Закон України «Про засади запобігання І протидії корупції»
| Вид материала | Закон |
- План заходів Держветфітослужби, спрямованих на запобігання та протидії корупції,, 126.42kb.
- Вноситься Президентом України закон, 666.13kb.
- Звіт про результати проведення заходів щодо запобігання І протидії корупції у 2011, 1077.51kb.
- Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", 228.52kb.
- План заходів Головного управління статистики у м. Києві щодо запобігання І протидії, 62.79kb.
- Указу Президента України Про першочергові заходи реалізації закон, 88.29kb.
- Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
- Закон україни про засади запобігання І протидії корупції, 312.39kb.
- Заход и щодо реалізації Закону України від 07. 04. 2011 №3206 – VI “Про засади запобігання, 53.38kb.
- Повноваження Верховної Ради України (стаття 85). 16. Питання, правове регулювання яких, 36.77kb.
Нотатки/коментарі до статті
1. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення прана власності па майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, установлених законом. Статтями 172-2, 172-4, 172-5 КУпАП передбачено застосування такого виду адміністративного стягнення, як конфіскація - незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру, отриманого доходу від підприємницької чи іншої діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом, дарунка, пожертви. Ці речі отримані на підставах, що заборонені законом, атому їх не можна вважати власністю суб'єкта, який притягується до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення.
За таких умов застосування такого виду стягнення, як конфіскація, є неправомірним.
У кримінальному законодавстві від конфіскації майна як виду покарання зазвичай відрізняють спеціальну конфіскацію, яка застосовується незалежно від конфіскації, передбаченої КК України, і є не покаранням, а заходом процесуального характеру (ст. НІ КІІК України). КУпАП такого заходу як спеціальна конфіскація не передбачає і у зв'язку з його фактичною появою у статтях 172-2, 172-4, 172-5, потребує доповнення положеннями щодо примусового безоплатного вилучення в дохід держави майна, грошей тощо, здобутих протиправним шляхом.
2. Оскільки законодавець прямо не передбачив відповідальність за надання дарунка (пожертви), не зазначив, що дарунок (пожертва) є видом неправомірної вигоди, а також у статтях 172-2 і 172-5 КУпАП по-різному визначив коло суб'єктів відповідальності за порушення обмежень щодо використання службового становища (тобто тих, які одержують неправомірну вигоду) і за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви), то слід вважати, що за ст. 172-3 КУпАП не може наставати відповідальність за надання дарунка (пожертви).
3. Згідно з прямою вказівкою Закону, суб'єктом правопорушень, передбачених ст. 172-5 КУпАП, не є:
-посадові особи іноземних держав, а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового;
-посадові особи міжнародних організацій, а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;
-особи, які постійно або тимчасово обійманні, посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права.
4. Згідно з прямою вказівкою закону (ст. 1 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») корупційним правопорушенням с тільки умисне діяння. Тому, якщо діяння, передбачені ст. 172-5 КУпАП, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.
5. Див. коментар до ст. 8 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю
Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», -
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
| Статті | Ознаки складу правопорушення | |||
| Діяння | Предмет | Суб'єкт | Форма впни, мотив, мета | |
| ч. І ст. 172-6 | Неподання декларації | Декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбачена Законом «Про засади запобігання і протидії корупції» | Особи, зазначені у н. і, підпункті «а» п. 2 ч. І ст. 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» | Умисел |
| ч. І ст. 172-6 | Несвоєчасне подання декларації | Те саме | Те саме | Те саме |
| ч. 2 ст. 172-6 | Неповідомлення про відкриття валютного рахунку | Валютний рахунок в установі банку-нерезидента | Те саме | Те саме |
| ч. 2 ст. 172-6 | Несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку | Те саме | Те саме | Те саме |
Нотатки/коментарі до статті
1. Згідно з прямою вказівкою Закону, суб'єктом правопорушень, передбачених ст. 172-6 КУпАП, не є:
-особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси тощо);
-посадові особи іноземних держав, а також іноземні третейські судді тощо;
- посадові особи міжнародних організацій члени міжнародних парламентських асамблей, судді і посадові особи міжнародних судів;
-особи, які ПОСТІЙНО або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права.
2. Згідно з прямою вказівкою закону (ст. 1 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») корупційним правопорушенням с тільки умисне діяння. Тому, ЯКЩО діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.
3. Див. коментар до ст. 12 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
4. Правопорушення, передбачене ч. 2 Ст. 172-6 КУпАП, слід відмежовувати від злочину, передбаченого ст. 208 КК України: незаконне відкриття за межами України валютного рахунку означає його відкриття без дозволу Національного банку України.
Стаття 172-7. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів
Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Нотатки/коментарі до етапі
| Статті | Ознаки складу правопорушення | |||
| Діяння | Предмет | Суб'єкт | Форма впни, мотив, мета | |
| ч. І ст. І 72-7 | Неповідомлення безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів | | Особи, зазначені у п. І. підпунктах «а», «б» н. 2 ч. І ст. 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» | Умисел |
1. Згідно з прямою вказівкою закону (ст. І Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») корупційним правопорушенням С тільки умисне діяння. Тому, якщо діяння, передбачені ст. 172-7 КУпАГІ, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.
2. Див. коментар до ст. 14 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень
Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, -
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання І протидії корупції».
Нотатки/коментарі до статті.
| Статті | Ознаки складу правопорушення | |||
| Діяння | Предмет | Суб'єкт | Форма впни, мотив, мета | |
| ч. І ст. 172-8 | Незаконне розголошення інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень | Інформація, яка стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень | Особи, зазначені у п. І ч. І ст. 4 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» | Умисел, мотив задовольнити власні інтереси |
| ч. І ст. 172-8 | Незаконне використання інформації в інший спосіб | Те саме | Те саме | Те саме |
1. Згідно з прямою вказівкою закону (ст. І Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») корупційним правопорушенням І тільки умисне діяння. Тому, якщо діяння, передбачені ст. 172-8 КУпАП, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статею настати не може.
2. У ст. 172-8 КУпАГІ встановлено відповідальність за порушення заборони, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Але у примітці до ст. 172-8 КУпАП, на відміну від ст..10 Закону, не вказано, що ці особи (зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону), звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення Тому тут наявною є суперечність: якщо особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то вони вже не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто не є суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-8 КУпАП.
3. Див. коментар до ст. 10 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції
Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення –
тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
| Статті | Ознаки складу правопорушення | |||
| Діяння | Предмет | Суб'єкт | Форма впни, мотив, мета | |
| ч. І ст. 172-9 | Невжиття передбачених законом заходів у разі виявлення корупційного правопорушення | - | Посадова, службова особа органу державної влади, посадова особа місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів | Умисел |
Нотатки/коментарі до статті.
1. Згідно з прямою вказівкою закону (ст. І Закону «Про засади запобігання і протидії корупції») Корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння. Тому, якщо діяння, передбачені ст. 172-9 КУнАП, вчинені через необережність, то відповідальність особи за цією статтею настати не може.
2. Див. коментар до ст. 5 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
3. Статтею 172-9 КУнАП встановлено відповідальність за «невжиття передбачених законом заходів... у разі виявлення корупційного правопорушення». Водночас із ст. 5 Закону випливає лише, що:
- заходи щодо «запобігання та протидії» корупції здійснюють Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи прокуратури України (ці органи, крім Президента України, згідно зі ст. 4 Закону, не є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Що ж до Президента України, то він взагалі згідно зі статтями 105 і 111 Конституції України користується правом недоторканності на час виконання повноважень);
- спеціально уповноважені суб'єкти здійснюють заходи щодо «виявлення, припинення та розслідування» корупційних правопорушень;
на керівників органів державної влади, юридичних осіб, їх структурних підрозділів покладено обов'язок вживати заходи лише щодо «припинення» корупційного правопорушення (у разі його [випадкового] виявлення ними чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками) та повідомляти про його вчинення спеціально уповноваженого суб'єкта.
Таким чином, однозначно в законі не встановлено, які саме (уповноважені на що?) посадові та службові особи (крім керівників) органу державної влади, посадові особи місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів та за невжиття яких саме заходів повинні нести відповідальність за ст. 172-9 КУпАП. Для приведення її у відповідність до положення ч. 7 ст. 5 Закону необхідно прямо передбачити у от, 172-9 КУнАП відповідальність за умисне невжиття відповідними особами заходів щодо припинення корупційного правопорушення та за УМИСНО неповідомлення про його вчинення спеціально уповноваженого суб'екта у сфері протидії корупції.
Стаття 212-3. Порушення права на інформацію
Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасно або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадян чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про досі ум до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції», - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб під двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб під п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
| Статті | Ознаки складу правопорушення | |||
| Діяння | Предмет | Суб'єкт | Форма впни, мотив, мета | |
| ч. І ст. 212-3 | Неправомірна відмова в наданні інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи | Інформація, яка підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції» | Будь-яка посадова особа, на яку поширюються вимоги зазначених законів щодо надання інформації | Умисел |
| ч. І сі. 212-3 | Несвоєчасне надання інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи | Те саме | Те саме | Те саме |
| ч. І ст. 212-3 | Неповне надання інформації у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи | Інформація, яка підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції» | Будь-яка посадова особа, на яку поширюються вимоги зазначених законів щодо надання інформації | Те саме |
| ч. І ст. 212-3 | Надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи | Те саме | Те саме | Те саме |
| ч. 2 сіп. 212-3 | Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню | Те саме | Те саме | Те саме |