Аналітична довідка щодо ситуації у економічній та соціально-трудовій сферах

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

щодо ситуації у економічній та соціально-трудовій сферах


І. Оцінка урядової сторони Національної ради.

Світова фінансова криза вплинула на стабільний розвиток економіки України. Наслідком її стало уповільнення темпів зростання промислового виробництва.

Україна вже відчуває перші прояви світової фінансової кризи. Похитнулась економічна та фінансова стабільність підприємств металургійної та хімічної галузей економіки. Скорочуються обсяги будівництва. Поставлена під загрозу стабільність роботи багатьох трудових колективів.

Спад економічної активності у 4 кварталі вже позначився на звуженні попиту на працю та скороченні тривалості робочого часу. У подальшому ми спостерігатимемо зростання безробіття серед економічно активного населення.

Наслідки фінансової кризи можуть призвести до вивільнення працівників, зниження рівня заробітної плати та збільшення її заборгованості. Адже суттєве зменшення обсягів зайнятості – це не вироблена продукція та не надані послуги, втрата доходів як населення так і бюджетів всіх рівнів, недоотримання коштів в страхові Фонди та недофінансування соціальних програм.

Наслідки світової фінансової кризи можуть відчути працюючі практично в усіх сферах економічної діяльності. А це понад 12 мільйонів осіб.

Серед основних причин безробіття слід відмітити зростання числа вивільнених з економічних причин.

В останньому кварталі 2008 року на ринку праці України спостерігалися негативні зміни, спричинені погіршенням економічної ситуації у нашій країні, в тому числі під впливом світової фінансової кризи. Щомісяця за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості зверталося від 100 до 287 тис. незайнятих громадян, у відпустках без збереження заробітної плати у грудні перебувало 829,0 тис. осіб, у режимі скороченого робочого дня (тижня) в грудні працювало 928,0 тис. працівників.

Протягом січня-лютого 2009 року темпи зростання чисельності незайнятих громадян, які звертаються до центрів зайнятості, дещо уповільнилися. Проте, обсяги вивільнення працівників з причин скорочення штатної чисельності продовжують зростати. Так, у січні роботодавці повідомили центри зайнятості про заплановане вивільнення 41,9 тис. працівників (у грудні 2008 р. – 42,7 тисячі). Фактично протягом січня з цих причин було звільнено 13,4 тис. працівників, що на третину перевищує кількість вивільнених у грудні 2008 року. За першу декаду лютого 2009 р. роботодавці повідомили про заплановане звільнення 20,4 тис. працюючих, а чисельність фактично вивільнених становила 5,5 тис. осіб.

Протягом січня 2009 року до центрів зайнятості звернулося за сприянням у працевлаштуванні 157,5 тис. осіб (у січні 2008р. – 144,0 тисячі), що на 129,3 тис. осіб менше, ніж у грудні 2008 року. Серед осіб, які в цей період були зареєстровані, вивільнені працівники становили 9,3 тис. осіб.

Водночас, у базі даних державної служби зайнятості протягом січня поточного року налічувалося 183,5 тис. вакансій, що надійшли від 41,7 тис. роботодавців. Станом на кінець січня залишилися актуальними 86,5 тис. вакансій.

Станом на 23 лютого 2009 р. на обліку в службі зайнятості перебувало 929,1 тис. осіб, а кількість вільних робочих місць – 78,9 тисяч.

Першими на ринок праці можуть вийти працюючі у будівельній, металургійній та хімічній промисловості. Спочатку – працівники з низьким кваліфікаційним рівнем, а також особи пенсійного та передпенсійного віку, а потім вже й висококваліфіковані працівники.

Найголовнішим завданням ми вбачаємо прийняття цілого ряду антикризових заходів спрямованих на пом’якшення ситуації на ринку праці, зокрема:
  • запровадження інтервенційних робіт, або іншими словами надання можливості тимчасового використання працівників на інших необхідних підприємству роботах (наприклад – ремонтних) із збереженням працівникам рівня їх заробітків та частковою компенсацією таких видатків роботодавцеві за рахунок коштів Фонду на випадок безробіття;
  • можливість відновлення дії норм по частковому безробіттю, що передбачатимуть можливість збереження на певний період висококваліфікованої робочої сили на підприємствах окремих галузей економіки;
  • законодавче запровадження на цей період системи державних громадських робіт. Будівництво доріг, підприємств будівельної індустрії, інших об’єктів, у тому числі об’єктів до ЄВРО-2012. Тільки ця одна галузь будівництва надає можливість працювати ще дванадцятьом сферам виробництва. Очікується, що внаслідок розгортання цієї роботи в громадських роботах візьмуть участь майже 400 тисяч осіб;
  • надати можливість завчасного виходу на пенсію (за півтора – два роки) тим особам, які вивільнятимуться в цей період. Однак у разі їх працевлаштування виплату такої пенсії припинятимуть до досягнення особою пенсійного віку;
  • активізація роботи державної служби зайнятості з профорієнтації, перенавчання та підготовки персоналу, у тому числі на виробництві. Роботодавці, які створюватимуть для цього необхідні умови на своїх підприємствах повинні мати відповідні преференції від Держави. Саме цей захід сприятиме підвищенню конкурентоздатності молоді на ринку праці;
  • розглянути можливість заміни існуючої п’ятипроцентної квоти з працевлаштування соціально-вразливих категорій населення, яке не в змозі на рівних конкурувати на ринку праці, механізмом, що вже виправдав себе по відношенню до цих категорій та молоді, яка працевлаштовується на перше робоче місце;
  • запровадження системи жорсткого контролю за економним та раціональним витрачання державних коштів. Повне розмежування джерел фінансування страхових та не страхових виплат та послуг фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Посилення державного контролю та наглядових функцій у цій сфері діяльності. Можливість оперативного перерозподілу фінансового ресурсу, використання резерву коштів усіх трьох фондів з метою негайного реагування на проблеми у цій сфері;
  • поліпшення роботи за напрямками, що сприятимуть легалізації заробітної плати, зменшенню навантаження на фонд оплати праці, перерозподілу страхових внесків між роботодавцями та працівниками, впровадженню єдиного соціального внеску.

За прогнозними розрахунками Пенсійного фонду України спостерігається уповільнення темпів росту фонду оплати праці.

Якщо у серпні поточного року темп росту фонду оплати праці до серпня минулого року становив 132%, то у вересні відповідно 130,3%, а на кінець року прогнозується – 125,2%. Таким чином, очікуваний фонд оплати праці становитиме на кінець року 294,1 проти запланованого 320,2 мільярди гривень. тобто зменшиться на 26 мільярди гривень або на 8 відсотків

Кризова ситуація та фінансова нестабільність безумовно матиме вплив на своєчасність виплати заробітної плати.

З метою активізації роботи з погашення заборгованості із заробітної плати після багаторічної перерви була відновлена робота Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, засідання якої відбулись 5 серпня та 30 вересня цього року.

Необхідно визнати, що всі заходи, які вживаються за весь час існування заборгованості із заробітної плати, спрямовуються переважно на її погашення, а не на усунення причин її виникнення.

Вирішення цього питання полягає у розв’язанні проблеми неплатежів між суб’єктами господарювання, яка особливо загострюється в умовах фінансово-економічної кризи.

В даний час опрацьовується комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію реальних причин кризи неплатежів в державі, та розроблено законопроект «Про посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат».

Завершується підготовка проекту Закону України «Про захист грошових вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця», яким передбачається створення Фонду гарантійних трудових виплат у випадку банкрутства підприємства, який до кінця року буде внесено на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Урядом подано до Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо погашення боргів до Пенсійного фонду України».

Положення законопроекту передбачають зменшення розміру фінансових санкцій, що застосовуються за порушення строків сплати внесків. Одночасно, пропонується за бажанням платників розстрочити штрафи та пеню, які були їм нараховані за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків і фінансових санкцій, строком на 60 календарних місяців. На сьогодні вказаний законопроект підготовлено для його розгляду Верховною Радою України у другому читанні.

Вперше за багато років протягом 2008 року Урядом зроблено серйозні кроки щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян.

З 1 квітня 2008 року виконано в повному обсязі норми статті 46 Конституції України і встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підвищення стосувалося 1,4 млн. осіб, розмір соціальних виплат яких не досягав прожиткового мінімуму.

Більш ніж у три рази збільшено заробітну плату для обчислення пенсії, а саме: з 306 грн., яка враховувалася при перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 гривень, підвищено роль одного року страхового стажу при обчисленні пенсії з 1 до 1,35 відсотка.

Підвищено середній розмір пенсії з 590 гривень до 895 гривень, або на 52 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року, і найголовніше – нарешті відновлено справедливість у розмірах пенсії, а для окремих категорій працівників, з урахуванням особливих умов праці, зокрема, шахтарів, пенсію встановлено в розмірі 80 відсотків заробітної плати.

В нинішніх умовах необхідно забезпечити збереження досягнутого реального рівня соціальних стандартів, а відтак, всі заходи, реалізовані у 2008 році, будуть збережені.

Зниження пенсії не відбудеться. Її розмір буде збільшуватись одночасно із ростом розміру прожиткового мінімуму з урахуванням росту індексу інфляції (індексу споживчих цін). Пенсіонер буде захищений.

З жовтня мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб підвищено до 500 гривень, а для незастрахованих та окремих категорій застрахованих осіб – до 360 грн.

З метою збереження рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачається на наступний рік встановити розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Сьогодні ми посилюємо роботу щодо поглиблення адресності державної допомоги, опрацьовуються нові механізми її забезпечення. В комітетах парламенту знайшов підтримку схвалений Урядом законопроект щодо вдосконалення порядку надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з урахуванням багатодітності і наявності у складі сімей інвалідів, людей похилого віку.

Такий підхід прагнемо поширити і на призначення інших видів адресної допомоги сім’ям з дітьми та житлових субсидій. Для цього, а також для розгляду комплексу питань вдосконалення системи адресної підтримки малозабезпечених громадян створено робочу групу, до складу якої, крім фахівців урядових структур, запрошено науковців та представників соціальних партнерів.

В іншому секторі соціальних гарантій, який стосується надання пільг, вже напрацьовано окремі підходи щодо упорядкування системи надання пільг з метою забезпечення їх цільового, адресного призначення.

Таким чином, нині на часі об’єднання зусиль органів виконавчої влади та соціальних партнерів щодо здійснення заходів, у тому числі напрацювання спільних дій щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні.

Урядовою стороною внесено до проекту Рішення Національної тристоронньої соціально-економічної ради низку конкретних пропозицій щодо здійснення як запобіжних заходів, так і заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту працівників в умовах негативного впливу світової фінансової кризи на економіку країни та скорочення у зв’язку з цим обсягів виробництва вітчизняними підприємствами і організаціями.

ІІ. Оцінка сторони роботодавців Національної ради.

На нашу думку, подолання кризових явищ у економіці та вирішення проблем у національно-трудовій сфері може відбуватись максимально ефективно тільки через механізм Генеральної угоди. Адже саме Генеральною угодою чітку визначений механізм соціального діалогу і тому ми вважаємо, що розгляд питання порядку денного засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради (далі – НТСЕР) повинен відбуватись через аналіз виконання положень Генеральної угоди.

Більш того, відповідно до пункту 5 Положення про Національну тристоронню соціально-економічну раду, одним із завдань НТСЕР є аналіз виконання положень Генеральної угоди. Діюча Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 − 2009 роки (далі – Генеральна угода) була укладена 15 квітня 2008 року.

Відповідно до згаданих положень Генеральної угоди Сторони домовились забезпечувати проведення соціального діалогу під час розроблення проектів актів законодавства і розглядати їх за участю всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців (далі-Сторона роботодавців), які є суб’єктами Угоди, Сторони профспілок у порядку згідно з додатками 5 та 6 до Угоди відповідно до Рекомендацій МОП № 113 щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями роботодавців і працівників у галузевому та національному масштабі.

На нашу думку, саме невиконання положень Генеральної угоди є причиною погіршення економіки України в цілому та ускладнення соціально-трудових відносин.

Так, за результатами виконання положень Генеральної угоди сторона роботодавців вимушена констатувати наступне.

Стороною роботодавців відмічено, що за нашою оцінкою не виконується 21 пункт Генеральної угоди, серед яких положення що стосуються таких болючих питань як:
  • сприяння прийняттю Податкового кодексу України, у якому передбачити, зокрема, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва;
  • забезпечення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку;
  • здійснення за участю Сторони профспілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, заходи щодо захисту внутрішнього ринку та вітчизняних товаровиробників відповідно до вимог СОТ;
  • забезпечення підвищення конкурентоспроможності української економіки шляхом створення інституціонального середовища для запровадження інвестиційно-інноваційної моделі її розвитку;
  • проведення роботи з виявлення дій або бездіяльності посадових осіб, які спричинили перешкоди у діяльності суб’єктів господарювання та призвели до погіршення умов їх функціонування. У разі виявлення таких фактів вживати заходів до їх усунення в порядку, передбаченому законодавством;
  • проведення протягом 2008 року разом із всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Угоди, аналізу ефективність тарифних і нетарифних регуляторів запобігання недобросовісній конкуренції з боку суб’єктів, що реалізують товари іноземного виробництва на українському ринку, та розробити і затвердити відповідні заходи;
  • здійснення законопроектної роботи, спрямованої на вдосконалення державної амортизаційної політики та стимулювання використання амортизаційних нарахувань як найважливішого внутрішнього джерела інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності.

По жодному з перерахованих вище питань не була вислухана та врахована думка роботодавців. Зважаючи на це, в протоколі спільної робочої комісії повноважних представників Сторін власників та профспілок з підбиття підсумків виконання положень Генеральної угоди зафіксовано наступну оцінку сторони роботодавців щодо виконання положень Генеральної угоди:
  • вимагати безумовного виконання Урядом в цілому та центральними органами виконавчої влади норм Генеральної угоди;
  • вважати вкрай небезпечними для країни, в умовах економічної кризи, ігнорування пропозицій сторони роботодавців щодо створення тристороннього спільного комітету та незалучення сторони роботодавців до розробки та впровадження антикризових заходів;
  • ігнорування керівництвом Уряду необхідності проведення консультацій та особистих зустрічей керівництва Уряду та об’єднаннями роботодавців - суб’єктами Генеральної угоди;
  • звернутися до Спільного представницького органу профспілок з пропозицією об’єднати зусилля для забезпечення дієвого контролю за виконанням норм Генеральної угоди та впровадження норм соціального діалогу в країні.

Слід також зазначити, що внаслідок дій Уряду, направлених на затримку термінів повернення ПДВ відбувається руйнація бізнесу України шляхом вимивання обігових коштів, наслідком чого є скорочення робочих місць та звільнення працюючих.

У зв’язку з цим, сторона роботодавців вважає, що з метою поліпшення ситуації Уряд України повинен:
  • терміново провести тристоронні консультації згідно з додатками 5, 6 до Генеральної угоди з питання стану повернення ПДВ;
  • забезпечити повернення боргів Міністерством вугільної промисловості України за поставлену продукцію та виконані замовлення підприємствам, серед яких в т.ч. Лисичанський гумовотехнічний завод та СП «МЖК-Мрія»;
  • виконувати задекларовані Прем’єр-Міністром України обіцянки щодо підтримки вітчизняного товаровиробника, та забезпечення надання переваг російським товаровиробникам Міністерством вугільної промисловості і Міністерством надзвичайних ситуацій;
  • не допускати ігнорування принципів соціального діалогу та домовленостей, досягнутих на консультативної зустрічі членів групи повноважних представників Сторони власників та уповноважених ними органів з метою узгодження позицій Уряду та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, які є суб’єктами Генеральної угоди, щодо оцінки виконання положень Генеральної угоди на 2008-2009 роки станом на 1 жовтня 2008 р., яка відбулася 07 листопада 2008 р. наступними міністерствами: МОН, МОЗ, Держгірпромнагляд, Держпідприємництво, Мінекології, Мінпромполітики, ДПА та Митною службою;
  • вжити заходів щодо недопущення силового відшкодування ДПА коштів у державний бюджет через штучне створення проблем під час перевірок.

ІІІ. Оцінка профспілкової сторони Національної ради.

Необхідність проведення засідання Національної ради обумовлена об’єктивними обставинами, що склалися:
  • по-перше, різке загострення соціально-економічної ситуації в країні під впливом світової фінансової кризи і внутрішніх чинників;
  • по-друге, згортання соціального діалогу і як наслідок розрізненість дій Уряду, роботодавців і профспілок в цій ситуації.

В результаті наростає криза довіри громадян як до владних так і суспільних інститутів яка може перерости в масштабний конфлікт.

Хоча ще кілька місяців тому ми мали достатньо оптимістичні перспективи:
  • збереження доволі високих темпів економічного розвитку (6%) і стабільну зайнятість людей;
  • зростання зарплати і пенсій на рівні 35% при помірній інфляції і курсовій стабільності гривні.

Було запроваджено в повному обсязі Єдину тарифну сітку оплати, а з 1 січня має бути запроваджено й мінімальну зарплату на рівні прожиткового мінімуму. До такої значимої події соціальні партнери йшли вісім років. Це означатиме , що буде покладено край такому ганебному явищу як бідність серед працюючих. Значний довісок до пенсії отримали у цьому році й пенсіонери.

Нині все це поставлено під знаком питання – люди шоковані. І хто як не Національна тристороння соціально-економічна рада повинна була першою оперативно відреагувати на ситуацію і розпочати активні консультації для вироблення спільних дій та внесення пропозицій Президентові, Уряду РНБО, парламенту для прийняття зважених державних рішень.

Адже це основне завдання Ради – радити, пропонувати, власне для цього вона й створювалася.

Саме тому профспілкова сторона не погоджується з позицією сторони роботодавців, щоб розгляд цього питання звузити до обговорення в межах виконання Генеральної угоди.

Ситуація є набагато складнішою, криза охопила не тільки банківську сферу, але руйнує й реальну економіку та соціально-трудові відносини, проникає далі у всі суспільні відносини.

Слід зазначити, що в цих умовах профспілкова сторона НТСЕР, Спільний представницький орган профспілок, національні профоб’єднання працюють в режимі постійного внутріспілкового діалогу. В результаті є спільність погляду в аналізі причин кризи, в оцінці перших антикризових рішень влади, та готовність до консолідації дій на захист прав наших спілчан.

Про позицію та наміри профспілок ми інформували соціальних партнерів, Прем’єр-міністра, Секретаріат Президента України та народних депутатів.

Позиція профспілок є такою – або ми відновлюємо соціальний діалог і через механізм активної співпраці і взаємодії знаходимо взаємоприйнятні рішення для трудящих, держави, підприємців; або ж профспілки переходять в жорстку опозицію до бізнесу і влади.

На жаль, перші рішення та дії Уряду, Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради, закритість інформації про умови кредитних запозичень у Міжнародного валютного фонду вже створили підґрунтя для недовіри і навіть для конфронтації.

Ще навіть достатньо не оцінені масштаби кризових явищ в країні , а вже суспільству нав’язується неминучість соціальних втрат, необхідність затягування пасків, масових вивільнень і тому подібне. Тобто спочатку така собі психічна атака а далі все зростаючі намагання влади і бізнесу перекласти всі негаразди на простих громадян і трудящих.

Хоча ще потрібно розібратися чия тут вина: людей чи це наслідки багаторічного неефективного державного управління, жадібність бізнесу до надприбутків чи відсутність дієвого контролю з боку Національного банку за ризикованою діяльністю фінансових установ в країні.

Коли всі «дерибанили» по повній програмі, заводячи в країну спекулятивний капітал створюючи надприбутки і вивозили національний капітал державні органи мовчали (прибутки банків за 9 місяців 8 млрд. грн.). Лише один факт щорічного подвійного збільшення кількості українських мільярдерів, і їх капіталу в офшорах багато про що говорить.

Подальше поглиблення соціальної нерівності, а воно вже значно перевищило гранично допустимі значення (1:40) – це прямий шлях до соціального вибуху.

Тому першою і головною умовою співпраці профспілок з Урядом і роботодавцями є недопущення зниження рівня життя працівників і соціально вразливих версті населення в умовах кризи. Мова йде про поточний і наступний 2009 рік, і насамперед, про гнучкість і адаптивність соціальної політики.

З історії країн, які в свій час виходили з кризи відомо, що уряди, роботодавці і профспілки укладали своєрідні соціальні пакти, коли кожна із сторін брала на себе конкретне зобов’язання обмежити свої корпоративні інтереси задля збереження суспільного добробуту громадян.

Держава сприяла повній зайнятості населення, бізнес не гнався за надприбутками і високими цінами на свої товари і послуги, а профспілки не висували необґрунтованих вимог щодо зростання зарплати й утримувалися від страйків.

У нашій країні поки що все робиться навпаки. Одні антикризові рішення приймаються на обмеження зростання доходів населення, іншими даються вказівки підвищувати ціни і тарифи, а кожний суб’єкт господарювання і органи місцевого самоврядування наввипередки намагаються вирішити власні проблеми, ігноруючи суспільні.

Для збереження соціальної стабільності необхідно невідкладно виробити спільну позицію і спільні дії щодо реалізації соціально економічної політики в умовах кризи.

Бачення профспілок є таким.

Завершення поточного року має відбуватися з жорстким дотримання норм і соціальних гарантій, встановлених законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та Генеральною угодою на цей рік.

Це означає, що з 1 грудня ц.р. мінімальна заробітна плата у розмірі 605 гривен безумовно має бути запроваджена, а також й максимально підтягнуто до фактичного рівня інфляції (18%) розміри інших соціальних виплат, в тому числі по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Адже ці виплати значно занижено, оскільки запроваджувалися рік тому, виходячи з прогнозного рівня інфляції (9,6%), а за два місяці до кінця року маємо удвічі більшу величину. Це буде порядно і справедливо перед громадянами і головне, надасть їм хоча б мінімально необхідний запас матеріальної підтримки для виживання в умовах кризового 2009 року.

Перспективи на 2009 рік слід обговорити окремо поетапно, починаючи з визначення макропоказників, розроблення програми соціально-економічного розвитку та Держбюджету на наступний рік.

Водночас соціальні партнери повинні утримуватися від ініціатив по перегляду домовленостей за угодами і колективними договорами.

Критерієм ефективності роботи на кожному рівні (підприємство, територія, галузь, національний) має стати не допущення зниження рівня життя працівників.

Зважаючи на фінансову кризу і обмежені ресурси для підвищення зарплат і пенсій, а також слабо прогнозовані курсові коливання національної валюти, найбільш ефективним засобом у цій ситуації могло б стати введення мораторію на підвищення цін і тарифів, як оптових, так і роздрібних. Для цього слід задіяти як договірні, так і регуляторні і адміністративні важелі держави.

Недавні робочі наради в Уряді з нафтотрейдерами, керівниками підприємств металургійної, будівельної, харчових галузей засвідчили про реалістичність цієї пропозиції профспілок. У країнах ЄС ціни на продовольчі товари вже знизилися на 15-30 відсотків. Чому ми не можемо досягти цього?

Інша вкрай важлива проблема – зберегти трудовий потенціал підприємств мова йде як про кількість робочих місць, так і якісні характеристики робочої сили. Потрібно жорстко обмежити в’їзд трудових іммігрантів, надати пріоритети виконання держзамовлень вітчизняним підприємствам, будівельникам тощо.

Ми вважаємо, що використання Стабілізаційного фонду та визначення пріоритетних напрямків адресної підтримки виробництва має здійснюватися під суспільним контролем та за участю соціальних партнерів.

При цьому повинно вирішуватися два паралельних завдання: забезпечення поточної фінансово-економічної стабільності підприємств і поступової структурної перебудови економіки, яка нині є вкрай неефективною і уразливою в умовах глобалізації.

Профспілки вважають, що ресурси, які будуть сконцентровані в руках держави, повинні бути максимально використані для зміцнення державного сектору економіки і створення конкурентних умов приватному та підвищення безпеки життєдіяльності людини.

Суспільство повинно бути достатньо повно поінформовано про ідеологію структурних реформ і доцільність витрачення державних запозичень зокрема в МВФ, за які згодом всім громадянам належить розраховуватися своїм рівнем добробуту.

Прогнозоване збільшення безробіття також вимагає певних корекцій для забезпечення фінансової стабільності відповідного фонду. Зокрема, соціальні партнери могли б обговорити й таку ідею, як створення за рахунок резервів фондів загальнообов’язкового соціального страхування своєрідного Стабілізаційного фонду.

Профспілки категорично проти «одержавлення» на період кризи цих фондів і монопольного розпорядження Урядом коштами застрахованих осіб, інтереси яких згідно з законодавством представляють профспілки.

Нинішня світова криза яскраво засвідчила неефективність вільної ринкової економіки і ще раз підкреслила значимість державного регулювання і контролю.

Що стосується України, це криза нинішньої моделі соціально-економічного розвитку під назвою «олігархічний капіталізм». І всі відповідальні за те, що за 12 років після прийняття Конституції, Україна так і не наблизилася до втілення базових основ побудови правової, соціальної держави і відповідної соціально орієнтованої ринкової економіки. А тому конституційні права і життєві потреби людей все ще поступаються економічній доцільності та сьогоденним інтересам бізнесу.