопедій, довідників, словників, каталогів, а також широке розповсюдження інформації про неї в засобах масової інформації.

IV. Склад заявки

4.1. Заявка повинна містити такі документи:

а) заповнений бланк заявки, форма якого наводиться в додатку 1 до цих Правил, в одному примірнику;

б) зображення знака:

в одному примірнику, якщо словесний знак заявляється для реєстрації та опублікування стандартним шрифтом Arial;

у трьох примірниках у чорно-білому виконанні, якщо заявник не просить охорону кольору чи комбінації кольорів як розрізняльної ознаки знака та не заявляє про реєстрацію та опублікування знака стандартним шрифтом Arial;

у п’яти примірниках у кольоровому виконанні, якщо заявник просить охорону кольору чи комбінації кольорів як розрізняльної ознаки знака;

в) інші документи, необхідні для прийняття рішення щодо реєстрації знака, в одному примірнику.

4.2. Замість бланка заявки, зазначеного в пункті 4.1 цього розділу, заявка може містити заповнений бланк, який за змістом відповідає бланку заявки, передбаченому Правилами до Сінгапурського договору.

4.3. Електронні примірники бланків заявки та інших документів заявки, форми яких наводяться у додатках до цих Правил, розміщуються на веб-порталі Державної служби (www.sips.gov.ua) та веб-сайті закладу експертизи (ссылка скрыта).

Blog

Содержание

III. Підстави для відмови в наданні правової охорони знаку