Економіка фінанси право в. М, Тертишник 4

Вид материала

Документы

Содержание В. М. Кримінально-процесуальне право України Водночас, нині юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро Саме ці якості дають можливість захистити честь та гідність лю­дини у складному змагальному процесі. Свята святих юридичної науки Сподіваємося, що їхньому розв'язанню в певній мірі допоможе це ви­дання

Подобный материал:

• Методичні рекомендації І тематика курсових робіт для студентів напрямів підготовки, 483.39kb.
• «Історія України»; «Демографія, економіка праці, соціальна економіка І політика»; «Гроші,, 164.34kb.
• Програма вступного випробування та критерії оцінювання знань І вмінь, для абітурієнтів,, 431.06kb.
• Рабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств" для спеціальностей, 557.38kb.
• Програма вступних випробувань з предметА „ фінанси абітурієнтів за галуззю знань 0305, 190.39kb.
• Програма вступного випробування та критерії оцінювання знань І вмінь, для абітурієнтів,, 303.18kb.
• Східноукраїнський національний університет, 1134.69kb.
• Програма фахових вступних випробувань з економічної теорії для здобуття освітньо-кваліфікаційних, 336.27kb.
• Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «бакалавр», 173.16kb.
• Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено на засіданні кафедри,,Фінанси І кредит, 716.9kb.

Серія виходить з 1998 року

ЕКОНОМІКА

ФІНАНСИ

ПРАВО


В. М, ТЕРТИШНИК



4 -ге видання, доповнене і перероблене

Затверджено Міністерством освіти і науки України

КИЇВ

"А.С.К."

2003

ББК 67.9(4УКР)311я73 Т35

Затверджено

Міністерством освіти і науки України (Лист№ 14/18.2-115від 17,01.2002)

Рецензенти:

Смірнов Ю. О. — Міністр внутрішніх справ України; Шемшученко Ю. С. — директор Інституту держави і права ім. Корець-

кого НАНУ;

Козаченко І. П. — доктор юридичних наук, професор; Смітієнко 3. Д. — доктор юридичних наук, професор; Молдован В. В. — кандидат юридичних наук, професор.

Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. — К.: ВидавництвоА.С.К., 2003.— 1120 с (Економіка. Фінанси. Право) ISBN 966-539-420-7

У підручнику відповідно до програм вивчення курсу кримінально-проце­суального права України у вищих юридичних навчальних закладах докладно викладені основні положення сучасного кримінального процесу України, по­даний аналіз сучасного стану кримінально-процесуального законодавства, роз­глянуті проблеми кримінально-процесуальної науки та практики судочинства.

Значну увагу приділено розгляду питань концептуальної моделі системи принципів кримінального процесу, слідчих дій, гарантій встановлення істини та захисту прав і свобод людини, проблем застосування спеціальних знань і сучасних науково-технічних методів та засобів, використання у доказуванні у кримінальних справах матеріалів, отриманих органами оперативно-розшукової та адміністративної юрисдикції, забезпечення права обвинуваченого на захист, реалізації принципу презумпції невинуватості, захисту прав, честі й гід­ності та безпеки учасників кримінального процесу, судових дебатів, реабіліта­ції осіб, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності, тощо.

Внесені пропозиції щодо вдосконалення норм доказового права, статусу учасників процесу, регламентації діяльності суду присяжних, удосконалення процесуального законодавства. Окремі положення проілюстровані приклада­ми зі слідчої та судової практики. До найбільш актуальних тем наводяться зраз­ки основних процесуальних документів.

Підручник розрахований на студентів, слухачів і курсантів вищих юридич­них навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність». Буде слушним помічником як тим, хто засвоює ази кримінально-процесуального права, так і тим, хто прагне до поглибленого вивчення кримінального процесу, слідчим, суддям, адвокатам, прокурорам, дізнавачам, судовим виконавцям і секретарям, іншим практичним працівникам органів внутрішніх справ, прокуратури, суду та адвокатури, які мають справу з застосуващщм-ііормірнмінально-процесуального права.

ББК 69.3(4УКР)311

© Тертишник В. М., 2002

© П. Починок, художнє оформлення, 2002

© "Видавництво А.С.КЛ2002

ВСТУП

Jus est ars boni et aequi

(Право є мистецтво добра і справедливості)

Справжня велич держави полягає в добробуті й безпеці її громадян. Час визначає необхідність спрямування юридичної науки насамперед на за­безпечення істини й справедливості, захист прав і свобод людини, честі, гідності й репутації добропорядних громадян. Без цього неможливо за­класти духовну, моральну основу майбутнього.

Водночас, нині юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й спра­ведливістю на зло.

Приступивши до розгляду справи, слідчий, прокурор або суддя не має змоги зупинитися, зачекати, перепочити, відійти, відступити. Взявши на себе відповідальність за пошук правди та торжество справедливості, вони відповідають не тільки за свої помилкові дії, а й за неповороткість, непередбачливість, за практичну непридатність до високопрофесійної діяльності. Слід невтомно вдосконалювати свою майстерність, наполег­ливо опановувати науку встановлення істини, вчитися мистецтву роботи з доказами, набувати досвід, тренувати інтуїцію, розвивати прозор­ливість.

«Тисячі шляхів ведуть до хибної думки,— зауважував Ж. Ж. Руссо,— до істини — тільки один». Кращий дороговказ на шляху до іспити — знання, допитливість розуму, воля й досвід.

Той, хто наділений правом і владою, хто має бажання і волю, не повинен упустити свій шанс зробити таємне явним, не повинен зійти зі шляху. Готових рецептів у цій складній справі, особливо коли багато хто зацікавлені в прихованні істини від правосуддя, немає та й не може бути. В кожному конкретному випадку шлях до істини один, а кращий доро­говказ — знання, допитливість розуму, воля і досвід.

Саме ці якості дають можливість захистити честь та гідність лю­дини у складному змагальному процесі.

Кримінально-процесуальне право належить до числа навчальних дис­циплін, які посідають провідне місце у професійній підготовці юристів раної спеціалізації В реальному житті практично кожному випускникові юридичного закладу освіти так чи інакше доведеться зіткнутися з фак­тами злочинів. Тому глибоке вивчення кримінально-процесуального права та теорії кримінального процесу — одна з умов успішної праці на посадах

слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, співробітників оперативних апа­ратів оргсмв внутрішніх справ та в інших сферах юридичної діяльності. Важливо і те, що сам кримінальний процес дає змогу поглибити уявлення про істину, законність та справедливість, вчить уваленому і чуйному ставленню до людини, навіть якщо вона переступила межу, дозволену законом.

Саме тому в курсі кримінального процесу пильна увага приділяється принципу презумпції невинуватості, поваги до честі і гідності людини, справедливості та іншим наріжним каменям правосуддя.

Якщо людина, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпека є найвищою цінністю, то захист цих цінностей повинен стати головною метою юридичної науки й практики.

Нормам закону, що визначають права й свободи людини, велінням часу призначено стати нормами найвшцої юридичної чинності. їм, і тільки їм варто віддавати перевагу в усіх суперечливих випадках, тлумачачи сумніви на користь громадянина, виходячи з принципу його добропоряд­ності.

Громадянинові дозволено все, що не заборонено законом, влада має ро­бити тільки те, що їй продиктовано, й тільки в такій формі, яка про­диктована законом. Такий принцип обмеження влади правом — основа основ правової держави, його потрібно неухильно й точно дотримуватися в кримінальному процесі.

Свята святих юридичної науки — захист і зміцнення принципу непри­пустимості звуження існуючих прав і свобод людини. Це компас юридич­ної науки й законодавчої практики. Ми зобов'язані реальними справами забезпечувати крокування тільки в заданому напрямку.

Останнім часом зроблено багато щодо реалізації ідей правової держа­ви у сфері кримінального судочинства. Зміцнено процесуальні механізми захисту, розширено права свідків та інших учасників процесу, одержав становлення й розвиток інститут реабілітації незаконно притягнених до відповідальності, юридично закріплені принцип презумпції невинуватості обвинувачуваного й привілея звільнення від самозвинувачення. У 2000 році в КПК України включено норми, що безпосередньо спрямовані на забезпе­чення безпеки учасників процесу.

Нарешті, вже в 2001 році в систему слідчих дій включено і детально регламентовано зняття інформації з технічних каналів зв'язку, розвинуто ліберально-демократичні принципи правосуддя, допущені до виконання функцій захисника будь-які фахівці в галузі права, створені апеляційні суди, підвищена роль суду в розгляді справи, введений інститут судових доручень, зміцнені гарантії недоторканності особистого життя людини, житла та особи.

Усі ці позитивні моменти тепер повинні дати реальну корисну віддачу в практичній діяльності. Водночас, як у законодавстві, так і в практичній діяльності є ще багато нерозв'язаних проблем.

Сподіваємося, що їхньому розв'язанню в певній мірі допоможе це ви­дання,

У роботі здійснюється, на основі новітніх досягнень юридичної науки, кримінального процесу, міжнародного права, теорії інформації та інших наук, комплексний аналіз актуальних проблем теорії та практики судо­чинства й захисту прав і свобод людини на різних стадіях сучасного кримінального процесу, внесення пропозицій щодо їх розв'язання.

Автор намагається розширити систему принципів кримінального про­цесу з урахуванням ідей правової держави, світового досвіду судочинства, чинних міжнародно-правових актів; внести пропозиції щодо зміцнення статусу потерпілого, свідка, слідчого та інших учасників кримінального процесу; визначити межі втручання в сферу особистого життя людини при здійсненні правосуддя; з'ясувати критерії допустимості використання в кримінальному судочинстві фактичних даних, здобутих непроцесуальним шляхом; поліпшити функції захисту.

Проаналізовані наукові гіпотези та діючі концепції щодо подальшого розвитку юридичної'форми й юридичних гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини, забезпечення правосуддя, законодавчого виз­начення принципу презумпції невинуватості та добропорядності людини, вдосконалення законодавчого регулювання слідчих дій.

Одержали наукову розробку концептуальні моделі норм: "Недотор­канність сфери приватного життя людини", "Встановлення об'єктивної істини", "Статус слідчого", "Слідчі дії", "Презумпція невинуватості", "Презумпція добропорядності людини", "Гарантії захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі".

Система курсу "Кримінально-процесуальне право України" збагачена розкриттям таких тем і окремих питань, як "Забезпечення захисту прав і свобод людини", "Реабілітація невинуватих осіб", "Забезпечення недо­торканності сфери особистого життя людини", "Моральні засади кримінального судочинства", "Захист права власності", "Кримінально-про­цесуальні документи: зміст, логіка, мова та стиль", "Взаємодія держав у сфері кримінального судочинства".

На підставі гуманістичних засад і сучасних положень Конституції України аналЬуються проблеми реалізації в кримінальному процесі конс­титуційних гарантій забезпечення недоторканності особистого життя, таємниці телефонних розмов, захисту інших прав і свобод людини, реабілітації невинуватих осіб, реалізації принципу добропорядності людини при здійсненні кримінального судочинства. Вносяться пропозиції щодо вдосконалення процесуального статусу потерпілого та обвинуваченого, обґрунтовується доцільність введення поняття "підслідний", надання по­терпілому права на юридичну допомогу захисника.

Удосконалений понятійний апарат юридичної науки, розвинута систе­ма наукових понять та критеріїв їх визначення, наукових положень і про­позицій стосовно курсу "Кримінально-процесуальне право України", які мають збагатити юридичну науку новими знаннями, гіпотезами, кон­цепціями та теоретичними моделями юридичних рішень. Сформульовані важливі юридичні дефініції: "сфера особистого життя", "недотор­канність особистого життя", "принцип допустимості застосування при­мусових заходів лише в разі крайньої необхідності", "гарантії захисту прав людини", "презумпція добропорядності людини" та багато інших.

Розглядається гіпотеза про об'єктивну можливість та правову допус­тимість безпосереднього вивчення суб'єктами доказування обставин, які підлягають доказуванню, технічного їх документування та фіксації іншими процесуальними засобами, за умови забезпечення надійного захисту сфери особистого життя людини. На цій основі планується розробка те­оретичної концепції та правової моделі нових слідчих дій та норм, спря­мованих на зміцнення гарантій захисту прав людини при збиранні й дослідженні доказів.

Сл& мсти на увазі, що важливіше попередити злочин, аніж розкрити той, який уже скоївся та завдав шкоди і болю людям. Ніяке покарання не замінить ту моральну травму, яку було нанесено потерпілому. І немає нічого жахливішого, ніж звинувачення в злочині невинної людини. Образно кажучи: "Найкраще правосуддя те, яке робить себе зайвим".

У цій праці автор поставив за мету: з одного боку, в лаконічній та доступній формі викласти основи кримінально-процесуальної науки та процесуального законодавства, з іншого — узагальнити досягнення юрис­пруденції та внести пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесу­ального права та практики його застосування. Ця робота витримала вже не одне видання і здобула визнання серед студентів і викладачів, слідчих і адвокатів, суддів і прокурорів.

Праця розрахована на студентів вищих юридичних закладів освіти та практичних працівників правоохоронних органів, фахівців права, що займа­ються слідчою чи адвокатською діяльністю, суддів, прокурорів, дізнавачів, співробітників податкової міліції та працівників Служби безпеки України, тих, хто має або набуває спеціальність юриста, всіх, хто вирізняється прагненням правди та торжества справедливості, допитливістю розуму та творчим мисленням. Вона буде слушним помічником як для тих, хто пізнає ази кримінально-процесуального права, так і для тих, хто має намір поглиблено вивчати кримінально-процесуальної науки.

Той, хто взяв до рук цю книгу, хай пам'ятає слушну думку Я. Б. Кня­жнина, який зазначав, що «читається трояким чином: перше — читати і не розуміти; друге — читати і розуміти; третє — читати і розуміти навіть те, що не є написаним». Успіхів вам, творчого натхнення й удачі, дорогі учні, на тернистому шляху пізнання і боротьби за справедливість!