Geum.ru

Шановний пане Микола Миколайович

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Начальнику Служби
у справах неповнолітніх КМДА
Пану Кулебі Миколі Миколайовичу


КОЛЕКТИВНЕ ЗВЕРНЕННЯ

Шановний пане Микола Миколайович!


Звертаємось до Вас як до високого посадовця, відповідальної людини та офіційної особи Служби у справах неповнолітніх. Вважаємо за необхідне повідомити Вам, що сьогодні в м. Києві склалася ситуація, що вимагає Вашого негайного втручання.
Щоденно кияни та гості м. Києва стикаються з численними злидарями та жебраками, які просять милостиню, – вони стоять у підземних переходах, біля ринків, на авто- та залізничних вокзалах, ходять по вагонах приміських потягів та потягів метрополітену, та просто по вулицях міста. Ці люди використовують немовлят і дітей більш старшого віку як дієвий "засіб" для зборів милостині. Немовлята сплять цілий день на руках так званих «мам» (їх називають «мадоннами»). Старші діти стоять поруч і просять разом із дорослими. Ці жебраки – прекрасні знавці людської психології: співчутливі громадяни подають дітям. Саме на нормальних людських почуттях будується цей страшний бізнес.
Зараз вже достеменно відомо, що жінки з дітьми працюють не самостійно, а під так званим «прикриттям» у злочинному середовищі. Саме «хазяї» отримують більшу частину грошей, зароблених жебраками і цей факт висвітлений у засобах масової інформації. А про походження і долю немовлят можна тільки здогадуватись – жебрачки далеко не завжди використовують своїх власних дітей. Факт, що не може не викликати запитань і не може залишити нас байдужими - діти на руках жебраків завжди сплять! Чому? Малюків "накачують" снодійним і алкоголем. Це робиться задля того, аби дитина «спала», не заважаючи працювати.
Ці страшні факти є порушенням чинного законодавства:
Стаття 304 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ передбачає відповідальність за "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом..."
Стаття 314 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ передбачає відповідальність за "Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів"
Стаття 180 КОДЕКСУ УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ передбачає відповідальність за "Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння".
Законодавча база для боротьби з цією соціальною бідою існує, але вона недосконала. Саме її юридична двозначність не дозволяє органам внутрішніх справ застосовувати її на практиці, у щоденній боротьбі з жебрацтвом і використанням дітей. Найменш захищеними є найбезпорадніші – малюки з народження і навіть до 5 років, які не просять самі, а «сплять» під дією снодійного, алкоголю та. ін. на руках жебраків. Їх не можна втягнути в жебрацтво, а можливо лише використати, що ці нелюди і роблять!
Ми не можемо змиритися з тим, що на очах мільйонів людей, коїться масштабний щоденний злочин — це суперечить принципам конституційних гарантів прав кожної людини і особливо дитини. Це неприпустиме явище для демократичної європейської держави, якою є Україна.
Ми – Ініціативна група громадян, що має на меті інформування пересічних громадян щодо ситуації, що склалася, звернення до органів влади всіх рівнів щодо вирішення даної проблеми, а також надання посильної допомоги у цій справі.
Ми звертаємося до Вас, як до начальника служби у справах неповнолітніх, з проханням надати інформацію за такими питаннями:
1. Робота у яких напрямках ведеться працівниками Вашої служби для боротьби з явищем використання дітей з метою жебрацтва у м. Києві, якими документами (Законами, Постановами, правилами, посадовими інструкціями, тощо) це регламентується?
2. Скільки випадків затримання жебраків, у тому числі жебраків-дітей та жебраків з дітьми зафіксовано у 2005 році та з початку 2006 року у м. Києві?
3. Як часто жебраки з дітьми не мали при собі документів на себе, або дитину, що з ними перебувала?
4. Чи має місце практика медичного фіксування випадків виявлення використання жебраками снодійного, алкоголю, або наркотичних речовин у крові неповнолітніх. У який період і скільки таких випадків зафіксовано. Якщо мали місце такі випадки, які дії були прийняті та повинні бути прийняті за цими фактами.
5. Яким чином проводиться медична експертиза виявлення наявності снодійного, алкоголю, або наркотичних речовин у крові неповнолітніх. На основі яких правових документів проводиться це дослідження, які дозволи необхідні і як правильно це повинно супроводжуватись документально.
6. Чи існують випадки відкриття та ведення справ за фактом використання та втягнення дітей в жебрацтво, за фактом використання снодійного, алкоголю та ін. психотропних речовин для дітей за період 2005-2006 рік? Якщо ні, то чому? Якщо так, то які результати ведення таких справ? Що необхідно для того, щоб відкрити справу?
7. Скільки судових справ відкрито за вищевказаними фактами і скільки злочинців покарано?
8. З якими реальними проблемами стикається Ваша служба під час проведення робіт з виявлення фактів використання дітей в жебрацтві та втягнення дітей в жебрацтво?

9. Що Ви вважаєте за необхідне зробити для усунення цих проблем?

До листа додається Перелік місць постійної «роботи» жебрачок з дітьми і просимо Вас відреагувати організацією рейдів для виявлення реальних обставин, що змушують цих жінок жебракувати з дітьми на руках, для виявлення – чи своїх дітей вони використовують задля жебрацтва (часто на руках однієї й тієї ж жінки ми бачимо різних дітей), для виявлення чи перебувають ці діти під дією алкоголю, снодійного, тощо, для притягнення таких жінок до відповідальності і щоб врятувати дітей від жорстокого поводження і загибелі.

Щиро вдячні Вам за увагу і сподіваємось на оперативне реагування та майбутню співпрацю!

З повагою,
Ініціативна група громадян
Координатор: Тетяна Дем’яненко
11.12.2006 р.